Вирок № 11293602, 16.09.2010, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 1 129, 2010 р.

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2010 року. Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі : головуючого судді Чернюк В.Д.,

при секретарі: Рубан Т.М.,

з участю : прокурора Жага Е.Г.,

потерпілогоцивільного позивача ОСОБА_1,

представника потерпілого адвоката ОСОБА_2,

представника цивільного відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миргороді кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця АДРЕСА_2 громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, утриманців не має, не працюючого, проживаючого по АДРЕСА_1 раніше не судимого ,

по ст. 286 ч. 1 КК України ,-

в с т а н о в и в :

16 травня 2010 року, приблизно, в 15 годин 40 хвилин підсудний ОСОБА_4, керуючи автомобілем „ИЖ 27175”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що на підставі відповідного договору перебував у оренді Товариства з обмеженою відповідальністю „Пельменна”, де підсудний працював водієм, здійснював рух по вул. Гоголя в м. Миргороді Полтавської області.

На одній із ділянок згаданої вулиці при розвороті ліворуч ОСОБА_4 проявив неуважність, перед зміною напрямку руху не переконався в безпеці цього маневру, порушив вимоги пунктів 10.1 та 10.4 Правил дорожнього руху України, не надавши переваги у русі водію мопеда „Дельта” потерпілому ОСОБА_1, який рухався у зустрічному напрямку по своїй смузі руху та допустив зіткнення з цим мопедом.

В наслідок цього зіткнення потерпілому ОСОБА_1, завдано тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому вивиху лівої таранної кістки гомілково стопного суглобу лівої ноги, які за висновком судово медичної експертизи відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Свою вину в інкримінованому діянні підсудний ОСОБА_4 визнав повністю і пояснив, що 16.05.2010 року він дійсно керував легковим автомобілем по вул. Гоголя в м. Миргороді та мав намір здійснити розворот ліворуч з наміром заїхати на територію товариства, де працював водієм. В цей час сконцентрував увагу на автомобілі, що рухався позаду та мав намір здійснити його обгін, в результаті чого не помітив потерпілого, який рухався на мопеді у зустрічному напрямку. В наслідок цього сталося зіткнення мопеда з автомобілем, а потерпілий був травмований. Стверджував, що на відшкодування шкоди передав ОСОБА_1 грошові кошти в сумі сім тисяч гривень, з яких одну тисячу від свого імені, а решту від ТОВ „Пельменна”. Заявлений позов прокурора визнає повністю.

Окрім повного визнання підсудним своєї вини, його вина у вчиненій дорожньо транспортній пригоді з її наслідками повністю підтверджується такими доказами, дослідженими та перевіреними в ході судового слідства:

- показаннями потерпілого цивільного позивача ОСОБА_1, з яких слідує, що 16.05.2010 року, в денний час, він рухався належним йому мопедом по вул. Гоголя в м. Миргороді, в напрямку центра міста. При цьому автомобіль під керуванням підсудного при розвороті ліворуч раптово здійснив на нього наїзд в результаті чого він не встиг уникнути цього зіткнення та був травмований. Вказував на те, що в подальшому він перебував на стаціонарному лікуванні та витрачав власні кошти на своє лікування. Не заперечував того факту, що підсудний частково відшкодовував йому завдану шкоду, передавши 7000 гривень та організував його транспортування на лікування в м. Полтаву. До страхової компанії після ДТП він не звертався і страхового відшкодування не отримував. Наполягав на відшкодуванні йому завданої майнової і моральної шкоди, обґрунтовуючи останню характером його травмування, тривалістю лікування та порушенням звичного способу життя;

- допитана в якості свідка ОСОБА_5 суду показала, що 16.05.2010 року їй повідомили про дорожню пригоду поблизу роботи. Вийшовши на місце пригоди, вона побачила автомобіль, який перебував у оренді товариства, яке вона очолює, що знаходився на проїзній частині вул. Гоголя в м. Миргороді. Права частина цього транспортного засобу мала механічні пошкодження. Поряд знаходився водій товариства ОСОБА_4, а на асфальті лежав пошкоджений мопед, біля якого сидів потерпілий, що був травмований. В подальшому на лікування потерпілого вона передала через підсудного грошові кошти;

- з показань представника цивільного відповідача ОСОБА_3 вбачається, що ТОВ „Пельменна” заявленого цивільного позову потерпілого не визнає, оскільки вимоги про відшкодування шкоди не підтверджені, а відповідач через підсудного передав грошові кошти на відшкодування завданої потерпілому внаслідок ДТП шкоди;

