Рішення № 112934956, 08.08.2023, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" серпня 2023 р. Cправа № 902/419/23

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,

за участю секретаря судового засідання Зеленюк О.В.,

у відсутності учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження господарську справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливно процесинговий центр" (вул. О.Мишуги, 10, оф. 214, м. Київ, 02141)

до: Фізичної особи-підприємця Матійця В`ячеслава Івановича ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 81 508,34 грн,

В С Т А Н О В И В :

Товариством з обмеженою відповідальністю "Паливно процесинговий центр" подано позов до Фізичної особи-підприємця Матійця В`ячеслава Івановича про стягнення 73 530,73 грн.

В обґрунтування заявленого позову позивач вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договорами №292 та №292/1 від 10.08.2020 в частині повної та своєчасної оплати послуг по заправці автотранспорту за допомогою пластикових карт, внаслідок чого Товариством з обмеженою відповідальністю "Паливно процесинговий центр" заявлено до стягнення з Фізичної особи-підприємця Матійця В`ячеслава Івановича 73 530,73 грн, з яких: 42 561,99 грн - основного боргу; 2 217 грн; 18 539,23 грн - пені та 10 212,51 грн - інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 28.03.2023 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/419/23 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами (без проведення судового засідання). Даною ухвалою встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій.

10.04.2023 через канцелярію суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи №902/419/23 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Так, ухвалою від 13.04.2023 призначено судове засідання для розгляду справи №902/419/23 по суті на 16.05.2023.

Ухвалою від 16.05.2023 здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 902/419/23 за правилами загального позовного провадження. Поряд з цим в порядку ч. 4 ст. 74, ч. 7 ст. 81 ГПК витребувано у позивача необхідні докази, зокрема пояснення щодо непідписання відповідачем Договору №292 від 10.08.2020, продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів та підготовче засідання призначено на 18.07.2023.

11.07.2023 на адресу електронної пошти суду надійшло пояснення позивача на виконання ухвали суду.

За результатами слухання справи 18.07.2023 суд, розцінивши пояснення позивача (вх. канцелярії суду №01-34/6422/22 від 11.07.2023) як заяву про збільшення розміру позовних вимог, прийняв її до розгляду в порядку ст. 46 ГПК України. Відтак ціна позову становить 81508,34 грн, з яких: 42561,99 грн - основний борг; 1748 грн - 3% річних; 25710,64 грн - пеня та 11487,71 грн - інфляційні втрати.

Поряд з цим суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 08.08.2023, про що постановлено відповідні ухвали у протокольній формі.

Ухвалою суду від 17.07.2023 представнику відповідача за його клопотанням (вх. канцелярії суду №01-34/6399/23 від 11.07.2023) забезпечено участь у судових засіданнях у справі №902/419/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

На визначений час у судове засідання 08.08.2023 учасники справи не з`явилися, при цьому повідомлений належним чином представник позивача (шляхом направлення ухвали на повідомлену останнім адресу електронної пошти) не вийшов на зв`язок в режимі відеоконференції, про що секретарем судового засідання подано службову записку №б/н від 08.08.2023 на ім`я головуючого судді.

Слід зазначити, що відповідно до ч. 5 ст. 197 Господарського процесуального кодексу України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Ухвалу від 20.07.2023, як і ряд інших ухвал у справі №902/419/23, які направлялися на адресу місцезнаходження відповідача згідно відомостей, що містяться в ЄДРЮОФОП, повернуто на адресу суду із відміткою поштового відділення причин повернення: "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно із п.п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день прославлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (абзац третій підпункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", яка стосується попередньої редакції ГПК України та на даний час є чинною).

Окрім того, суд зазначає, що ухвали суду у справі №902/419/23 офіційно оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, доступ до якого є безоплатним та цілодобовим.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про судове провадження у даній справі.

Відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надійшло.

За приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

10.08.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Паливно процесинговий центр" (Постачальник, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Матійцем В`ячеславом Івановичем (Покупець, відповідач) укладено Договір №292, відповідно до п. 2.1. якого Постачальник, відповідно до умов Договору, зобов`язується надавати Покупцеві Пластикові карти "ARIS" і забезпечувати Покупцеві поставку Товарів та Послуг на станції, через Систему "ARIS", з використанням Покупцем пластикових карт "ARIS".

Місцем поставки Товарів і надання Послуг є територія в межах митної території України (п. 2.2. Договору 292).

За умовами пп. 4.1.1., 4.1.3. п. 4.1. Договору 292, зокрема, зобов`язується: - передати Покупцю по Акту прийому-передачі або по Акту ідентифікації Пластикові карти "ARIS" відповідно до наданого Покупцем списку автотранспортних засобів на умовах цього Договору та Додатків до нього; - забезпечувати Покупцеві поставку Товарів та Послуг з використанням пластикових карт на станції Системи "ARIS", зазначених на Веб-сайті www.ariscard.com (згідно порядку роботи даних Станцій).

10.08.2020 між позивачем та відповідачем підписано Протокол №1 погодження умов розрахунків до Договору №292 та 21.05.2021 - Протокол №2 погодження умов розрахунків до Договору №292.

24.09.2022 між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Договору №292, зокрема щодо зміни реквізитів Постачальника.

Окрім того, 10.08.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Паливно процесинговий центр" (Комісіонер, позивач) відповідно до Договору комісії №22/04/2020 від 22.04.2020, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "АРІС-Балтія" (Комітент) та Фізичною особою-підприємцем Матійцем В`ячеславом Івановичем (Покупець, відповідач) укладено Договір №292/1, згідно із п. 2.1. якого Комісіонер, відповідно до Договору комісії №22/04/2020 від 22.04.2020 р., здійснюючи за дорученням Комітента за винагороду посередницьку діяльність, діючи від свого імені, але за рахунок Комітента, зобов`язується надавати Замовнику Пластикові карти "ARIS" і надавати йому Послуги на станціях Комітента, з використанням Замовником пластикових карт "ARIS".

Місцем надання Послуг є територія за межами митної території України (п. 2.2. Договору №292/1).

Згідно із пп. 3.1.1., 3.1.3. п. 3.1. Договору №292/1 Комісіонер від свого імені, за рахунок Комітента, зокрема, зобов`язується: - передати Замовнику за Актом прийому-передачі або Акту ідентифікації Пластикові карти "ARIS" відповідно до наданого Замовником списку автотранспортних засобів на умовах цього Договору та Додатків до нього; - забезпечувати надання Послуг Замовнику з використанням пластикових карт на станціях Комітента, зазначених на Веб-сайті www.ariscard.com (згідно порядку роботи даних Станцій).

10.08.2020, 21.05.2021 та 25.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Паливно процесинговий центр" та Фізичною особою-підприємцем Матійцем В`ячеславом Івановичем підписано відповідно Протокол №1, №2 та №3 погодження умов розрахунків до Договору.

Окрім того, 24.09.2020 між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Договору №292/1, зокрема щодо зміни реквізитів Комісіонера.

За умовами п. 4.3.2. Договору №292 та п. 3.3.2. Договору №292/1 відповідач взяв на себе обов`язок приймати від позивача і підписувати Рахунки-фактури, Реєстри, Витратні накладні, акти прийому-передачі Товарів та надання Послуг, і Акти звірки взаємних розрахунків, що є підтвердженням факту прийняття ФОП Матійцем В`ячеславом Івановичем поставлених йому Товарів і Послуг.

За змістом п. 4.3.6. Договору №292 та п. 3.3.6. Договору №292/1 при наявності заперечень відповідач зобов`язаний подавати їх в письмовому вигляді на електронну пошту позивача протягом 7 (Семи) робочих днів з моменту отримання від позивача відповідних документів, щоб не порушувати порядок їх підписання. Відповідач повідомляє позивача про наявність заперечень протягом 3-х (Трьох) робочих днів з дати отримання документів, направивши відповідне повідомлення на електронну пошту позивача.

