Рішення № 112864357, 11.08.2023, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Єдиний унікальний номер175/1149/21

провадження 2/175/356/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2023 року Дніпропетровський районний суд

Дніпропетровської області

у складі: головуючого

судді Васюченка О.Г.

з секретарем Кульпіною Л.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін в приміщенні Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області в смт. Слобожанське цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення інфляційних витрат та 3% річних за невиконання грошового зобов`язання,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувсядо судуз позовомв якомупросить стягнутисолідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користьТОВ «ПоршеМобіліті» сумуу розмірі256420,30грн яка складаєтьсяз: 3%річних зачас простроченнявиконання грошовогозобов`язання здострокового поверненняКредиту урозмірі 481107,56грн за1027днів вперіод з16.01.2016по 08.11.2018в розмірі40610,75грн;3%річних зачас простроченнявиконання грошовогозобов`язання здострокового поверненняКредиту урозмірі 215062,02грн за844дні уперіод з08.11.2018по 01.03.2021в розмірі14918,82грн; інфляційних втрат заборгованості за час прострочення виконання грошового зобов`язання з дострокового повернення Кредиту у розмірі 481 107,56 грн за 1027 днів в період з 16.01.2016 по 08.11.2018 в розмірі 172 717,61 грн; інфляційних втрат заборгованості за час прострочення виконання грошового зобов`язання з дострокового повернення Кредиту у розмірі 215 062,02 грн за 844 дні у період з 08.11.2018 по 01.03.2021 в розмірі 28 173,12 грн, а також стягнути судові витрати.

У зв`язку з відстороненням судді ОСОБА_3 від здійснення правосуддя 24 березня 2023 року на підставі розпорядження №37/23 вищезазначена справа передана до провадження судді Васюченка О.Г..

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28 травня 2022 року справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Представник позивача надав клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідачі до суду не з`явились, про час та дату повідомлялись належним чином.

Суд дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, дійшов до наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч.1 ст.13 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи.

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників (ст. 82 ЦПК України).

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Отже, між позивачем та відповідачем-1 укладено Кредитний договір №50013403 від 02.09.2014 року, в якому зазначено, що договір між сторонами складають цей кредитний договір, загальні умови кредитування, графік погашення кредиту, а також додаткові угоди та інші документи, що можуть бути укладені або підписані сторонами у відношенні кредиту.

На підставі та на виконання вимог чинного законодавства та умов укладеного Кредитного договору:

1) Позивач надав відповідачу-1 суму основного кредиту у розмірі 340 032,00 грн, що є еквівалентом суми в іноземній валюті 25 760,00 доларів США, із цільовим призначенням основного кредиту: на придбання автомобіля марки VW, модель Golf GTI, кузов № НОМЕР_1 , з об`ємом двигуна 1 984 куб. см., рік випуску 2013, зі сплатою процентів за користування основним кредитом у розмірі 10,50% на рік, які відповідно до п. 2.3. Загальних умов є змінними, строк кредиту 60 місяців.

2) Сторони погодили, що спосіб надання основного кредиту: перерахування коштів на рахунок ТОВ «Джерман-Автоцентр» (ЄДРПОУ 26054401); призначення платежу: за придбання автомобіля.

3) Позивач надав відповідачу-1 суму додаткового кредиту у розмірі 136 437,85 грн, що є еквівалентом суми в іноземній валюті 10 336,20 доларів США, із цільовим призначенням додаткового кредиту: оплата страхових платежів згідно із Договором страхування, укладеним на виконання умов Кредитного договору, зі сплатою процентів за користування додатковим кредитом у розмірі 10,50% на рік, які відповідно до п. 2.3. Загальних умов є змінними, строк кредиту 60 місяців.

4) Сторони погодили, що спосіб надання додаткового кредиту - позичальник доручає Компанії перераховувати страхові премії на користь страхової компанії рівними місячними платежами (страхова компанія AT СК «АХА Страхування»).

5) Поручителем відповідача-1 за Кредитним договором є ОСОБА_2 (Відповідач-2);

6) Відповідно до пункту 1.1. Загальних умов позивач зобов`язався надати позичальнику кредит у сумі, визначеній у кредитному договорі, в українських, гривнях. В кредитному договорі сторони встановили еквівалент суми кредиту у іноземній валюті.

