Рішення № 112859794, 14.08.2023, Київський районний суд м. Полтави

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 642/572/21

Провадження № 2/552/2003/23

Р І Ш Е Н Н Я

іменем україни

14.08.2023 Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Яковенко Н.Л.,

секретаря судового засідання Кондра Ю.Ю.,

за участю

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтава в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 642/572/21 за позовом ОСОБА_2 до Харківської міської ради про встановлення фату постійного проживання, визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, третя особа - ОСОБА_3 , -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 03.02.2021 звернувся в Ленінський районний суд м. Харкова з позовом до Харківської міської ради про встановлення факту постійного проживання, визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_5 та ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 15.02.1996.

Зазначав, що ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вказував, що з березня 2008 року перебував в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 та по день її смерті проживали разом в квартирі АДРЕСА_1 .

Вказував, що з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 до нотаріальної контори не звертався, після померлої відкрилася спадщина, до складу якої ввійшла 1/2 частка в праві власності на квартиру.

В поданій до суду позовній заяві просив суд встановити факт постійного проживання ОСОБА_4 разом з дружиною ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_2 . Просив також визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлої ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 08.02.2021 відкрито провадження в справі за позовом ОСОБА_4 за правилами загального позовного провадження.

Відповідачем Харківською міською радою 15.03.2021 подано до суду відзив на позовну заяву, який обґрунтований тим, що позивачем на обґрунтування факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини не надано до суду доказів. Також відповідач вказував, що позивачем не підтверджено, що на момент смерті ОСОБА_7 квартира належала їй на праві приватної власності. В задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харків від 14.06.2021 закрито підготовче провадження вданій справі та призначено судове засідання з розгляду справи по суті.

Протокольною ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 18.02.2022 (а.с. 143) залучено ОСОБА_2 в якості правонаступника позивача ОСОБА_4 .

Відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 14.03.2022 № 7/0/9-22 змінено територіальну підсудність судових справ Орджонікідзевського районного суду м. Харкова на Київський районний суд м. Полтави.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 23.03.2023 справу прийнято до провадження суду.

В судовому засіданні з розгляду справи по суті представник позивача ОСОБА_2 повністю підтримала подану до суду позовну заяву, посилаючись на викладені в ній обставини.

Харківська міська рада в судове засідання своїх представників не направила.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши зібрані в справі докази, приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 , 1982 року народження, 28.03.2008 зареєстрував шлюб з ОСОБА_8 .

Також встановлено, що ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис про смерть від 13.02.2017 № 2342.

За життя ОСОБА_6 у встановленому законом порядку зареєструвала своє постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно інформація щодо зареєстрованого права на квартиру АДРЕСА_1 відсутня.

За даними Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради, станом на 31.12.2012 наявна інформація про зареєстроване право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_9 та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За змістом ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст.ст. 1222, 1223, 1261, 1262 ЦК України спадкоємці визначаються за законом і за заповітом, у разі відсутності заповіту, право на спадкування за законом в першу чергу мають діти спадкодавця, той з подружжя, хто його пережив, та батьки.

Статтею 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Ч. 3 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Статтею 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Як встановлено судом, ОСОБА_4 , перебуваючи з ОСОБА_6 в зареєстрованому шлюбі та будучи спадкоємцем її майна за законом, у встановленому законом порядку та у встановлений шестимісячний строк до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини не звертався.

Також судом встановлено, що станом на час смерті ОСОБА_6 зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_4 була адреса: АДРЕСА_3 .

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Матеріали справи не доказів на підтвердження факту спільного проживання ОСОБА_4 із ОСОБА_6 на час відкриття спадщини, станом на 08.02.2012.

Зокрема, як встановлено судом, ОСОБА_6 на день смерті у встановленому законом порядку зареєструвала своє місце проживання в квартирі АДРЕСА_1 .

За даними Реєстру територіальної громади міста Харків до складу сім`ї ОСОБА_6 належали: ОСОБА_10 , ОСОБА_3 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 (довідка про склад сім`ї).

Також дослідженими в справі доказами встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (актовий запис про народження № 820 від 25.12.1992), яка є третьої особою по справі, за даними Реєстру територіальної громади міста Харків має зареєстроване місце проживання в АДРЕСА_2 .

