Рішення № 112937799, 14.08.2023, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.08.2023 Справа № 914/1111/23

За позовом: Керівника Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі:

- Державної екологічної інспекції у Львівській області, м.Львів

- Старосамбірської міської ради, м. Старий Самбір,

до відповідача: Старосамбірського дочірнього підприємства ЛГП "Галсільліс", м. Старий Самбір

про відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної порубки дерев в сумі 1 410 651, 94 грн.

Суддя Манюк П.Т.

За участю секретаря Лазаренко С.В.

Представники сторін:

від прокуратури: Місінська Мар`яна Андріївна,

від позивача (Державної екологічної інспекції у Львівській області): Довгий Тарас Ярославович - представник,

від позивача (Старосамбірської міської ради): не з`явився,

від відповідача: Домінік Петро Петрович - директор.

Керівник Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі: Державної екологічної інспекції у Львівській області та Старосамбірської міської ради звернувся в Господарський суд Львівської області з позовом до Старосамбірського дочірнього підприємства ЛГП "Галсільліс" про відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної порубки дерев в сумі 1 410 651, 94 грн.

Ухвалою суду від 10.04.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального провадження, підготовче судове засідання призначено на 08.05.2023.

Хід розгляду справи викладено у відповідних ухвалах суду, зокрема ухвалою суду 05.06.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні 12.06.2023.

Ухвалою суду від 12.06.2023 судове засідання відкладено на 31.07.2023. Ухвалою суду від 31.07.2023 судове засідання відкладено на 14.08.2023.

В судове засідання, яке відбулося 14.08.2023 прокурор та представник позивача 1 з`явилися, позовні вимоги підтримали, просили їх задоволити з підстав викладених у позовній заяві та усних поясненнях.

В судове засідання, яке відбулося 14.08.2023, представник позивача 2 не з`явився, 22.05.2023 подав відповідь на відзив, просив розглядати справу без його участі.

Представник відповідача в судове засідання, 14.08.2023, з`явився, позовні вимоги визнав, до матеріалів справи долучив оригінал платіжного доручення від 07.06.2023 № 272 на суму 100 000, 00 грн про часткову оплату шкоди, нарахованої по Акту перевірки від 22.10.2020 № 659, 678/06/930.

Враховуючи, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 14.08.2023 справу розглянуто по суті та оголошено вступну і резолютивну частини рішення у справі.

Позиція прокурора та позивача 1.

Керівник Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі: Державної екологічної інспекції у Львівській області (надалі позивач 1) та Старосамбірської міської ради (надалі позивач 2) звернувся в Господарський суд Львівської області з позовом до Старосамбірського дочірнього підприємства ЛГП "Галсільліс" (надалі відповідач) про відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної порубки дерев в сумі 1 410 651, 94 грн.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги прокурор посилається на те, що у період з 08.10.2020-22.10.2020 позивачем 1 на підставі посвідчення (направлення) від 07.10.2020 № 659 проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства відповідача. За результатами проведеної перевірки складено Акт перевірки від 22.10.2020 № 659, 678/06/930, який цього ж дня отриманий керівником підприємства Домініком П.П. Згідно Акту, пояснення, зауваження та заперечення відсутні.

Так, під час проведення планового заходу встановлено, що Старосамбірським ДЛГ ЛГП «Галсільліс» проведено санітарно-вибіркову рубку на підставі лісорубного квитка № 012115 серія ЛЬ ЛРК від 17.02.2020 у кв. 5 вид. 19 Стрільбицького лісництва, що виданий на підставі акту лісопатологічного обстеження стану лісів.

Лісорубний квиток № 012115 серія ЛЬ ЛРК від 17.02.2020 виданий Старосамбірським ДЛГ ЛГП «Галсільліс», спосіб рубки - санітарно-вибіркова, виданий на підставі Акту лісопатологічного обстеження та заходів з поліпшення санітарного стану лісів від 14.06.2019.

Так, згідно акту обстеження, в кв. 5 вид. 19 на площі 3,0 га Стрільбицького лісництва, насадження пошкоджене раком ялиці, трутовиками, вітровалом, вітроломом. Ступінь пошкодження насадження слабка. Доцільно провести вибіркову санітарну рубку.

