Рішення № 112935040, 21.08.2023, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.08.2023м. ДніпроСправа № 904/1913/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєва Е.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1д, ідентифікаційний код 14360570) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про стягнення 39 081,60 грн. заборгованості з орендної плати

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою №б/н від б/д про стягнення з ОСОБА_1 39 081,60 грн. заборгованості з орендної плати за листопад та грудень 2021 року.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договору оренди приміщення від 22.03.2021 в частині своєчасної та повної оплати орендної плати за листопад та грудень 2021 року.

Позивачем в якості відповідача визначено ОСОБА_1 .

На виконання вимоги ч.6 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України суд звернувся до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 .

До суду 09.05.2023 надійшла інформація від Відділу формування та ведення реєстру територіальної громади Управління у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 08.07.2010 по теперішній час зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2023, яку відповідач 31.05.2023 отримав особисто, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/1913/23, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2023, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданим йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

22 березня 2021 року між Акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" (далі - позивач, орендодавець, банк) та Фізичною особою-підприємцем Бровком Дмитром Сергійовичем (далі - відповідач, орендар) укладено договір оренди приміщення (далі - договір) шляхом накладення електронних підписів.

У відповідності до п.1.1 договору, в порядку та на умовах, визначених договором, орендодавець зобов`язується передати орендарю, а орендар зобов`язується прийняти у тимчасове користування (оренду) приміщення, за плату та на обумовлений строк для здійснення господарської діяльності.

Частина приміщення, яка передається в оренду за договором (далі - приміщення), знаходиться за адресою: 49000, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, будинок 32, розташоване на цокольному поверсі, має загальну площу 70,8 квадратних метри і знаходиться у власності орендодавця на підставі договору іпотеки від 01.06.2016, що зареєстрований в реєстрі за №4453. Приміщення надається в оренду разом з обладнанням (далі - обладнання), опис якого наведено в акті приймання-передачі приміщення (п.1.2 договору).

За Актом приймання-передачі до договору оренди приміщення від 15.03.2021 орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежиле приміщення, визначене у договорі, що розташоване за адресою: 49000, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 32, розташоване на цокольному поверсі, має загальну площу 70,8 кв.м., приміщення надається в оренду разом з обладнанням та меблі. Першим днем оренди вважати 01.01.2021. Підписанням акту сторони підтверджують фактичну передачу приміщення та обладнання 01.01.2021.

Приміщення надається орендареві для використання його у діяльності орендаря за наступним цільовим призначенням - організація місця загального харчування для співробітників банку (п.1.4 договору).

Відповідно до п.2.1 договору приміщення передається і приймається орендарем в оренду на умовах сплати останнім плати за користування приміщенням шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок, зазначений орендодавцем.

Згідно з п.2.2 договору орендна плата підлягає сплаті до 20 числа поточного місяця за наступний місяць оренди (розрахунковий), без надання орендодавцем рахунків, із розрахунку за 1 кв.м. 230,00 грн. без ПДВ, ПДВ 46,00 грн., разом за 1 кв.м. 276,00 грн. з ПДВ, а за всю орендовану площу 16 284,00 грн. без ПДВ, ПДВ 3 256,80 грн., разом 19 540,80 грн. з ПДВ (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот сорок гривень 80 копійок), у тому числі за перший місяць оренди та починає нараховуватись з моменту підписання акту здачі-приймання приміщення. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць підлягає індексації з коефіцієнтом рівним 1 (одиниці).

У пункті 2.4 договору передбачено, що компенсація орендарем орендодавцю плати за спожиті комунальні послуги входить до орендної плати.

Згідно з п.4.2 договору орендар зобов`язався, зокрема:

- своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі відповідно до умов договору (п.п. 4.2.7 договору);

- звільнити приміщення та повернути його орендодавцю у разі закінчення строку дії договору або у разі його дострокового розірвання в останній день дії договору у стані, в якому приміщення було одержане, з урахуванням нормального зносу (п.п. 4.2.15 договору).

Протягом частини періоду дії договору оренди орендар не використовував об`єкт оренди у зв`язку з введенням обмежувальних заходів з доступу до приміщень на період під час дії карантину, а сторонами укладалися Додаткові угоди щодо ненарахування за такий період орендної плати. Зокрема, сторонами укладені:

- додаткова угода від 22 березня 2021 року до договору оренди приміщення, в якій сторони узгодили, що на період з 01.01.2021 до 30.04.2021 послуги з оренди призупиняються, а орендна плата за цей період не нараховується;

- додаткова угода від 02 червня 2021 року до договору оренди приміщення, в якій сторони узгодили, що на період з 01.05.2021 до 30.06.2021 послуги з оренди призупиняються, а орендна плата за цей період не нараховується;

- додаткова угода від 02 серпня 2021 року до договору оренди приміщення, в якій сторони узгодили, що на період з 01.07.2021 до 31.08.2021 послуги з оренди призупиняються, а орендна плата за цей період не нараховується;

- додаткова угода від 19 серпня 2021 року до договору оренди приміщення, в якій сторони узгодили внести зміни у договір та додати пункт 4.2.18, 4.2.19, 4.2.20, 4.2.21 та п.7.11, а також внести зміни до п.2.3 Договору оренди:

"2.3. Протягом 5 днів з дня підписання акту про відновлення надання послуг до цього договору орендар:

- зобов`язується сплатити орендну плату за перший місяць оренди;

- з метою забезпечення виконання орендарем своїх зобов`язань по сплаті орендної плати орендар перераховує на поточний рахунок орендодавця НОМЕР_2 авансовий платіж у розмірі передбаченому п. 2.2 Договору, який зараховується за останній місяць оренди.";

- додаткова угода від 24 вересня 2021 року до договору оренди приміщення, в якій сторони узгодили, що на період з 01.09.2021 до 22.09.2021 послуги з оренди призупиняються, а орендна плата за цей період не нараховується.

