Рішення № 112876277, 16.08.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/17153/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі відповідач 1, ГУ ПФУ України в Черкаській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі відповідач 2, ГУ ПФУ в Одеській області), в якому просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо неврахування під час прийняття рішення про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 до стажу, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половину строку навчання за денною формою в Одеському державному університеті імені І.І. Мечникова з 28 липня 1994 по 11 вересня 1996 року (1 рік 22 дні) та додатково трьох років роботи в галузі права після здобуття юридичної освіти (стаж роботи на посадах юридичного консультанта ТП «Мирне» у період з 26 травня 1999 року по 31 травня 2000 року та начальника Великомихайлівського районного управління юстиції з 11.09.2000 року по 01.12.2002 року) та здійснити відповідний перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням вимог діючого законодавства щодо зарахування вказаного стажу для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці;

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 04.07.2023 № 155250023070 про відмову у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 ;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати судді у відставці ОСОБА_1 до стажу, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половину строку навчання за денною формою в Одеському державному університеті імені І.І. Мечникова з 28 липня 1994 по 11 вересня 1998 року (1 рік 22 дні) та додатково трьох років роботи в галузі права після здобуття юридичної освіти (стаж роботи на посадах юридичного консультанта ТП «Мирне» у період з 26 травня 1999 року по 31 травня 2000 року та начальника Великомихайлівського районного управління юстиції з 11.09.2000 року по 01.12.2002 року) та здійснити відповідний перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 31.05.2023 року у розмірі 58% суддівської винагороди, зазначеної у довідці територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області від 09 червня 2023 року №1269/23 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням раніше фактично виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одеса №155250023070 від 22.06.2023 з 31.05.2023 року позивачу призначено щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 47295,00 грн. 30.06.2023 року позивач звернулася до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою щодо перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, а саме зарахування при обчисленні щомісячного грошового утримання судді у відставці стажу роботи, який дає право на отримання щомісячного грошового утримання половини строку навчання за денною формою в Одеському державному університеті імені І.І.Мечнікова з 20.07.1994 по 11.09.1996 року (1 рік 22 дні) та додатково трьох років роботи в галузі права після здобуття юридичної освіти (стаж роботи на посадах юридичного консультанта ТП «Мирне» у період з 26.05.1999 року по 31.05.2000 року та начальника Великомихайлівського районного управління юстиції з 11.09.2000 року по 01.12.2002 року) та здійснення відповідного перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці. Однак, рішенням відділу перерахунків пенсій №1 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 04.07.2023 № 155250023070 було відмовлено у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 .

Щодо визначеного відсотку щомісячного грошового утримання 50% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, позивач вважає, що пенсійний орган не врахував до стажу роботи, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання 04 років 07 місяців 10 днів, чим протиправно позбавив 8% довічного грошового утримання щомісячно, яке сумарно повинно становити 58% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Вважаючи дії та рішення відповідачів протиправними, а своїх права порушеними, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Ухвалою від 17.07.2023 провадження у вказаній справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

10.08.2023 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області подано до суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що останній позов не визнає.

Зокрема, свою позицію обґрунтовує тим, що стаж роботи на посаді судді визначається статтею 137 Закону № 1402-ІІІ, відповідно до якої до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді:

1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України;

2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Таким чином, зазначеною правовою нормою визначений вичерпний перелік стажу (досвіду роботи), який враховується в стаж, що дає право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці та впливає на розмір зазначеного грошового утримання.

При призначенні (обранні) суддів на посаду вперше до кандидатів на посади суддів застосовувалися різні вимоги, які діяли на момент такого призначення (обрання).

В зв`язку з цим Вищою радою правосуддя, Верховним Судом, Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, Радою суддів України, Державною судовою адміністрацією України, Національною школою суддів України видано лист від 05.11.2018 № 41783/0/9-18, № 2664/0/2-18, № 01-6757/18, № 9рс-1112/18, № 1-22433/18, № 02/3878 «Про зарахування (перерахунок стажу) на посаді судді» (далі - лист), яким визначено стаж, що зараховується до стажу роботи на посаді судді, в залежності від часу коли суддя вперше був призначений (обраний) на посаду.

Позивач вперше була призначена на посаду судді 11.11.2002 в період дії Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №2453-VI). Вимоги вказаного закону діяли з 30.07.2010 до 30.09.2016 при призначенні суддів на посаду вперше.

