Рішення № 112919177, 15.08.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2023 року № 640/8036/22

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доВищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури в особі Голови Вилкова Сергія Валентиновича, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Ріненської областіпро визнання протиправними дій, скасування рішення,ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури в особі Голови Вилкова Сергія Валентиновича , Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області, в якій просить суд:

- визнати протиправними дії Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова Сергія Валентиновича щодо розподілу та передання на розгляд до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області скарги щодо адвоката ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області від 22.04.2022 №Д/4-17.

В обгрунтування позовних вимог позивачем зазначено про порушення Головою Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова Сергія Валентиновича пункту 23 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідки дисциплінарної відповідальності, затвердженого Рішенням Ради адвокатів України від 30.04.2014 №120, та не належним чином визначено Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури для розгляду скарги ОСОБА_3 , внаслідок чого відбулось скерування вказаної скарги до неуповноваженої Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області, що в подальшому тягне за собою незаконність будь-яких дій та рішень зазначеної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Крім того, як стверджує позивач, на його електронну адресу не було скеровано скарги ОСОБА_3 та не було скеровано повідомлення від Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури з пропозиціями надати відомості (заперечення) щодо поданої скарги, внаслідок чого він був позбавлений права надання заперечень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.06.2022 відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.06.2022 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.06.2022 заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 задоволено. Заборонено Вищій кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури в особі Голови Вилкова Сергія Валентиновича, Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури Рівненської області та іншим кваліфікаційно-дисциплінарним органам Національної асоціації адвокатів України приймати будь-які рішення у дисциплінарній справі за скаргою ОСОБА_3 від 14.02.2022 стосовно адвоката ОСОБА_1 .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.09.2022 заяву представника Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про відвід судді Шевченко Н.М. вважати необгрунтованою. Відповідно до статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України передано заяву про відвід для вирішення іншим складом суду у порядку, встановленому статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.09.2022 у задоволенні заяви про відвід головуючого судді Шевченко Н.М. від розгляду адміністративної справи №640/8036/22 відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2022 апеляційну скаргу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури задоволено. Скасовано ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.06.2022 та ухвалено нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову залишено без задоволення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.12.2022 поновлено Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури Рівненської області строк на заявлення відводу. Заяву представника Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області про відвід судді Шевченко Н. М. вважати необґрунтованою. Відповідно до статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України передано заяву про відвід для вирішення іншим складом суду у порядку, встановленому статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.12.2022 у задоволенні заяви представника Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області про відвід судді Шевченко Н.М. від розгляду справи №640/8036/22 відмовлено.

На виконання положень пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-ІХ, адміністративну справу було передано до Київського окружного адміністративного суду за належністю.

Матеріали справи отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена судді Колесніковій І.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.05.2023 прийнято до провадження адміністративну справу №640/8036/22 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

У відзиві Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Ріненської області (відповідач-2), який надійшов до суду 09.06.2023, зазначено про безпідставність позовних вимог з огляду на те, що Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не встановлено заборони кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону здійснювати дисциплінарні провадження стосовно адвокатів інших регіонів, що в межах компетенції регулюється нормативними актами органів адвокатського самоврядування. Крім того, вказаним Законом не обмежуються повноваження кваліфікаційно-дисциплінарних комісій регіонів у питаннях дисциплінарної відповідальності лише щодо адвокатів відповідного регіону. Оскільки скарга ОСОБА_3 на дії адвоката ОСОБА_1 була передана Головою Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури для розгляду до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області, то, відповідно до наведених вище положень, на думку представника відповідача-2, є не лише повноваженням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області, але і обов`язком розглянути скаргу по суті. Вважає, що оскаржуване рішення від 22.04.2022 про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 вичерпало свою дію його виконанням, так як за результатом розгляду справи та з урахуванням письмових пояснень адвоката ОСОБА_1 , якому в електронному вигляді були направлені усі матеріали дисциплінарної справи (а не лише скарга з додатками) були встановлені підстави для накладення на адвоката дисциплінарного стягнення.

У відзивах на позовну заяву, які надійшли до суду 23.06.2022 та 09.06.2023, представником Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури в особі Голови Вилкова Сергія Валентиновича (відповідач-1) заперечено щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, оскільки Головою Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури було скеровано скаргу відносно ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області на підставі рішень Ради адвокатів України від 15.12.2021 №128, №130 та положень пунктів 2.3.17, 2.3.18 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Представником відповідача-1 наголошено на безпідставності посилань позивача про не отримання ним будь-яких листів, повідомлень чи інформувань про розгляд скарги, оскільки відповідачем-1 листом від 18.02.2022 №434 повідомлено позивача про надходження скарги стосовно неправомірної, на думку скаржника, діяльності адвоката ОСОБА_1 та проінформовано про скерування вказаної скарги для розгляду до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області. Згідно відстеження поштового відправлення за трек-номером 0100199822157 позивачем було отримано зазначений лист відповідача-1. Вважає, що посилання позивача на пункт 23 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідки дисциплінарної відповідальності, затвердженого Рішенням Ради адвокатів України від 30.04.2014 №120 є хибним, оскільки дана норма стосується визначеного кола осіб, до якого позивач не належить.