Згідно відомості переліку дерев відведеній в санітарну рубку та даних матеріально-грошової лісосіки від 10.02.2020 №2 встановлено, що всього у вказану рубку відведено 114 дерев.

В той же час, як вбачається з акту перевірки № 659,678/06/930 від 22.10.2020 на ділянці шляхом суцільного переліку було обліковано 165 пнів зрізаних дерев. Шляхом порівняння, матеріально-грошової лісосіки від 10.02.2020 №2 та перелікової відомості зрізаних пнів відведеній у вибіркову санітарну рубку, встановлено, що загальна кількість зрубаних дерев на лісосіці перевищує дозволену на 51 дерево. Таким чином, рубку 51 дерева зрубаного в ході вибіркової санітарної рубки, було здійснено всупереч ст. 69 Лісового кодексу України, поза межами спеціального дозволу на використання лісових ресурсів - лісорубного квитка № 012115 серія ЛЬ ЛРК від 17.02.2020.

У подальшому, з метою досудового врегулювання спору, позивачем 1 на адресу відповідача скеровано претензію від 11.12.2020 № 114 про відшкодування збитків у сумі 936 906, 70 грн з пропозицією в добровільному порядку у місячний термін відшкодувати збитки, завдані навколишньому природному середовищу. В той же час, відповідач своїм листом від 18.02.2021 №46 просив позивача 1 відтермінувати оплату збитків в сумі 936 906,70 грн терміном на 2 роки.

Проте, станом на 14.02.2023 вимоги позивача 1, наведені у даній претензії, щодо сплати завданих збитків залишені без розгляду та реагування, а сума збитків не відшкодована.

Розмір шкоди, згідно висновку експертизи Львівського науково - дослідного експертно-криміналістичного центру, заподіяної внаслідок самовільної рубки дерев в кв. 5 та в кв. 4 Стрільбицького лісництва Старосамбірського ДЛГ ЛГП «Галсільліс» становить 1 410 651, 94 грн.

Обставини завдання шкоди, на думку прокурора, свідчать про порушення прав та інтересів держави і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим прокурор звернувся до суду з цим позовом.

Позиція позивача 2.

У своїх поясненнях представник позивача 2 надав пояснення щодо наявності розбіжностей згідно Акту перевірки та поясненнями Державної екологічної інспекції зазначаючи те, що 22.02.2021 старшим слідчим у кримінальному провадженні Ю. Серенько винесено постанову про призначення судової інженерно-екологічної та економічної експертизи в межах кримінального провадження від 21.01.2022 №42022140000000021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України.

Львівським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром проведено згадану експертизу від 16.03.2021 № 739/1137-1137 та розраховано розмір шкоди. Судова інженерно-екологічна експертиза проведена судовим експертом Зобківим Б.Б., яка на підставі ст. ст. 384, 385 КК України попереджений про відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Розмір завданої шкоди, розрахованої Державною екологічною інспекцією у Львівській області, становить 936 906,70 грн, 360 331,59 грн та 121 102,09 грн, що у загальному складає 1 418 340, 38 грн. Однак, такий розрахунок Інспекції спростовується експертом з підстав, арифметичних розбіжностей розрахунків проведених інспекторами з ОНПС Державної екологічної інспекції у Львівській області, а саме у розрахунку шкоди за наслідком рубки 24 дерев у кв. № 4 де розмір шкоди становить 360 331,59 грн., інспекторами при обчисленні шкоди за рубу дерев з діаметрами 42,1-46 см помилково використано таксу вищу ніж зазначено у додатку № 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу».

Крім цього, інспекторами з ОНПС Державної екологічної інспекції у Львівській області у розрахунку шкоди за наслідком рубки 51 дерева у кв. № 5 де розмір шкоди становить 936 906,70 грн, за рубку 1 дерева діаметром 74 см помилково нараховано шкоду 23 181,86 грн, замість 11 590,93 грн, непорахованою також залишилась сума збитку за рубку 5 дерев діаметрами 14,1-18 см.

Відтак, розмір шкоди, заподіяної лісовим насадженням визначався як добуток кількості знищених або пошкоджених дерев та такси, установленої для відповідної категорії деревини. Крім цього, при проведенні експертизи врахована та обставина, що починаючи з 1 січня 2009 року, згідно з порядком, затвердженим постановою КМУ № 665, проводиться індексація такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу.

