Рішення № 112897881, 17.08.2023, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/5018/22 2-а/760/1275/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2023 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Ішуніної Л. М.,

за участю секретаря судового засідання Отруби В. В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Київської митниці Держмитслужби, в якому просить скасувати постанову у справі про порушення митних правил № 0107/10000/22 віл 17 лютого 2022 року, а провадження у справі закрити.

Свої вимоги мотивує тим, що постановою про порушення митних правил № 0107/10000/22 від 17 лютого 2022 року його визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 3 976 350,93 грн.

Позивач зазначає, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки прийнята відповідачем із порушенням вимог чинного законодавства та вважає, що в його діях відсутній склад порушення митних правил, передбачений статтею 485 МК України, оскільки ним правомірно заявлені відомості у митній декларації із застосуванням звільнення від оподаткування ПДВ, враховуючи, що ввезення продукції здійснено для реалізації на території України з метою здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію і ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій короновірусної хвороби (COVID - 19), яка звільняється від оподаткування ПДВ відповідно до положень пункту 71 підрозділу 2 «Перехідних положень» Податкового кодексу України, на підставі Постанови КМУ від 20 березня 2020 року № 224.

Твердження Київської митниці про те, що станом на 30 квітня 2021 року, у зв`язку зі змінами внесеними Постановою КМУ від 07 квітня 2021 року № 336 «Про внесення змін до переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість» за вищевказаний товар повинно було сплачено податок на додану вартість у повному обсязі.

Позивач вважає, що постанова КМУ від 07 квітня 2021 року № 336 була опублікована 15 квітня 2021 року і не містить у тексті дати набрання чинності, тому такий нормативно-правовий акт набирає чинності через 45 днів з моменту публікації, тобто 30 квіттня 2021 року Постанова КМУ від 07 квітня 2021 року № 336 не набрала чинності, а його дії були правомірні. З огляду на викладене, в його діях відсутня об`єктивна сторона порушення митних правил, передбаченого статтею 485 МК України.

Крім того, Київською митницею при винесенні оскаржуваної постанови не було враховано, що митні платежі за МД UA100300/2021010879 сплачував власник вантажу - ТОВ «ОБРІЙ-2020», відповідно у нього, як особи уповноваженої на здійснення митного оформлення, не могло бути ні мети, ні умислу ухилятися від їх сплати чи зменшувати розмір. Зокрема, відповідно до договору про надання послуг з митного оформлення вантажів № LP-U02 від 20 травня 2020 року, укладеного між ТОВ «ОБРІЙ-2020» та ТОВ «Логістик-Плюс», всі митні платежі в процесі митного оформлення товару, сплачує ТОВ «ОБРІЙ-2020». Так, ТОВ «ОБРІЙ-2020» зверталося з листом від 02 вересня 2021 року № 02/09/2021 на адресу Київської митниці з проханням списати ПДВ по МД UA100300/2021010879, та зазначало, що здійснюючи митне оформлення у їх діях не було умислу на несплату ПДВ. Водночас, станом на 21 вересня 2021 року ТОВ «ОБРІЙ-2020» сплатило податок на додану вартість на ввезений товар у сумі 1 457 995,34 грн та станом на 11 січня 2022 року (момент складення протоколу) жодних недоплат до бюджету країни у ТОВ «ОБРІЙ-2020» по МД UA100300/2021010879 не існувало. Таким чином, наведене підтверджує відсутність мети ухилення від сплати чи зменшення розміру митних платежів та вини, як обов`язкової ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України.

Враховуючи викладене, в результаті діяльності декларанта та ТОВ «ОБРІЙ-2020» шкоди Державному бюджету і державі не завдано.

Також, з матеріалів справи вбачається, що під час митного оформлення товарів згідно МД UA100300/2021010879 від 30 квітня 2021 року у митного органу зауважень ні до документів, ні до процедури митного оформлення, ні до розмірів сплачених митних платежів не було, та в момент розмитнення товару митний орган рішення про відмову в розмитненні не приймав, протокол про порушення митних правил не склав, а товар було випущено в вільний обіг - дозволено ввезення на територію України без будь-яких зауважень із завершенням процедури митного оформлення у відповідності до вимог МК України без ініціювання справи про порушення митних правил.

Крім того, митний орган виявив, так зване правопорушення, про яке йдеться в оскаржуваній постанові, 30 квітня 2021 року, а постанову Київська митниця винесла 17 лютого 2022 року, тобто через дев`ять з половиною місяців з дня виявлення правопорушення, враховуючи, що адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення.

У зв`язку з вищевикладеним, позивач звернувся до суду з указаним позовом.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 травня 2022 року для розгляду зазначеної позовної заяви визначено головуючого суддю Ішуніну Л. М.