Право на зарахування стажу роботи в галузі права три роки мають судді, яких було призначено на посаду судді місцевого суду вперше згідно з вимогами, встановленими Законом № 2453-VI на день їх призначення.

Відповідно до статті 142 Закону № 1402-VIII довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Законом № 1402-VIII не передбачено зарахування до стажу роботи на посаді судді половини терміну навчання в юридичному університеті та період роботи в галузі права після здобуття юридичної освіти. Тому, для зарахування до стажу роботи на посаді судді для обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці зазначених періодів підстав немає.

З огляду на зазначене, дії Головного управління щодо визначення стажу роботи на посаді судді є правомірними, відповідають чинному законодавству та ознаки неправомірності в його діях відсутні.

Крім того, підрахунок стажу та віку, що в даному випадку визначає право на призначення пенсії, що належать до виключної компетенції територіальних органів Пенсійного фонду. Перебирання судом повноважень щодо призначення/перерахунку пенсії є формою втручання в дискреційні повноваження управління та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

З огляду на викладене відповідач 1 просить відмовити у задоволенні позову.

15.08.2023 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області подано до суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що останній позов не визнає.

Зокрема, свою позицію обґрунтовує тим, що позивач перебуває на обліку у Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці з 31.05.2023 року відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02.06.2016.

До стажу роботи судді зараховується робота на посадах, визначених ст. 137 Закону №1402- VIII, а саме на посадах:

судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України;

члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Спеціальний закон містить вичерпний перелік посад, які зараховуються до суддівського стажу для обрахування довічного грошового утримання судді у відставці.

«Суддівський стаж» та «стаж роботи на посаді судді» не є тотожними поняттями та включають до себе різні складові. «Стаж роботи на посаді судді» має вичерпний перелік посад, який визначено ст. 137 Закону №1402-VIII. Натомість до «суддівського стажу» включається «стаж на посадах судді» та стаж (досвід) робота (професійна діяльність), вимога щодо якої визначена законом та надає право для призначення на посаду судді (п. 2 ст. 137 Закону № 1402- VIII) відповідно до положень п.1 та п. 6 ст. 69 Закону №1402- VIII.

Згідно із абз. 1 п. 25 Закону №1402-VIII право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

Рішення Конституційного суду України від 18.02.2020 по справі №1-15/2018(4086/16) вказаний вище пункт визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Відповідно до п. 3 ст. 142 розділу Х Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі -Закон №1402) щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на 2% грошового утримання судді.

Частиною 2 п. 25 Прикінцевих положень Закону №1402 передбачено, що розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці не може бути більшим ніж 90% суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного закону.

Страховий стаж позивача на посаді судді складає 20 років 06 місяців.

Отже, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивача відповідно до чинних норм законодавства складає 50% суддівської винагороди.

Враховуючи вищевикладене, відсутні законні підстави для здійснення перерахунку позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 58%.

Підстави для задоволення позовних вимог про зарахування періодів половини строку навчання в Одеському державному університеті імені І.І. Мечнікова - 1 рік 22 дні (період навчання з 28.07.1994 року по 11.09.1996 року) період роботи на посаді юридичного консультанта ТП «Мирне» з 26.05.1999 року по 31.05.2000 року та період роботи на посаді начальника Великомихайлівського районного управління юстиції з 11.09.2000 року по 01.12.2002 року до стажу на посадах судді та в частині проведення перерахунку та виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 у розмірі 58% місячної суддівської винагороди працюючого судді з 31.05.2023 року - відсутні.

Вимога про стягнення судових витрат є необґрунтованою, оскільки згідно з ч. 2 ст. 73 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі не передбачені цим Законом.

З огляду на викладене відповідач 2 просить відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини, суд приходить до таких висновків.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 Указом Президента України від 11.11.2002 № 1001/2002 призначена строком на п`ять років на посаду судді Великомихайлівського районного суду Одеської області.

Постановою Верховної Ради України від 10.04.2008 № 261-VI обрана на посаду судді Великомихайлівського районного суду Одеської області безстроково.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 29.05.2023 № 558/0/15-23 позивач звільнена з посади судді Великомихайлівського районного суду Одеської області.

Відповідно до наказу Великомихайлівського районного суду Одеської області від 30.05.2023 № 02-о/с ОСОБА_1 відраховано зі штату Великомихайлівського районного суду Одеської області з 30.05.2023.