25.09.2009 до актового запису про народження № 820 від 25.12.1992 внесено відомості про усиновлення на підставі рішення Комінтернівського районного суду м. Харків від 19.03.2003 в справі № 2-2976, в тому числі внесено зміни про прізвище, ім`я та по батькові дитини.

Також встановлено, що ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що є датою смерті, але лікарське свідоцтво про смерть від 10.02.2017, витяг для отримання допомоги на поховання видані не ОСОБА_4 , як подружжю, а сторонній людині - заявнику ОСОБА_13 .

При цьому паспорт померлої на час реєстрації смерті ОСОБА_6 не здавався, її громадянство, місце народження та місце проживання не було підтверджено.

За даними державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть лише 30.01.2018 внесено відповідні зміни до актового запису про смерть ОСОБА_6 із зазначенням вірних анкетних даних померлої, зокрема, і щодо дати її народження.

Зазначені встановлені судом обставини повністю спростовують твердження позивача про те, що ОСОБА_4 був присутній за місцем проживання ОСОБА_6 , на час виклику лікарів швидкої медичної допомоги, а також твердження про те, що ОСОБА_4 було здійснено її поховання.

Повідомлення Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області щодо неодноразових звернень ОСОБА_4 датоване жовтнем 2020 року, тобто, після спливу понад три роки з дати смерті ОСОБА_6 та не містить інформації щодо змісту таких звернень та дат їх надходження.

Той факт, що станом на жовтень 2020 року ОСОБА_4 мешкав фактично за адресою АДРЕСА_2 , жодним чином не підтверджує факту його постійного проживання за вказаною адресою станом на лютий 2017 року.

Показання допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_15 судом оцінюються критично.

Як встановлено судом, ОСОБА_15 є близьким родичем позивачу ОСОБА_2 .

Окрім того, за довіреністю, яка була посвідчена 14.05.2021, ОСОБА_4 уповноважував представляти його інтереси та бути його представниками одночасно ОСОБА_2 та ОСОБА_15 .

Зазначені обставини свідчать про можливу особисту зацікавленість свідка ОСОБА_15 в результатах вирішення справи.

Натомість, свідок ОСОБА_14 повідомила суду, що особисто присутня на час смерті ОСОБА_6 , а також при її похованні не була, обставини смерті та поховання ОСОБА_6 їй відомо виключно зі слів ОСОБА_4 .

За таких обставин, суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження тієї обставини, що ОСОБА_4 постійно проживав разом із спадкодавцем ОСОБА_6 на час відкриття спадщини, станом на ІНФОРМАЦІЯ_1, тому в цій частині позовні вимоги заявлені безпідставно та не підлягають задоволенню.

Оскільки ОСОБА_4 після померлої ОСОБА_6 спадщину у встановлений законом строк не прийняв, питання про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини не порушувалося, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання за ОСОБА_4 права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлої ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є повністю безпідставними.

Також судом встановлено, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис від 19.06.2021 № 12160.

За життя ОСОБА_4 склав заповіт від 05.11.2020, згідно з яким належне йому майно заповів ОСОБА_2 .

Також встановлено, що після померлого ОСОБА_4 приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області 17.12.2021 відкрита спадкова справа № 162/2021, із заявою про прийняття спадщини звернулася ОСОБА_2 .

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Як встановлено судом, померлому ОСОБА_4 на момент відкриття спадщини не належала частка в праві власності на квартиру АДРЕСА_1 , отже, не входить до складу спадщини після його смерті.

Тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання за позивачем права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування є безпідставними та не підлягають задоволенню.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог відповідно до ст. 141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 264, 265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Харківської міської ради про встановлення фату постійного проживання, визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

-позивач ОСОБА_2 , місце проживання АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

-відповідач Харківська міська рада, місцезнаходження 61003, м. Харків, пл. Конституції ,7, код ЄДРПОУ 04059243;

-третя особа ОСОБА_3 , останнє відоме зареєстроване місце проживання АДРЕСА_5 .

Повне судове рішення складено 16.08.2023.

Головуючий суддя Н.Л.Яковенко