Відповідно розмір шкоди, згідно висновку експертизи, заподіяної внаслідок самовільної рубки дерев в кв. 5 та в кв. 4 Стрільбицького лісництва Старосамбірського ДЛГ ЛГП «Галсільліс» становить 1 410 651, 94 грн.

Позиція відповідача.

У відзиві на позовну заяву керівник відповідача заперечує позовні вимоги в частині стягнення шкоди в розмірі 481 433, 68 грн завданої самовільною рубкою дерев в кварталі №5 і №4 Стрільбицького лісництва Старосамбірського ДЛГП «Галсільліс», у зв`язку з тим що така шкода вчинена невстановленими лісопорушниками, наявності розбіжностей згідно Акту перевірки та поясненнями Державної екологічної інспекції та у зв`язку з тим, що проведений розрахунок відображає шкоду завдану лісу (лісфонду), а Старосамбірське ДЛГП «Галсільліс» є постійним лісокористувачем. Позовні вимоги в частині стягнення суми в розмірі 936 906, 70 грн відповідач визнає.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази у справі у їх сукупності, суд прийшов до висновків про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково виходячи з таких мотивів.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Cудом встановлено, що у період з 08.10.2020-22.10.2020 Державною екологічною інспекцією у Львівській області на підставі посвідчення (направлення) від 07.10.2020 № 659 проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Старосамбірським ДЛГ ЛГП «Галсільліс».

За результатами проведеної перевірки складено Акт перевірки від 22.10.2020 № 659,678/06/930, який цього ж дня отриманий керівником підприємства Домініком П.П. Згідно Акту, пояснення, зауваження та заперечення відсутні.

Під час проведення перевірки встановлено, що Старосамбірським ДЛГ ЛГП «Галсільліс» проведено санітарно-вибіркову рубку на підставі лісорубного квитка від 17.02.2020 № 012115 серія ЛЬ ЛРК у кв. 5 вид. 19 Стрільбицького лісництва, що виданий на підставі акту лісопатологічного обстеження стану лісів.

Лісорубний квиток від 17.02.2020 № 012115 серія ЛЬ ЛРК виданий Старосамбірським ДЛГ ЛГП «Галсільліс», спосіб рубки - санітарно-вибіркова, виданий на підставі Акту лісопатологічного обстеження та заходів з поліпшення санітарного стану лісів від 14.06.2019.

Згідно акту обстеження, в кв. 5 вид. 19 на площі 3,0 га Стрільбицького лісництва, насадження пошкоджене раком ялиці, трутовиками, вітровалом, вітроломом. Ступінь пошкодження насадження слабка. Доцільно провести вибіркову санітарну рубку.

Згідно відомості переліку дерев відведеній в санітарну рубку та даних матеріально-грошової лісосіки від 10.02.2020 №2 встановлено, що всього у вказану рубку відведено 114 дерев.

В той же час, як вбачається з акту перевірки від 22.10.2020 №659,678/06/930 на ділянці шляхом суцільного переліку було обліковано 165 пнів зрізаних дерев. Шляхом порівняння, матеріально-грошової лісосіки від 10.02.2020 № 2 та перелікової відомості зрізаних пнів відведеній у вибіркову санітарну рубку, встановлено, що загальна кількість зрубаних дерев на лісосіці перевищує дозволену на 51 дерево.

Крім цього, згідно акту перевірки, в ході її проведення в кв. № 5 Стрільбицького лісництва також виявлено 9 пнів незаконно зрубаних дерев, та 24 пні незаконно зрубаних дерев у кв. № 4 цього ж лісництва.

Встановивши порушення вимог лісового законодавства, а саме проведення незаконних рубок, інспекторами Державної екологічної інспекції у Львівській області за результатами проведеної перевірки та згідно додатку № 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» проведено розрахунок завданих збитків внаслідок незаконної порубки 51 дерева у кв. 5 на суму 936 906,70 грн, у кв. 5 внаслідок незаконної порубки 9 дерев на суму 121 102,09 грн, у кв. 4 внаслідок незаконної порубки 24 дерев на суму 360 331,59 грн.

