Рішення № 112874340, 17.08.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2023 року Справа № 160/6154/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сліпець Н.Є.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про скасування наказу та визнання дій протиправними,-

ВСТАНОВИВ:

29.03.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі - відповідач 1) про скасування наказу та визнання дій протиправними, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати п.1 Наказу ГУНП в Дніпропетровській області від 17.02.2023 року № 258 в частині притягнення до відповідальності Позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що наказами Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 16.01.2023р. № 82-к та від 17.02.2023р. № 258 за порушення службової дисципліни його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та було оголошено догану та сувору догану. Проте, матеріалами службового розслідування, наслідком якого стали оскаржувані накази, не було встановлено наявність доказів на підтвердження вчинення дисциплінарного проступку, не доведено ступінь вини працівника та факт його причетності до скоєння цих дисциплінарних порушень. При цьому, відповідно до Закону України «Про національну поліцію» передбачено низку дисциплінарних стягнень, які можуть бути застосовані до працівника та першим видом стягнення є зауваження. Проте всупереч закону до позивача одразу було застосовано догану та сувору догану, що суперечить пропорційності застосування дисциплінарних стягнень. Також з матеріалами службового розслідування в повному обсязі позивач ознайомився лише 15.03.2023р., що підтверджується розпискою, складеною його представником. На переконання позивача, вказані порушення вказують на відсутність правових наслідків щодо ОСОБА_1 та не можуть бути підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності у виді оголошення догани та суворої догани. За таких умов вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2023 року відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 20 квітня 2023 року о 13:30 в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, зала судових засідань № 14.

20.04.2023 року від представника позивача надійшло до суду клопотання про розгляд справи № 160/6154/23 без його участі.

В підготовчому засіданні 20.04.2023 року задоволено клопотання представника відповідача про надання часу для підготовки відзиву проти позову та оголошено перерву до 10:00 год. 09.05.2023 року.

08.05.2023 року представником позивача надіслано до суду клопотання про здійснення розгляду справи № 160/6154/23 без його участі.

09.05.2023 року Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області заявлено клопотання про заміну неналежного відповідача у справі.

09.05.2023 року усною ухвалою суду з занесенням до протоколу підготовчого засідання у задоволені клопотання представника відповідача про заміну сторони відмовлено, залучено в якості співвідповідача Дніпровське районне управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровської області, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів у зв`язку із чим оголошено перерву до 30.05.2023 року о 11:00 року.

29.05.2023 року Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області надано відзив проти позову. В обґрунтування заперечень проти позову вказують, що дисциплінарне стягнення у виді суворої догани застосовано саме наказом Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, оскаржуваний наказ вважають обґрунтованим з огляду на наступне. Відповідно до висновку службового розслідування, розпочатого на підставі наказу ДРУП ГУНП від 07.02.2023 № 226 дисциплінарна комісія досліджуючи обставини встановила, що начальником сектору розшуку злочинців і зниклих громадян ВКП Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області 03.02.2023 було здійснено заслуховування стану розшуку злочинців ОРС «Розшук» відносно, яких перебувають в провадженні СКП ВП № 2,3,5,7 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області та проведено аналіз щодо кількості оголошених у державний розшук та розшуканих злочинців по вказаним категоріям осіб. Перевіркою встановлено, що ОРС «Розшук» відносно безвісти зниклих військовослужбовців, які перебувають в провадженні СКП ВП № 2,3,5 ДРУП ГУНП та встановлено, що відносно військовослужбовців не проведено жодних заходів, а саме: відсутні дієві плани оперативно розшукових заходів, схеми родинних, дружніх зв`язків, товаришів по службі, керівників з метою встановлення їх місцезнаходження, проведення перевірки серед поранених ( контужених, з тяжкими пораненнями, які не можуть повідомити про себе), направлення запитів до РТЦК та СП з метою встановлення находження безвісно зниклих у військових частинах тощо. Опитаний з цього приводу ОСОБА_1 відмовився від надання письмових пояснень. Відповідно до зібраних доказів в рамках службового розслідування, дисциплінарна комісія дійшла висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку, що виразилась у незабезпеченні належного контролю за розшуковою роботою та відповідно було застосовано дисциплінарне стягнення у виді суворої догани. Одночасно з цим відповідач наголошує, що визначення виду дисциплінарного стягнення, яке необхідно застосувати до поліцейського, є переважним правом прямого начальника його дискреційними повноваженнями.

Наведені обставини, на думку відповідача, вказують на правомірність оскаржуваного наказу та з огляду на викладене просять відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 травня 2023 року було витребувано у Дніпровського районного управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області матеріали службового розслідування стосовно ОСОБА_1 , за результатами якого було прийнято наказ від 17.02.2023 року № 258 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських відділення поліції № 2, № 3, № 5, № 7 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області".

На виконання вимог ухвали суду 23.06.2023 року Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області надано копії матеріалів службового розслідування відносно окремих поліцейських ВП № 2,3,5,7, ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області.

25.07.2023 року усною ухвалою суду з занесенням до протоколу закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду об 11:30 03.08.2023 року.

