Єдиний державний реєстр судових рішень
справа № 753/395/22
провадження № 2-аз/753/3/23
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 серпня 2023 року Дарницький районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді Коренюк А.М.
при секретарі Кравців Х.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу в порядку адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті «Укртрансбезпека» про скасувавання постанов у справах про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані у автоматичному режимі, суд -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 30.12.2021 року звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті «Укртрансбезпека» про скасувавання постанов у справах про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані у автоматичному режимівід 08 та 10 грудня 2021 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 1321 КпАП України, посилаючись на те, що вказані постанови винесені з порушенням вимог КпАП України, ПДР України, Закону України «Про дорожній рух», та вважає їх незаконними, оскільки 09.10.2021 року о 06 год. 24 хв. під час керування автомобілем «Мерседес-Бенс», д.н.з. НОМЕР_1 , на а/д «М-06 Київ-Чоп» на 24 км+100 п.22.5 ПДР України, а саме те, що відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищеням нормативних параметрів зазначених п.22.5 ПДР України: навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 34,9% (9, 712 тон), а також 09.10.2021 року о 08 год. 54 хв. під час керування автомобілем «Мерседес-Бенс», д.н.з. НОМЕР_2 , на а/д «М-06 Київ-Чоп» на 24 км+100 п.22.5 ПДР України, а саме те, що відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищеням нормативних параметрів зазначених п.22.5 ПДР України: навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 30,3% (8, 828 тон), й 11.10.2021 року о 06 год. 07 хв. під час керування автомобілем «Мерседес-Бенс», д.н.з. НОМЕР_1 , на а/д «М-06 Київ-Чоп» на 24 км+100 п.22.5 ПДР України, а саме те, що відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищеням нормативних параметрів зазначених п.22.5 ПДР України: навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 41,1% (10, 878 тон), зазначені факти порушення п.22.5 ПДР України не визнає, вважає, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів про вчинені правопорушення за ч.2 ст. 1321 КпАП України, адже оскаржувані три постанови винесені без належних доказів, що не забезпечує доведеність вчинення таких правопорушень, не доводить вказаний факт, й за відсутності порушення п.22.5 ПДР України дії відповідача щодо винесення оскаржуваних постанов є протиправними.
Вважає дії державного інспектора відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті щодо винесення відносно нього постанов у справах про адміністративні правопорушення неправомірними, а притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення п.22.5 ПДР України за ч.2 ст. 1321 КпАП України незаконними.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, яким зокрема Кодекс адмінстративного судочинства України викладений в новій редакції.
В судовому засіданні представник позивача Мазур І.О., діюча на підставі ордера адвоката про надання правової допомоги від 22.06.2023 року (а.с. 106), позовні вимоги підтримала з тих же підстаав та просила їх задовольнити.
В судовому засіданні представник відповідача Гаврилюк Н.О., діюча на підставі довіреності від 26.05.2023 року, позовні вимоги не визнала та просила відмовити у їх задоволенні за недоведеністю та необгрунтованістю, зважаючи на доведеності відповідачем вини позивача у вчиненні правопорушень належними доказами, а саме те, що правопорушення зафіксовано у автоматичному режимі, про що зазначено у оскаржуваних постановах, й на підтвердження чого надано відео та фото - фіксація, які зазначені як докази у таких постановах. А тому за таких підстав доводи позивача вважає необгрунтовами, а дії посадової рособи щодо винесення оскаржуваних постанов про притягнення позивача до адністративної відповідальності грунтуються на вимогах закону.
Звертає увагу на те, що зважування автомобільного вантажу, яке перевозилось позивачем, відбувалось на вагах, які пройшли повірку, про що наявні відповідні документи, відтак, похибки (помилки), невірності бути не могло.
Відповідачем подано відзив на позов, доводи якого зводяться до вказаних висновків.
Позивачем подано відповідь на відзив, у якому вказує на те, що груз, який перевозився вантажними автомобілями був сипучим, й з огляду на такий стан вантажу, за його фізичними властивостями вимірювання не могло бути точним. Й на спростування автоматичної фіксації правопорушення вказує на наявність у позивача накладних перевезення такого вантажу, у яких вказана вага перевизення вантажу, що на його думку, спростовує перевищення нормативу перевезення вантажу.
Відповідач заперечив щодо вказаного доводу та вказав, що обумовлені накладні перевезення вантажу не можуть бути належними доказами дійсної ваги вантажу, що перевозився вантажними автомобілями, адже встановлення допустимих вагових параметрів встановлюється лише шляхом зважування, за наслідками яких й встановлено порушення (перевищення нормативних параментів ваги).
Адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч.1 ст. 286 КАС України).
Справа розглядась у порядку спрощеного провадження (п.20 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України), зважаючи на її категорію (ч.6 ст. 12, ст.257 КАС України).
Адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (ч.1 ст. 262 КАС України).
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (ч.5 ст. 262 КАС України).
Статтею 268 КАС України передбачені особливості повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду та особливості розгляду судом окремих категорій адміністративних справ.
Так, у справах, визначених ст.ст. 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку.
Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.
Вислухавши сторін, їх доводи та заперечення, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з"ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об"єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, з уразуванням відзиву на позов, поданого відповідачем із додатками до нього, відповіді на відзив, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає відмові у задоволенні із наступних підстав.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (п.2 ч.1 ст. 5 КАС України).
Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст. 9 КАС України).
Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення йде своїм корінням у більш загальний принцип, втілений у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Втім, це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.
Судом встановлено, що відповідно до постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване у автоматичному режимі від 08 грудня 2021 року серії ВМ № 00002451, винесеної старшим інспектором відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Колєснік Н.Г. про те, що 09.10.2021 року о 6 год. 24 хв. за адресою: М-06 Київ-Чоп, км 24+100 зафіксовано транспортний засіб «Мерседес-Бенкс», д.н.з. НОМЕР_1 . Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параментів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 34,9% (9, 712 тон), чим порушив 22.5 ПДР України, вчинивши правопорушення, передбачене ч.2 ст. 1321 КпАП України.
Факт правопорушення підтверджує фото/відеофіксацією.
Наслідком чого стало притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 1321 КпАП України з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 51 000 грн. 00 коп. (а.с. 10).
Відповідно до постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване у автоматичному режимі від 08 грудня 2021 року серії ВМ № 00002450, винесеної старшим державним інспектором відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Колєснік Н.Г. про те, що 09.10.2021 року о 8 год. 54 хв. за адресою: М-06 Київ-Чоп, км 24+100 зафіксовано транспортний засіб «Мерседес-Бенкс», д.н.з. НОМЕР_2 . Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параментів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 30,3% (8, 828 тон), чим порушив 22.5 ПДР України, вчинивши правопорушення, передбачене ч.2 ст. 1321 КпАП України.
Факт правопорушення підтверджує фото/відеофіксацією.
Наслідком чого стало притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 1321 КпАП України з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 51 000 грн. 00 коп. (а.с. 9).
Відповідно до постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване у автоматичному режимі від 10 грудня 2021 року серії ВМ № 00002700, винесеної старшим державним інспектором відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Савченко В.О. про те, що 11.10.2021 року о 6 год. 07 хв. за адресою: М-06 Київ-Чоп, км 24+100 зафіксовано транспортний засіб «Мерседес-Бенкс», д.н.з. НОМЕР_1 . Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних парламентів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 41,1% (10, 878 тон), чим порушив 22.5 ПДР України, вчинивши правопорушення, передбачене ч.2 ст. 1321 КпАП України.
Факт правопорушення підтверджує фото/відеофіксацією.
Наслідком чого стало притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 1321 КпАП України з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 51 000 грн. 00 коп. (а.с. 11).
Ч.2 ст. 1321 КпАП України передбачено відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами , - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, громадян - суб`єктів господарської діяльності - у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
П.22.5 ПДР України передбачено, що за спеціальними правилами здійснюються перевезення небезпечних вантажів і незнешкодженої тари з-під них, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,65 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактична маса понад 38 т, навантаження на одиночну вісь - 10 т, здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (на встановлених Мінтрансом і Державтоінспекцією маршрутах - 40 т, для контейнеровозів на встановлених маршрутах - 44 т, навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Правила дорожнього руху відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством ( ПДР України ).
Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити підрозділ міліції, власника дороги або уповноважений ним орган (п. 1.5 ПДР України).
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з положеннями ст.251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Практикою ЄСПЛ констатується, що «національне законодавство має з достатньою чіткістю визначати межі та спосіб здійснення відповідного дискреційного права, наданого органам влади, щоб забезпечувати громадянам той мінімальний рівень захисту, на який вони мають право згідно з принципом верховенства права в Демократичному суспільстві» (п. 33 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Доменічіні проти Італії» (Domenichini v. Italy), Reports 1996-V).
Відповідно до вимог діючого законодавства, а саме ст. ст. 9, 245, 252 КпАП України, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі, а саме комплекс ознак передбачає чотири елементи: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт і суб`єктивна сторона.