13.06.2023 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 22.06.2023 № 155250023070 з 31.05.2023 ОСОБА_1 призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, загальний відсоток розрахованого щомісячного довічного грошового утримання від заробітку становить 50 %.

30.06.2023 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою, у якій просила:

виправити помилково визначений стаж роботи безпосередньо на посаді судді 19 років 9 місяців 28 днів на 20 років 6 місяців 18 днів;

зарахувати ОСОБА_1 до стажу, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці половину строку навчання за денною формою в Одеському державному університеті імені І.І.Мечнікова з 28.07.1994 по 11.09.1996 року (1 рік 22 дні) та додатково трьох років роботи в галузі права після здобуття юридичної освіти (стаж роботи на посадах юридичного консультанта ТП «Мирне» у період з 26.05.1999 року по 31.05.2000 року та начальника Вєликомихайлівського районного управління юстиції з 11.09.2000 року по 01.12.2002 року та здійснити відповідний перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням вимог діючого законодавства щодо зарахування вказаного стажу для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці;

здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 31.05. 2023 року у розмірі 58% суддівської винагороди, зазначеної у довідці територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області від 09.06.2023 року №1269/23 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області № 155250023070 від 04.07.2023 відмовлено ОСОБА_1 у проведенні перерахунку щомісячного довічного утримання судді у відставці відповідно до Закону № 1402 за поданою заявою від 30.06.2023.

Відповідно до рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області № 155250023070 від 04.07.2023 згідно із статтею 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402) до стажу роботи на посаді суп пі зараховується робота на посаді:

1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України;

2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Відповідно до пункту 3 статті 142 Закону № 1402 щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

ОСОБА_1 отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону № 1402 із 31 травня 2023 року.

Стаж судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, становить 24 роки 7 місяців 10 днів (відповідно до розрахунку Великомихайлівського районного суду Одеської області).

Стаж роботи на посаді судді, для обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, становить 20 років 6 місяців.

Відсоток розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від суддівської винагороди визначено згідно із пунктом 3 статті 142 Закону № 1402, що діє на дату призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, - 50%.

Законом № 1402 не передбачено зарахування до стажу роботи на посаді судді періоду навчання та роботи у галузі права після здобуття юридичної освіти.

Для зарахування до стажу роботи на посаді судді для обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці зазначених періодів підстави відсутні.

Вважаючи вказані дії та рішення відповідачів протиправними, позивач звернулася до суду із цим позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні приписи законодавства.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст.46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст.130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Відповідно до ст.137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді:

1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України;

2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

На час призначення позивача на посаду судді питання визначення стажу, який давав право на відставку судді, регулювалося ч.4 ст.43 Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-XII «Про статус суддів» та Указом Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів».

Згідно ч.4 ст.43 Закону України «Про статус суддів» зі змінами, внесеними Законом України від 24 лютого 1994 року № 4015-XII «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус суддів», до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних із керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Відповідно до абз.2 ст.1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.

Після втрати чинності ст.1 вказаного Указу Президента України питання зарахування в стаж роботи судді інших періодів діяльності було врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 11 червня 2008 року № 545.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 червня 2008 року № 545 пункт 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865 (865-2005-п) «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» доповнено абзацом такого змісту: «До стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби».

Зазначена постанова Кабінету Міністрів України (№ 865-2005-п) втратила чинність 01 січня 2012 року.

У відповідності до п.11 Перехідних положень Закону України від 07 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

Абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Обмежень щодо дії цього пункту в часі Законом не встановлено.

Вказані висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 08 листопада 2021 року по справі № 580/492/21.

Системний аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку, що суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів.

Стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання є єдиним, обраховується та встановлюється (з`ясовується) при розгляді заяви про відставку (прийнятті рішення про звільнення) і застосовується, як для прийняття рішення про відставку, так і для встановлення щомісячного довічного грошового утримання та визначення його розміру.

Верховним Судом неодноразово у подібних правовідносинах формувався правовий висновок щодо особливостей зарахування до стажу роботи на посаді судді періодів роботи слідчих, половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах та періоду проходження строкової військової служби в армії. Зокрема, у постановах від 19.06.2018 у справі № 243/4458/17, від 13.11.2019 у справі № 521/2593/17, від 05.12.2019 у справі № 592/2737/17, від 13.02.2020 у справі № 592/5433/17, від 24.03.2020 у справі № 559/512/17, від 29.04.2020 у справі № 426/12415/16-а, від 14.05.2021 у справі № 414/529/17 суд касаційної інстанції вказував про те, що невключення до відповідного стажу роботи на посаді судді періодів половини строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі та роботи на посадах слідчого та прокурора, а також і врахування відповідачем для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання лише періоду роботи на посаді судді є неправомірним.

