Рішення № 112852152, 15.08.2023, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/1060/23

Провадження №2/226/287/2023

РІШЕННЯ

Іменем України

15.08.2023 Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Салькової В.С.,

за участю секретаря судового засідання Мініної Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в місті Мирнограді Донецької області цивільну справу за позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за теплову енергію,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції та вимоги позивача

Позивач Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» в особі Відокремленого підрозділу «Виробнича одиниця обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Мирноградтепломережа» звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за теплову енергію. В обґрунтування вимог зазначив, що він є теплопостачальним підприємством, метою діяльності якого є виробництво теплової енергії, транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії у виді пари та гарячої води споживачам у порядку, встановленому законодавством. Відповідачі є споживачами послуг з теплопостачання, які на підставі особового рахунку № НОМЕР_1 надаються їм за адресою: АДРЕСА_1 , де вони значаться зареєстрованими, в централізованому порядку. Будинок, в якому знаходиться квартира відповідачів, є багатоквартирним, приєднаним до системи централізованого теплопостачання. Обов`язком споживачів житлово-комунальних послуг, до яких, в тому числі, належать послуги з постачання теплової енергії, незважаючи на те, є споживачі власниками квартири чи наймачами, є своєчасна оплата спожитих послуг, які надавалися відповідачам в опалювальних періодах з 01.10.2020 до 01.05.2023 відповідно до актів про підключення житлового будинку, в якому мешкають відповідачі, до мереж теплопостачання за встановленими тарифами. Згідно з розпорядженням голови облдержадміністрації, начальника обласної військової адміністрації від 27.09.2022 №444/5-22 «Про встановлення обласному комунальному підприємству «Донецьктеплокомуненерго» тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання» послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для всіх категорій споживачів протягом воєнного часу в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, до всіх категорій споживачів ОКП «ДТКЕ» застосовуються тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з теплопостачання теплової енергії і постачання гарячої води на рівні тарифів, що застосовувалися до цих споживачів станом на 24.02.2022.

За період з 01.10.2020 до 01.05.2023 відповідачам за особовим рахунком № НОМЕР_1 відповідно до Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018, Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг та постанови КМУ від 21.08.2019 №830 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» було нараховано заборгованість, виниклу в цей період за несплату послуг з надання теплової енергії, в розмірі 8292,37 грн. Оскільки в добровільному порядку вказана сума відповідачами позивачу не сплачена, позивач просить суд стягнути її з відповідачів на його користь в солідарному порядку. Крім цього, в порядку ст.625 ЦК України позивач просить суд стягнути з відповідачів на його користь солідарно інфляційні втрати за період з 01.12.2020 по 01.02.2022 в розмірі 180,88 грн, 3% річних в сумі 59,03 грн за період з 01.12.2020 до 01.02.2022, а також заборгованість за абонентське обслуговування в розмірі 710,25 грн за період з 01.10.2020 до 01.05.2023, витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684,00 грн по 1342 грн з кожного та 35,00 грн по 17,50 грн з кожного за отримання відомостей з Державного реєстру речових прав.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, зазначивши у позові про розгляд справи за її відсутності та надавши у заяві згоду на ухвалення у справі заочного рішення.

Відповідачі до суду не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися у порядку, передбаченому ЦПК України, надали суду заяви про розгляд справи без їхньої участі, у яких зазначили, що з позовними вимогами не згодні. Відзиву на позов відповідачі суду не подали, невизнання позову не обґрунтували.

Інших клопотань в порядку ст.222 ЦПК України учасниками справи суду не надано, підстави для вирішення справи шляхом укладення мирової угоди відсутні.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

28.06.2023 до органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи здійснено запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідачів, відповідь на який надійшла до суду 04.07.2023.

04.07.2023 ухвалою суду відкрите спрощене позовне провадження у даній справі, призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні 02.08.2023, відповідачам запропоновано подати суду відзив на позовну заяву.

Розгляд справи відкладався через неявку 02.08.2023 до суду відповідача ОСОБА_2 та ненадходження від неї будь-яких заяв або клопотань.