Після отримання відповідачем від позивача документів при відсутності пред`явлених письмово заперечень, факт отримання відповідачем Послуг вважається підтвердженим. Відповідно, після 7 (Семи) робочих днів з моменту їх отримання, зазначені документи вважаються прийнятими відповідачем без претензій до позивача і є належними доказами, що підтверджують факт отримання Послуг, та узгодження всіх істотних умов (ціна, кількість, вид, якість).

Сторони домовилися, що електронні документи - документи, інформація в яких зафіксована у вигляді електронних даних, - використовувані в процесі надання Послуг за Договором, є оригіналами і мають однакову юридичну силу з паперовими документами (п. 6.16. Договору №292, п. 5.19. Договору №292/1).

Окрім того, сторони визнають документи, відправлені електронним листом на нижче вказані електронні адреси, рівноцінними документами, які складаються на паперових носіях і відправлених на зазначені адреси для кореспонденції (п. 11.4. Договору №292 та п. 10.4. Договору №292/1).

Пунктом 6.2. Договору №292 сторони погодили, що при порушенні терміну або умов оплати, передбачених Договором або Протоколом погодження умов розрахунків, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Пеня нараховується з моменту виникнення прострочення платежу і до моменту повного погашення Покупцем заборгованості перед Постачальником (п. 6.3. Договору №292).

Керуючись положеннями статті 259 Цивільного Кодексу України, Сторони узгоджують термін позовної давності за вимогами про стягнення нарахованої пені за невиконання або неналежне виконання умов цього Договору тривалістю 3 (Три) роки (п. 6.3. Договору).

Аналогічні положення щодо нарахування пені містяться у пп. 5.2. - 5.4. Договору №292/1.

Дія Договорів визначена з моменту підписання до 31.12.2020 (п. 9.1. Договору №292, п. 8.1. Договору №292/1).

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік, якщо за 10 (Десять) календарних днів до моменту закінчення терміну його дії жодна із Сторін не заявить про необхідність закінчення терміну дії Договору (п. 9.2. Договору №292, п. 8.2. Договору №292/1).

Згідно Протоколів погодження умов розрахунків під час обслуговування з пластикових карт "ARIS" до Договорів №292 та №292/1 від 10.08.2020 встановлено Фізичній особі-підприємцю Матійцю В`ячеславу Івановичу термін оплати послуг при обслуговуванні по Пластиковим карткам "ARIS": протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня виписки рахунку.

На виконання умов Договорів Товариство з обмеженою відповідальністю "Паливно процесинговий центр" передало, а Фізична особа-підприємець Матієць В`ячеслав Іванович прийняв в користування пластикові картки, за якими надаються послуги по заправці автотранспорту, що підтверджується обопільно підписаним та скріпленим печатками сторін Актом ідентифікації пластикових карт від 01.10.2020 (додаток до Договорів №292 та №292/1 від 10.08.2020).

Факт отримання відповідачем дизельного пального та послуг з заправки по пластиковим картам "ARIS" на загальну суму 42 561,99 грн підтверджується:

- актом на поставку товару № 567 від 28.02.2022 на суму 11 673,34 грн;

- актом надання послуг № 691 від 31.03.2022 на суму 30 888,65 грн.

- рахунками - фактурами:

По договору № 292 (в межах митної території України):

№ 19568т від 15.02.2022 на суму 8 249,34 грн, що був направлений на електронну адресу відповідача 16.02.2022,

№ 19645т від 22.02.2022 на суму 3 424,00 грн, що був направлений на електронну адресу відповідача 23.02.2022;

По договору № 292/1 (поза межами митної території України):

№ 19569т від 31.03.2022 на суму 21 767,66 грн, що був направлений на електронну адресу відповідача 16.02.2022;

№ 20062т від 27.02.2022 на суму 9 120,99 грн, що був направлений на електронну адресу відповідача 02.03.2022.

