Ухвала суду № 112917874, 16.08.2023, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/12369/23

Провадження № 1-кс/592/5310/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2023 року м.Суми

Слідчий суддя Ковпаківського районного суду м. Суми ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 , прокурора Окружної прокуратури міста Суми ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 , розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Ковпаківського районного суду м. Суми клопотання прокурора Окружної прокуратури міста Суми ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Стецьківка, Сумського р-ну, Сумської обл. , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

16.08.2023 року прокурор Окружної прокуратури міста Суми ОСОБА_3 надала до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в якому вона просила застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 діб з правом внесення застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала у повному обсязі з підстав наведених у ньому, просила його задовольнити.

В судовому засіданні обвинувачений просив відмовити у задоволенні клопотання.

В судовому засіданні захисник просив відмовити у задоволенні клопотання у зв`язку з відсутністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Вислухавши клопотання прокурора, дослідивши та перевіривши документи та копії документів, які містяться в матеріалах судового провадження, вислухавши її пояснення та думку, пояснення та думку обвинуваченого, пояснення та думку захисника обвинуваченого, враховуючи наявність судових рішень, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень в режимі повного доступу, суд дійшов до наступного висновку.

ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні умисного нетяжкого корисливого злочину та умисного тяжкого корисливого злочину, вчиненого в умовах воєнного стану.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні Чеботарь проти Молдови зазначив в п. 48 про те, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності до ст. 5 § 1 (с) , поліція не зобов`язана мати у своєму розпорядженні докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, не в момент арешту, не під час перебування заявника під вартою. Також необов`язково, щоб затриманій особі були в кінцевому рахунку пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа постала перед судом. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозри, які були підставою для затримання особи. Слова обґрунтована підозра означають наявність фактів або інформації, які могли б впевнити об`єктивного спостерігача про те, що особа можливо, вчинила злочини.

Ч. 5 ст. 9 КПК України передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Аналіз наданих стороною обвинувачення доказів свідчить про те, що вони об`єктивно зв`язують обвинуваченого із вчиненням кримінальних правопорушень, відтак погоджуюся із доводами прокурора про те, що пред`явлена ОСОБА_4 підозра на даному етапі досудового розслідування є обґрунтованою, що також узгоджується з вимогами Європейського суду з прав людини, зокрема, позицією висловленою в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук і Йонкало проти України (заява № 42310/04) від 21.04.2011 року.

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

Всі інші питання фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи невинності у вчиненні кримінальних правопорушень, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу, а саме: судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальні правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою як обрання запобіжного заходу, так і продовження строку тримання під вартою є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, визначеним в п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 : - офіційно ніде не працевлаштований та ніде не працює, тобто постійного джерела доходів він не має; - не має постійного місця реєстрації проживання; - має тимчасове місце проживання; - раніше неодноразово судимий; - інкримінований умисний тяжкий корисливий злочин вчинив в умовах воєнного стану.

Відтак, прихожу до висновку про те, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інші кримінальні правопорушення, що свідчить про існування ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, прихожу до висновку про те, що більш м`які запобіжні заходи, передбачені ч. 1 ст. 176 КПК України, в тому числі і цілодобовий домашній арешт навіть із застосуванням електронних засобів контролю з урахуванням відомостей про особу не будуть запобігати ризикам його ухилення від слідства та суду, не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінюю в сукупності всі обставини, у тому числі: - вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень (наявні) ; - тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується (умисний нетяжкий корисливий злочин проти власності, умисний тяжкий корисливий злочин проти власності, вчинений в умовах воєнного стану) ; - вік та стан здоров`я обвинуваченого (молодий вік, незадовільний стан здоров`я) ; - міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців (відсутні) ; - наявність у обвинуваченого постійного місця роботи (відсутня) ; - репутацію обвинуваченого (негативна) ; - майновий стан обвинуваченого (незадовільний) ; - наявність судимостей у обвинуваченого (раніше неодноразово судимий) ; - наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого злочину (наявне) ; - розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини (наявні) .

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні умисного нетяжкого корисливого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, умисного тяжкого корисливого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, відтак прихожу до висновку про те, що при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому слід визначити розмір застави, який повинен складати в даному випадку, відповідно до п. п. 1, 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, у межах двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 53680 грн. .

Також у разі внесення вказаного розміру застави на обвинуваченого ОСОБА_4 слід покласти строком до 12.10.2023 року до 24 години 00 хвилин включно обов`язки, передбачені п. п. 1, 2, 3, 4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Крім того, при постановленні даної даної ухвали судом був врахований правовий висновок, викладений в постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 14.02.2022 року у справі № 991/3440/20, провадження № 51-5359кмо21, згідно якому ухвала слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, постановлена в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 309 КПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку. Постанова набрала законної сили 21.02.2023 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/103466876) .

Крім того, при постановленні даної ухвали судом була врахована правова позиція, викладена в постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 08.06.2022 року у справі № 991/5913/21, провадження № 51-4529км21, згідно якій було проведено розмежування понять обрання та застосування запобіжного заходу. Постанова набрала законної сили 08.06.2022 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/104667138) .

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 194, 197, 199, 309, 315, 331, 376, 392, 394, 395, 400, 615 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора Окружної прокуратури міста Суми ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 діб з правом внесення застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, задовольнити частково.

Обрати щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 12.10.2023 року до 24 години 00 хвилин включно.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави у межах двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 53680 грн. , яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: одержувач: ТУ ДСА України в Сумській області, код ЄДРПОУ: 26270240, назва банку: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, рахунок UA558201720355249001000008869, призначення платежу: застава за кого (ПІБ) , № ухвали суду, платник застави (ПІБ) .

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом строку дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 такі обов`язки: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з потерпілими, свідками; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (за наявності) ; 6) носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 про те, що, якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до прокурора, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки або якщо порушить інші покладені на нього при обранні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та буде вирішено питання про обрання щодо нього альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі з урахуванням положень ч. 10 ст. 182 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали суду.

Ухвала суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.

Ухвали суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, підлягають апеляційному оскарженню в порядку, передбаченому КПК України.

Ухвала суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором.

Апеляційна скарга подається на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, - безпосередньо до суду апеляційної інстанції Сумського апеляційного суду.

Апеляційна скарга, якщо інше не передбачено КПК України, може бути подана, зокрема, на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, - протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених КПК України.

Ухвала суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що ухвала суду не набрала законної сили.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1