Відповідачем-2 надано Згоду дружини на укладення та виконання її чоловіком (Відповідачем-1) Кредитного договору №50013403 від 02.09.2014.

Заявою, посвідченою приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Златовою Н.А. та зареєстрованою у реєстрі за №5630, ОСОБА_2 дала згоду своєму чоловіку (Відповідач-1) на укладення Кредитного договору та на підписання та нотаріальне посвідчення Договору застави автомобіля.

Відповідачем-1 надано Згоду чоловіка на укладення та виконання його дружиною (Відповідачем-2) договору поруки (умов поруки).

Між Відповідачем-1 та ТОВ «Джерман-Автоцентр» укладено Договір купівлі-продажу транспортного засобу №906741 від 02.09.2014 із невід`ємними додатками: Додаток 1 - Специфікація автомобіля; Додаток 2 - Акт приймання-передачі автомобіля моделі Volksvagen Golf, кузов № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 .

За Відповідачем-1 зареєстровано право власності на транспортний засіб Volksvagen Golf, кузов № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , колір білий, реєстраційний номер НОМЕР_3 , що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 .

Відповідно до пункту 1.6. Загальних умов зобов`язання відповідача-1 перед позивачем за Кредитним договором забезпечено Договором застави №50012403 від 09.09.2014, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каліушко І.А., зареєстрованим в реєстрі за №530, згідно з умовами якого відповідач-1 надав в заставу автомобіль марки: Volksvagen Golf, кузов № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , колір білий, реєстраційний номер НОМЕР_3 , об`ємом двигуна 1 984; рік виробництва: 2013, що належить йому на праві власності.

Відповідно до пункту 5.5. Загальних умов відповідач-1 зобов`язується забезпечити страхування майна, яким забезпечено виконання зобов`язань за Кредитним договором, протягом усього строку дії Кредитного договору в страховій компанії, яка авторизована позивачем.

На виконання умов Кредитного договору, між відповідачем-1 та AT «Страхова компанія «АХА Страхування», укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту сrР224572Га/14скв від 03.09.2014.

Відповідно до розділу 2 Договору добровільного страхування наземного транспорту сrР224572Га/14скв від 03.09.2014, вигодонабувачем за договором є ТОВ «Порше Мобіліті».

Згідно із розділом 5 Договору добровільного страхування наземного транспорту сrР224572Га/14скв від 03.09.2014, застрахованим транспортним засобом є автомобіль марки: Volksvagen Golf, кузов № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , колір білий, реєстраційний номер НОМЕР_3 , об`ємом двигуна 1 984; рік виробництва: 2013, свідоцтво про реєстрацію ТЗ: НОМЕР_4

Згідно з пунктом 1.4.2. Загальних умов до 10 числа кожного місяця позивач надсилає відповідачу-1 відповідні рахунки для сплати чергового платежу відповідно до Графіка погашення кредиту. Черговий платіж підлягає сплаті у строк відповідно до Графіка погашення кредиту.

На виконання положень пункту 1.4.2. Загальних умов, позивачем виставлялись відповідачу-1 відповідні рахунки на оплату чергових (щомісячних) платежів.

Починаючи з листопада 2015 року в порушення положень укладеного Кредитного договору, відповідач-1 не здійснював чергові платежі, внаслідок чого виникла заборгованість останнього.

Відповідно до пункту 3.2. Загальних умов Сторони погодили, що позивач має право достроково вимагати повернення Кредиту та Додаткового Кредиту, серед іншого, у випадку порушення відповідачем-1 терміну сплати будь-якого чергового платежу (його частини) або плати за користування Кредитом на строк більше ніж 1 (один) календарний місяць (пункт 3.2.1. Загальних умов).

У зв`язку з порушенням відповідачем-1 умов Кредитного договору, позивачем надіслано відповідачу-1, Вимогу (повідомлення) №50012403 від 16.12.2015 щодо дострокового повернення кредиту та сплати заборгованості за кредитним договором, якою позивач вимагав від відповідача-1 дострокового повернення суми кредиту у повному обсязі та заборгованості відповідно до умов договору із розрахунком заборгованості станом на 16.12.2015.

