Вирок № 112872536, 17.08.2023, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/12706/22

Провадження №: 1-кп/752/1144/23

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2023 м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальне провадження № 12022100010001266, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.06.2022 за обвинуваченням

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Брест (Республіка Білорусь), зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання у м. Києві, українець, громадянин України, освіта професійно-технічна, розлучений, офіційно не працевлаштований, не має на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей та/або недієздатних/непрацездатних осіб, раніше неодноразово судимого, останні рази

за вироком Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 27.11.2017 за ч. 2 ст. 185 КК України з призначенням покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік; на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробовуванням й установленням іспитового строку, тривалістю 1 рік;

за вироком Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 11.06.2018 за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України з призначенням покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік та 6 місяці;

за вироком Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 11.10.2018 за ч. 2 ст. 185 КК України з призначенням покарання із застосуванням положень ч. 4 ст. 70 КК України, у виді позбавлення волі на строк 1 рік та 8 місяців;

за вироком Оболонського районного суду міста Києва від 17.03.2021 за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України з призначенням покарання у виді арешту на строк 5 місяців;

за вироком Святошинського районного суду міста Києва від 01.11.2021 за ч. 2 ст. 185 КК України з призначенням покарання у виді арешту на строк 3 місяці;

за вироком Святошинського районного суду міста Києва від 27.10.2022 за ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України з призначенням покарання на підставі приписів ч. 1 ст. 70 у виді позбавлення волі на строк 5 років та 1 місяць;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Судом визнано доведеним, що 25.06.2022 приблизно о 12:45 ОСОБА_6 , який перебував у приміщенні магазину "Сільпо", де господарську діяльність здійснює Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільпо-Фуд" (ідентифікаційний код 40720198), що розташований у місті Києві по вул. Інженерній, 1виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна повторно і в умовах воєнного стану.

Реалізуючи свій злочинний умисел, розуміючи протиправність своїх дій та бажаючи настання їх наслідків, ОСОБА_6 впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та не завадить у вчиненні крадіжки, підійшов впритул до поличок з шоколадом та взяв почергово 7 (сім) шоколадок марки "Світоч" з чорничною начинкою, маса кожної з яких становить 240 гр, а вартість 62 грн 39 коп. без ПДВ, загальною вартістю 436 грн 73 коп. Після чого, ОСОБА_6 заховав дані шоколадки до сумки (портфелю), яка знаходилася у нього на плечі. Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, обвинувачений підійшов до полиць із кавою та впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та не завадить у вчиненні крадіжки, почергово взяв одну упаковку кави марки "Nescafe Gold" вагою, 280 гр, вартістю 283 грн 20 коп. без ПДВ, одну упаковку кави марки "Lor Espreso", вагою 500 гр., вартістю 335 грн 20 коп. без ПДВ, одну упаковку кави марки "Lor Crema Absolu", вагою 500 гр, вартістю 335 грн 20 коп. без ПДВ, які заховав до свої сумки (портфелю), яку тримав при собі. Крім цього, ОСОБА_6 підійшов до полиць на яких були розміщені засоби особистої гігієни та впевнившись, що за його діями не хто не спостерігає та не завадить у вчиненні крадіжки взяв один станок для гоління марки "Gillette Venus" в упаковці з яким знаходилися дві насадки для гоління, вартістю 239 грн 20 коп. без ПДВ, які у подальшому заховав у сумку (портфель), яку мав на своєму плечі.

Надалі продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна (крадіжки) ОСОБА_6 з вищевказаними товарами пройшов повз касову зону магазину "Сільпо" не заплативши за них, та направився в сторону магазину "Секонд Хенд Карфур", де на стелажі із сумками сховав викрадені товари в одну із сумок та попрямував до виходу.

Однак виконавши всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, ОСОБА_6 свій злочинний умисел не довів до кінця, з причин які не залежали від його волі, оскільки був затриманий охоронцями магазину.