Разом з тим, представником відповідача-1 вказано на відсутність порушеного права позивача, оскільки у даній справі дії та рішення не створюють для адвоката правових наслідків, оскільки жодним чином не впливають на звичайний режим незалежної професійної діяльності адвоката, як і не впливає на його авторитет та/чи ділову репутацію.

Протокольною ухвалою суду від 12.06.2023 відмовлено у задоволенні клопотань відповідача-1 про залишення позову без розгляду та у задоволенні клопотання про залучення Національної асоціації України в особі Ради адвокатів України та ОСОБА_3 в якості третіх осіб.

У судовому засіданні 12.06.2023, суд протокольно ухвалив здійснити подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзиви, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

На підставі рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Кіровоградської області від 29.09.2003 №4 ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 29.09.2003 №58/245.

На адресу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва 15.02.2022 за супровідним листом №02/143-3/27-22 надійшла скарга ОСОБА_3 на дії адвоката ОСОБА_1.

Згідно даними Єдиного реєстру адвокатів України робоче місце адвоката ОСОБА_1 знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

На виконання рішення Ради адвокатів України від 15.12.2021 №130 скаргу ОСОБА_3 на дії адвоката ОСОБА_1 листом від 15.02.2022 №17423 передано до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури для подальшого скерування та розгляду Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією іншого регіону.

Відповідно до пунктів 2.3.17 та 2.3.18 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 04-05.07.2014 №78 Головою Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури скаргу ОСОБА_3 на дії адвоката ОСОБА_1 скеровано до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області.

Рішенням дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області від 22.04.2022 №Д/4-17 порушено дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_1 за скаргою ОСОБА_3 від 14.02.2022 та призначено розгляд дисциплінарної справи щодо адвоката ОСОБА_1 20.05.2022 о 15:00.

Вважаючи дії Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова Сергія Валентиновича щодо розподілу та передання на розгляд до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області скарги щодо адвоката ОСОБА_1 та рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області від 22.04.2022 №Д/4-17 протиправними, позивач звернувся до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон №5076-VI).

Положеннями статті 33 Закону №5076-VI визначено, що адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Частиною першою статті 34 Закону №5076-VI визначено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

З приводу позовних вимог в частині визнання протиправними дій Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова Сергія Валентиновича щодо розподілу та передання на розгляд до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області скарги щодо адвоката ОСОБА_1 , суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 52 Закону №5076-VI Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Водночас, згідно частини третьої статті 33 Закону №5076-VI дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Як було встановлено судом, згідно даними Єдиного реєстру адвокатів України робоче місце позивача як адвоката, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Із матеріалів справи вбачається, що Головою Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури скаргу ОСОБА_3 на дії адвоката ОСОБА_1 скеровано до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області.

Відповідно до рішення Ради адвокатів України від 15.12.2021 №128 Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури міста Києва вважається не сформованою у відповідності до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що є наслідком відсутності кворуму в кваліфікаційній та дисциплінарній паліта Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва для прийняття рішень та здійснення повноважень, визначених статтею 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідно до рішення Ради адвокатів України від 15.12.2021 №130 «Про передачу справ Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури» вирішено передати заяви, які стосуються допуску до складання кваліфкаційного іспиту (кваліфікаційні справи) та заяви (скарги) щодо поведінки адвокатів, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності (дисциплінарних справ (проваджень)) у Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури для подальшого їх скерування на розгляд до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури іншого регіону.

Частиною першою статті 57 Закону №5076-VI визначено, що Рішення з`їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов`язковими до виконання всіма адвокатами.

Верховним Судом у постанові від 08.10.2020 у справі №826/3443/18 зазначено про те, що компетенція Ради адвокатів України дає право у межах повноважень та у спосіб, що визначений Законом деталізувати у своїх рішеннях певні процедурні моменти діяльності КДКА та ВКДКА, зокрема, при наявності певних умов, які не відображенні в статті 33 Закону 5076-VI перенаправлення скарги на дії адвоката до іншої КДКА для подальшого розгляду та прийняття рішення, що не порушує при цьому положення вказаної статті, а навпаки регулює дотримання принципу правової визначеності.

