Ухвала суду № 112921202, 16.08.2023, Сокальський районний суд Львівської області

Справа № 454/1177/23

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Сокаль 16.08.2023 року

Слідчий суддя Сокальського районного суду Львівської області ОСОБА_1 за участю :

секретаря ОСОБА_2

та прокурора ОСОБА_3

розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна,

в с т а н о в и в:

Адвокат ОСОБА_4 звернувся до суду із клопотанням у якому просить скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Сокальського районного суду від 24.04.2023р. на грошові кошти, які знаходяться на рахунках в АТ КБ «Приватбанк» (МФО 305299), (ЄДРПОУ 14360570) ОСОБА_5 (РНОКППФО НОМЕР_1 ): НОМЕР_2 , НОМЕР_3 (980 - Українська гривня, 840 - долар США, 978 - Євро).

В обгрунтування клопотання зазначає, що у червні-липні2023 року ОСОБА_5 дізнався, що на його банківські рахунки накладено арешт згідно ухвали слідчого судді Сокальського районного суду Львівської області від 24.04.2023р.

Під час розгляду клопотання ОСОБА_5 не був присутній в судовому засіданні.

Вважають даний арешт необгрунтованим, оскільки ОСОБА_5 в ході здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023141310000099 від 21.03.2023р. підозру про вчинення кримінального правопорушення не повідомлено.

Зазначає, що грошові кошти у безготівковій формі на банківських рахунках на підпадають під визначення речових доказів.

Вважає, що відсутні обставини, які б стверджували незаконність набуття ОСОБА_5 грошових коштів на вищевказаних банківських рахунках, а посилання на те, що грошові кошти на банківському рахунку є об`єктом кримінально-протиправних дій та були набуті кримінально-протиправних дій та були набуті кримінальним протиправним шляхом нічим не підтверджується, а тому вважає, що в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна відпала потреба.

Крім цього, зазначає, що з ухвали слідчого судді від 24.04.2023р. арешт був накладений за результатами розгляду клопотання слідчого, який є неналежним суб`єктом на звернення з таким клопотанням.

Адвокат ОСОБА_4 надав заяву про розгляд клопотання у його відсутності , клопотання про скасування арешту підтримує.

Прокурор в судовому засіданні просив відмовити у звдоволенні даного клопотання та пояснив, що даний момент триває досудове розслідування у даному кримінальному провадженні. Крім цього, за результатами аналізу фінансових операцій та інформації, отриманої на запити від АТ КБ «Приватбанк», Держфінмоніторингом виявлено схему заволодіння ОСОБА_6 коштами ОСОБА_7 у шахрайський спосіб з подальшим миттєвим (протягом кількох хвилин) перерахуванням на рахунки інших осіб, в тому числі ОСОБА_5 в сумі 17 тисяч гривень. Також, аналізом фінансових операцій встановлено, що такі випадки непоодинокі і що на рахунок вищевказаної особи постійно надходять кошти від різних фізичних осіб, походження яких викликає сумнів, оскільки ОСОБА_5 являється студентом та не має постійного джерела доходів.

Дослідивши матеріали клопотання, вислухавши прокурора, приходжу до наступного висновку.

Арешт майна є одним з заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується на підставі ухвали слідчого судді або суду (ч. 2 ст. 131, ч. 1 ст. 132 КПК України).

За приписами ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Крім цього, відповідно до положень ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (абзац 2 частини 1 статті 174 КПК України).

Згідно ухвали слідчого судді Сокальського районного суду від 24.04.2023р. накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунках в АТ КБ «Приватбанк» (МФО 305299), (ЄДРПОУ 14360570) в частині видатку коштів, з можливістю зарахування на зазначені рахунки коштів що надходять, а також можливістю сплати податків, зборів, обов`язкових платежів та проведення операцій, в тому числі на рахунки ОСОБА_5 (РНОКППФО НОМЕР_1 ): НОМЕР_2 , НОМЕР_3 (980 - Українська гривня, 840 - долар США, 978 - Євро)

Вказана ухвала набрала законної сили.

Слідчим суддею встановлено, що Червоноградською окружною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 12023141310000099 від 21.03.2023р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України.

Також, встановлено, що за результатами аналізу фінансових операцій та інформації, отриманої на запити від АТ КБ «Приватбанк», Держфінмоніторингом виявлено схему заволодіння ОСОБА_6 коштами ОСОБА_7 у шахрайський спосіб з подальшим миттєвим (протягом кількох хвилин) перерахуванням на рахунки інших осіб, в тому числі ОСОБА_5 в сумі 17 тисяч гривень. Аналізом фінансових операцій встановлено, що такі випадки непоодинокі і що на рахунок вищевказаної особи постійно надходять кошти від різних фізичних осіб, походження яких викликає сумнів, оскільки ОСОБА_5 являється студентом та не має постійного джерела доходів.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ісмаїлов проти Росії" від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права".

Арешт на майно обґрунтовано необхідністю забезпечення збереження речових доказів, а також для запобігання втрати активів, запобігання можливості його приховування або використання.

На думку слідчого судді, заявником не доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба. Слідчий суддя вважає, що вищевказані грошові кошти не перестали бути речовими доказами в рамках кримінального провадження, досудове розслідування по якому ще не закінчено, а тому арешт цього майна обумовлений його подальшим збереженням та запобіганням можливості його відчуження.

Разом з цим, твердження адвоката ОСОБА_4 про те, що арешт був накладений за результатами розгляду клопотання слідчого, який є неналежним суб`єктом на звернення з таким клопотанням не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні.

З досліджених матеріалів справи №454/1177/23 встановлено, що з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023141310000099 від 21.03.2023р. звернувся прокурор Сокальського відділу Червоноградської окружної прокуратури ОСОБА_8 .

Відповідно до ч. 1 ст. 379 КПК України, суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

За таких обставин, допущена описка є технічною та будь-яким чином не впливає на суть прийнятого рішення і може бути усунута шляхом постановлення ухвали про виправлення описки.

Як вбачається з досліджених в судовому засіданні доказів, арешт на транспортний

Відтак, ураховуючи наведене, слідчий суддя вважає, що дане клопотання заявлено передчасно та у його задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.174 КПК України,

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна- відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя : ОСОБА_1