Рішення № 112876928, 16.08.2023, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

16 серпня 2023 року № 520/15109/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Лапіної Ю.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Шапошника С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф - 81672-13 від 21 липня 2021 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску, штраф в сумі 733,50 грн. 10 % до 01.01.2015 року та 20% за період з 10.02.2016 року по 02.08.2019 року та пені 4594,01 грн., а всього 5327,51 грн.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф - 81672-13 від 21 липня 2021 року є протиправною та такою, що підлягає скасуванню. Також, позивачем вказано, що нею було отримано рішення контролюючого органу №000/7096/2410 від 13.05.2021 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску, згідно якого до неї було застосовано штраф у сумі 733,50 грн. та нараховано пеню у сумі 4594,01 грн. Зазначене рішення позивачем було оскаржено в судовому порядку. Отже, позивачем вказано, що вона має бути звільнена від сплати штрафу та пені, оскільки боргу на час видання Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» №1072-ІХ від 04.12.2020 року не мала. Відповідно до вказаного закону умовою звільнення від сплати боргу зі штрафу, пені є повне погашення основного боргу, погашення його в період 6 місяців з дня набрання чинності законом, та коло осіб щодо яких не застосовується указаний законом. Зазначені обставини зумовили позивача до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 18.08.2020 року прийнято адміністративний позов до розгляду, відкрито спрощене провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Представником відповідача через канцелярію суду було подано відзив на позовну заяву, в якому вказано, що позивач була зареєстрована як суб`єкт господарювання фізична особа-підприємець з 27.03.2015 року по 29.11.2016 року. Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа-платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності. Станом на 09.02.2016 року у позивача виникла недоїмка з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, яка була самостійно вказана позивачем у поданому до контролюючого органу Звіті про суми самостійно нарахованого доходу застрахованих осіб від 09.02.2016 року. Після вказаного, контролюючим органом було нараховано позивачу єдиного внеску у сумі 909,48 грн., у зв`язку з чим виникла недоїмка у сумі 3667,49 грн. Вказана недоїмка позивачем була сплачена з порушенням строків сплати єдиного внеску, у зв`язку з чим до позивача було застосовано штрафні санкції за несплату (неперерахування) або не своєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску шляхом винесення рішення № 000/7096/2410 від 13.05.2021 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені. На підставі вказаного рішення та у зв`язку з несплатою позивачем зазначених штрафних санкцій та пені у позивача виникла недоїмка. Контролюючим органом у автоматичному режимі була сформована вимога про сплату борг (недоїмки) по єдиному соціальному внеску від 21.07.2021 № Ф-81672-13 на загальну сум 5327,51 грн., що відповідає абз.2 п.3 ст. VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджені наказом Міністерства фінансів України № 449 від 20.04.2015 року. Відтак, позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 13.10.2021 року було зупинено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) до набрання законної сили рішенням у справі №520/9649/21.

Ухвалою суду від 17.07.2023 року поновлено провадження у справі №520/15109/21 за вищевказаним позовом.

Отже, позивач в судове засідання прибула, позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача в судове засідання прибув, проти заявленого позову заперечував.

Суд, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 27.03.2015 року була зареєстрована як фізична особа-підприємець та перебувала на обліку в Салтівському управлінні ГУ ДПС з 27.03.2015 року по 29.11.2016 (КВЕД - 62,01- Надання послуг перукарнями та салонами краси).

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців 29.11.2016 року позивач припинила підприємницьку діяльність, однак по теперішній час перебуває на обліку в ГУ ДПС як фізична особа, яка отримувала доходи від підприємницької діяльності.

Під час розгляду справи позивачем було повідомлено суду про те, що 25 травня 2021 року вона отримала рішення заступника начальника Куп`янського відділу ГУ ДПС у Харківській області №№000/7096/2410 від 13 травня 2021 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску, яким до позивача застосований штраф в сумі 733,50 грн. 10 % до 01.01.2015 року та 20% за період з 10.02.2016 року по 02.08.2019 року та пені 4594,01 грн., що загалом складає 5327,51 грн.

