Рішення № 112851620, 11.08.2023, Мар'їнський районний суд Донецької області

Номер справи 237/4530/23

Номер провадження 2-о/237/77/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.08.23 року м. Курахове

Мар`їнський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді: Ліпчанського С. М.,

при секретарі: Бахтіяровій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Курахове цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Донбаська національна академія будівництва і архітектури, про встановлення факту, що має юридичне значення,-

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту, який має юридичне значення, а саме встановлення факту періоду/періодів навчання у Макіївському інженерно-будівельному інституті з 01 вересня 1982 року по 16 червня 1985 року та з 27 березня 1987 року по 31 липня 1989 року.

Заява обґрунтована наступним. Заявник зазначає, що у зв`язку з досягнення пенсійного віку, він звернувся 22.05.2023 року із заявою про призначення пенсії за віком до ГуПФУ в Покровському районі Донецькій області.

На час звернення, заявнику було призначено пенсію по інвалідності з 2019 року. При призначенні, фахівцями Пенсійного фонду було сформовано особисту справу, проведено перегляд документів, на підставі яких призначено пенсію по інвалідності третьої групи внаслідок загального захворювання при стажі 31 рік 8 місяців 7 днів.

При опрацюванні переходу пенсії з інвалідності на пенсію за віком фахівцем Відділу перерахунку пенсій № 1 Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області визначено страховий стаж 26 років 9 місяців 5 днів, що недостатньо для права на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

До страхового стажу не зараховано період навчання тривалістю 5 років, оскільки перетинається з періодом строкової військової служби. Тому, період навчання необхідно підтвердити довідкою з навчального закладу, видану на підставі архівних документів.

З 01 вересня 1982 року по 31 липня 1989 року заявник навчався у Макіївському інженерно-будівельному інституті на денному відділенні. У період навчання був призваний на строкову військову службу по закінченню третього курсу навчання, а саме з 17 червня 1985 року по 26 березня 1987 року. Після проходження строкової військової служби продовжив навчання на денному відділенні.

Макіївський інженерно-будівельний інститут на теперішній час перейменований в Донбаську національну академію будівництва і архітектури - вищий навчальний заклад в Україні (далі по тексту ДонНАБА). У зв`язку з російською окупацією частини України, ДонНАБА переїхав з Макіївки до Краматорська, а на теперішній час до Івано-Франківська.

На лист заявника ректором ДонНАБА, щодо видачі архівної довідки за період навчання, повідомлено, що підтвердити період навчання на денній формі та отримання диплому НОМЕР_1 неможливо з причини відсутності вищезазначеної інформації в Єдиній державній електронній базі з питань освіти та недоступності архівів ДонНАБА в м. Макіївка, Донецької області, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 20.08.1980 року з 01 вересня 1982 року по 31 липня 1989 року заявник навчався у Макіївському інженерно-будівельному інституті.

У період навчання був примусово призваний для проходження строкової військової служби у період з 17 вересня 1985 року по 26 березня 1987 року (військовий квиток НОМЕР_3 ).

Після проходження строкової військової служби продовжив навчатись в інституті з 27 березня 1987 року по 31 липня 1989 року.

Зазначені відомості підтверджуються трудовою книжкою, дипломом, військовим квитком, які находяться в особистій справі.

У зв`язку з неможливістю підтвердження інститутом періоду навчання на денному відділенні з 01 вересня 1982 року по 16 червня 1985 року та з 27 березня 1987 року по 31 липня 1989 року, з метою зарахування даного періоду до страхового стажу, заявник змушений звернутись до суду з питання встановлення факту, що має юридичне значення.

Ухвалою суду від 07.08.2023 року було відкрито окреме провадження у справі.

Сторони у судове засідання не з`явились, про час та місце слухання повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 293, 315 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема, про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

При цьому суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (далі Постанова Пленуму) певні юридичні факти можуть підтверджуватися рішенням суду.

Як вбачається з роз`яснень, які містяться в п. 1, 12 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», перелік фактів, які встановлюються судом не є вичерпним. При розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства. Разом з тим суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі у зв`язку з пораненням, повідомлення військових частин, військкоматів і інших органів військового управління про загибель чи пропажу без вісті в зв`язку з обставинами військового часу, а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.

Як роз`яснено в п. 1 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 № 5 Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення розгляд в порядку окремого провадження справи про встановлення факту можливий, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно абзацу першого частини четвертої статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

До набрання чинності Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003, діяв Закон України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05.11.1991.

Відповідно до статті 62 ЗаконуУкраїни "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту «в», «д» частини третьої статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується: військова служба та перебування в партизанських загонах і з`єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби; навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі;

Відповідно до частини третьої статті 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Відповідно до п.1 «Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

З урахуванням викладеного, на основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 , оскільки вимоги засновані на законі, є обґрунтованими та доведені в судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 293, 315, 319 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Донбаська національна академія будівництва і архітектури, про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста Курахове, Мар`їнського району, Донецької області, Україна, РНОКПП НОМЕР_4 , факт періоду/періодів навчання у Макіївському інженерно-будівельному інституті з 01 вересня 1982 року по 16 червня 1985 року та з 27 березня 1987 року по 31 липня 1989 року.

Рішення набуває законної сили негайно з моменту підписання суддею для запобігання загрози життю та здоров`ю учасників процесу у період дії воєнного стану.

Учасники справи не обмежуються у правах подачі апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя С.М.Ліпчанський