Ухвалою Солом`янського районного суду від 09 травня 2022 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін за вищевказаним позовом та поновлено позивачу строк на звернення до суду з позовом.

Відповідно до статей 162, 163 КАС України відповідачу був наданий строк для надання суду відзиву на позовну заяву, а позивачу - для надання відповіді на відзив.

Відповідач у визначений судом строк не скористалися своїм правом на подання відзиву, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами відповідно до частини шостої статті 162 КАС України.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи не надходило.

У зв`язку з тим, що розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, особи, які беруть участь у справі не викликались та відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України, якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом установлено, що 20 травня 2020 року між ТОВ «Логістик-Плюс» та ТОВ «ОБРІЙ-202» укладено договір № LP-U02 про надання послуг з митного оформлення вантажів, предметом якого є здійснення виконавцем від імені, за дорученням і за рахунок замовника дій, пов`язаних з декларуванням товарів і транспортних засобів та митним оформленням вантажів замовника, які переміщуються через кордон України, відповідно до порядку, встановленого МК України (пункт 1.1. договору).

За митною декларацією від 30 квітня 2021 року № UA100300/2021/010879 на адресу підприємства ТОВ «ОБРІЙ-2020» надійшли товари, а саме: вироби медичного призначення, одноразові оглядові рукавички з гуми, нестерильні нітрилові оглядові рукавички без пудри, текстуровані 2.2 міл: MAXTER LABEL-2.2MIL POWDER FREE - FINGER TEXTURED - COBALT BLUE - (2050кор.). Розмір: SMALL - 100,000 шт., MEDIUM - 1 000,000 шт., LARGE - 700,000 шт., X-LARGE - 250,000 шт. Загалом 2050 картонних коробів (по 1000 шт/коробі). Країна виробництва - MY. Торговельна марка - MAXTER. Виробник - GLOVE MANUFACTURING SDN BHD. Вагою брутто - 8 240 кг, нетто - 6 190 кг.

11 січня 2022 року головним державним інспектором оперативного відділу № 1 управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Київської митниці Клокуном О. А. було складено протокол про порушення митних правил № 0107/10000/22, відповідно до якого дії уповноваженої особи на роботу з митницею ТОВ «Логістик-Плюс» Яременка Р. В. визнано такими, що мають ознаки порушення митних правил, передбачених статтею 485 МК України.

За результатами розгляду вказаного протоколу 17 лютого 2022 року заступником начальника Київської митниці Михалевичем А. щодо ОСОБА_1 - особи, уповноваженої на роботу з митницею ТОВ «Логістик-Плюс», винесено постанову про порушення митних правил № 0107/10000/22, якою останнього визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів на суму 3 976 350,93 грн.

Позивач, не погоджуючись з такими діями відповідача, звернувся з указаним позовом до суду.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, згідно з частиною першою статті 1 МК України законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Згідно з частиною 1 статті 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до статті 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.

Статтею 487 МК України, передбачено, що провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Згідно з вимогами статті 489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил посадова особа зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень статті 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, підставою для винесення оскаржуваної постанови про порушення митних правил стало безпідставно застосоване декларантом ОСОБА_1 звільнення від сплати ПДВ за ставкою 20%, що призвело до несплати митних платежів у повному обсязі.

Зокрема, судом установлено, що під час декларування товарів за МД № UA100300/2021/010879 від 30 квітня 2021 року та застосування пільги зі звільнення від оподаткування податком на додану вартість, ОСОБА_1 не враховано зміни, внесені до Постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 року № 224 Постановою Кабінету Міністрів України від 07 квітня 2021 року № 336, відповідно до якої товари, що перелічені у підрозділі «Засоби індивідуального захисту», зокрема, «одноразові оглядові рукавички з гумми, нестерильні нітрилові оглядові рукавички без пудри, текстуровані…», які декларувались позивачем, з 16 квітня 2021 року звільняються від сплати ПДВ виключно під час операцій з постачання на митній території України.

Відповідно до Акта документальної невиїзної перевірки від 31 серпня 2021 року за митною декларацією від 30 квітня 2021 року № UA100300/2021/010879 встановлено порушення ТОВ «ОБРІЙ-2020» вимог пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу Украни, у результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на загальну суму 1 325 450,31 грн.

Згідно з податковим повідомленням-рішенням від 14 вересня 2021 року № 0000031/7.8-19-02 за результатми перевірки обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування, з урахуванням встановлених обставин, ТОВ «ОБРІЙ-2020» під час здійснення митного оформлення товару за митною декларацією від 30 квітня 2021 року № UA100300/2021/010879, у зв`язку зі змінами, затвердженими постановою КМУ від 07 квітня 2021 року № 336, безпідставно звільнено від сплати податку на додану вартість, що призвело до несплати митних платежів у повному обсязі.