Диспозиція ч.2 ст. 1321 КпАП України передбачає відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами, - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, громадян - суб`єктів господарської діяльності - у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Суд, надавши правову оцінку змісту обґрунтування складу адміністративних правопорушень, викладених в оскаржуваних постановах, з урахуванням вимог ст. 256 КпАП України, вважає, що посадовими особами зазначений склад правопорушення - суть адміністративного правопорушення - які саме дії позивача призвели до порушення ч.2 ст. 1321 КпАП України.
Суть адміністративного правопорушення є основною складовою правопорушення.
Особа, щодо якої складений протокол/постанова про адміністративне правопорушення, має знати в чому вона звинувачується.
Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення (ч.1 ст. 8 КпАП України).
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч.1 ст. 9 КпАП України).
Відповідно до ст. 280 КпАП України суд при розгляді справи зобов"язаний з"ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
Згідно з статтею 7 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Судом встановлено, що доказом вчинення позивачем правопорушення відповідно до ст.251 КпАП України є фото- відеозаписи, про які зазначено у оскаржуваних постановах про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Доводи позивача про відсутність доказів про вчинене правопорушення, спростовується доказами, наданами відповідачем, адже вони долучені до оскаржуваних постанов, й зазначені як докази вини у вчинених правопорушеннях, правопорушення було зафіксована у автоматичному режимі. Натомість посилання позивача на наявні накладні із зазначення ваги вартажу, не спростовують вину у вчинених правопорушеннях, оскільки встановлення допустимих вагових параметрів встановлюється лише шляхом зважування, за наслідками яких й встановлено порушення.
Так, докази про вчиення позивачем правопорушення є належними та допустимими, оскільки зібрані відповідачем в установленому законом порядку, і у своїй сукупності, взаємозв`язку, достатності та достовірності повністю підтверджують фактичні обставини вчинення даного адміністративного правопорушення, та винуватість в них позивача.
Докази, які б спростовували факт порушення позивачем за ч.2 ст. 1321 КпАП України, судом не встановлені, за таких підстав суд вважає вимоги позивача про скасування постанов у справах про адміністративне правопорушення не обгрунтованими.
Судом встановлена правомірність дій відповідача в частині винесення постанов про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, і вважає, що останні не можуть бути визнані протиправними лише з його формальних міркувань позивача, та розцінюються судом, як бажання позивача уникнути адміністративної відповідальності.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що сформульовані у п. 43 рішення від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом ».
Доводи позивача не грунтуються на законі, спростовуються доказами, наданими відповідачем (фото/відеофіксація, застосування технічних засобів контролю зважування вантажу, які сертифіковані та мають повірку).
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно ст.9 КпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КпАП суд при розгляді справи зобов"язаний з"ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
За встановлених обстанив суд вважає, що позивач умисно вчинив правопорушення за ч.2 ст. 1321 КпАП України, що підтверджується його протиправними, винними діями, за які законом передбачено адміністративна відповідальність.
Зважаючи на наслідки вчиненого правопорушення, сукупності ознак та неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою ознак, за якими можна констатувати винуватість позивача як правопорушника державним інспектором Департаменту державного конролю на транспорті доведеною.
Інші доводи позивача, які наведені у позові, не впливають на висновку суду та не потребують детального обґрунтування, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.
Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ("Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
Враховуючи зібрані по справі докази, суд вважає рішення відповідача про винесення постанов відносно позивача правомірним, оскільки судом достовірно встановлені факти наявності в діях такого позивача порушення п.22.5 ПДР України, що підтверджується фото та відео - фіксацією, наданим відповідачем, як докази вчинення правопорушень, та правомірності притягнення його до адміністративної відповідальності з накладенням штрафу відповідно до санкції частини 1 статті 1321 КпАП України.
За таких підстав позов підлягає відмові у задоволенні, а рішення суб`єкта владних повноважень залишенню без змін.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зважаючи на наслідки розгляду справи, понесені позивачем судові витрати, покласти на такого позивача.
На підставі вищевикладеного, п.22.5 ПДР України, керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 19, 20, 21, 22, 42, 44, 45, 46, 47, 72-76, 77, 79, 192, 193, 194, 241, 242, 243, 245, 246, 250, 251, 286 КАС України, ч.1 ст. 1321 КпАП України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті «Укртрансбезпека» про скасувавання постанов у справах про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані у автоматичному режимі від 08 та 10 грудня 2021 року - залишити без задоволення, а рішення суб`єкта владних повноважень - без змін.
Понесені позивачем судові витрати покласти на такого позивача.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення (ч.4 ст. 286 КАС України).
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до ст.297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до «Перехідні положення» КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
СУДДЯ:
Судове рішення № 112862669, Дарницький районний суд міста Києва було прийнято 15.08.2023. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 753/395/22. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: