Рішення № 112928133, 18.08.2023, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/5131/23

(2-а/199/38/23)

РІШЕННЯ

іменем України

18.08.2023

м. Дніпро

справа №199/5131/23

провадження № 2-а/199/38/23

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Подорець О.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, інспектора лейтенанта поліції Гараєва Сагіль Ісрафіловича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції,

відповідач - інспектор лейтенант поліції Гараєв Сагіль Ісрафілович,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2023 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, інспектора лейтенанта поліції Гараєва Сагіль Ісрафіловича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, в якому просив суд скасувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності серії ЕАС №7173903 від 15.06.2023 у відношенні нього про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що оскаржувана постанова винесена з порушенням матеріальних та процесуальних норм КУпАП, а також на відсутність у його діях складу правопорушення.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Судове засідання проведено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник відповідача не надав заперечення щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, утім скористався правом надання відзиву на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечував, оскільки постанова прийнята відповідно до закону. Так, виявивши транспортний засіб, в діях водія якого містилися ознаки порушення вимог чинного законодавства в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а саме порушення пункту 8.4 «б» ПДР України, за вчинення якого ч. 1 ст. 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність у вигляді штрафу, враховуючи той факт, що така дія була скоєна водієм в присутності поліцейського і останній бачив її вчинення на власні очі, поліцейським було прийнято рішення про зупинку такого транспортного засобу на підставі ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію», та в подальшому розпочато розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, щодо водія такого транспортного засобу, яким виявився позивач. Поліцейський розглянув справу про адміністративне правопорушення, вчинене позивачем, з дотриманням всіх вимог чинного законодавства. Також зазначив, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, підтверджується показаннями поліцейських, які безпосередньо бачили факт порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху України і є особами, незацікавленими в результатах розгляду справи про адміністративне правопорушення. Крім того, в основу прийнятого інспектором рішення щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності та складення відносно нього оскаржуваної постанови, були покладені фактичні дані у вигляді відеозапису із фіксацією вчиненого позивачем порушення вимог ПДР України, який також долучено до матеріалів справи на оптичному DVD-R диску. На підставі викладеного, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши оптичний CD/DVD-R диск, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 15.06.2023 інспектором взводу 2 роти 2 батальйону 1 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Гараєвим Сагіль Ісрафіловичем було винесено постанову серії ЕАС 7173903, відповідно до якої ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

У відповідності до ст. 2 Закону України «Про Національну поліцію», завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3)протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Пунктом 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом МВС України №1395 від 07.11.2015, передбачено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Як вбачається з постанови серії ЕАС 7173903, 15.06.2023 о 19:35 годині ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки Ford Fusion, державний номерний знак НОМЕР_1 , не виконав вимоги дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено», чим порушив п. 8.4 «б» Правил дорожнього руху України.

П. 8.2-1 ПДР зазначено, що дорожні знаки застосовуються відповідно до цих Правил і повинні відповідати вимогам національного стандарту.

Дорожні знаки розміщуються таким чином, щоб інформацію, яку вони передають, могли сприймати саме ті учасники руху, для яких вона призначена.

Аналогічні вимоги до встановлення дорожніх знаків закріплені в підпункті 10.1.1 Національного стандарту України "Безпека дорожнього руху. ЗНАКИ ДОРОЖНІ. Загальні технічні умови. Правила застосування. ДСТУ 4100-2014" (далі - ДСТУ 4100-2014).

Як вбачається з п. 8.4 б) ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, знаки пріоритету встановлюють черговість проїзду перехресть, перехрещень проїзних частин або вузьких ділянок дороги.

Відповідно до підпункту 2.2 пункту 33.2 «Знаки пріоритету» розділу 33 ПДР «Проїзд без зупинки заборонено», дорожній знак 2.2 забороняє проїзд без зупинки перед розміткою 1.12 (стоп-лінія), а якщо вона відсутня - перед знаком.

Згідно з пунктом 2 «Знаки пріоритету» розділу 33 ПДР знаки 2.1-2.3, 2.5 і 2.6 встановлюються безпосередньо перед перехрестям або вузькою ділянкою дороги, крім того, знак 2.3 на початку, а знак 2.4 - у кінці головної дороги. Знак 2.3 з табличкою 7.8 обов`язково повторюється перед перехрестям, на якому головна дорога змінює свій напрямок. Якщо безпосередньо перед перехрестям установлено знак 2.2, то йому повинен передувати знак 2.1 з додатковою табличкою 7.1.2.