У подальшому, з метою досудового врегулювання спору, Інспекцією на адресу Старасамбірського ДЛГП «Галсільліс» скеровано претензію від 11.12.2020 № 114 про відшкодування збитків у сумі 936 906, 70 грн з пропозицією в добровільному порядку у місячний термін відшкодувати збитки, завдані навколишньому природному середовищу у вищевказаній сумі.

В той же час, Старосамбірське ДЛГП «Галсільліс» своїм листом від 18.02.2021 № 46 повідомило про те, що просить Державну екологічну інспекцію у Львівській області відтермінувати оплату збитків в сумі 936 906,70 грн терміном на 2 роки. Проте, станом на 14.02.2023 вимоги Інспекції, наведені у даній претензії, щодо сплати завданих збитків відповідачем залишені без розгляду та реагування, а сума збитків не відшкодованою.

Щодо розрахунків збитків на суму 121 102,09 грн та 360 331,59 грн, то як зазначено Державною екологічною інспекцією у Львівській області у своєму листі від 08.02.2023 №13-465, такі збитки були завдані незаконною порубкою невстановленими лісопорушниками, відповідно претензії на вказану суму Інспекцією не виставлялися, а матеріали за вказаними фактами Старосамбірське ДЛГП «Галсільліс» скерувало до органів Національної поліції.

Крім цього, СВ Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області проводилося досудове розслідування у кримінальному провадженні від 21.01.2022 № 42022140000000021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України. 22.02.2021 старшим слідчим у кримінальному провадженні Ю. Серенько винесено постанову про призначення судової інженерно-екологічної та економічної експертизи та на адресу Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру скеровано матеріали згаданого кримінального провадження. На вирішення судової експертизи винесено питання про те, який розмір шкоди завдано Старосамбірському ДЛГП «Галсільліс» внаслідок рубки 51 дерева в кв. 5, 9 дерев в кв. 5, 24 дерев в кв.4 Стрільбицького лісництва, чи було знищено певний вид дерев, чи погіршився природний склад, якість, захисні властивості, водоохоронні та інші екологічні властивості лісів, чи завдана шкода довкіллю є істотною, чи відбулися певні труднощі у відтворені заліснення вказаної місцевості, чи знизилась якість атмосферного повітря, ландшафту, чи відбулась ерозія грунту. Львівським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром експертним висновчком від 16.03.2021 № 739/1137-1137 розраховано розмір шкоди, а також зазначено, що питання №№ 5, 6, 7, 8, 9 виходять за межі спеціальних знань експерта з інженерно-екологічного виду досліджень. Судова інженерно-екологічна експертиза проведена судовим експертом Зобківим Б.Б., яка на підставі ст. ст. 384, 385 КК України попереджений про відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Розмір завданої шкоди, розрахованої Державною екологічною інспекцією у Львівській області, становить 936 906,70 грн, 360 331,59 грн та 121 102,09 грн, що у загальному складає 1 418 340, 38 грн. Однак, такий розрахунок Інспекції спростовується експертом з підстав, арифметичних розбіжностей розрахунків проведених інспекторами з ОНПС Державної екологічної інспекції у Львівській області, а саме у розрахунку шкоди за наслідком рубки 24 дерев у кв. № 4 де розмір шкоди становить 360 331,59 грн, інспекторами при обчисленні шкоди за рубу дерев з діаметрами 42,1-46 см помилково використано таксу вищу ніж зазначено у додатку № 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу». Крім цього, інспекторами з ОНПС Державної екологічної інспекції у Львівській області у розрахунку шкоди за наслідком рубки 51 дерева у кв. № 5 де розмір шкоди становить 936 906,70 грн, за рубку 1 дерева діаметром 74 см помилково нараховано шкоду 23 181,86 грн, замість 11 590,93 грн, непорахованою також залишилась сума збитку за рубку 5 дерев діаметрами 14,1-18 см.