Як підтверджується матеріалами справи (а.с. 43-62, т. 1), направлення актів та рахунків здійснювалося на зазначену у Договорах адресу електронної пошти Фізичної особи-підприємця Матійця В`ячеслава Івановича, при цьому за умовами Договорів таке направлення має однакову юридичну силу з паперовими документами.

Несплата вартості поставленого дизельного пального та послуг з заправки по пластиковим картам "ARIS" на загальну суму 42 561,99 грн слугувала підставою для звернення позивача із позовом про стягнення з відповідача основного боргу на вказану суму. Окрім основного боргу, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача (з урахуванням прийнятого судом збільшення розміру позовних вимог) 1748 грн - 3% річних; 25710,64 грн - пені та 11487,71 грн - інфляційних втрат внаслідок прострочення виконання зобов`язання.

Слід зазначити, що позивач звертався до відповідача про сплату заборгованості в досудовому порядку (лист вих. №1 від 12.09.2022; а.с. 33-42, т. 1), однак реагування відповідача на таке звернення матеріали справи не містять.

З огляду на встановлені обставини справи, надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд враховує таке.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини другої ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами першою, третьою та п`ятою ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина перша ст. 903 ЦК України).

За змістом ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов`язання.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як слідує з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Паливно процесинговий центр" свої обов`язки за Договорами виконало належним чином. Позивач передав, а відповідач прийняв в користування пластикові картки, за якими відповідачу надавалися послуги по заправці автотранспорту, що підтверджується обопільно підписаним та скріпленим печатками сторін Актом ідентифікації пластикових карт від 01.10.2020 (додаток до Договорів №292 та №292/1 від 10.08.2020).

Поряд з цим факт отриманих послуг по заправці автотранспорту відповідача дизельним пальним по пластиковим карткам "ARIS" на загальну суму 42 561,99 грн підтверджується актом на поставку товару № 567 від 28.02.2022 на суму 11 673,34 грн, актом надання послуг № 691 від 31.03.2022 на суму 30 888,65 грн та рахунками - фактурами.

Судом встановлено направлення таких документів відповідачу на погоджену адресу електронної пошти, що за умовами Договорів має однакову юридичну силу з паперовими документами. Водночас за змістом п. 4.3.6. Договору №292 та п. 3.3.6. Договору №292/1 після отримання відповідачем від позивача документів при відсутності пред`явлених письмово заперечень, факт отримання відповідачем Послуг вважається підтвердженим. Відповідно, після 7 (Семи) робочих днів з моменту їх отримання, зазначені документи вважаються прийнятими відповідачем без претензій до позивача і є належними доказами, що підтверджують факт отримання Послуг, та узгодження всіх істотних умов (ціна, кількість, вид, якість).

Згідно Протоколів погодження умов розрахунків під час обслуговування з пластикових карт "ARIS" до Договорів №292 та №292/1 від 10.08.2020 встановлено Фізичній особі-підприємцю Матійцю В`ячеславу Івановичу термін оплати послуг при обслуговуванні по Пластиковим карткам "ARIS": протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня виписки рахунку.

В матеріалах справи відсутні, а відповідачем, в порушення приписів ст.ст. 73, 74 ГПК України, не надано доказів, які б спростовували наявність заборгованості перед позивачем, а також доказів, які б свідчили про здійснення остаточного розрахунку за надані послуги у строки визначені у Протоколах погодження умов розрахунків, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що сума основного боргу у розмірі 42 561,99 грн є обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача.

Окрім основного боргу, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача (з урахуванням прийнятого судом збільшення розміру позовних вимог) 1748 грн - 3% річних; 25710,64 грн - пені та 11487,71 грн - інфляційних втрат внаслідок прострочення виконання зобов`язання.