- в протоколі огляду місця дорожньо транспортної пригоди, на схемі додатку до нього і фототаблицях зафіксовано загальну обстановку на місці ДТП, дорожні та погодні умови на час пригоди, характер розташування транспортних засобів після їх зіткнення, аналіз яких, дають підстави прийти до висновку про те, що зіткнення автомобіля та мопеда відбулося на смузі руху мопеда під керуванням потерпілого. В протоколі додаткового огляду місця ДПТ уточнено місце розташування транспортних засобів в момент пригоди / а.с. 7 10, 15, 17 23, 26, 27 / ;

- за протоколами медичного огляду підсудного і потерпілого безпосередньо після дорожньо транспортної пригоди, на момент керування транспортними засобами вони обоє були тверезими / а.с. 136, 47 /;

- протоколом огляду та перевірки технічного стану автомобіля „ИЖ 27175”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, яким на момент пригоди керував підсудний ОСОБА_4, в якому зафіксовано механічні пошкодження на цьому транспортному засобі від зіткнення, основна кількість яких локалізована на правій боковій частині, а також його технічний стан, що був задовільний / а.с. 11 12 / ;

- протоколом огляду мопеда, яким керував потерпілий ОСОБА_1, в якому зафіксовано механічні пошкодження на цьому засобі пересування від зіткнення, основна кількість яких локалізована в його передній частині, що вказує на контакт з перешкодою саме цією частиною. / а.с. 13 14 / ;

- матеріалами автотехнічної експертизи, з висновками якої погоджується суд, визнаючи вірогідними наведені в них дослідження та застосовані методики, як такі, що узгоджуються з сукупністю інших доказів по справі, оцінених судом відповідно до вимог ст. 67 КПК України. При цьому, проаналізувавши показання підсудного та потерпілого, дані результатів огляду місця ДТП та виявлених механічних пошкоджень на автомобілі і мопеді, суд приходить до переконання про те, що показання потерпілого в частині розташування транспортних засобів на вулиці та швидкості їх руху до моменту зіткнення є слушними, а відтак висновки автотехнічної експертизи, за якими в конкретній дорожній обстановці технічна можливість попередити зіткнення з боку водія ОСОБА_4 визначалася у виконанні ним вимог пунктів 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України, є переконливими. Саме ці дії, за переконанням суду, не відповідали вимогам вищезгаданих пунктів Правил дорожнього руху та з технічної точки зору знаходилися в причинному звязку з виникненням даної пригоди. В умовах даної пригоди потерпілий ОСОБА_1 шляхом екстреного гальмування не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем під керуванням підсудного / а.с. 60 62 /;

- матеріалами судово медичної експертизи потерпілого ОСОБА_1, за якими в результаті ДТП йому заподіяно тілесних ушкоджень у вигляді закритого перелому вивиху лівої таранної кістки гомілково стопного суглобу лівої ноги, які за висновком судово медичної експертизи відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості / а.с. 63, 29 /;

- медичними довідками згідно яких потерпілий ОСОБА_1 звертався за медичною допомогою до травмпункту Миргородської ЦРЛ, а надалі знаходився на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні Першої міської клінічної лікарні м. Полтава з 19 по 26 травня 2010 року і на його лікування закладом охорони здоровя витрачено 735 гривень 68 копійок / а.с. 28, 156, 157 /;

- копією свідоцтва про реєстрацію автомобіля „ИЖ 27175”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та копією договору оренди транспортного засобу, за яким цей транспортний засіб належить ОСОБА_6, проте перебуває у оренді ТОВ „Пельменна”/ а.с. 73, 74 /;

- полісом обовязкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/ 3502169 за яким на момент дорожньо транспортної пригоди автомобіль „ИЖ 27175”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 був забезпечений таким страхуванням з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну життю і здоровю, в сумі 51000 гривень та за шкоду, заподіяну майну, 25500 гривень / а.с. 75 /;

- копією наказу № 14 від 07 травня 2010 року, за яким підсудний був прийнятий на роботу водієм до ТОВ „Пельменна” і перебував з цим товариством у трудових відносинах на момент події дорожньо транспортної пригоди / а.с. 89 /;

- розписками підсудного і потерпілого про одержання та передачу грошових коштів на відшкодування шкоди, завданої злочином зі змісту яких ОСОБА_1 одержав гроші в сумі 7000 гривень / а.с. 171 175 /.