Зазначеною вимогою позивач також повідомив відповідача-1, що заборгованість по сумі кредиту визначено в еквіваленті іноземної валюти, її розмір підлягає зміні відповідно до показників обмінного курсу та буде перераховано станом на дату вчинення відповідного виконавчого напису або подання позову.

При цьому необхідно зазначити, що Вимога від 16.12.2015 відповідачем-1 виконана не була, дострокового повернення Кредиту не здійснено.

У зв`язку з невиконанням відповідачем-1 Вимоги від 16.12.2015, з метою захисту своїх порушених прав та інтересів, позивач був вимушений звернутись до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису.

Так 31.05.2016, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Семеновою Г.В., вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №1132, про звернення стягнення на предмет застави - автомобіль марки: Volksvagen Golf, кузов № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , колір білий, реєстраційний номер НОМЕР_3 , об`ємом двигуна 1 984; рік виробництва: 2013.

Відповідно до інформації зазначеної у вищевказаному Виконавчому написі нотаріуса №1132, кошти отримані від реалізації предмету застави підлягають зарахуванню у задоволення вимог ТОВ «Порше Мобіліті», а саме:

- сума кредиту до повернення - 516 139,37 грн;

- штраф у розмірі 20% від суми кредиту - 68 006,40 грн.

На підставівиконавчого написунотаріуса №1132від 31.05.2016,Постановою державноговиконавця Бучанськогоміського відділувиконавчої службиГТУЮ уКиївській областіКудрановського Ю.В.від 10.06.2016,відкрито виконавче провадження №51385325.

Відповідно до Постанови державного виконавця Бучанського міського відділу виконавчої служби ГТУЮ у Київській області Кудрановського Ю.В. від 15.06.2016 (ВП №51385325), предмет застави оголошено в розшук.

У зв`язку з невиконанням відповідачем-1 зобов`язань за Кредитним договором ТОВ «Порше Мобіліті» звернулось за захистом своїх порушених прав та інтересів до суду із позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №50013403 від 02.09.2014.

22.10.2018 відбулись електронні торги, на яких реалізовано предмет застави.

08.11.2018 на рахунок ТОВ «Порше Мобіліті» надійшли кошти від реалізації Предмету застави в розмірі 352 491,77 грн.

Відповідно до статті 534 Цивільного кодексу України, у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором.

Отже, керуючись статтею 534 Цивільного кодексу України та пунктом 1.7. Загальних умов, кошти від реалізації предмету застави були зараховані в рахунок погашення заборгованості відповідача за кредитним договором у порядку черговості.

З урахуванням вищевикладеного, після надходження коштів від реалізації предмету застави та зарахувань коштів на погашення заборгованості за Кредитним договором, сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №50012403 від 02.09.2014 складала 297 195,98 грн.

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 07.02.2020 у справі №175/4629/16 з урахуваннями Додаткового рішення суду у справі №175/4629/16, позовні вимоги ТОВ «Порше Мобіліті» задоволено, з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно стягнуто заборгованість за Кредитним договором №50012403 від 02.09.2014, у розмірі 297195,98 грн (двісті дев`яносто сім тисяч сто дев`яносто п`ять гривень 98 коп.), що складається з: заборгованості з дострокового повернення Кредиту у розмірі 239109 грн. 39 коп.; 3% річних у розмірі 8938 грн. 40 коп.; пені за прострочення виконання зобов`язання у розмірі 29794 грн. 68 коп.; заборгованості за процентами у розмірі 19353 грн. 51 коп..

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 12.02.2021 у справі №175/4629/16 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 07.02.2020 у справі №175/4629/16 та Додаткове рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 13.04.2020 у справі №175/4629/16 скасовані.

Ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ «Порше Мобіліті» задоволено, з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно стягнуто заборгованість за Кредитним договором №50012403 від 02.09.2014, у розмірі 215 062,02 грн, що становить заборгованість з дострокового повернення кредиту.