Як встановлено фактичними обставинами справи, зобов`язання відповідача за Договорами щодо оплати вартості наданих послуг є простроченим.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи 3% річних та інфляційні витрати, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Згідно із п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 6.2. Договору №292 сторони погодили, що при порушенні терміну або умов оплати, передбачених Договором або Протоколом погодження умов розрахунків, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Пеня нараховується з моменту виникнення прострочення платежу і до моменту повного погашення Покупцем заборгованості перед Постачальником (п. 6.3. Договору №292).

Керуючись положеннями статті 259 Цивільного Кодексу України, Сторони узгоджують термін позовної давності за вимогами про стягнення нарахованої пені за невиконання або неналежне виконання умов цього Договору тривалістю 3 (Три) роки (п. 6.3. Договору).

Аналогічні положення щодо нарахування пені містяться у пп. 5.2. - 5.4. Договору №292/1.

Таким чином, за умовами Договорів сторони погодили як збільшений термін позовної давності щодо стягнення пені, так і порядок її нарахування згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Перевіривши за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "LІGA 360" поданий позивачем розрахунок 3% річних, інфляційних втрат та пені, судом встановлено, що такі нарахування перебувають в межах розрахунку суду.

Відтак заявлені складові заборгованості підлягають задоволенню у повному обсязі у визначених позивачем сумах: 1748 грн - 3% річних; 25710,64 грн - пені та 11487,71 грн - інфляційних втрат.

Оскільки в матеріалах справи міститься примірник Договору №292 без підпису Фізичної особи-підприємця Матійця В`ячеслава Івановича, суд враховує пояснення позивача, що відповідач помилково не помітив необхідність вчинення ще одного підпису в пакеті документів, що направлявся йому для підписання. При цьому Договір № 292/1 від 10.08.2020, протокол №1 погодження умов розрахунків під час обслуговування з пластикових карт до Договору №292 від 10.08.2020, протокол №1 погодження умов розрахунків під час обслуговування з пластикових карт до Договору №292/1 від 10.08.2020, які направлялися одночасно, є підписаними з боку відповідача.

Окрім того, Протокол №2 погодження умов розрахунків під час обслуговування з пластикових карт до Договору №292, датований 21.05.2021, як і Додаткова угода №1 від 24.09.2020 (а.с. 14-15, т. 1) є підписаними з боку відповідача, що свідчить про волевиявлення Фізичної особи-підприємця Матійця В`ячеслава Івановича на укладення самого Договору №292 від 10.08.2020. Підпис відповідача із відтиском печатки містить і Акт ідентифікації пластикових карт "ARIS" від 01.10.2020, як додаток до Договорів №292; 292/1 від 10.08.2020 (а.с. 32, т. 1). Іншими словами підписання додатків до договору не було б доцільним без укладення основного договору.

За змістом ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Згідно із положеннями ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були (постанова ВС КГС від 21.08.2020 у справі № 904/2357/20).

Так, з урахуванням вірогідності доказів, за відсутності заперечень відповідача, суд приходить до висновку, що факт укладення Договору №292 від 10.08.2020 зі сторони Фізичної особи-підприємця Матійця В`ячеслава Івановича скоріше мав місце, аніж не мав.

Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, скористатись іншими процесуальними правами.

Згідно із ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості відповідача перед позивачем слідує з умов укладених між сторонами Договорів, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.

В силу приписів п. 2 ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено повністю, на відповідача покладаються витрати позивача по сплаті судового збору за подання позовної заяви в сумі 2684 грн.

Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Матійця В`ячеслава Івановича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливно процесинговий центр" (вул. О.Мишуги, 10, оф. 214, м. Київ, 02141, код ЄДРПОУ 43552213) 42561,99 грн - основного боргу; 1748 грн - 3% річних; 25710,64 грн - пені; 11487,71 грн - інфляційних втрат та 2684 грн - витрат на сплату судового збору.

3. Згідно із приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, а також на відомі суду адреси електронної пошти: позивача - tp@tpcenter.com.ua; представника позивача Брижатого С.В. - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Повне рішення складено 18 серпня 2023 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу - вул. О.Мишуги, 10, оф. 214, м. Київ, 02141;

3 - відповідачу - АДРЕСА_1