Рішення № 112863331, 14.11.2022, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/37967/20-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2022 року

Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Григоренко І.В.,

при секретарі: Андрієнко І.І.,

за участю:

представника позивача: не з`явився,

відповідача: не з`явився,

представника третьої особи: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Міжнародна СК» про стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІКА» (далі - позивач, ПрАТ «СК «УНІКА») звернулось до Печерського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача страхове відшкодування у розмірі 10 428,89 грн., та стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2 102,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 12.03.2018 року між ПрАТ «СК «УНІКА» та ОСОБА_2 , було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 370005/4610/0000273, предметом якого є майнові інтереси Страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням автомобілем Renault Logan, державний номер НОМЕР_1 . 20.02.2019 року о 14 год. 55 хв. в м. Києві по вул. Васильківській, буд. 15 сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля Toyota RAV4, державний номер НОМЕР_2 , під керуванням відповідача та автомобіля Renault Logan, державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок якої автомобілі отримали механічні пошкодження. Власник автомобіля Renault Logan, державний номер НОМЕР_1 , звернулася до ПрАТ «СК «УНІКА» із заявою про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок ДТП та в подальшому було складено страховий акт № 00291019 від 11.03.2019 року, на підставі якого, позивач здійснив власнику автомобіля Renault Logan, державний номер НОМЕР_1 , виплату страхового відшкодування у розмірі 34 717,78 грн. На момент вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована в Товаристві з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» (далі - ТДВ «МСК») на підставі полісу № АМ/6264491. На підставі заяви позивача ТДВ «МСК» відшкодувало 24 288,89 грн. Отже, заборгованість відповідача перед позивачем становить різницю між відшкодованою позивачем потерпілому сумою страхового відшкодування у розмірі 34 717,78 грн. та сумою відшкодування позивачу ТДВ «МСК» у розмірі 24 288,89 грн. і складає 10 428,89 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.09.2020 року справу було передано судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В.

На виконання ч. 6 ст. 187 ЦПК України, 07.09.2020 року судом було зроблено запит до органу реєстрації місця перебування та місця проживання відповідача щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 06.10.2020 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відкрито провадження у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, та судове засіданні для розгляду справи по суті призначено на 30.03.2021 року; залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з додатковою відповідальністю «Міжнародна СК» (далі - третя особа, ТДВ «МСК»).

16.03.2021 року та 19.03.2021 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, в якій останній зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить задовольнити та проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

30.03.2021 року справу знято зі складу у зв`язку із перебуванням головуючого судді у відпустці та судове засідання призначено на 08.07.2021 року.

08.07.2021 року від представника позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання, призначеного на 08.07.2021 року, без фіксування технічними засобами.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 08.07.2021 року, у зв`язку із неявкою в судове засідання учасників справи, щодо яких відсутні відомості про вручення повідомлення про дату, час та місце судового засідання, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 29.11.2021 року.

23.11.2021 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, в якій останній зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить задовольнити та проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

26.11.2021 року від представника відповідача - адвоката Мурашова П.А. надійшов відзив на позовну заяву, який останній іменує поясненнями, та в яких останній зазначив, що підстави для задоволення позову відсутні. Крім того, від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 26.11.2021 року пояснення представника відповідача - адвоката Мурашова П.А. повернуто заявнику без розгляду.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 26.11.2021 року, у зв`язку із неявкою в судове засідання учасників справи, щодо яких відсутні відомості про вручення повідомлення про дату, час та місце судового засідання, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 21.04.2022 року.

13.04.2022 року від представника позивача надійшло клопотання, без застосування електронного цифрового підпису, про розгляд справи за його відсутності, в якій останній зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить задовольнити та проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 21.04.2022 року, у зв`язку із неявкою в судове засідання учасників справи, щодо яких відсутні відомості про вручення повідомлення про дату, час та місце судового засідання, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 14.11.2022 року.

08.11.2022 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, в якій останній зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить задовольнити та проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

В судове засідання 14.11.2022 року учасники справи не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, в тому числі, з використанням засобів мобільного зв`язку, електронною поштою та шляхом публікації оголошення на веб-порталі судової влади України.

Відповідач про розгляд справи повідомлена належним чином, про що свідчить направлення останньому копій позовної заяви з додатками та ухвали суду рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на зазначену в позовній заяві адресу, проте, конверт повернувся на адресу суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Як визначено у ч. ч. 1, 2, 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Отже, оскільки копія ухвали суду була направлена відповідачу на зазначену в позовній заяві адресу місця реєстрації останньої, проте, конверт повернувся із відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою», а відповідач про зміну адреси суд не повідомляла, то суд вважає, що ухвала суду відповідачу вручена.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною 1 ст. 223 ЦПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, проте не з`явився в судове засідання без повідомлення причин, відзив відповідач не подав, а представник позивача не заперечує проти вирішення справи за його відсутності, про що зазначено у клопотанні від 08.11.2022 року, суд вважає за можливе ухвалити рішення у справі на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Суд встановив, що 20.02.2019 року о 14 год. 55 хв. в м. Києві по вул. Васильківській, буд. 15 сталася ДТП за участю автомобіля Toyota RAV4, державний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_1 та автомобіля Renault Logan, державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , що підтверджується повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду від 20.02.2019 року (а. с. 19).