Отже, у зв`язку з укладанням між позивачем та відповідачем-1 Кредитного договору між сторонами виникли зобов`язальні правовідносини стосовно надання відповідачу грошових коштів (кредиту) на умовах зворотності, відплатності, строковості та цільового використання.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно частини 1 статті 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ч. 1. ст. 629 ЦК України). Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно, підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України)

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Як встановлено у Постанові Дніпровського апеляційного суду від 12.02.2021 у справі №175/4629/16: «З врахуванням вимоги, надісланої позивачем, якою було змінено строк виконання зобов язання, взявши до уваги платежі за період після надсилання вимоги на загальну суму 29 379,90 грн, відчуження 08 листопада 2018 року предмету застави за 297 195,98 грн, колегія суддів вважає позовні вимоги обґрунтованими частково та вважає за необхідне стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «Порше Мобіліті» заборгованість за кредитним договором №50012403 від 02 вересня 2014 року у розмірі 215 062,02 грн., що становить заборгованість з дострокового повернення кредиту, шляхом зменшення суми заборгованості, яка зазначена у вимозі від 16 грудня 2015 року у відповідності до черговості порядку зарахування коштів в рахунок погашення заборгованості».

Тобто Дніпровським апеляційним судом встановлено, що зазначена у вимозі сума заборгованості за кредитним договором, є обґрунтованою та підлягає стягненню але з урахуванням здійснених ОСОБА_1 платежів та коштів отриманих від продажу предмету застави.

У вимозі (повідомленні) №50012403 від 16.12.2015 зазначено, що сума заборгованості за Кредитним договором на дату виставлення вимоги становила 528 927,29 грн, та складалась з: 481 107,56 грн - дострокове повернення невиплаченої суми кредиту; 42 104,68 грн - несплачені чергові платежі; 3 304,66 грн - штрафні санкції; 2 410,39 - витрати понесені Компанією з метою повернення простроченої заборгованості.

З вищевикладеного, враховуючи черговість зарахування коштів від продажу предмету застави та враховуючи що Дніпровським апеляційним судом стягнуто 215 062,02 грн, що становить заборгованість з дострокового повернення кредиту випливає, що: солідарна заборгованість ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з дострокового повернення невиплаченої суми кредиту становить 481 107,56 грн.; 266 045,54 грн повинно бути зараховано як часткове погашення дострокового повернення невиплаченої суми кредиту 08.11.2018 (із коштів отриманих від реалізації предмету застави); 215 062,02 грн заборгованість з дострокового повернення кредиту стягнута Дніпровським апеляційним судом (фактично не погашена боржником на дату подання даного позову);

Вищезазначені обставини, складові заборгованості та їх розмір є обставинами встановленими рішенням суду, що набрало законної сили, а відтак не підлягають доказуванню на підставі частини 4 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три відсотки річних за весь час прострочення.

За змістом статті 1 Закону України від 3 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення», індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Держкомстатом, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні.

Згідно із статтею 524 Цивільного кодексу України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Відповідно до частини 2 статті 533 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до пункту 3.2. Загальних умов сторони погодили, що позивач має право достроково вимагати повернення Кредиту та Додаткового Кредиту, серед іншого, у випадку порушення відповідачем терміну сплати будь-якого чергового платежу (його частини) або плати за користування Кредитом на строк більше ніж 1 (один) календарний місяць (пункт 3.2.1. Загальних умов).

Скориставшись своїм правом достроково вимагати повернення Кредиту, направивши вимогу від 16.12.2015 позивач зафіксував суму заборгованості з дострокового повернення Кредиту у гривні.

Як встановлено у Рішенні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08.09.2017 у справі №202/2506/17, Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21.03.2018 у справі №202/2506/17 та Рішенні Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 07.02.2020 у справі №175/4629/16 у ОСОБА_1 наявна заборгованість перед ТОВ «Порше Мобіліті» за кредитним договором 50012403 від 02.09.2014.

Однією із складових заборгованості за Кредитним договором є заборгованість з дострокового повернення Кредиту зафіксована у гривні, яка станом на 26.08.2016 становила 497 041,68 грн.

Отже, станом на дату подання даної позовної заяви, заборгованість відповідачами в повному обсязі не погашена. Зважаючи на тривалий час розгляду справи №175/4629/16 у судах першої та апеляційної інстанції, враховуючи що впродовж розгляду справи №175/4629/16 відбулась реалізація предмету застави та зарахування отриманих коштів в порядку черговості, в тому числі в рахунок часткового погашення заборгованості з дострокового повернення кредиту у зв`язку із чим: В період з 16.01.2016 (сплив 30 днів після виставлення Вимоги від 16.12.2015) по 08.11.2018 (дата отримання коштів від реалізації предмету застави) заборгованість з дострокового повернення Кредиту становила 481 107,56 грн; В період з 08.11.2018 (дата отримання коштів від реалізації предмету застави) по 01.03.2021 (дата складання даної позовної заяви) заборгованість з дострокового повернення Кредиту становить 215 062,02 грн (стягнуто Постановою Дніпровського апеляційного суду від 12.02.2021 у справі №175/4629/16 фактично не виконано боржниками).