Позивачем у позовній заяві вказано, що згідно квитанції від 02.08.2019 року позивач внесла 3667,46 грн., після чого єдиний соціальний внесок і заборгованість зі сплати цього виду зобов`язання перед ДПС у позивача відсутня.

Позивачем зазначено, що 20 квітня 2021 року вона звернулась до відповідача із заявою, в якій просила списати суму заборгованості штрафної санкції по єдиному соціальному внеску в сумі 5327,51 грн. на підставі п.2-3 пп.10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України зі змінами, внесеними Законом України 1072-ІX «Про внесення змін до Податкового Кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних противоепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби CОVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2».

Однак, таку заборгованість списано не було.

Також, під час розгляду справи встановлено, що позивач, вважаючи свої права порушеними, звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила суд:

-визнати відповідача бездіяльним при розгляді заяви про скасування податкового боргу в сумі 5327, 51 грн. штрафу, пені за несплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на підставі ЗУ «Про внесення змін до Податкового Кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних противоепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2» №1072-ІХ;

-визнати протиправними та скасувати рішення заступника начальника Куп`янського відділу податків та зборів з фізичних осіб ГУ ДПС у Харківській області №№000\7096\2410 від 13 травня 2021 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску. До мене застосований штраф в сумі 733,50 грн. 10 % до 01.01. 2015 року та 20% за період з 10.02.2016 року по 02.08. 2019 року та пені 4594.01 грн. А всього 5327, 51 грн.

Зазначеним позовним вимогам ОСОБА_1 було надано оцінку в рамках розгляду справи №520/9649/21.

Так, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.11.2022 року по справі №520/9649/21 адміністративний позов залишено без задоволення.

За даними програми «Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)» судом встановлено, що судове рішення у вказаній справі не було оскаржено в апеляційному порядку та набрало законної сили.

Приписами ч.4 ст. 78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В той же час, зі змісту наданих представником відповідача пояснень та доказів судом встановлено, що станом на 30.06.2021 року згідно інтегрованої картки платника ОСОБА_2 рахується заборгованість у сумі 5327,51 грн, де основний платіж 0,00 грн., штрафна санкція 733,50 грн., пеня - 4594,01 грн., яка виникла за рахунок застосування до позивача штрафних санкцій та пені у вигляді рішення від 13.05.2021 № 000/7096/2410.

Як встановлено під час розгляду справи, Головним управлінням ДПС у Харківській області у автоматичному режимі була сформована вимога про сплату борг (недоїмки) по єдиному соціальному внеску від 21.07.2021 № Ф-81672-13 на загальну сум 5327,51 грн.

Зазначена вимога була направлена на адресу ОСОБА_1 , засобам поштового зв`язку та особисто отримана.

Вважаючи зазначену вимогу протиправною, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.

Згідно із пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим кодексом та законами з питань митної справи.

Суд зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №2464-VI (далі - Закон 2464-VI) єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з вимогами п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI застрахована особа - це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Як передбачено положеннями абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

При цьому, згідно із п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний, серед іншого, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску; подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до цього Закону, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України. Форма, за якою подається звітність про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI передбачено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 9 Закону № 2464-VI обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Обчислення єдиного внеску податковими органами у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до податкових органів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до ч. 8 вказаної статті платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

На підставі Закону України № 2464 розроблено Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015р. № 449 (далі - Інструкція № 449) та визначає процедуру нарахування і сплати єдиного внеску, нарахування фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів та Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування, який затверджений Наказом Міністерства фінансів України 14.04.2015р. №435, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.04.2015р. за №460/26905 (далі - Порядок №435).

Згідно з п.16 розділу II Порядку №435 відповідальним з правильність та достовірність заповнення Звіту є страхувальник.

