Рішення № 112889783, 27.06.2023, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 501/3723/22

пр. № 2/759/2172/23

27 червня 2023 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Журибеда О.М.

за участю секретаря - Гаєвської Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2022 року ПрАТ «СК «Еталон» в особі представника Вегери А.А. зверувся до суду з позовом до ОСОБА_1 в якому просить: стягнути з відповідача на користь позивача відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірір 9662, 17 грн.; - стягнути судові витрати.

Позов мотивований тим, що 16.12.2019 року сталася ДТП за участю автомобіля «Nissan Note», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобілем «Mersedes 416 CDI», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 . На момент настання страхового випадку діяв договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АО-0956355 від 25.04.2019 року, яким був забепечений автомобіль «Mersedes 416 CDI», укладений з ПрАТ «СК «Еталон». Відповідно до довідки НПУ винуватцем ДТП було визнано ОСОБА_3 , 17.12.2019 року ОСОБА_1 звернулась до ПрАТ «СК «Еталон» з заявою про виплату страхового відшкодування. На підставі наданих ОСОБА_1 документів, позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірір 9662, 17 грн. Однак, 24.02.2021 року постановою Іллічівського міського суду Одеської області у справі «759/20589/19 справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 ,, закрито на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення. Позивач вважає, що отримані кошти є безпідставно набутим майном і підлягають поверненню, так як відпала підстава їх набуття.

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 17.01.2023 року справу передано за підсудністю до Святошинського районного суду м. Києва.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 03.03.2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву, позивачу роз`яснено право подати відповідь на відзив, та відповідачам право на подання заперечень на відповідь на відзив.

Станом на дату розгляду справи на адресу суду відзиву від відповідача не надходило. Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідача та/або позивач до суду не подавали.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №345917, 16 грудня 2019 року, о 10:00 годин, ОСОБА_3 біля буд.28, по вул.П.Запорожця, в м.Києві, керуючи автомобілем «Mercedes-Benz», номерний знак НОМЕР_2 , в порушення п.13.1, п.10.1 Правил дорожнього руху, під час повороту праворуч не переконався, що це буде безпечно, не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Nissan Note», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 . Через зіткнення транспортним засобам спричинено механічні пошкодження (а.с. 30).

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки «Mersedes 416 CDI» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів була застрахована в ПрАт «СК «Еталон», що підтверджується полісом №АО/0956355 (а.с. 8).

Відповідач ОСОБА_1 є власником автомобіля марки «Nissan Note», д.н.з. НОМЕР_1 (а.с.17-18).

17.12.2019 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до позивача із заявою на виплату страхового відшкодування (а.с.26).

11.02.2020 року між позивачем та відповідачем узгоджено суму страхового відшкодування. (а.с.35-36)

11.02.2020 року ПрАТ «СК «Еталон» було перераховано на рахунок ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 9662, 17 грн., в якості виплати страхового відшкодування. (а.с.38).

Постановою Іллічівського міського суду Одеської області від 24.02.2020 року за вказаним вище фактом ДТП, адміністративну справу відносно ОСОБА_3 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП було закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. (а.с.39-40).

07.06.2021 року позивач направив відповідачу претензію про повернення грошових котів в розмірі 9662, 17 грн. у зв`язку з тим, що вказані кошти були отримані ним без достатньої правової підстави.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК України).

За змістом ч.1 ст. 1212 ЦК України, безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Частина 3 ст. 1212 ЦК України поширює дію положень про безпідставне збагачення на відносини, що регулюються іншими положеннями Цивільного кодексу України, зокрема, на випадки виконання зобов`язання однією із сторін:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Водночас варто зауважити те, що вичерпний перелік підстав для звільнення особи від обов`язку повернути безпідставне набуте майно визначено статтею 1215 ЦК.

Згідно з п. 1 статті 1215 ЦК не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Сплачені позивачем кошти не є за своєю юридичною природою коштами, що можна віднести до переліку, визначеному у приведеній вище нормі, оскільки вони стосуються відшкодування шкоди майну третьої особи.

Такий висновок суду цілком збігається з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 04.10.2017 року, ухваленій у цивільній справі №753/23725/15-ц.

Так, суд касаційної інстанції зазначив, що стаття 1212 ЦК застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зобов`язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виникають також у зв`язку з договірними правовідносинами, що існували раніше, як результат їх трансформації, слід зазначити наступне.

Отже, сутність зобов`язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи-набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.

Слід відзначити, що дійсно відбулася трансформація договірних відносин у сфері страхування, що регулюються Главою 83 ЦК України «Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави», оскільки в основі такої трансформації лежала помилка ПрАТ «СК «Еталон» щодо обґрунтованості здійсненої на користь ОСОБА_1 виплати страхового відшкодування.

Подібний висновок зроблений в постанові Верховного суду від 06.02.2018 року в справі № 910/13192/17.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 відсутня, оскільки Іллічівський міський суд Одеської області постановою від 24.02.2020 року закрив провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП ОСОБА_3 за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до 22.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобі» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно п.32.1 ст. 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобі» страховик не відшкодовує шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно-правової відповідальності відповідно до закону.

Отже, враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних ПрАТ «СК «Еталон» про стягнення з відповідача коштів, у відповідності до ст. 1212 ЦК України підстава, на якій були набуті кошти у розмірі 9662, 17 грн. відпала.

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2481, 00 грн., які відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Сторона позивача також просить здійснити розподіл витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Пунктом 1 ч. 3 цієї статті визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

За вимогами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Стороною позивача в позовній заяві взказано орієнтовний розрахунок витрат на правову допомогу, однак, в порушення норм цивільного процесуального законодавства, стороною не надано жодного документу на підтвердження понесення відповідних витрат.

Враховуючи викладене, суд не вбачає за можливе відшкодування стороні позивача судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11 -13, 76-81, 133,134,137, 141, 223, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» до ОСОБА_1 про стягнення коштів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» (ідентифікаційний код 20080515, адреса: 03057, м. Київ, вул. Дегтярівська 33б, 2 під`їзд) 9662 (дев`ять тисяч шістсот шістдесят дві) грн. 17 коп. безпідставно набутих грошових коштів.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» (ідентифікаційний код 20080515, адреса: 03057, м. Київ, вул. Дегтярівська 33б, 2 під`їзд) судовий збір в розмірір 2481 грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.М. Журибеда