Відтак, розмір шкоди, заподіяної лісовим насадженням визначений як добуток кількості знищених або пошкоджених дерев та такси, установленої для відповідної категорії деревини. Крім цього, при проведенні експертизи врахована та обставина, що починаючи з 1 січня 2009 року, згідно з порядком, затвердженим постановою КМУ № 665, проводиться індексація такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу. Розмір шкоди, згідно висновку експертизи, заподіяної внаслідок самовільної рубки дерев в кв. 5 та в кв. 4 Стрільбицького лісництва Старосамбірського ДЛГ ЛГП «Галсільліс» становить загальну суму 1 410 651, 94 грн. Так, згідно висновку експерта та матеріалів контролюючого органу підтверджується факт не дотримання вимог природоохоронного законодавства відповідачем.

Згідно ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Відтак, експертиза, проведена у кримінальному провадженні за постановою слідчого, є судовою і її висновки оцінюються у сукупності з іншими доказами на загальних підставах відповідно до вимог ст. 86 ГПК України.

Як визначено в ч. 4 ст. 7, ст. 9 Лісового кодексу України, суб`єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи. У комунальній власності перебувають ліси в межах населених пунктів, крім лісів, що перебувають у державній або приватній власності. У комунальній власності можуть перебувати й інші ліси, набуті або віднесені до об`єктів комунальної власності в установленому законом порядку. Право комунальної власності на ліси реалізується територіальними громадами безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування.

Статтею 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси. Особливій державній охороні підлягають території та об`єкти природно-заповідного фонду України й інші території та об`єкти, визначені відповідно до законодавства України.

В силу ст. 34 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Статтею 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища. Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об`єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об`єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі.

Стаття 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачає, що до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належать державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, а також за додержанням норм екологічної безпеки.

За змістом ст. 17 Лісового кодексу України, у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

У постійне користування ліси на землях комунальної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створені спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища. У разі прийняття рішення про надання лісів у постійне користування обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями таке рішення погоджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. Прийняття рішень Кабінетом Міністрів України не потребує погоджень з іншими органами.

Право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

За змістом статей 5, 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ліс, як природний ресурс загальнодержавного значення, підлягає державній охороні і регулюванню використання на території України. Використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог.

У той же час, стаття 41 вищезазначеного Закону встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому законом порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Таким чином, предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача шкоди, заподіяної лісовому фонду внаслідок порушення норм лісового та природоохоронного законодавства.

Статтею 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.

Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, яка визначає, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частина 2 статті 1166 Цивільного кодексу України).

Для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 Цивільного кодексу України необхідно довести такі елементи: 1. Неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії. 2. Наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо). 3. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди. 4. Вина особи, що завдала шкоду.

Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов`язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення; вести первинний облік лісів.

Положеннями статті 63 Лісового кодексу України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від незаконних рубок та інших пошкоджень.

Відповідно до статті 86 Лісового кодексу України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб.

За змістом пункту 5 частини 2 статті 105 Лісового кодексу України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Згідно з статтею 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Отже, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів.

Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.

Таким чином, обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев.

Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.

Таким чином, відповідач, як постійний лісокористувач, не дотримавши вимог законодавства в частині забезпечення охорони та захисту лісових насаджень допустив самовільну порубку, на підпорядкованій йому території, не забезпечив збереження не призначених для порубки дерев, не здійснив комплекс заходів, спрямованих на збереження лісів від незаконних порубок, не запобіг порушенням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, своєчасно не виявив таких порушень і не вжив відповідних заходів щодо їх усунення.

Вказане вище спростовує доводи керівника відповідача, якими він заперечує позовні вимоги в частині стягнення шкоди в розмірі 481 433, 68 грн завданої самовільною рубкою дерев в кварталі № 5 і № 4 Стрільбицького лісництва Старосамбірського ДЛГП «Галсільліс» з мотивів, що така шкода вчинена невстановленими лісопорушниками.

Господарський суд закриває провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи представлені суду докази часткового погашення відповідачем шкоди, завданої лісу, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі в частині стягнення 100 000 грн, яка була сплачена відповідачем після подачі позову до суду на підставі платіжного доручення від 27.06.2023 № 272.

