Рішення № 112907446, 17.08.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/9811/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Хом`якової В.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області

про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - відповідач), в якому позивач просить визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області у зарахуванні до трудового стажу ОСОБА_1 періодів його роботи в колгоспі "Новий путь" з 22.05.1987 по 14.09.1987, кооперативі "Радуга" з 25.03.1989 по 03.05.1990 згідно записів у трудовій НОМЕР_1 від 05.12.1984 , викладену у листі від 20.04.2023 № 3151-2624/Б-02/8-2100/23; та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати до трудового стажу ОСОБА_1 періоди роботи в колгоспі "Новий путь" з 22.05.1987 по 14.09.1987 , кооперативі "Радуга" з 25.03.1989 по 03.05.1990 згiдно записів у трудовій книжці НОМЕР_2 від 05.12.1984, провести перерахунок розміру призначеної позивачу пенсії за віком з часу призначення пенсії, нарахувати та виплатити заборгованість з урахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що періоди його роботи в 1987 - 1990 рр. не були зараховані до страхового стажу через здійснення записів в трудовій книжці різними чорнилами та різним почерком, виправлення в даті зарахування, відсутністю договору про виконання роботи в колгоспі. Позивач стверджує, що згідно з порядком ведення трудових книжок на час оформлення трудової книжки позивача був врегульований Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 року №162 (надалі - Інструкція № 162), яка діяла в спірному періоді, та передбачає, що обов`язок ведення трудової книжки покладається на відповідального працівника підприємства, а не на працівника, тому недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність трудового стажу заявника за спірний період. Працівник не може бути позбавлений конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком внаслідок недоліків заповнення трудової книжки.

Ухвалою суду від 09.05.2023 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Підготовче судове засідання у справі призначено на 13.06.2023 об 11 год. 00 хв.

31.05.2023 до суду надійшов відзив від Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області разом з матеріалами пенсійної справи, відповідач заперечує проти позову та просить відмовити в його задоволенні. Зазначає, що позивач 05.01.2023 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058. За результатами розгляду вищезазначеної заяви ОСОБА_1 з 31.01.2023 призначено пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону №1058. Згідно з п. 2.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.74 № 162 (далі - Інструкція 162) всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), но не пізніше тижневого строку, а при звільненні - в день звільнення повинні дійсно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи проводяться охайно, пір`євою або кульковою ручкою, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольору. Згідно наданих до заяви документів про стаж роботи та відомостей, що містяться в системі персоніфікованого обліку, стаховий стаж позивача склав 38 років 10 місяців 09 днів. До трудового стажу згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 05.12.1984 не зараховано періоди роботи: в колгоспі з 22.05.1987 по 14.09.1987, оскільки недотримано вимоги п.3 та п.21 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідальних записів у ній, затвердж. постановою КМУ від 12.08.1993 № 637, а саме відсутній договір про виконання роботи та наявне виправлення в даті зарахування; в кооперативі "Радуга" з 25.03.1989 по 03.05.1990, оскільки в трудовій книжці накази про прийняття на роботу та звільнення написані іншим чорнилом та іншим почерком, що є порушенням вимог пункту 2.3 Інструкції №162. Для зарахування до страхового стажу: періоду роботи в колгоспі з 22.05.1987 по 14.09.1987 необхідно було надати трудовий договір з відміткою про його виконання; періоду роботи в кооперативі "Радуга" з 25.03.1989 по 03.05.1990 необхідно було надати уточнюючу довідку.

23.03.2023 за вх.№ 2624/Б-2100-23, до Головного управління надійшла заява представника позивача щодо здійснення перерахунку пенсії позивача та вимогою про зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 спірного періоду роботи. Вищезазначене звернення розглянуто відповідачем згідно Закону України "Про звернення громадян" та надано відповідь за вих.№ 3151-2624/Б-02/8-2100/23. що при наявності уточнюючих документів (які б підтверджували спірний період роботи позивача) ОСОБА_1 може подати заяву про перерахунок пенсії зі всіма необхідними оригіналами документів до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду, який знаходиться на підконтрольній території України. Враховуючи те, що з дня звернення (заява від 05.01.2023) минуло більше трьох місяців, у разі надання уточнюючих документів перерахунок буде здійснено з дня подання заяви про перерахунок тобто з дня звернення (з урахуванням вимог ч.1 ст.45 Закону та п.1.8 Порядку 22-1). Позивач, згідно даних електронної пенсійної справи, до органів Пенсійного фонду України, відповідно до Порядку №22-1, із заявою про перерахунок призначеної пенсії, не звертався.

05.06.2023 до суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача, в якій напоялгіє на обґрунтованості позовних вимог.

Ухвалою від 13.06.2023 закрито підготовче провадження у справі, призначено розгляд справи на 04.07.2023, в судовому засіданні за участю представника відповідача оголошено перерву до 20.07.2023.

