Ухвала суду № 112924770, 21.08.2023, Котелевський районний суд Полтавської області

Справа № 530/924/23

Провадження № 2/535/765/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2023 року смт Котельва

Суддя Котелевського районного суду Полтавської області Гуляєва Г.М., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом Приватного підприємства "Агроекологія" (адреса: 38013, с.Михайлики, Миргородського району Полтавської області, код ЄДРПОУ:24089080) до ОСОБА_2 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) про відшкодування збитків, пов`язаних з неналежним виконанням договору;-

встановив:

Представник позивача ОСОБА_1 звернувсядо Зіньківського районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування збитків, пов`язаних з неналежним виконанням договору.

03.08.2023 року відповідно до розпорядження №10 в.о.голови Зіньківського районного суду Полтавської області Ситник О.В. справу передано на розгляд до іншого суду, а саме до Котелевського районного суду Полтавської області.

08.08.2023 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючим по справі суддю Гуляєву Г.М.

Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 08 серпня 2023 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

18.08.2023 року представником позивача ОСОБА_1 подано письмову заяву через електронний суд про забезпечення позову, в якій він просить накласти арешт на соняшник врожаю 2023 року, вирощений на земельних ділянках кадастровий номер 5321386000:00:031:0016 та 5321386000:00:031:0017, та заборонити розпоряджатись ним ОСОБА_4 та/або ОСОБА_2 та/або будь-яким третім особам, в тому числі ОСОБА_5 ( АДРЕСА_2 ) та розгляд проводити без повідомлення учасників справи.

У відповідності до положень частини 1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Згідно з приписами частини 2 статті 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Суд може застосувати кілька видів заходів забезпечення позову, перелік яких визначений частиною 2 статті 150 цього Кодексу, а також іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, його метою є хоча і негайні, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Відповідно до роз`яснень викладених в п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив, що між сторонами дійсно виник спір пов`язаний з неналежним виконанням договору, а тому суд приходить до висновку, що є достатні підстави вважати що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду.

Відповідно до вимог ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що дана заява підлягає задоволенню частково.

А саме в частині заборони розпорядження майна конкретній особі - ОСОБА_5 ( АДРЕСА_2 )- відмовити, оскільки дана невідома особа не є стороною (учасником) у вищезазначеній справі.

Керуючись ст. ст. 149-153, 259, 260 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити частково.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на соняшник врожаю 2023 року, вирощений на земельних ділянках кадастровий номер 5321386000:00:031:0016 та 5321386000:00:031:0017, та заборонити розпоряджатись ним ОСОБА_4 та/або ОСОБА_2 та/або будь-яким третім особам.

В іншій частині - відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Примірник ухвали про забезпечення позову направити заявнику та особі якої стосуються заходи забезпечення позову.

Примірник ухвали про забезпечення позову направити до Зіньківського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) адреса знаходження: 38100, Полтавська область, м.Зіньків, вул. Воздвиженська, 64, для вжиття відповідних заходів.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ЦПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: Г.М. Гуляєва