Відповідно до положень статті 485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Отже, згідно диспозиції даної норми порушення митних правмдл має місце при наявності спеціальної протиправної мети дій декларанта щодо заявлення неправдивих відомостей - неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру.

Наявність спеціальної протиправної мети однозначно вказує на те, що це правопорушення характеризується виключно умисною формою вини, оскільки при декларуванні особа має усвідомлювати факт заявлення неправдивих відомостей та умисно бажати, щоб заявлені ним неправдиві дані вплинули на розмір митних платежів, які йому доведеться сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару.

Об`єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановлено наведеною правовою нормою, полягає у заявленні неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару; заявленні неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості; надання документів, що містять такі відомості; несплата митних платежів у строк, встановлений законом; інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів; використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Отже, зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння, передбаченого статтею 485 МК України, обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (визначений законом порядок сплати податків та зборів).

Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеною в постановах від 06 листоапад 2018 року в справі № 607/15295/15-а, від 22 травня 2020 року в справі № 751/1477/17.

З матеріалів справи вбачається, що 30 квітня 2021 року уповноваженою особою декларанта ТОВ «Логістик-Плюс» Яременком Р. В. з метою митного оформлення та випуску у вільний обіг товару - «вироби медичного призначення, одноразові оглядові рукавички з гуми, нестерильні нітрилові оглядові рукавички без пудри, текстуровані…» подано МД № UA100300/2021/010879.

У гр. 36 МД № UA100300/2021/010879 ОСОБА_1 зазначено код преференції «203».

Відповідно до Класифікатора звільнень від сплати митних платежів при ввезенні товарів на митну територію України, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20 вересня 2012 року № 1011, код пільги «203» передбачає, що «Тимчасово, протягом строку дії пункту 71 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України та пункту 9-6 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України, товари (в тому числі лікарські засоби, медичні вироби та/або медичне обладнання), необхідні для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SAPS-COV-2, звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення на митну територію України яких звільняються від оподаткування податком на додану вартість».

Як зазначив позивач, підставою для застосування коду преференції «203» в МД № UA100300/2021/010879 була наявність в Переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 року № 224 (чинного на момент митного оформлення товарів), товару - рукавички медичні стерильні або нестирильні, рукавички нітрилові, рукавички латексні неопудрені.

Водночас, постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість» від 07 квітня 2021 року № 336 було встановлено, що товар - рукавички медичні стерильні або нестерильні, звільняється від оподаткування податком на додану вартість лише для операцій з постачання на митній території України.

Позивач вважає, що на момент декларування ним товару чинною була постанова Кабінету Міністрів від 20 березня 2020 року № 224 (без змін), якою оперіції з ввезення на митну територію України вищевказаного товару звільнялись від оподаткування податком на додану вартість.

Відповдно до частини першої, третьої статті 52 Закону України «Про Кабінет Мінстрів України», якою регулюється порядок набрання чинності актами Кабінету Міністрів України, постанови Кабінету Міністрів України, крім постанов, що містять інформацію з обмеженим доступом, набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування.

Акти Кабінету Міністрів України з питань державної митної справи набирають чинності в порядку, визначеному Митним кодексом України.

Згідно з частиною першою статті 2 МК України Закони України з питань митної справи, нормативно-правові акти з питань митної справи, видані Кабінетом Міністрів України та центральним органом виконавчої влади, набирають чинності через 45 днів з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самим законом або нормативно-правовим актом, але не раніше дня їх офіційного опублікування.

З офіційного вебсайту Верховної Ради України встановлено, що постанова Кабінету Міністрів України від 07 квітня 2021 року № 336 була опублікована 15 квітня 2021 року в газеті «Урядовий кур`єр». В ній не зазначено дати набрання чинності.

Враховуючи викладене, постанова від 07 квітня 2021 року № 336 набрала чинності 30 травня 2021 року, тобто, на момент декларування товарів позивачем чинною була постанова у попередній редакції, та заначення ним у митній декларації коду преференції «203», яким передбачено, у тому числі, звільнення ввезеного товару від оподаткування податком на додану вартість, відповідало нормам чинного законодавства, що свідчить про відсутність в його діях умислу та протиправної мети на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, тому можна дійти висновку про відсутність в його діях суб`єктивної ознаки складу правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України.

Крім того, під час митного оформлення товарів згідно МД № UA100300/2021/010879 від 30 квітня 2021 у митного органу зауважень ні до документів, ні до процедури митного оформлення, ні до розмірів сплачених митних платежів не було, а товар було випущено в вільний обіг - дозволено ввезення на територію України без будь-яких зауважень із завершенням процедури митного оформлення у відповідності до вимог МК України.