Ухвалою від 20.07.2023 суд вирішив подальший розгляд справи здійснювати в письмовому провадженні без виклику представників сторін в межах строку, встановленого КАС України.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 05.01.2023 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058.

За результатами розгляду вищезазначеної заяви ОСОБА_1 з 31.01.2023 призначено пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону №1058. Копію рішення сторонами суду не надано.

Позивачем надано копію рішення 211530007167 про перерахунок пенсії від 25.02.2023, відповідно до якого станом на 01.03.2023 страховий стаж ОСОБА_1 становить 38 років 10 місяців 09 днів, до страхового стажу не зараховано період роботи: в колгоспі з 22.05.1987 по 14.09.1987, в кооперативі "Радуга" з 25.03.1989 по 03.05.199..

14.03.2023 представником позивача на адресу відповідача направлено заяву, у якій ОСОБА_1 просив Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області: вчинити дії щодо зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів його роботи з 22.05.1987 р. по 14.09.1987 р. та з 25.03.1989 р. по 03.05.1990 р., які внесені до трудової книжки НОМЕР_2 ; - провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії з врахуванням зазначених періодів роботи з часу призначення пенсії та виплатити наявну заборгованість з урахуванням виплачених сум.

Вищезазначене звернення розглянуто відповідачем згідно Закону України "Про звернення громадян" та надано відповідь за вих.№ 3151-2624/Б-02/8-2100/23, в якій вказано, що до трудового стажу, згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 05.12.1984, не зараховано періоди роботи:

в колгоспі з 22.05.1987 по 14.09.1987, оскільки недотримано вимоги п.3 та п.21 Порядку 637, а саме відсутній договір про виконання роботи та наявне виправлення в даті зарахування;

-в кооперативі "Радуга" з 25.03.1989 по 03.05.1990, оскільки в трудовій книжці накази про прийняття на роботу та звільнення написані іншим чорнилом та іншим почерком, що є порушенням вимог пункту 2.3 Інструкції 162.

Для зарахування до страхового стажу:

-періоду роботи в колгоспі з 22.05.1987 по 14.09.1987 необхідно було надати трудовий договір з відміткою про його виконання;

-періоду роботи в кооперативі "Радуга" з 25.03.1989 по 03.05.1990 необхідно було надати уточнюючу довідку.

ОСОБА_1 вважає відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати до трудового стажу вищезазначені періоди роботи з підстав, викладених у листі від 20.04.2023 № 3151-2624/Б-02/8-2100/23 протиправною, тому з вернувся до суду з позовом.

Згідно ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов`язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов`язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.

Вказане право деталізоване у Законах України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (далі Закон №1788-XII) та "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (також Закон №1058-IV).

Частина 1 статті 44 Закону № 1058- IV передбачає, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок).

Згідно пункту 4.1 Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Пунктом 4.3 Порядку передбачено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (пункт).

Пунктом 4.2 Порядку передбачено право органу, що призначає пенсію, вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно пункту 4.7 Порядку, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Статтею 56 Закону №1788-ХІІ передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

В силу вимог частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для визначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.

Стаття 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та п.1 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок 637) встановлюють, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до 1 січня 2004 року, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених раніше чинним законодавством.

У разі якщо трудова книжка відсутня або в неї не внесено відповідних записів, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 1 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Орган, що призначає пенсію, за наявності сумнівів має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформления у тримісячний строк з дня подання заяви, прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Відповідно до п.3 Порядку 637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до п. 21 Порядку 637 за відсутності трудових книжок у осіб, які працювали у громадян за договорами (домашні робітниці, няні, секретарі, друкарки, стенографістки, сторожі, садівники, шофери та ін.), час їх роботи в домашньому господарстві підтверджується довідками профспілкових організацій, за участю яких було укладено трудовий договір між наймачем і працівником, або трудовими договорами з відміткою про їх виконання.

При цьому, суд зауважує, що приписи Порядку № 637 щодо необхідності надання додаткових підтверджуючих документів, застосовуються лише у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, тоді як в ході розгляду справи встановлено та підтверджено наявність необхідного трудового стажу саме зі змісту трудової книжки.

Згідно записів трудової книжки позивача НОМЕР_2 (дата заповнення 05.12.1984) слідує що з 22.05.1987 по 14.09.1987 позивач працював в колгоспі "Новий путь" за договором на будівельних роботах (запис №№6,7), запис про прийняття на роботу та звільнення завірений інспектором відділу кадрів та печаткою колгоспу.

Що стосується порушення вимог з п. 2.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.74 № 162 , яка діяла у спірний період та передбачає, що всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а при звільненні - в день звільнення повинні дійсно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи проводяться охайно, пір`євою або кульковою ручкою, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольору.