Разом з тим, згідно із пунктами 2.3.17, 2.3.18 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 04-05.07.2014, Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури скеровує: заяву (скаргу) про дисциплінарний проступок адвоката до КДКА іншого регіону у разі задоволення відводу (самовідводу) більшості членів дисциплінарної палати КДКА, що має розглядати скаргу; матеріали кваліфікаційної справи до КДКА іншого регіону у разі задоволення відводу члена (членів) кваліфікаційної палати КДКА та за відсутності кворуму. Скеровує для розгляду до КДКА скарги, що надійшли стосовно осіб, визначених статтею 66 Правил адвокатської етики, а також у разі, якщо регіональна КДКА не сформована, або у разі відсутності за будь-яких причин кворуму на засіданнях КДКА (палати) регіону.

Зазначений Регламент є чинним та скасованим не був.

Із аналізу викладеного вбачається, що скеровуючи скаргу ОСОБА_3 на на дії адвоката ОСОБА_1 для розгляду до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Рівненської області, відповідач-1 діяв у межах наданих йому повноважень, визначених пунктами 2.3.17 та 2.3.18 Регламенту та на підставі рішень Ради адвокатів України від 15.12.2021 №128 та №130, а, у свою чергу, Кваліфікаційно-дисциплірна комісія адвокатури Рівненської області була уповноважена розглядати зазначену скаргу.

Таким чином, суд відхиляє доводи позивача, що дисциплінарне провадження відносно нього не могло здійснюватися Кваліфікаційно-дисциплінарної комісією адвокатури Рівненської області, оскільки порушень процедури щодо визначення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, а також порушень передачі (направлення) відповідних матеріалів, судом не встановлено.

Щодо посилань позивача на те, що на його електронну адресу не було скеровано скарги ОСОБА_3 та не було скеровано повідомлення від Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури з пропозиціями надати відомості (заперечення) щодо поданої скарги, внаслідок чого він був позбавлений права надання заперечень, суд зазначає таке.

Як вбачається з долучених відповідачем-1 до відзиву на позовну заяву матеріалів, на підставі листа про скерування скарги до іншої Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 18.02.2022 №434 ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 було направлено скаргу разом із додатками на 98 аркушів та копії рішень Ради адвокатів України від 15.12.2021 №128 та №130, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень за №11005.

Відтак, відповідачем-1 було належним чином повідомлено позивача про скерування скарги до іншої Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та надано всі матеріали для ознайомлення.

З приводу посилань позивача у спірних правовідносинах на пункту 23 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідки дисциплінарної відповідальності, затвердженого Рішенням Ради адвокатів України від 30.04.2014 №120, суд зазначає таке.

Згідно пункту 23 вказаного Положення Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури в особі її Голови, з метою забезпечення неупередженості та об`єктивності при розгляді заяв (скарг), з урахуванням наближеності територіального розміщення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, не пізніше трьох днів з дня надходження заяви (скарги) приймає рішення про перерозподіл та направлення таких заяв (скарг) для розгляду до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури іншого регіону, ніж регіон, в якому зазначений адвокат входить до складу органів адвокатського самоврядування. Отримавши від Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури таку заяву (скаргу), Голова кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону перевіряє її на відповідність вимогам законодавства і цього Положення та приймає рішення про її подальший розгляд, відповідно до вимог цього Положення.

Матеріалами справи не підтверджено, а судом не встановлено, що позивач входить до складу органів адвокатського самоврядування.

Крім того, суд звертає увагу, що Рішенням Ради адвокатів України №127 «Про наслідки звітно-виборної конференції адвокатів міста Києва від 07.11.2021 щодо обрання представника адвокатів міста Кисва до складу Ради адвокатів України» від 15.12.2021 в силу частини шостої статті 47 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визнано адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльшістю №58/245 від 29.09.2003, видане Кіровоградською обласною Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури на підставі рішення від 29.09.2003 №4) таким, який не набув повноважень представника адвокатів міста Кисва у складі Ради адвокатів України.

Оскільки позивач не входить до складу органів адвокатського самоврядування, посилання на пункт 23 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідки дисциплінарної відповідальності, затвердженого Рішенням Ради адвокатів України від 30.04.2014 №120, є безпідставним.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова Сергія Валентиновича щодо розподілу та передання на розгляд до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області скарги щодо адвоката ОСОБА_1 .

Водночас, суд звертає увагу, що дії Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури щодо скерування скарги до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області не створюють для позивача правових наслідків.

З приводу позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області від 22.04.2022 №Д/4-17, суд бере до уваги таке.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону №5076-VI право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Положеннями статті 37 Закону №5076-VI визначено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій:

1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката;

2) порушення дисциплінарної справи;

3) розгляд дисциплінарної справи;

4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

При цьому, процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39, 40 Закону №5076-VI.