Отже, об`єкт оренди не використовувався, а орендна плата не нараховувалась з 01.01.2021 по 22.09.2021.

Відповідно до Акту поновлення оренди приміщення від 01 жовтня 2021 року до договору оренди приміщення від 22.03.2021, сторонами прийнято рішення поновити надання послуг оренди приміщення з 23.09.2021. Підписанням цього акту сторони підтверджують фактичне поновлення надання послуг оренди приміщення з 23.09.2021. 3 урахуванням вимог ч.3 ст. 631 ЦКУ, сторони дійшли згоди, що положення цього акту розповсюджуються на відносини між ними, що виникли до її укладення, а саме з 23.09.2021.

Договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису усіма його сторонами і діє з 01.01.2021 по 31.12.2021. З урахуванням вимог ч.3 ст. 631 Цивільного кодексу України, сторони дійшли згоди, що положення договору розповсюджуються на відносини між ними, що виникли до його укладення та підтверджують, що фактичне прийняття приміщення відбулося 01.01.2021 (п.7.1 договору).

Об`єкт нерухомості не був повернутий орендарем та не був переданий орендодавцеві за Актом приймання-передачі у зв`язку із закінченням строку дії договору.

Позивач стверджує, що відповідач не виконав належним чином свої зобов`язання щодо сплати орендної плати за умовами договору, зокрема, після відновлення надання послуг з оренди з 23.09.2021 по 31.12.2021, а саме:

- вересень 2021 року за період з 22.09.2021 по 30.09.2021 у розмірі 5 210,88 грн.;

- жовтень 2021 року за період з 01.10.2021 по 31.10.2021 у розмірі 19 540,80 грн.;

- листопад 2021 року за період з 01.11.2021 по 30.11.2021 у розмірі 19 540,80 грн.;

- грудень 2021 року за період з 01.12.2021 по 31.12.2021 у розмірі 19 540,80 грн.

Відповідач здійснена часткова оплата на загальну суму 24 751,68 грн. (платіж від 05.10.2021 на суму 5 210,88 грн., платіж від 24.10.2021 на суму 225,92 грн. та платіж від 29.10.2021 на суму 19 314,88 грн.), у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість з орендної плати перед позивачем у сумі 39 081,60 грн.

Позивач направляв до відповідача листи щодо невиконання ним умов договору оренди, а саме:

- від 28.12.2021 №E.18.0.0.0/4-211228/23201 "Щодо договору оренди приміщення від "22" березня 2021р.", в якому банк зазначив, що станом на 20.12.2021 загальна сума заборгованості орендаря перед орендодавцем складає 19 540,80 грн. за період з 01.11.2021 по 30.11.2021, та вимагав таку заборгованість погасити, а також своєчасно звільнити орендоване приміщення після закінчення строку оренди;

- від 18.01.2022 №Е.18.0.0.0/4-220118/35956, в якому зазначено, що станом на 13.01.2022 загальна сума заборгованості орендаря перед орендодавцем складає 39 081,60 грн. за період з 01.11.2021 по 31.12.2021, та вимагав таку заборгованість погасити, а також звільнити приміщення.

Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, а саме не сплати орендної плати у зв`язку з чим на момент звернення до суду виникла заборгованість перед позивачем у сумі 39 081,60 грн. заборгованість з орендної плати за період 01.11.2021 по 31.12.2021, що є причиною виникнення спору.

Предметом доказування є обставини укладання договору, строк дії договору, наявність акту приймання-передачі орендованого майна, графік сплати орендних платежів, наявність заборгованості зі сплати орендних платежів.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 17.04.2023 зареєстровано припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем Бровком Дмитром Сергійовичем.

Припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця до звернення з позовом до суду не є перешкодою для розгляду справи в порядку господарського судочинства, якщо спірні правовідносини виникли саме щодо виконання договору, укладеного між суб`єктами господарської діяльності.

Виходячи із суб`єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов`язання за яким у відповідача із втратою його статусу як фізичної особи-підприємця не припинились, дана справа повинна розглядатись за правилами господарського судочинства.

Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочин.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності. За договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або єдиний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 284 Господарського кодексу України істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Орендар зобов`язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату (ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання.

За приписів ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, заборгованість відповідача перед позивачем з оплати орендованого майна за договором складає 39 081,60 грн. Доказів оплати відповідачем вказаної заборгованості сторонами до матеріалів справи не надано.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За наведених обставин, у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна вимога щодо стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 39 081,60 грн. підлягає задоволенню.

Згідно з приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у сумі 2 684,00 грн.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення 39 081,60 грн. заборгованості з орендної плати задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1д, ідентифікаційний код 14360570) 39 081,60 грн. заборгованості з орендної плати та 2 684,00 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Е.М. Бондарєв