Постанова № 112891677, 18.08.2023, Великоновосілківський районний суд Донецької області

Номер справи 220/906/23

Номер провадження 3/220/437/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2023 року смт.Велика Новосілка Донецької області

Суддя Великоновосілківського районного суду Донецької області Дурач О.А., розглянувши матеріали, що надійшли від Військової частини НОМЕР_1 у відношенні

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, молодший сержантстрілець-санітар 1 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 1 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності не притягався, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

04.06.2023 року близько 12:00 молодший сержант ОСОБА_1 , стрілець-санітар 1 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 1 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 перебуваючи в АДРЕСА_2 , був виявлений командиром 1 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , лейтенантом ОСОБА_2 з явними ознаками акогольного сп`яніння під час виконання службових обов`язків. Таким чином внаслідок особистої недисциплінованості та безвідповідальності молодший сержант ОСОБА_1 своїми умисними діями, усвідомлюючи їх характер, порушуючи військову дисципліну, завідомо знаючи про відповідальність, порушив імперативні вимоги статей 11, 16, 49, 241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 1-4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, чим вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, тобто виконував службові обов`язки в нетверезому стані в умовах особливого періоду.

В судове засідання ОСОБА_1 який був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, через представника військової частини НОМЕР_1 , на якого покладася обов`язок про його повідомленняне про місце, дату, та час судового розгляду, не з`явився без поважних причин. Надав клопотання про розгляд справи без його участі, та визнання своєї вини.

Тому, на підставі ст. 268 КУпАП, суддя вирішив розглядати справу без участі ОСОБА_1 , оскільки він належно повідомлений про розгляд справи.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінюючи зібрані в справі докази в їх сукупності, судом фактично встановлено.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.

Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008р., заява N7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 01.11.1950р., рішенням Конституційного Суду України від 22.12.2010 р. № 23 рп/2010 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 14-1 КУпАП передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у законному порядку при додержанні, зокрема, процедури притягнення до адміністративної відповідальності, яка повинна ґрунтуватись на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не буде доведено зворотне.

При цьому, за вимогами ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 254 КУпАП найважливішим джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення є протокол про вчинення адміністративного правопорушення, який повинен містити ознаки правопорушення, передбаченого КУпАП.

Так, протоколом про військове адміністративне правопорушення № 0715, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП від 05.06.2023 р., встановлено фактичні обставини правопорушення, скоєного ОСОБА_1 .

Оцінюючи наданий доказ, суд вважає його належним та допустимим, оскільки він складений уповноваженою особою - командиром 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_3 , що підтверджується наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 04.02.2023 року № 222. Його зміст відповідає вимогами ст. 256 КпАП України, вказаний протокол містить підписи особи яка його склала, та містить підписи особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , та підпис про роз`яснення йому прав за ст. 63 Конституції, та ст. 268 КУпАП, також підпис про отримання копії примірника протоколу. Також містять пояснення ОСОБА_1 , в яких він зазначив що, 04.06.2023 року вжив горілку у кількості 1 літр, визнає свою вину та повністю розкаюється.

Як вбачається з акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, за результатом огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 проба позитивна, та складає клінічний показник 2,96 % проміле. Містить підпис про ознайомлення з результатами огляду ОСОБА_1 .

Також в матеріалах справи міститься роздруківка результату тестування приладу «Алкофор-507» від 04.06.2023 року, тест № 00299, відносно ОСОБА_1 , результат якого складає 2,96 %. Зазначена роздруківка містить підпис ОСОБА_1 , що свідчить про його ознайомлення з результатом тестування.

Оцінюючи вказаний доказ з врахуванням наведенного вище, суд вважає, що він також є належним та допустимим, оскільки акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів зроблений посадовою особою старшим сержантом фельдшером медичного пункту 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 , що підтверджується наказом командира частини НОМЕР_1 № 1127 від 11.05.2023 року. Докази зворотного суду не надані. З вказаного можна зробити висновок, що ОСОБА_1 04.06.2023 р. о 12:00 год. дійсно перебував у стані алкогольного сп`яніння, що і було підтверджено відповідним оглядом.

Статус ОСОБА_1 , як військовослужбовця, підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_2 від 11.05.2001 року, та наказом командира військової частини НОМЕР_1 , яким призначено молодшого сержанта військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_1 , стрілецем-санітаром стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 .

Ст. 172-20 ч. 1 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення, по-перше, розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, по-друге, за появу таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, по-третє, за виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, по-четверте, за відмову таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відповідальність за ч. 3 цієї статті настає за умови вчинення цих дій, якщо вони вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.

Стаття 1 Закону України «Про оборону України» розкриває поняття терміну «особливий період», - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно Указу Президента України від 17.03.2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію» з 17.03.2014 року і по теперішній час на території України діють умови особливого періоду.

Стаття 1 Закону України «Про оборону України» розкриває поняття терміну «особливий період», - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності дають достатньо підстав для висновку суду, що військовослужбовець ОСОБА_1 виконував службові обов`язки в нетверезому стані, що само по собі являє склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-20 КУпАП України. Оскільки такі дії ним було вчинено в умовах особливого періоду, його дії слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 173-20 КУпАП України.

Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 виконував службові обов`язки в нетверезому стані, в умовах особливого періоду, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-20 КУпАП України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення за правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Вирішуючи питання щодо міри адміністративного стягнення, яке необхідно призначити ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

Згідно даних характеристики від командира стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_1 за місцем служби характеризується негативно, суд приймає до уваги те, що ОСОБА_1 раніше не притягувався до адміністративної відповідальності та доказів зворотньому не надано, відомостей про утримання ОСОБА_1 неповнолітніх дітей чи непрацездатних осіб не надано.

Таким чином, враховуючи особу ОСОБА_1 , враховуючи ступінь його вини у скоєному ним адміністративному правопорушенні, яка доведена матеріалами справи, а також враховуючи обставини що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, яким є визнання своєї вини у скоєному правопорушенні, скоєння адміністративного правопорушення вперше, та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, суд прийшов до висновку про необхідність піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у межах санкції ч. 3 ст. 172-20 КУпАП у вигляді штрафу, саме ця міра покарання буде достатньою для виправлення порушника та запобігання вчинення ним нових адміністративних правопорушень.

Крім того, згідно ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 33, 221, 283, ч. 3 ст. 172-20 КпАП України, суддя -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень на розрахунковий рахунок UA158999980313090106000005662, код класифікації доходів бюджету-21081100,МФО-899998, код отримувача (ЄДРПОУ) 37967785, отримувач коштів Донецьке ГУК/Великоновос. СТГ/21081100, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код суду (ЄДРПОУ)-02895834.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави на розрахунковий рахунок - UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106, МФО-899998, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код суду (ЄДРПОУ) -02895834, судовий збір у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Великоновосілківський районний суд Донецької області, прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Суддя: О.А. Дурач