Таким чином, розглянувши справу на засадах змагальності і диспозитивності, перевіривши докази по цій справі та проаналізувавши їх в сукупності, суд приходить до висновку про те, що неправочинні дії ОСОБА_4, які проявилися у порушенні правил безпеки дорожнього руху під час керування транспортним засобом, що спричинило заподіяння потерпілому ОСОБА_1 тілесних ушкоджень середньої тяжкості, слід кваліфікувати по ст. 286 ч. 1 КК України.

Обставинами, які помякшують покарання підсудного, суд визнає активне сприяння розкриттю злочину та часткове добровільне відшкодування заподіяної шкоди. Обставин, що обтяжують покарання підсудного, суд не знаходить.

При призначенні міри покарання ОСОБА_4 враховується ступінь тяжкості вчиненого ним діяння, яке є не обережним, його наслідки у вигляді травмування потерпілого, характер допущених ним порушень Правил дорожнього руху та ставлення до цих порушень і їх наслідків, обставини справи, що помякшують покарання підсудного, відсутність обставин, які обтяжують його покарання, а також особа ОСОБА_7, який має постійне місце проживання, за якими характеризується позитивно, проживає в сімї разом з матірю похилого віку, за колишнім місцем роботи характеризується позитивно, вперше засуджується.

За таких обставин суд приходить до переконання про можливість виправлення і перевиховання цього підсудного шляхом призначення мінімального покарання, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 286 КК України, за якою він засуджується без позбавленням права керування транспортними засобами, як одного з джерел до підшукання роботи, що сприятиме досягненню мети його виправлення і перевиховання та запобігання вчинення нових злочинів.

Цивільний позов прокурора / а.с. 155 / про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину підлягає до задоволення в повному обсязі на підставі положень ст. 93 1 КПК України.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 слід задовольнити частково за рахунок цивільного відповідача ТОВ „Пельменна” в межах доведених вимог, які безпосередньо повязані із злочином і його цивільно правовими наслідками та з урахуванням часткового добровільного відшкодування підсудним і цим відповідачем завданих збитків.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, завданої злочином згаданому потерпілому, суд враховує суть заявлених позовних вимог, характер та обставини заподіяння такої шкоди, тривалість його фізичних і психічних страждань в звязку з травмуванням і лікуванням, порушення його звичного способу життя внаслідок втрати здоровя. Разом з цим, суд виходить також із засад розумності, виваженості та справедливості, а тому вважає, що сума відшкодування такої шкоди потерпілому має становити 5 мінімальних розмірів заробітної плати, офіційно встановлених законом на час розгляду справи.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, то за переконанням суду, ця частина позовних вимог має бути залишена без розгляду, виходячи з положень ст. ст. 979, 984, 985 ЦК України, оскільки цивільна відповідальність власника наземного транспортного засобу перед третіми особами, була застрахована у відповідності до Закону України „Про обовязкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” / а.с. 75 /. З цих підстав суд вважає, що ця частина позовних вимог ОСОБА_1 заявлена до неналежного відповідача та підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства за умови порушення, невизнання або оспорювання прав цього позивача належним відповідачем.

Керуючись ст. ст. 16 1, 323, 324 КПК України , суд , -

з а с у д и в :

ОСОБА_4 визнати винним і призначити покарання по ст. 286 ч. 1 КК України у виді 3400 ( трьох тисяч чотирьохсот ) гривень штрафу, без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Міру запобіжного заходу засудженому до набрання вироком законної сили залишити у вигляді підписки про невиїзд.

Речові докази по справі: автомобіль „ИЖ 27175”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, переданий на зберігання його власнику ОСОБА_6 / а.с. 35,160 /, той може використовувати на свій розсуд, як власник; мопед „Дельта”, який знаходиться на майданчику тимчасового тримання автомобілів Миргородського МВ ГУ МВС України в Полтавській області / а.с. 35, 151 /, після набрання вироком законної сили, повернути потерпілому ОСОБА_1.

Арешт, накладений на автомобіль „ИЖ 27175”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, після набрання вироком законної сили, скасувати.

Цивільний позов прокурора задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Фінансового управління виконавчого комітету Полтавської міської ради ( розрахунковий рахунок 35423001002032, ГУДКУ в Полтавській області, МФО 831019, ЗКПО 01999655 ) в рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину 735 / сімсот тридцять пять / гривень 68 копійок.

Цивільний позов потерпілого цивільного позивача ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Пельменна” на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, 4440 / чотири тисячі чотириста сорок / гривень.

В іншій частині позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без розгляду.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Полтавської області протягом пятнадцяти діб з моменту його проголошення шляхом подачі апеляцій через Миргородський міськрайонний суд.

Суддя Миргородського

міськрайонного суду Чернюк В.Д.