Своїми умисними, протиправними діями обвинувачений намагався завдати майнову шкоду потерпілій особі - Товариству з обмеженою відповідальністю "Сільпо-Фуд" на суму 1629 грн 54 коп. без ПДВ та вчинив тяжкий злочин, передбачений ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України - закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), не доведений до кінця з причин, що не залежали від волі особи, вчинений повторно в умовах воєнного стану. Так з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан відповідно до Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, що був затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-ІХ з подальшим продовження його строку, і станом на час вчинення злочину воєнний стан діяв.

Вказаних висновків суд дійшов також і з огляду на те, що обвинувачений не оспорював фактичні обставини, які викладені в обвинувальному акті та повністю визнав свою вину, отримавши згоду сторін,суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням документів, що характеризують його особу і стосуються вирішення питання про долю речових доказів, а також інших, які дозволяють встановити наявність фактів та обставин, що мають значення для цього кримінального провадження.

Уході допиту ОСОБА_6 свою вину у вчиненні закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна в умовах воєнного стану, визнав повністю, надав покази у яких підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення, викладені у установчій частині вироку, зокрема у частині способу, дати, часу і місця вчинення злочину, опису товару. Зокрема обвинувачений повідомив, що 25.06.2023 вдень зайшов до магазину "Сільпо" біля станції метро "Видубичі" у місті Києві почергово підійшов до полиць та взяв з них вищевказаний товари (шоколад, каву, станок для бриття), кількість та вартість не оспорює. Товари, які наскладав у свою сумку, не оплатив, зайшов до магазину секунд хенду, де свою сумку з описаними в обвинувальному акті товарами сховав в інші сумку поміж інших сумок. Товарами не зміг розпорядитися на власний розсуд, адже був зупинений.

Під час розгляду справи та в ході допиту обвинувачений свідомо і добровільно підтвердив, що всі обставини, відображені в обвинувальному акті, відповідають дійсності.

Отже, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, у межах ч. 3 ст. 349 КПК України, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд доходить висновку про повну доведеність вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України за вище встановлених обставин.

Розгляд кримінального провадження проведено за відсутності уповноваженого представника потерпілої особи, який у жовтні 2022 року звернувся до суду із заявою, в якій просить розглядати кримінальне провадження за його відсутності, повідомляє, що що цивільний позов до обвинуваченого Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільпо-Фуд" не заявлятиме, при обранні міри покарання покладається на розсуд суду.

Підстав для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд не вбачає, оскільки у ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.

Під час судових дебатів сторони оголосили свої міркування щодо міри необхідного покарання, зокрема, прокурор просила призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, застосувати приписи ч. 4 ст. 70 КК України при призначенні покарання, остаточну міру покарання визначити у виді позбавлення волі на строк 5 років та 3 місяці та з урахуванням останнього вироку Святошинського районного суду міста Києва від 27.10.2022, посилалася на обставини, які пом`якшують покарання, вказані в обвинувальному акті та відсутність обтяжуючих обставин, відсутність майнових претензій від потерпілої особи, просила врахувати особу обвинуваченого, який неодноразово судимий за корисливі злочини. Питання речових доказів просила визначити в порядку ст. 100 КПК України.

ОСОБА_6 у судових дебатах та останньому слові зазначив, що жалкує про вчинене, кається, засуджує власну поведінку, просить суворо не карати, адже він перебуває у місцях позбавлення волі, відбуває покарання за інше правопорушення та вже давно усвідомив хибність вчиненого, допомагав слідству, на досудовому слідстві не переховувався, зобов`язується виправитися, просить призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, відсутність вимог майнового характеру у потерпілої особи до ОСОБА_6 , особу винного який на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває та є осудним, має місце реєстрації, був раніше засуджений за умисні корисливі злочини проти власності, має не зняту і непогашену судимість. Також до уваги приймається кваліфікація кримінального правопорушення, яка є тяжким злочином. При цьому суд визнає обставиною, яка пом`якшує покарання за ч. 1 ст. 66 КК України - щире каяття ОСОБА_6 , яке полягає у відвертому особистому осуді своєї поведінки, негативному морально-психологічному ставленні до скоєного, визнанні обставин регламентованих п. 1 ч. 2 ст. 91 КПК України щодо події кримінального правопорушення, у тому числі, їх часу, місця, способу вчинення.

Обставин, які обтяжують покарання за ст. 67 КК України в обвинувальному акті не вказано, судом не встановлено.

Відповідно до ст. 65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалі покарання, за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 України у виді позбавлення волі строком на 5 років та 2 місяці.

На думку суду виправлення обвинуваченого не видається можливим без ізоляції його від суспільства і призначене покарання перебуватиме у рівноправному співвідношенні з тяжкістю та обставинами скоєного й особою винного, та базується на тому, що метою покарання має стати перевиховання та виправлення обвинуваченого, попередження вчинення нових злочинів.

Підстави для застосування при призначенні покарання приписів ст. 69, ст. 74 КК України у цьому провадження відсутні.

Також при призначенні покарання суд враховує, що за вироком Святошинського районного суду міста Києва від 27.10.2022 у справі № 759/5694/22 ОСОБА_6 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185, 4 ст. 185 КК України, де йому було призначено покарання відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років та 1 місяць, строк відбування покарання постановлено рахувати з 08.07.2022.

У розрізі викладеного необхідним є застосування положень ч. ,1 4 ст. 70 КК України, де закріплено, що при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань. За правилами, передбаченими в ч. 1-3 цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в ст. 72 цього Кодексу.

Враховуючи, що кримінальне правопорушення у цьому кримінальному провадженні було вчинено ОСОБА_6 до ухвалення вироку Святошинського районного суду міста Києва у справі № 759/5694/22, за яким покарання він відбуває реально, остаточне покарання суд наразі визначає на підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років та 3 (три) місяці. При цьому у строк покарання ОСОБА_6 за цим вироком підлягає зарахуванню частково відбуте ним покарання за вироком Святошинського районного суду міста Києва від 27.10.2022 у справі № 759/5694/22 з розрахунку з 08.07.2022 по 15.08.2023 день за день.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Доля речових доказів вирішується судом відповідно до правил, передбачених ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати для здійснення їх розподілу судом у кримінальному провадженні не заявлені.

На підставі викладеного, керуючись ст. 349, 368-371, 373-374, 394, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років та 2 (два) місяці.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання покарань, призначеного за цим вироком та вироком Святошинського районного суду міста Києва від 27.10.2022 у справі № 759/5694/22 остаточно призначити покарання ОСОБА_6 у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років та 3 (три) місяці.

За правилами ст. 72 КК України у строк покарання ОСОБА_6 зарахувати частково відбуте ним покарання за вироком Святошинського районного суду міста Києва від 27.10.2022 у справі № 759/5694/22 з 08.07.2022 по 16.08.2023 включно.

Строк відбування покарання рахувати з 17.08.2023.

Речові докази, а саме:

- 3 (три) обрізані пластикові датчики для кави, які зберігаються у камері схову Голосіївського правління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві (квитанція № ФП-013769 від 23.09.2022)залишити у володінні/користуванні/розпорядженні Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільпо-Фуд";

- дорожню сумку чорно-зеленого кольору залишити у володінні/користуванні/розпорядженні громадянина ОСОБА_7 ;

- сумку чорного кольору, мобільний телефон "MEIZU V5s" білого кольору, розкладний ніж серебристого кольору з дерев`яною ручкою жовтого кольору, щипці срібного кольору з ручкою чорного кольору залишити у володінні/користуванні/розпорядженні ОСОБА_6 ;

- оптичний диск для лазерних систем зчитування "DVD-R" на лицьовій частині якого наявна інформація щодо параметрів диску "52-х" 4,7 GB 120 min з №651BL502 зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Голосіївський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення за винятком підстав, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України (щодо обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним).

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційноїскарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1