В судовому засіданні 14.08.2023 у зв`язку із надходженням заяв від обох відповідачів про розгляд справи за їхньої відсутності судом постановлено розглядати дану справу з ухваленням рішення без участі сторін за наявними у справі доказами.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що місце проживання відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстроване у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , яка знаходиться у багатоповерховому житловому будинку, під`єднаному до об`єднаної системи центрального опалення.

Згідно з інформацією з Реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна, відомості щодо права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження відносно квартири АДРЕСА_2 станом на 07.04.2023 відсутні, квартира належить на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 10.09.2003.

Як вбачається з актів про підключення та відключення жилого будинку АДРЕСА_3 до системи централізованого опалення, у опалювальні періоди 20202023 років будинок підключався до та відключався від системи централізованого опалення у звичайному режимі (жовтень-листопад та березень-квітень відповідно).

Відповідно до наданих позивачем письмових розрахунків, заборгованість за надану теплову енергію за адресою проживання відповідачів (особовий рахунок № НОМЕР_1 ) за період з 01.10.2020 до 01.05.2023 складає 8292,37 грн, інфляційні втрати за період з 01.12.2020 по 01.02.2022 180,88 грн, 3% річних 59,03 грн за період з 01.12.2020 до 01.02.2022, заборгованість за абонентське обслуговування 710,25 грн за період з 01.10.2020 до 01.05.2023.

Ухвалою Димитровського міського суду Донецької області від 15.05.2023 було відмовлене у видачі судового наказу про стягнення з відповідачів заборгованості за заявою Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго».

Як вбачається з розрахунків позивача, заборгованість за теплову енергію складається з нарахувань відповідачам вартості оплати послуг централізованого опалення, які, як виходить зі змісту позовної заяви, відповідачами не сплачувались. Також позивачем висунуті і похідні від основної вимоги стягнення інфляційних витрат, 3% річних та заборгованості за абонентське обслуговування.

V. Оцінка суду

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України, Законами України «Про теплопостачання», «Про житлово-комунальні послуги», Постановою КМУ від 21.08.2019 №830 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» (далі Правила №830) тощо.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Пунктом другим частини першої статті 5 наведеного вище Закону визначено, що комунальними послугами є в тому числі послуги з постачання теплової енергії.

Згідно з частиною першою статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Статтею 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Верховним Судом у постанові від 27.02.2019 у справі №334/2789/15-ц визначене, що ні ЦК України, ні Законами України «Про житлово-комунальні послуги», «Про теплопостачання», ні Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення не передбачені випадки, коли недодержання письмової форми договору про надання послуг з теплопостачання має наслідком його недійсність. Відсутність письмового договору про надання послуг з теплопостачання та постачання гарячої води не свідчить про відсутність певних договірних відносин і не звільняє відповідачів від оплати за фактично надані послуги.

Таким чином, незважаючи на укладення чи не укладення споживачем договору на теплопостачання, за умови отримання ним відповідних послуг він несе обов`язок щодо оплати отриманої теплової енергії.

Згідно з п.п.3,8 Правил №830опалювальний період період, протягом якого теплопостачальні організації постачають теплову енергію для потреб опалення. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період. Рішення про початок та закінчення опалювального періоду приймається органами місцевого самоврядування з урахуванням кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, державними санітарними нормами і правилами.

Відповідно до наявних у справі актів про підключення та відключення жилого будинку АДРЕСА_3 до системи централізованого опалення, у опалювальні періоди 20202023 років будинок підключався до та відключався від системи централізованого опалення у звичайному режимі (жовтень-листопад та березень-квітень відповідно).

Таким чином, факт отримання послуги з постачання теплової енергії до житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 , в якому знаходиться квартира відповідачів, підтверджується вказаними актами.

В той самий час, для правильного вирішення спору в даному випадку позивач має довести перед судом не лише сам факт надання послуги, а й підтвердити обсяг наданої послуги у спірний період на заявлену в позові суму.