Відповідно до повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 20.02.2019 року (Європротокол) ДТП сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 Правил дорожнього руху.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року № 1961-IV (далі - Закон), обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ст. 4 Закону, суб`єктами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники та інші особи, відповідальність яких застрахована, страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро України, потерпілі.

Згідно п. 17.1 ст. 17 Закону, страховики зобов`язані укладати договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (внутрішній договір страхування, міжнародний договір страхування, міжнародний договір «Зелена картка») відповідно до цього Закону та чинного законодавства України.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Renault Logan, державний номер НОМЕР_1 , застрахована в ПрАТ «СК «УНІКА» на підставі договору добровільного страхування наземного транспортного засобу № 370005/4610/0000273 від 12.03.2018 року (а. с. 4 - 17).

Як визначено у п. 22.1 ст. 22 Закону, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

25.02.2019 року власник автомобіля Renault Logan, державний номер НОМЕР_1 , звернулася до ПрАТ «СК «УНІКА» із заявою про подію, що має ознаки страхового випадку та відшкодування шкоди завданої внаслідок пошкодження транспортного засобу, яка заподіяна внаслідок ДТП, що мала місце 20.02.2019 року (а. с. 20).

Відповідно до п. 9.1 та п. 9.2 ст. 9 Закону, страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого.

Згідно ст. 29 Закону, у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Так, відповідно до страхового акту № 00291019 від 11.03.2019 року, сума страхового відшкодування власнику автомобіля Renault Logan, державний номер НОМЕР_1 , становить 34 717,78 грн. (а. с. 24).

Відповідно до п. 36.1 ст. 36 Закону, страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Так, за наслідком розгляду заяви власника автомобіля Renault Logan, державний номер НОМЕР_1 , від 25.02.2019 року, на підставі наказу № 00291019 від 11.03.2019 року ПрАТ «СК «УНІКА» перерахувало ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 34 717,78 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 076728 від 19.03.2019 року (а. с. 26).

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована в ТДВ «МСК» на підставі полісу обов`язкового страхування-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/6264491 (а. с. 18).

За приписами ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до п. 38.1 ст. 38 Закону, страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у п.п. 33.1.2 п. 33.1 ст. 33 цього Закону.

Аналогічне положення містить ст. 1191 ЦК України, відповідно до ч. 1 якої, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Так, позивач просить стягнути з відповідача страхове відшкодування у розмірі 10 428,89 грн., а саме різницю між відшкодованою позивачем потерпілому сумою страхового відшкодування у розмірі 34 717,78 грн. та сумою відшкодування позивачу ТДВ «МСК» у розмірі 24 288,89 грн.

За приписами ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.12.2021 року у справі № 147/66/17 наголошує, що основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми.

Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів») (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.10.2018 року у справі № 760/15471/15-ц, з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 року у справі №147/66/17).

У постанові від 03.10.2018 року у справі № 760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно із цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виникло обов`язку з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених статтею 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. У такому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Як визначено у ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем не надано належних, достатніх та допустимих доказів, у розумінні ст. ст. 76, 77, 78 ЦПК України, на підставі полісу обов`язкового страхування-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/6264491 у ТДВ «МСК» не виникло обов`язку з виплати страхового відшкодування чи доказів того, що розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, що давало б підстави для покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на відповідача.

Суд врахував, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження звернення позивача до ТДВ «МСК» щодо покриття збитків, результат розгляду такого звернення, підтвердження надходження коштів та не надано доказів щодо ліміту відповідальності страховика відповідача на підставі полісу обов`язкового страхування-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/6264491.

За таких обставин, позовні вимоги ПрАТ «УАСК «АСКА» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Як визначено у ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, то питання щодо розподілу судового збору судом не вирішується, а відповідачем належних доказів на підтвердження понесення судових витрат не надано.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 3, 9, 17, 22, 29, 38, 39, 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 1166, 1187, 1188 Цивільного кодексу України, ст. ст. 3, 4, 12, 13, 19, 76-81, 133-141, 259, 263-265, 273, 274-279, 353, 354, 355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позові Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Міжнародна СК» про стягнення грошових коштів - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України в редакції від 15.12.2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено та підписано 24.11.2022 року.

Суддя І.В. Григоренко