Запис трудової книжки свідчить, що позивач був прийнятий в кооператив "Радуга" 25.03.1989 на посаду слюсаря по ремонту автомобілів, звільнений 03.05.1990 в порядку переведення в ВО "СИНЕЗ" за ст. 34 п.5 КЗПП Таджицької СРСР, записи у пп. 10.11 трудової книжки завірений підписом голови кооперативу та засвідчений печаткою кооперативу.

Всі відомості, що зазначені в даних записах читабельні та зрозумілі. . Суд звертає увагу на те, що записи трудової книжки виконано у чіткій послідовності та у відповідності до дат. Твердження відповідача, що записи про накази про прийняття на роботу та звільнення виконані іншими чорнилами та іншим почерком є суб`єктивною оцінкою відповідача. Доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо вказаного періоду роботи позивача відповідачем суду не надано.

Крім того, здійснення записів у трудовій книжці власником або уповноваженим ним органом покладено на останніх, а не на працівника, а отже, відповідальність за неправильність вчиненого запису чи інших відомостей не може бути перекладена на працівника та позбавляти його права на врахування трудового стажу, який враховується для призначення пенсії.

Доказів зловживання позивачем зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями, суду не надано.

Згідно з частиною 3 статті 44 Закону № 1058-ІV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно зі статтею 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається певний обсяг прав та обов`язків у органів Пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що пенсійні органи повинні використовувати всі передбачені законом повноваження за для повного та об`єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися, перекладання обов`язку доказування, надання відомостей тощо на позивача є неприйнятним. Неможливість пенсійного органу скористатися правом на перевірку зазначених у трудовій книжці відомостей не може бути підставою для обмеження права пенсіонера на отримання належної пенсії.

Трудова книжка позивача містить всі необхідні записи про роботу у спірний період, ці записи є належними та допустимими доказами підтвердження трудового стажу позивача. Тому, суд вважає, що відсутні підстави для їх неврахування при визначенні періоду страхового стажу позивача.

Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 року у справі №490/12392/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.

Разом з тим, відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України "Про трудові книжки працівників" від 27.04.1993 №301 відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність, а тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для позивача, а отже, не може впливати на його особисті права.

Аналогічна правова позиція визначена Верховним Судом у постанові №687/975/17 від 21.02.2018 року.

Відповідач відмовляючи у зарахуванні спірного періоду не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Аналогічну позицію викладено в постанові Верховного Суду від 06.03.2018 року у справі №754/14898/15-а.

Суд вважає належним та достатнім способом захисту порушених прав позивача визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області у зарахуванні до трудового стажу ОСОБА_1 періодів роботи в колгоспі "Новий путь" з 22.05.1987 по 14.09.1987 , кооперативі "Радуга" з 25.03.1989 по 03.05.1990 згідно записів у трудовій книжці НОМЕР_2 від 05.12.1984, викладену у листі від 20.04.2023 № 3151-2624/Б-02/8-2100/23; та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати до трудового стажу ОСОБА_1 вказані періоди роботи, провести перерахунок розміру призначеної позивачу пенсії за віком з часу призначення пенсії.

Що стосується заперечень відповідача про те, що позивач звернувся до органу ПФУ більше ніж за три місяця до подання заяви про призначення пенсії, то суд зауважує, що Пенсійний фонд України має компенсувати недоотримані кошти пенсії з моменту виникнення права на зарахування спірних періодів страхового стажу. Даний спір стосується оформлення даних про стаж, а не самого факту наявності стажу, моментом виникнення права на належний розмір пенсії у зв`язку з зарахуванням спірного стажу є дата подачі заяви до територіального органу Пенсійного фонду України з документами, які підтверджують в тому числі ці спірні періоди стажу.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково. Вимоги про зобов`язання виплатити заборгованість по пенсії є передчасними, тому задоволенню не підлягають, оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо / ймовірно будуть порушені у майбутньому.

Відповідно до вимог ч.1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 1073 грн. 60 коп., отже, суд приходить до висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області судових витрат зі сплати судового збору.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 243-246, 255, 290, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_1 частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи в колгоспі "Новий путь" з 22.05.1987 по 14.09.1987 , кооперативі "Радуга" з 25.03.1989 по 03.05.1990 згідно записів у трудовій книжці НОМЕР_2 від 05.12.1984, викладену у листі від 20.04.2023 № 3151-2624/Б-02/8-2100/23.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (ЄДРПОУ 21295057) зарахувати до трудового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) періоди роботи в колгоспі "Новий путь" з 22.05.1987 по 14.09.1987, кооперативі "Радуга" з 25.03.1989 по 03.05.1990 згідно записів у трудовій книжці НОМЕР_2 від 05.12.1984, та провести перерахунок розміру призначеної позивачу пенсії за віком з часу призначення пенсії.

В решті вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (ЄДРПОУ 21295057) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) витрати по сплаті судового збору в сумі 1073 (тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 17 серпня 2023 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Хом`якова