Так, квартира відповідачів знаходиться в багатоквартирному житловому будинку,

при цьому позивачем у позовній заяві зазначене, що заборгованість нарахована згідно з показниками приладу обліку та пропорційно опалювальної площі квартири (виходячи з розміру встановленого тарифу та обсягу спожитої теплової енергії, визначеного та розподіленого відповідно до законодавства), а у разі його відсутності або несправності лічильника плата нараховується за нормативами (нормами) споживання із розрахунку за 1 м2 опалювальної площі квартири та з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря і фактичної кількості днів надання цієї послуги в місяці, який є розрахунковим.

Таким чином позивач, обґрунтовуючи вимоги, наводить два альтернативних способи нарахування плати за теплову енергію і при цьому не визначає, який саме спосіб був застосований при обрахуванні вартості наданої саме відповідачам послуги.

Розрахунок розміру заборгованості, наданий позивачем, також не містить відомостей про метод розрахунку основної заборгованості, у той час як формула обчислення інших елементів заборгованості (3% річних, інфляційних збитків) у ньому наведена. Разом із тим, у розрахунку у відповідній його графі «Лічильник» мається позначка «Є», і при цьому в стовбці «Площа» в кожній строчці наявна позначка «0,00», що само по собі суперечить вимогам розрахунку, передбаченим Правилами №830.

Позивачем у позовній заяві не вказане, чи дійсно обладнаний будинок, у якому мешкають ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , приладом обліку, не надано доказів на підтвердження наявності або невстановлення (несправності) такого приладу. Відповідного акта приймання в експлуатацію приладу обліку теплової енергії матеріали справи не містять. Також не підтверджені первинними документами (актами зняття показань лічильника, актами наданих послуг) дані, наведені у щомісячних рахунках, які виставляються відповідачам.

Слід зазначити, що і актів зняття показань із загальнобудинкового лічильника на початку опалювальних сезонів за час виникнення заборгованості до матеріалів справи не доданий, що також унеможливлює здійснення перевірки розрахунків позивача.

Суд констатує, що до позову взагалі позивачем не додано належного та повного розрахунку заборгованості відповідачів із зазначенням спожитого ними обсягу теплової енергії по місяцям, її вартості, розміру опалювальної площі та інших складових, що є підставою для нарахування такої заборгованості тощо.

Пунктом 24 Правил №830 визначене, що розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку теплової енергії, а у разі їх відсутності пропорційно опалюваній площі (об`єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженоїнаказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 №315. Зі змісту положень Правил №830 та вказаної Методики виходить, що вартість послуги розраховується згідно з даними теплового навантаження будівлі пропорційно опалюваній площі приміщення споживача.

В наданих позивачем на обґрунтування вимог документах не зазначено опалювальної площі у квартирі відповідачів Новікових та чи мається на увазі взагалі площа у квартирі або у місцях загального користування. Отже, позивач, проводячи розрахунки детального розподілу теплової енергії в багатоквартирному будинку між споживачами житлових приміщень, використовує дані, які не підтверджуються жодними доказами, не наводячи а ні опалювальної площі відповідачів, а ні загальної площі будинку, що також впливає на розрахунок енергії, яка споживається. Так, як вже зауважене вище, в розрахунку заборгованості площа зазначена як «0,00».

При цьому, незважаючи на наведене, в ході розгляду справи позивачем не надано жодних доказів на підтвердження відомостей, які є основою для нарахування заборгованості.

Таким чином, суд вважає, що позивачем належними і допустимими доказами не доведено надання послуги відповідачам з теплопостачання на суму 8292,37 грн у спірний період, що є підставою для відмови у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості за теплову енергію. Відповідно не підлягають задоволенню і вимоги про стягнення інфляційних витрат, 3% річних та заборгованості за абонентське обслуговування як такі, що є похідними від первісної вимоги.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами

Відповідно до ст.141 ЦПК України в разі відмови у задоволенні позовних вимог судові витрати у справі покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2,5,10-13,141,259,263-265,280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (84307, Донецька область, м. Краматорськ, пров. Земляний, 2, код за ЄДРПОУ 03337119) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 )про стягненнязаборгованості затеплову енергіюза періодз 01.10.2020до 01.05.2023

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складене 17.08.2023.

Суддя: В.С. Салькова