Судом встановлено, що позивач з 28.07.1994 по 11.09.1996 навчалася на денній формі навчання в Одеському державному університеті імені І.І. Мечникова, в подальшому була переведена на заочну форму навчання.

Таким чином, не включення до відповідного стажу роботи на посаді судді, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів, не врахування відповідачем для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання лише періоду роботи на посаді судді, є протиправним.

Щодо зарахування до стажу судді роботи в галузі права, суд зазначає наступне.

Згідно із частиною другою статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Системний аналіз вказаної норми в її взаємозв`язку з абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII дає підстави для висновку, що у зв`язку з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв`язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», яким внесено зміни до статті 137 Закону № 1402-VІІІ, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

З огляду на зазначене право на зарахування стажу роботи в галузі права мають судді, яких було призначено на посаду судді вперше згідно з вимогами, встановленими Законом України «Про статус суддів» на день їх обрання.

Саме така правова позиція покладена в основу рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року, яке залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2019 року у справі № 9901/805/18.

Зокрема, Велика Палата Верховного Суду погодилась із висновками колегії суддів Касаційного адміністративного суду та зазначила, що частину другу статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід), роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагається законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення, оскільки вказана норма закону призвела до покращення правового становища суддів, надавши можливість зараховувати до стажу роботи на посаді судді їхній стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення їх посаду.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону № 2862-ХІІ (у редакції, чинній на час призначення ОСОБА_1 на посаду судді) на посаду судді міг бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п`яти років, який мас вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.

Наведене свідчить про наявність у ОСОБА_1 права на зарахування до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, додатково трьох років роботи за юридичною спеціальністю.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, стаж судді Ткачук О.Л. становить 24 роки 6 місяців 18 днів.

Відповідно до частини 3 статті 142 Закону №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці позивача підлягає перерахунку виходячи з 58% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді (50 % - за роботу на посаді судді понад 20 років + 8 % за 4 років роботи понад 20 років, по 2 % за кожний рік).

Спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушених у спірних відносинах прав позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області зараховувати до стажу роботи судді ОСОБА_1 половину строку навчання за денною формою в Одеському державному університеті імені І.І. Мечникова з 28 липня 1994 по 11 вересня 1996 року (1 рік 22 дні) та додатково трьох років роботи в галузі права після здобуття юридичної освіти (стаж роботи на посадах юридичного консультанта ТП «Мирне» у період з 26 травня 1999 року по 31 травня 2000 року та начальника Великомихайлівського районного управління юстиції з 11.09.2000 року по 01.12.2002 року) та здійснити позивачу перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 58 % суддівської винагороди з 31.05.2023.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Приписами ч.1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Враховуючи те, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів в обґрунтування своїх заперечень, суд дійшов до висновку про задоволення позову.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255, 257 - 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не зарахування судді у відставці ОСОБА_1 стажу, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половини строку навчання за денною формою в Одеському державному університеті імені І.І. Мечникова з 28 липня 1994 по 11 вересня 1996 року (1 рік 22 дні) та додатково трьох років роботи в галузі права після здобуття юридичної освіти (стаж роботи на посадах юридичного консультанта ТП «Мирне» у період з 26 травня 1999 року по 31 травня 2000 року та начальника Великомихайлівського районного управління юстиції з 11.09.2000 року по 01.12.2002 року).

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 04.07.2023 № 155250023070 про відмову у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) зарахувати судді у відставці ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до стажу, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половину строку навчання за денною формою в Одеському державному університеті імені І.І. Мечникова з 28 липня 1994 по 11 вересня 1998 року (1 рік 22 дні) та додатково трьох років роботи в галузі права після здобуття юридичної освіти (стаж роботи на посадах юридичного консультанта ТП «Мирне» у період з 26 травня 1999 року по 31 травня 2000 року та начальника Великомихайлівського районного управління юстиції з 11.09.2000 року по 01.12.2002 року).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 31 травня 2023 року у розмірі 58% суддівської винагороди, зазначеної у довідці територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області від 09 червня 2023 року №1269/23 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 23, код ЄДРПОУ 21366538) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн 80 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн 80 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя А.С. Пекний