Враховуючи офіційну інформацію про оголошення повітряної тривоги, рішення Ради суддів України від 05.08.2022 року щодо недопустимості ігнорування сигналів повітряної тривоги або інших сповіщень про небезпеку, які надходять від органів управління цивільного захисту, а також беручи до уваги наказ голови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.06.2023 року за №142-од «Про організацію роботи суду під час оголошення сигналу повітряної тривоги або інших сповіщень про небезпеку, які надходять від органів управління цивільного захисту», судом було знято з розгляду призначену на 03.08.2023 року на 11:30 годину справу № 160/6154/23 та призначено розгляд на 10.08.2023р. о 09:40.

04.08.2023 року представником позивача надіслано до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

09.08.2023 року представником Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області надіслано до суду клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.

10 серпня 2023 року до судового засідання сторони не з`явились, судом було ухвалено продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Згідно ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням належного повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, наявності достатніх доказів у матеріалах справи для вирішення спору по суті заявлених вимог, суд постановив здійснити розгляд справи у письмовому провадженні.

Згідно із ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 проходить службу в органах Національної поліції та перебуває на посаді заступника начальника сектору кримінальної поліції відділення поліції № 2 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області.

06.02.2023 року ОСОБА_1 надано Дніпровському районному управлінню Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області згоду на обробку та використання в службових документах його персональних даних та вказано про відмову у наданні пояснень у відповідності до ст. 63 Конституції України.

Начальником сектору ВКП ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області Віталієм Ахременко 07.02.2023р складено рапорт вх. № 369, яким повідомлено про встановлені грубі порушення вимог Закону України «Про оперативно розшукову діяльність» та інших нормативно правових актів, які регламентують вимоги до проведення оперативно розшукової діяльності працівниками та керівництвом СКП ВП № 2,3,5,7 ДРУП ГУНП та викладено прохання щодо надання вказівок по суті рапорту.

Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 07.02.2023 року № 226 Про організацію проведення службового розслідування з метою повної та всебічної перевірки викладених відомостей, на підставі статей 14-16 Дисциплінарного статуту Національної поліції, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ, призначено службове розслідування за рапортом начальника сектору розшуку злочинців і зниклих громадян відділу кримінальної поліції Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_2 від 03.02.2023 щодо не належного проведення розшукових заходів відносно розшукуваних злочинців, окремими працівниками поліції сектору кримінальної поліції ВП № 2,3,5,7 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області та в частині не забезпечення належного контролю за розшуковою роботою з боку заступників начальника сектору кримінальної поліції вищевказаних ВП ДРУП.

08.02.2023 року начальником ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області було затверджено висновок службового розслідування в частині не належного ведення ОРС «Розшук» відносно злочинців, з боку окремих поліцейських секторів кримінальної поліції ВП № 2,3,5,7 ДРУП ГУНП та не забезпечення належного контролю за розшуковою роботою з боку керівництва кримінальної поліції.

Відповідно до пункту 1 Висновку службового розслідування, затвердженого начальником ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області 08.02.2023 року, члени комісії вважають за доцільне за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пункту 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про національну поліцію України», п.1, ч. 1, ст. 7 Закону України «Про оперативно розшукову діяльність», п. 3.3.2 розділу 3 Інструкції з організації розшуку підозрюваних, обвинувачених ( підсудних), осіб, які ухиляються від відбування кримінального покарання, безвісно зниклих осіб та встановлення особи невпізнаних трупів, затвердженої наказом МВС України від 05.01.2005 № 3 дск, із змінами, внесеними наказом МВС України від 26.11.2012 № 1084 дск, що виразилось у не забезпеченні належного контролю за розшуковою роботою, застосувати дисциплінарне стягнення до заступника начальника сектору кримінальної поліції відділення поліції № 2 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_1 , ( 0050689) дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Відповідно до п.1 наказу Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №258 від 14.02.2023 року Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських відділення поліції №2,3,5,7 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області» за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пункту 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про національну поліцію України», п.1, ч. 1, ст. 7 Закону України «Про оперативно розшукову діяльність», п. 3.3.2 розділу 3 Інструкції з організації розшуку підозрюваних, обвинувачених ( підсудних), осіб, які ухиляються від відбування кримінального покарання, безвісно зниклих осіб та встановлення особи невпізнаних трупів, затвердженої наказом МВС України від 05.01.2005 № 3 дск, із змінами, внесеними наказом МВС України від 26.11.2012 № 1084 дск, що виразилось у не забезпеченні належного контролю за розшуковою роботою, застосовано дисциплінарне стягнення до заступника начальника сектору кримінальної поліції відділення поліції № 2 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_1 , ( 0050689) дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани.

Не погоджуючись із застосуванням дисциплінарного стягнення, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, регламентованоЗаконом України «Про Національну поліцію».

Згідно з пунктами 1, 2 частини першоїстатті 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положеньКонституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина перша та другастатті 19 Закону України «Про Національну поліцію»).

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затвердженийЗаконом України від 15.03.2018 №2337-VIII.

Службова дисципліна - дотримання поліцейськимКонституціїі законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників (частина перша статті 1 Дисциплінарного статуту).

Згідно зі статтею 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів (частина перша та друга статті 16 Дисциплінарного статуту).

Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначено статтею 19 Дисциплінарного статуту.

Так, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються:

1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування;

2) підстава для призначення службового розслідування;

3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку;

4) пояснення поліцейського щодо обставин справи;

5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;

6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;

7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;

8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;

9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення;

10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону;

11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.

У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо.

У разі вчинення поліцейським незначного проступку керівник може обмежитися його попередженням про необхідність дотримання службової дисципліни.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України затвердженийнаказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893.

Згідно з розділом VI Порядку №893, зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.

Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотриманняКонституціїі законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів, інших нормативно-правових актів та Присяги.

Отже, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.

Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.

Судом встановлено, що службове розслідування призначено наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 07.02.2023 року № 226 Про організацію проведення службового розслідування з метою повної та всебічної перевірки викладених відомостей, на підставі статей 14-16 Дисциплінарного статуту Національної поліції, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ, призначено службове розслідування за рапортом начальника сектору розшуку злочинців і зниклих громадян відділу кримінальної поліції Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_2 від 03.02.2023 щодо не належного проведення розшукових заходів відносно розшукуваних злочинців, окремими працівниками поліції сектору кримінальної поліції ВП № 2,3,5,7 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області та в частині не забезпечення належного контролю за розшуковою роботою з боку заступників начальника сектору кримінальної поліції вищевказаних ВП ДРУП.

В ході проведення службового розслідування дисциплінарною комісією взято до уваги, що опитаний за фактом порушеного питання заступник начальника СКП ВП № 2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_1 відмовився надавати письмове пояснення.

Вирішуючи спір, суд враховує, що обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування доказами.

Стосовно правової оцінки правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, то така повинна фокусуватися насамперед на такому: - чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановленіКонституцієюта законами України; - чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення; - чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення; - чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.

Аналогічні висновки неодноразово висловлювались Верховним Судом у своїх рішеннях та, зокрема, у постанові від 06 лютого 2020 року у справі № 826/1916/17.

Надаючи оцінку встановленим фактам службового розслідування, які наявні в матеріалах справи, суд погоджується з висновками дисциплінарної комісії, що позивач будучи поліцейським, вчинив дії, які виразились у не забезпеченні належного контролю за розшуковою роботою та у відповідності до вчинених дій було застосовано дисциплінарне стягнення.

Таким чином, суд доходить висновку, що відповідачем доведено ознаки дисциплінарного проступку в діях позивача.

Працівники поліції мають спеціальний статус, і приймаючи присягу працівника поліції позивач склав присягу "з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки", тим самим взяв на себе підвищені вимоги, які пред`являються до працівників поліції при проходженні служби і яких вони повинні дотримуватися, де за порушення вимогЗакону №580-VIIIпередбачена дисциплінарна відповідальність згідно з Дисциплінарного статуту.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

Суд вважає, що накладене дисциплінарне стягнення є співмірним із виявленим проступком позивача, та є необхідним засобом підтримання службової дисципліни. Застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани є достатнім для виховання у позивача сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського, дотримання ним нормативно-правових актів, Правил етичної поведінки поліцейських у майбутньому.

Одночасно з цим суд зазначає, що у відповідності досліджених доказів позивачем не було доведено відсутність порушень законодавства у його вчинених діях при проведенні службової діяльності. Суд також зауважує, що позивач не надав пояснень в межах проведення службового розслідування та не виразив позицію стосовно умисності або не умисності вчиненого дисциплінарного проступку та фактів, які підтверджують непричетність позивача до вчинення цих дій.

Частинами 1-3 статті 18 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України Про захист персональних даних, Про державну таємницю та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.

Відповідно до частини 3 статті 21 Дисциплінарного статуту перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.

Отже, з аналізу вищенаведених норм, на які позивач посилається у позові, як на процедурні порушення їх відповідачем, слід дійти висновку про відсутність обов`язку у відповідача щодо ознайомлення із матеріалами та результатами службового розслідування, забезпечення участі позивача у засіданні дисциплінарної комісії, а відповідно, посилання позивача на порушеннянаведених норм як процедурних порушень є безпідставними та необґрунтованими, і спростовуються змістом вищенаведених норм, які не містять переліку наведених вище обов`язків відповідача під час проведення службового розслідування. Натомість позивач не був позбавлений можливості реалізувати права на захист під час проведення службового розслідування відносно нього, передбачені вищезазначеними нормами, зокрема клопотати про надання матеріалів службового розслідування на ознайомлення, про продовження строку проведення службового розслідування через перебування на лікарняному, надавати пояснення та інше.

Суд звертає увагу на те, що позивачем під час розгляду справи не надано суду доказів на спростування встановлених службовим розслідування фактів, оскільки позивач фактично посилається на допущення відповідачем процедурних порушень, однак такі посилання суд відхиляє з підстав, викладених вище.

Щодо решти аргументів сторін, суд звертає увагу, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справаСерявін проти України, § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Згідно частини 1статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права. Відповідно до частини 1статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов`язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

Оцінюючи, усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд доходить висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 90, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Дніпровського районного управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання дій протиправними - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець