Ухвала суду № 112946629, 17.08.2023, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/1529/23

Провадження № 8/487/4/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2023 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Сухаревич З.М., за участю секретаря судового засідання Удовиченко Д.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву боржника ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами,

ВСТАНОВИВ:

18 квітня 2023 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в якій останній просить скасувати судовий наказ Заводського районного суду м. Миколаєва від 27.03.2023 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання заяви 20 березня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття.

Заява мотивована тим, що неповнолітній син перебуває на утриманні батька (заявника по справі) та останній приймає участь у вихованні сина. Неповнолітній син прозиває разом як із батьком так і з матір`ю. Батько матеріально утримує свого сина, купує одяг, продукти харчування, підручники. Ці обставини вважає істотними і такими, що суттєво впливають на юридичну оцінку обставин справи та прийняте судове рішення.

05.06.2023 надійшли заперечення на заяву, в яких стягувач зазначає, що за взаємною згодою після розпаду сім`ї спільна дитина ОСОБА_3 залишився проживати разом з ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 . Спору щодо місця проживання сина між ними не було через малий вік дитини та те, що за специфікою служби більшу частину часу боржник вимушений був перебувати в м. Херсон. Місце проживання дитини реєструвалось за адресою матері спільно з боржником (батьком). Обставини на які посилається боржник не відповідають дійсності, оскільки за вказаною ним адресою проживають його батьки, а спільна дитина жодного дня з ним не проживала. Наданий ним акт не є офіційним документом, а свідки зазначені в акті навіть не сусіди, а люди, які проживають в інших районах міста, що об`єктивно позбавляє їх можливості засвідчити факт постійного проживання спільної житини за адресою АДРЕСА_2 . На підставі викладеного просить відмовити у задоволенні заяви.

27.07.2023 до суду надійшла заява представника заявника про долучення доказів, які підтверджують, що ОСОБА_1 вже сплачує аліменти на першу дитину, тому виникає спір щодо розміру сплати аліментів на спільну з ОСОБА_2 дитину.

31 липня 2023 року до суду надійшла заява представника заявника адвоката Коренко Т.В. про розгляд справи без її участі та участі заявника.

17.08.2023 надійшла заява ОСОБА_2 про розгляд справи без її участі.

Дослідивши матеріали справи, суд такого висновку.

Судом встановлено, що 27 березня 2023 року Заводським районним судом м. Миколаєва видано судовий наказ щодо стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 (інші відомості відсутні), на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання заяви 20 березня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов?язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.

У разі видачі судового наказу відповідно до пункту 4 частини першої статті 161 цього Кодексу боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів (частина сьома статті 170 ЦПК України).

Згідно з частиною восьмою статті 170 ЦПК України у разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Частиною 2 статті 423 ЦПК України визначено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; скасування рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться у пунктах 3, 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами», указується, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення.

Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Вказаний висновок висловлено Верховним Судом України в постанові від 10 липня 2017 року по справі №6-1сно17.

Звертаючись до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами заявник зазначає, що дитини проживає і з ним і з матір`ю, батько утримує сина.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 ЦПК України наказне провадження призначена для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Правова природа аліментів у розумінні глави 15 СК України є такою, що, з одного боку, вони є правом, а з іншого обов`язком, і надаються тим із батьків, хто проживає окремо від дитини, на її утримання тому з батьків, з ким проживає дитина.

З аналізу наведених норм вбачається, що необхідною передумовою виникнення права батьків на отримання аліментів на утримання дитини є її проживання з цим із батьків.

З матеріалів справи встановлено, що заявницею були надані докази проживання дитини з нею, які досліджувались судом під час вирішення питання про видачу судового наказу.

Наданий заявником акт про проживання осіб без реєстрації не засвідчений належним чином та не є доказом, який підтверджує нововиявлені обставини.

Також суд звертає увагу заявника на те, що батько зобов`язаний утримувати неповнолітню дитину незалежно від надання їй добровільно матеріальної допомоги (постанова Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 712/4702/19), а тому його доводи про те, що він надає матеріальну допомогу, не є нововиявленою обставиною для перегляду судового наказу.

Також, долучаючи докази, заявник, як нововиявлену зазначає ту обставину, що з нього іншим рішенням вже стягуються аліменти на іншу дитину у розмірі 1/8 частки його доходів.

В оцінці істотності обставин, на які посилається заявник, суд врахував, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.

Зі справи видно, що ОСОБА_2 звернулася до суду із вимогою про видачу судового наказу та стягнення із заявника 1/4 частини заробітку на одну дитину, що відповідає вимогам статті 161 ЦПК України.

Наявність іншого судового рішення про стягнення з ОСОБА_3 1/8 частки доходів на іншу його дитину не зумовлювала обов`язку суду відповідно до пункту 3 частини першої статті 165 ЦПК України відмовити у видачі судового наказу.

При цьому судом враховано, що згідно із частиною третьою статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

Тож загальна частка доходів, що стягуються із заявника на утримання його дітей, не суперечить чинному законодавству.

Відтак наведені заявником обставини не є нововиявленими у розумінні статті 423 ЦПК України.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що заява про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами є необґрунтованою, а тому, не підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 429 ЦПК України, за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу (ч. 4 ст. 429 ЦПК України).

За таких обставин суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні заяви про перегляд судового наказу у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Крім того, суд вважає за необхідне роз`яснити сторонам, що відповідно до ч.7 ст. 170 ЦПК України у разі видачі судового наказу відповідно до п.4 ч. 1ст. 161 цього Кодексу боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.

Керуючись ст. ст.13, 161, 423, 424, 429, ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу № 487/1529/23 від 27 березня 2023 року, виданого Заводським районним судом м. Миколаєва у справі за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на дитину.

Виданий судовий наказ № 487/1529/23 від 27 березня 2023 року залишити в силі.

Роз`яснити сторонам, що відповідно до ч.7 ст. 170 ЦПК України у разі видачі судового наказу відповідно до п.4 ч. 1 ст. 161 цього Кодексу боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 17 серпня 2023 року.

Суддя: З.М. Сухаревич