Згідно з частиною 1статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частина 2 статті 1054 ЦК України).

Так, відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1049 цього Кодексу визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини першої статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд враховує, що відповідач належним чином не виконував взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, внаслідок чого має заборгованість у розмірі 256420,30 коп., яка залишилася після задоволення вимог стягувача в результаті продажу предмета застави.

Крім того, суд бере до уваги, що позивач, направивши у грудня 2015 року відповідачу вимогу про дострокове повернення кредиту, змінив строк дії договору та виконання зобов`язання відповідачем, оскільки відповідачем не було сплачено чергових платежів за кредитним договором.

Отже, оскільки основне зобов`язання за кредитним договором не припинилося, сума заборгованості складає 256420,30 грн, суд вважає, що позивач має право вимагати відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України сплати відповідачем боргу з урахуванням установленого індексу інфляції.

Таким чином, з відповідача на користь ТОВ «Порше Мобіліті» слід стягнути заборгованість, яка складається з: 3% річних за час прострочення виконання грошового зобов`язання з дострокового повернення Кредиту у розмірі 481 107,56 грн за 1027 днів в період з 16.01.2016 по 08.11.2018 в розмірі 40 610,75 грн; 3% річних за час прострочення виконання грошового зобов`язання з дострокового повернення Кредиту у розмірі 215 062,02 грн за 844 дні у період з 08.11.2018 по 01.03.2021 в розмірі 14 918,82 грн; інфляційних втрат заборгованості за час прострочення виконання грошового зобов`язання з дострокового повернення Кредиту у розмірі 481 107,56 грн за 1027 днів в період з 16.01.2016 по 08.11.2018 в розмірі 172 717,61 грн; інфляційних втрат заборгованості за час прострочення виконання грошового зобов`язання з дострокового повернення Кредиту у розмірі 215 062,02 грн за 844 дні у період з 08.11.2018 по 01.03.2021 в розмірі 28 173,12 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на наведене, приймаючи до уваги вимоги позивача, виходячи із принципу диспозитивності, закріпленого ст. 13 ЦПК України, про те, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, надходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі "Проніна проти України").

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд вважає, що позивач довів, а відповідачі не спростували правомірність заявлених позивачем вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини 1 статті 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 1 статті 134 Цивільного процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Згідно з частиною 3 статті 133 Цивільного процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі і витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно із частиною 2 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Частинами 1, 2 статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Отже, як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до суду з позовом ТОВ «Порше Мобіліті» були понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 3846,31 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8300 грн, які повинні бути стягнуті з відповідачів на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про заставу», ст.ст. 526, 589, 625, 627, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 19, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення інфляційних витрат та 3% річних за невиконання грошового зобов`язання задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_6 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» (Ідентифікаційний код юридичної особи: 36422974) суму у розмірі 256 420,30 грн яка складається з:

- 3% річних за час прострочення виконання грошового зобов`язання з дострокового повернення Кредиту у розмірі 481 107,56 грн за 1027 днів в період з 16.01.2016 по 08.11.2018 в розмірі 40 610,75 грн;

- 3% річних за час прострочення виконання грошового зобов`язання з дострокового повернення Кредиту у розмірі 215 062,02 грн за 844 дні у період з 08.11.2018 по 01.03.2021 в розмірі 14 918,82 грн;

- інфляційних втрат заборгованості за час прострочення виконання грошового зобов`язання з дострокового повернення Кредиту у розмірі 481 107,56 грн за 1027 днів в період з 16.01.2016 по 08.11.2018 в розмірі 172 717,61 грн;

- інфляційних втрат заборгованості за час прострочення виконання грошового зобов`язання з дострокового повернення Кредиту у розмірі 215 062,02 грн за 844 дні у період з 08.11.2018 по 01.03.2021 в розмірі 28 173,12 грн..

Стягнути ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_6 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 3846,31 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8300 грн.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.Г. Васюченко