Відповідно до частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення товарів здійснюється митним органом на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів, зокрема відомості щодо застосування пільг зі сплати митних платежів, суми митних платежів (пп. б), в) пункту 5 частини восьмої статті 257 МК України).

Відповідно до частин першої та сьомої статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідченні електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої особи. Перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Таким чином, враховуючи, що товар було випущено у вільний обіг, результати митного оформлення вказують на те, що ОСОБА_1 було додержано вимоги статті 257 МК України, оскільки до митної декларації внесено повні та достовірні відомості про товари, його найменування, кількість, торговельний опис, виробника, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар, а також код товару згідно з УКТ ЗЕД, вартість товару, а також внесено відомості щодо підстави застосування пільг зі сплати митних платежів.

Відомостей про те, що подані до митного оформлення товарів документи та митна декларація містили неправдиві відомості щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору, ваги або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, а також містили неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, матеріали справи не містять, що свідчить про відсутність в діях позивача об`єктивної сторони митного правопорушення, передбаченого статті 485 МК України.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивач є уповноваженою особою на здійснення митного оформлення товарів, одержувачем яких є ТОВ «ОБРІЙ-2020», яке, у свою чергу, несе відповідальність за сплату митних платежів. Зокрема, після ознайомлення зі змістом Акта документальної невиїзної перевірки від 31 серпня 2021 року за митною декларацією від 30 квітня 2021 року № UA100300/2021/010879 ТОВ «ОБРІЙ-2020» зверталося до відповідача з листом від 02 вересня 2021 з проханням списати ПДВ у сумі 1 325 460,31 грн, визначений зазначеним актом, по МД № UA100300/2021/010879, однак будь-якої відповіді отримано не було. Також, 21 вересня 2021 року ТОВ «ОБРІЙ-2020» сплатило ПДВ на ввезений товар у сумі 1 457 995,34 грн на підставі податкового повідомлення-рішення від 14 вересня 2021 року, що підтверджується платіжним дорученням № 1532 від 21 вересня 2021 року.

Вказана обставина свідчить про те, що на момент складання постанови про порушення митних правил, Товариством були сплачені до державного бюджету всі обов`язкові платежі та недоплачений податок на додану вартість, будь-якої недоплати до бюджету країни у ТОВ «ОБРІЙ-2020» по МД № UA100300/2021/010879 не існувало.

Частинами першою-другою статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, законодавець встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується, тобто повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.

Правова позиція щодо покладення обов`язку доказування саме на відповідача в подібних правовідносинах, викладена в постановах Верховного Суду від 08 листопада 2018 року по справі №201/12431/16-а, від 23 жовтня 2018 року по справі № 743/1128/17, від 15 листопада 2018 року по справі № 524/5536/17.

Так, відповідач, не надавши відзиву, не довів, що позивачем були вчинені умисні дії з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру.

Тож, відповідачем не виконано обов`язку щодо збирання належних та допустимих доказів, що встановлюють вчинення позивачем адміністративного правопорушення, винність позивача в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та доказів правомірності прийняття оскаржуваної постанови у справі про порушення митних правил,суду надано не було.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Згідно із частиною третьою статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до частини першої 1 статті 531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: 1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; 2) необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду; 3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; 4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; 5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; 6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне скасувати постанову про порушення митних правил № 0107/10000/22 від 17 лютого 2022 року у справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 , а провадження у справі закрити, оскільки у діяннях позивача відсутні обов`язкові ознаки об`єктивної та суб`єктивної сторони складу порушення митних правил, передбаченого статтею 485 МК України.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку із задоволенням позову та відповідно до вищенаведених норм чинного законодавства, на користь позивача підлягають відшкодуванню понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 992,40 грн.

Що стосується витрат на правничу допомогу, то позивач не позбавлений змоги подати відповідні докази після ухвалення рішення суду, оскільки в позовній заяві наводив попередній розрахунок витрат, пов`язаних із правничою допомогою, а також до закінчення розгляду справи зазначив, що відповідні докази будуть надані до суду.

На підставі викладеного та керуючись статтями 69, 456, 467, 458, 485, 489, 495 Митного кодексу України, 495, 5-7, 9, 72, 77, 90, 229, 241-247, 250, 256, 262, 283, 286, 293, 295 КАС України

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову про порушення митних правил від 17 лютого 2022 року № 0107/10000/22 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 485 Митного Кодексу України.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за статтею 485 Митного Кодексу України закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Київської митниці Державної митної служби на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір у розмірі 992,40 (дев`ятсот дев`яносто дві гривні 40 коп.) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач - Київська митниця Дежмитслужби, код ЄДРПОУ 43337359, місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульв. Вацлава Гавела, 8-А.

Суддя Л. М. Ішуніна