Підставою для представництва Дрогобицькою окружною прокуратурою Львівської області інтересів держави в особі позивача 1 вказано те, що Держекоінспекція уповноважена державою здійснювати відповідні функції щодо охорони та використання природних ресурсів, які перебувають і є об`єктами права власності Українського народу. Територіальним органом Держекоінспекції на території Львівської області є Державна екологічна інспекція у Львівській області, тому в даному випадку останню визначено позивачем 1 у справі. Попри той факт, що з часу виявлення позивачем 1 самовільних рубок минув значний проміжок часу, Інспекцією до цього часу не вжито жодних заходів позовного характеру щодо стягнення заподіяної відповідачем шкоди, що спричиняє порушення інтересів держави у вигляді ненадходження коштів до спеціальних фондів державного та місцевих бюджетів.

Спонукаючи позивача 1 до реалізації наданих державою повноважень щодо вжиття заходів до відшкодування заподіяної відповідачем шкоди, прокурором 27.01.2022 за № 14.52/04-27-433вих-23 на адресу Державної екологічної інспекції Львівської області скеровано повідомлення у порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», де вказані зазначені у позові порушення, що допустив відповідач та прокурором звернуто увагу на необхідність вжиття заходів реагування на такі факти тощо. Тобто, позивачу 1 надано можливість для реалізації своїх функцій, у тому числі для звернення до суду з вимогою про відшкодування заподіяної довкіллю шкоди.

Проте, з відповіді Інспекції від 14.02.2023 № 13-533 вбачається, що у зв`язку із суттєвим обмеженням бюджетного фінансування Державної екологічної інспекції України та її територіальних підрозділів, зокрема в частині фінансування спеціального рахунку, призначеного для сплати судового збору, Інспекція жодних заходів позовного характеру щодо стягнення завданих збитків державі не вживала.

Крім цього, на виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурором попередньо, до звернення до суду 14.02.2023 за № 14.52/04-27-738вих-23 повідомлено Державну екологічну інспекцію у Львівській області про наявність підстав для представництва інтересів держави шляхом скерування до Господарського суду Львівської області позову про стягнення завданої шкоди.

Варто зазначити, що позивачами, в порядку визначеному ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави з наведених питань не оскаржувалась.

Отже, володіючи відповідними повноваженнями та достовірно знаючи про факти заподіяння шкоди, позивачами при наявності відповідних повноважень не вжито заходів щодо стягнення збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок незаконної порубки дерев.

За таких обставин, суд визнає обґрунтованими аргументи прокурора про наявність у нього підстав для звернення із позовом у справі до суду з метою захисту прав та охоронюваних законом інтересів держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 вказала, що сам факт не звернення до суду суб`єкта владних повноважень з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

У відповідності до вимог статей 13, 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 86 зазначеного Кодексу, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані, підтверджені наявними у матеріалах справи доказами, а відтак підлягають до задоволення в частині стягнення невідшкодованих відповідачем в добровільному порядку 1 310 651, 94 грн шкоди, заподіяної лісу.

Відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 124, 129, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Провадження у справі в частині стягнення з відповідача шкоди в розмірі 100 000, 00 грн закрити.

2. Позовні вимоги задовольнити частково.

3. Стягнути з Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП Галсільліс (82000, м. Старий Самбір Львівської області, вул. Коцюбинського, 6, код ЄДРПОУ 30742131) шкоду у сумі 1 310 651, 94 грн, завдану порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, до спеціального фонду місцевого бюджету Старосамбірської міської ради (ЄДРПОУ 04371555, 82000, вул. Лева Галицького, 35, м. Старий Самбір, Львівська обл./Старосамбірська ТГ ГУК Львів/Старосамбірська, тг/24062100, ЄДРПОУ 04055995, UА848999980333189331000013909, код класифікації доходів бюджету 24062100/грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності) з подальшим автоматичним перерозподілом до бюджетів відповідних рівнів.

4. Стягнути з Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП Галсільліс (82000, м. Старий Самбір Львівської області, вул. Коцюбинського, 6, код ЄДРПОУ 30742131) на користь Львівської обласної прокуратури сплачений судовий збір в розмірі 19 659, 78 грн (реквізити отримувача: 79005, м. Львів, пр. Шевченка, 17/19, МФО 820172, р/р UА 138201720343140001000000774 в ДКСУ в м. Київ, код ЄДРПОУ 02910031).

5. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 18 серпня 2023 року.

Суддя Манюк П.Т.