Ухвала суду № 112851357, 15.08.2023, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

пр. № 2/759/4478/23

ун. № 759/15147/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2023 року м. Київ

суддя Святошинського районного суду м. Києва Ул`яновська О.В. перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Урожай Дистрибьюшн» про стягнення заробітної плати, стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати заробітної плати, стягнення компенсації за невикористану відпустку, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

у серпні 2023 р. до позивач звернувся до суду із зазначеними позовними вимогами.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Позовна заява за змістом і формою повинна відповідати ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

При вивчені позовної заяви та доданих до неї документів встановлено, що дана позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України з наступних підстав.

Позивач просить звільнити його від сплати судового збору, посилаючись на ту обставину, що його матеріальний стан не дозволяє йому сплатити судовий збір, оскільки він перебуває у скрутному та негативному фінансовому становищі з 04.04.2023, тобто з моменту звільнення з роботи.

За приписами ч. 1 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ст. 133 ЦПК України). Таким законом є Закон України «Про судовий збір».

Як вбачається зі змісту норм ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина 2 цієї ж статті):

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

З аналізу ст. 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі №0940/2276/18 (провадження N 11-336апп20).

Отже, єдиною підставою за якою суд має право (однак не зобов`язаний) відстрочити чи розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від його сплати є врахування судом майнового стану заявника (позивача).

При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Натомість, визначення судом майнового стану сторони є оціночним і залежить від поданих доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.

Згідно з позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 686/114/16-ц, положення Закону України «Про судовий збір» не містять вичерпного й чітко визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи; у кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ у справі «Kniat v. Poland», заява № 71731/01; п. 63- 64 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland», заява № 73547/01).

Тобто, підтвердження рівня майнового стану сторони має бути повним та всестороннім, для чого особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна обґрунтувати та підтвердити свої доводи відповідними доказами, які б відображали усі аспекти майнової спроможності позивача сплатити передбачений законом розмір судового збору.

Отже, при дослідженні матеріалів позовної заяви та поданих до неї документів, судом не встановлено обставин, які б свідчили про існуюче складне матеріальне становище позивача, яке б перешкоджало йому сплатити суму судового збору при зверненні з позовом до суду.

Також слід зазначити, що підстава перебування у скрутному матеріальному становищі через звільнення, не може в повній мірі свідчити про те, що позивач не має інших джерел для існування та забезпечення своїх потреб - зокрема для сплати судового збору (вклади, нерухоме та рухоме майно з якого отримується дохід, компенсації, сукупний дохід родини, тощо). Позивачем не надано й документів на підтвердження того, що він має статус малозабезпеченої особи, дохід якої є нижчим від прожиткового мінімуму, що могло б беззаперечно свідчити про скрутне матеріальне становище.

Оскільки в межах даного спору до поданого клопотання позивачем не надано достатніх та належних доказів наявності інших підстав для його відстрочення від сплати судового збору відповідно до ч. 1 ст. 8 цього ж Закону, тому суд не вбачає правових підстав для задоволення поданого клопотання про відстрочення його від сплати.

З метою усунення недоліків поданої позивачем позовної заяви, слід сплатити судовий збір, враховуючи ціну позову згідно визначених положень ст. 177 ЦПК України.

Судовий збір необхідно перерахувати на реквізити для перерахування судового збору, які знаходяться за посиланням: https://sv.ki.court.gov.ua/sud2608/gromadyanam/tax/

Вищенаведені недоліки позовної заяви унеможливлюють відкриття провадження у справі.

Оскільки позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175, 177 ЦПК України, заява підлягає залишенню без руху.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Урожай Дистрибьюшн» про стягнення заробітної плати, стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати заробітної плати, стягнення компенсації за невикористану відпустку, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, стягнення моральної шкоди залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків терміном у 10 днів з моменту отримання копії ухвали суду.

У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя: О.В. Ул`яновська