Згідно з пунктом 7.1.2. «Таблички до дорожніх знаків» розділу 33 ПДР табличка 7.1.2 позначає відстань від знака 2.1 до перехрестя в тому разі, коли безпосередньо перед перехрестям установлено знак 2.2.

Верховний суд у своїй постанові від 09.10.2019 (справа №337/3816/16-а) звернув увагу на необхідність дослідження обставин щодо неналежної організації дорожнього руху, зокрема встановлення дорожнього знаку 2.2. відповідно до вимог ПДР, а саме чи перед цим знаком встановлено знак 2.1 з додатковою табличкою 7.1.2.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 у справі №338/1/17, зазначив, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксоване у встановленому законом порядку.

Відтак, дорожній знак 2.2. «Проїзд без зупинки заборонено», про який йдеться в оскаржуваній постанові, встановлений безпосередньо перед перехрестям з порушенням вимог ПДР України, оскільки йому не передував знак 2.1 з додатковою табличкою 7.1.2.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Крім того, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Так, ознайомившись із відеозаписом на оптичному DVD-R диску, наданим представником відповідача, суд вважає, що дане відео не містить доказової інформації про порушення позивачем ОСОБА_1 п. 8.4 «б» Правил дорожнього руху.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Таким чином, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень в порушення зазначених вище вимог закону щодо обов`язку доказування правомірності своїх дій з приводу складання постанови по справі про адміністративне правопорушення не доведено факту наявності в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

На підставі викладеного, судом встановлено, що ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки Ford Fusion, державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснив зупинку транспортного засобу не порушуючи правил дорожнього руху та КУпАП.

Склад адміністративного правопорушення - це сукупність юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначають вчинене певне діяння як адміністративне правопорушення.

Враховуючи вище описані обставини, суд приходить до висновку, про відсутність належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, які б поза розумним сумнівом вказували про винуватість позивача у інкримінованому адміністративному правопорушенні, та свідчить про відсутність події та складу правопорушення, за яке позивача притягнуто до адміністративної відповідальності.

Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є доказом вчинення правопорушення, оскільки сам по собі опис адміністративного правопорушення в постанові не може бути належним доказом вчинення об`єктивної сторони правопорушення. Така постанова, по своїй правовій природі, є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідна правова позиція щодо обов`язку відповідача доведення факту вчинення правопорушення належним доказами, висловлена в Постанові Верховного Суду від 26.04.2018 (справа №338/1/17 адміністративне провадження №К/9901/15804/18).

За таких підстав, відповідач, у відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України, не надав до суду доказів, що підтвердили б вину позивача у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Тобто, викладені позивачем в позовній заяві доводи стосовно своєї невинуватості відповідачем не спростовані.

Крім того, у ч. 4 п.2 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Таким чином, судом встановлено, що інспектор допустив помилку при кваліфікації порушення водія ОСОБА_1 щодо порушення останнім п. 8.4 «б» ПДР України, а саме дорожнього знаку 2.2 ПДР «Проїзд без зупинки заборонено».

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Підсумовуючи викладене, враховуючи зміст ч. 3 ст. 286 КАС України, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, а саме - прийнята відповідачем постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення відносно позивача закриттю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Враховуючи правову позицію, викладену 18.03.2020 у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 543/775/17, у зв`язку з задоволенням позову, з Департаменту патрульної поліції слід стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 536,80 грн.

Керуючись ст.ст.6-9, 77, 90, 229, 241-246, 250, 251, 255, 262, 286, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, інспектора лейтенанта поліції Гараєва Сагіль Ісрафіловича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Постанову інспектора взводу 2 роти 2 батальйону 1 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Гараєва Сагіля Ісрафіловича про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАС №7173903 від 15.06.2023 - скасувати.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання - АДРЕСА_1 .

Відповідач Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, ЄДРПОУ 40108646, місце знаходження - пл. Троїцька, 2а, м. Дніпро, 49000.

Відповідач інспектор лейтенант поліції Гараєв Сагіль Ісрафілович, місце знаходження - пл. Троїцька, 2а, м. Дніпро, 49000.

Суддя О.Б.Подорець