Рішення № 112862937, 05.07.2023, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 756/9370/21-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2023 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Вовк С. В.,

при секретарі судового засідання - Брачун О. О.,

розглянувши у в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРКС.КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

Позиція сторін у справі

Позивач ТОВ «МАРКС.КАПІТАЛ» звернулось із вказаним позовом до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 18 471, 08 грн.

Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що з вини ОСОБА_1 , який керував автомобілем «Ауді» (реєстраційний номер НОМЕР_1 ), сталася дорожньо-транспортна пригода. ПрАТ «СК «Провідна» здійснило виплату страхового відшкодування на користь страхувальника - власника автомобіля «Нісан Алмера» (реєстраційний номер НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 у розмірі 19 555, 20 грн. 27 травня 2020 року ПрАТ «СК «Провідна» звернулося до ПрАТ «СК «Саламандра» із заявою на виплату страхового відшкодування № 2300300977 від 19 травня 2020 року, так як станом на 01 березня 2020 року цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_1 була застрахована за полісом № АО/3843994.

ПрАТ «СК «Саламандра», визнавши обґрунтованою заяву ПрАТ «СК «Провідна», здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 18 471, 08 грн.

02 січня 2020 року між ПрАТ «СК «Саламандра» та ТОВ «МАРКС.КАПІТАЛ» укладений договір про надання фінансових послуг факторингу №02.01.2020-СК щодо придбання права вимоги за грошовим зобов`язанням, яке виникло у ПрАТ «СК «Саламандра» до ОСОБА_1 .

Таким чином, відповідач має сплатити позивачу відшкодування у розмірі 18 471, 08 грн.

Відзив на позов, заяви з процесуальних питань від сторони відповідача до суду не надходили.

Згідно з частиною першою статті 174 Цивільного процесуального кодексу України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. Як встановлено, частиною четвертою статті вказаної статті Кодексу, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Процесуальні дії

15 червня 2021 року позивач звернувся до Оболонського районного суду м. Києва, який ухвалою від 24 червня 2021 року передав цивільну справу за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 20 серпня 2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Фактичні обставини справи

ОСОБА_1 01 березня 2020 року у м. Києві по просп. В. Івасюка (колишня назва «Героїв Сталінграда»), (буд. 8), керуючи автомобілем «Ауді» (реєстраційний номер НОМЕР_1 ), при виїзді на перехрестя з круговим рухом не виконав вимогу дорожнього знаку 2.1 та здійснив зіткнення з автомобілем «Ніссан» (реєстраційний номер НОМЕР_2 ), під керуванням ОСОБА_3 , що призвело до пошкодження обох транспортних засобів.

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 03 квітня 2020 року у справі №756/3365/20, котра набрала законної сили 14 квітня 2020 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік та штрафу у розмірі 10 200, 00 грн.

За приписами частин четвертої, шостої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до умов укладеного між ПрАТ «СК «Саламандра» і ОСОБА_1 договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № АО/3843994, страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов`язані з експлуатацією наземного транспортного засобу автомобіля «Ауді» (реєстраційний номер НОМЕР_1 ).

На підставі заяви страхувальника про настання страхового випадку від 19 травня 2020 року та страхового акту № 0026956.05.20/2 від 10 червня 2020 року, ПрАТ «СК «Саламандра» сплатило ПрАТ «СК «Провідна» суму страхового відшкодування в розмірі 18 471, 08 грн.

02 січня 2020 року між ПрАТ «СК «Саламандра» та ТОВ «МАРКС.КАПІТАЛ» укладений договір про надання фінансових послуг факторингу №02.01.2020-СК щодо придбання права вимоги за грошовим зобов`язанням, яке виникло у ПрАТ «СК «Саламандра» до ОСОБА_1 .

Позиція суду та оцінка аргументів сторін

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Законом України «Про страхування», ЦК України та іншими законодавчими актами.

Згідно із частинами першою та другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно пункту 1 частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно з вимогами статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За правилом пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Під час застосування наведених норм права підлягає врахуванню правовий висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, провадження №14-176цс18 (пункти 68-70): стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 зазначеного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Таким чином, відносини між сторонами у справі регулюються правилами статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування». Позивач (який є страховиком потерпілої особи) виконав свої зобов`язання за договором добровільного страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування завданих збитків у повному обсязі.

За змістом статті 993 ЦК України в системному зв`язку зі статтею 990 цього Кодексу та статтею 27 Закону України «Про страхування» можна дійти висновку про те, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди в межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Враховуючи те, що ПрАТ «СК «Провідна» (яке є страховиком потерпілої особи) виконало свої зобов`язання за договором добровільного страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування завданих збитків у повному обсязі, а право грошової вимоги за вказаним зобов`язанням перейшло ТОВ «МАРКС.КАПІТАЛ» на підставі договору про надання фінансових послуг факторингу, то позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат.

За правилами статті 137, 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 2 270, 00 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 5 000, 00 грн.

Керуючись ст. ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 131, 141, 258-259, 263-265, 273, 274, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРКС.КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРКС.КАПІТАЛ» (вул. Колективна, буд. 10, м. Полтава, Полтавська обл., 36023, код ЄДРПОУ 37686922) страхове відшкодування в розмірі 18 471, 08 грн, судовий збір у розмірі 2 270, 00 грн і 5 000, 00 грн - витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а особою, яка була відсутня при проголошенні рішення, протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя С. В. Вовк