Положеннями пп. 3 п.1 розділу II Інструкції №449 визначено, що платниками єдиного внеску є, зокрема: фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до п.1 розділу IV Інструкції №449 єдиний внесок нараховується на суми, що визначені базою для нарахування єдиного внеску, які не зменшені на суму відрахувань ф податків, інших обов`язкових платежів, що відповідно до Закону сплачуються із зазначених сум. Єдиний внесок нараховується на суми, що визначені базою для нарахування єдиного внеску, незалежно від джерел їх фінансування , форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати. Єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюється в натуральній формі.

Згідно з пп.4 п.2 розділу IV Інструкції №449 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Адміністрування єдиного соціального внеску здійснюється органами доходів і зборів з 01.10.2013 р.

Як встановлено судом під час розгляду справи, 29.11.2016 ОСОБА_3 припинила підприємницьку діяльність, однак по теперішній час перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Харківській області як фізична особа, яка отримувала доходи від підприємницької діяльності.

Процедура взяття на облік та знаття з обліку платників податків регламентується Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 1588 від 09.12.2011 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 1562/20310 від 29.12.2011 із змінами та доповненнями (далі - Порядок № 1588).

Згідно з розділом XI Порядку № 1588 підставою для знаття фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) як платника податків з обліку у відповідному контролюючому органі є відомості про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП за її рішенням.

Дата зняття з обліку ФОП відповідає даті отримання відомостей про держави) реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

Дані про зняття з обліку ФОП передаються контролюючим органом за основним місцем обліку такого платника податків до ЄДР із зазначенням : дати та номера запису про знаття з обліку, назви та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платника податків знято з обліку.

Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа-платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.

Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, повинна закрити усі рахунки відкриті у фінансових установах.

Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі - Звіт) із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом є період закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності платниками єдиного внеску ФОП, у тому числі ФОП платниками єдиного податку подається протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності (пп. 10,11 розд. ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування № 435).

Останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення. Сплачується єдиний внесок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання Звіту із зазначенням типу форми «ліквідаційна» (пп.1 п. 13 розд. IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування № 499).

Зняття з обліку ФОП- платників єдиного внеску здійснюється контролюючими органами на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку (ст. 5 Закону № 2464). Такі перевірки проводяться у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Судовим розглядом справи встановлено, що за несвоєчасну сплату єдиного внеску контролюючим органом було сформовано рішення № 000/7096/2410 від 13.05.2021 року про застосування штрафної санкції та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, загальна сума штрафної санкції та пені складала - 5327,51 грн. за період з 10.02.2016 по 02.08.2019 року.

Отже, як встановлено зі змісту поданих представником відповідача пояснень, станом на 30.06.2021 року згідно інтегрованої картки платника ОСОБА_1 рахується заборгованість у сумі 5327,51 грн. Зазначена недоїмка виникла за рахунок застосування до позивача штрафних санкцій та пені на підставі рішення від 13.05.2021 № 000/7096/2410.

Правомірність винесення зазначеного рішення була підтверджена в рамках розгляду справи №520/9649/21, а відтак зазначені обставини доказуванню в рамках розгляду даної справи не підлягають.

З огляду на наявність у позивача недоїмки зі сплати єдиного внеску контролюючим органом було у автоматичному режимі сформовано вимогу про сплату борг (недоїмки) по єдиному соціальному внеску від 21.07.2021 № Ф-81672-13 на загальну сум 5327,51 грн.

Суд зазначає, що під час розгляду справи встановлено, що позивачем суму недоїмки сплачено не було, доказів відсутності у позивача обов`язку зі сплати вказаної недоїмки до суду не надано, а відтак зазначена недоїмка є несплаченою позивачем станом на час розгляду справи, що свідчить про правомірність винесення вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф - 81672-13 від 21 липня 2021 року.

Стосовно посилань позивача на Закон України від 04 грудня 2020 року № 1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічні заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», який набрав чинності 10.12.2020 року, суд зазначає, що останні позивачем покладено в основу обґрунтування протиправності рішення № 000/7096/2410 від 13.05.2021 року та останнім було надано оцінку в рамках розгляду справи №520/9649/21.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 17 серпня 2023 року.

Суддя Мельников Р.В.