Відповідно до статті 38 Закону №5076-VI заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, фізичні особи, яким надіслано запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зобов`язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідну інформацію, копії документів.

Відмова в наданні інформації на запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Частиною першою статті 39 Закону №5076-VI визначено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Таким чином, виходячи з повноважень дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, передбачених зазначеними вище положеннями законодавства, вона має право, зокрема, на вирішення питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки. Тобто, приймаючи таке рішення, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури не перевищує своїх повноважень.

У рішенні Конституційного Суду України у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення підпункту 2 пункту 3 розділу IV Закону України «Про Конституційний Суд України» стосовно правових актів органів Верховної Ради України (справа про акти органів Верховної Ради України) від 23.06.1997 №3/35-313 вказано, що за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 №7-рп/2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. Ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

Отже, оскаржуване рішення є індивідуальним правовим актом, тобто офіційно оформленим результатом волевиявлення органу державної влади, здійснюваним в односторонньому порядку і спрямованим на виникнення певних юридичних наслідків, стосується конкретно інтересів позивача, його прав і обов`язків, оскільки породжує для нього певні юридичні наслідки.

Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Пунктом 8 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Таким чином, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, однак обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу.

При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення прийняті владним суб`єктом поза межами визначеної законом компетенції, а по-друге, оспорюванні рішення є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов`язку.

Відповідно до частини першої та другої статті 40 Закону №5076-VI дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення. Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб. Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

Частиною першою статті 41 Закону №5076-VI встановлено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу. Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

Таким чином, підставою для застосування відносно адвоката дисциплінарних стягнень є вчинення дисциплінарного проступку, питання щодо наявності чи відсутності складу якого у діянні адвоката з`ясовуються під час дисциплінарного провадження, за результатом якого приймається рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24.06.2020 у справі №815/1830/18 (адміністративне провадження №К/9901/1717/19).

Факт порушення дисциплінарної справи не тягне за собою жодних негативних наслідків для адвоката, оскільки рішення щодо порушення дисциплінарної справи відносно адвоката не є підтвердженням факту вчинення дисциплінарного проступку, а порушення дисциплінарної справи свідчить лише про те, що в процесі перевірки виявлені ознаки дисциплінарного проступку, які потребують більш детального дослідження на предмет їх спростування або підтвердження.

При цьому, на етапі вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи відповідачем-2 не надається правова оцінка діям адвоката, з приводу яких надійшла скарга. На цій стадії він з`ясовує наявність ознак складу дисциплінарного проступку, як підстави для відкриття дисциплінарної справи, тоді як під час розгляду дисциплінарної справи вже надаватиме правову кваліфікацію того, що адвокату поставлено за провину.

Таким чином, лише при розгляді дисциплінарної справи по суті, може бути прийняте рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи.

Водночас, оскаржуваним рішенням відповідача порушено дисциплінарну справу відносно позивача та призначено розгляд дисциплінарної справи.

Суд звертає увагу, що вказане рішення містить лише попередні висновки щодо наявності в діях позивача ознак дисциплінарного проступку і жодним чином не встановлює факт здійснення дисциплінарного проступку нею.

Таким чином, як було встановлено судом, відповідач-2 має повноваження на прийняття оскаржуваного рішення. При цьому прав позивача зазначене рішення не порушує, оскільки питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності цим рішенням не вирішувалось та воно не може породжувати для позивача певних наслідків, оскільки за своєю природою є проміжним, на противагу прийнятому рішенню за наслідками розгляду дисциплінарної справи, що може бути оскаржене.

Більш того, з огляду на мету дисциплінарного провадження та правовий статус відповідача-2 у цих правовідносинах, з`ясувати чи дійсно є підстави для притягнення адвоката до відповідальності є обов`язком останньої.

Крім того, суд враховує доводи відповідача-2 та звертає увагу на те, що оскаржуване рішення про порушення дисциплінарної справи відносно позивача вичерпало свою дію його виконанням, оскільки за результатом розгляду справи та з урахуванням наданих учасниками пояснень, було прийнято рішення від 23.11.2022 №Д/11-4.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що оскільки оскаржуване рішення саме по собі не породжує для позивача настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на його права та обов`язки, то не виникає і передумови для здійснення захисту права або законного інтересу, шляхом визнання його протиправним та скасування, а отже позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню в частині визнання протиправним та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області від 22.04.2022 №Д/4-17.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у суду відсутні підстави для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів понесені позивачем витрати по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 )

Відповідач-1: Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (ідентифікаційний код: 26080214, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 3).

Відповідач-2: Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Рівненської області (ідентифікаційний код: 34112763, місцезнаходження: 33013, м. Рівне, вул. Директорії, 3, кв. 1).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Колеснікова І.С.