Єдиний державний реєстр судових рішень
Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
місто Харків
14.08.2023 р. справа №520/17752/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши за процедурою письмового провадження у порядку ст. 263 КАС України за позовом
ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач, заявник)до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі за текстом - відповідач, владний суб`єкт, орган публічної адміністрації, Управління)провизнання дій протиправними та спонукання до перерахунку пенсії, -
встановив:
Позивач у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області які полягають у зменшенні з 01.12.2019 пенсії ОСОБА_1 при перерахунку пенсії за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2023 р. по справі № 520/10487/22 з 79% грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення; 2) визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 доплати до пенсії у розмірі 2000,00 гривень згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з 01.07.2023 року; 3) зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у розмірі 79 % від грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром з 01.12.2019 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2023 р. по справі № 520/10487/22 та здійснити нарахування та виплату без обмеження максимальним розміром ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 гривень згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», починаючи з 01.07.2023 року.
Аргументуючи ці вимоги зазначив, що унаслідок вчинення органом публічної адміністрації протиправного управлінського волевиявлення не одержує пенсію у належному розмірі.
Відповідач із поданим позовом не погодився, надавши відзив, де наполягав на відсутності підстав для перерахунку пенсії та наголошував на правильному обчисленні розміру пенсії та виплаті пенсії у повному обсязі.
Отже, предметом позову у даній справі є окремі та самосійні вимоги немайнового характеру про: 1) визнання протиправними дій суб"єкт владних повноважень з приводу зменшення з 01.12.2019р пенсії з 79% грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення та зобов`язання суб`єкта владних повноважень провести з 01.12.2019р. перерахунок та виплату пенсії у розмірі 79% грошового забезпечення; 2) визнання протиправними дій суб"єкта владних повноважень з приводу ненарахування та невиплати з 01.07.2023р. щомісячної доплати до пенсії у порядку постанови КМУ від 14.07.2021р. №713 та зобов"язання суб"єкта владних повноважень провести з 01.07.2023р. нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії у порядку постанови КМУ від 14.07.2021р. №713; 3) зобов"язання суб"єкта владних повноважень провести з 01.12.2019р. виплату пенсії без обмеження максимальним розміром.
Суд, вивчивши доводи усіх наявних у справі документів учасників спору, повно виконавши процесуальний обов`язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з`ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Установлені судом обставини спору полягають у наступному.
Заявник є пенсіонером по лінії МВС України, від ГУ ПФУ в Харківській області отримує пенсію у розмірі 79% грошового забезпечення у порядку Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби".
Станом на 01.01.2016 р. нарахований розмір пенсії заявника становив 11.563,65 грн як 70% грошового забезпечення сумі 16.519,50 грн.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.02.2020 р. по справі №520/14150/19 визнано дії Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у зменшенні пенсії ОСОБА_1 з 79% грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення з 01 січня 2016 року, протиправними; зобов`язано Головне управління пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у розмірі 79 % грошового забезпечення з 01 січня 2016 року, з урахуванням виплачених сум.
Станом на 01.07.2021 р. розмір пенсії заявника склав 13563,65 грн (13050,41 грн як 79% грошового забезпечення у сумі 16519,50 грн + 513,24 грн доплати у порядку постанови КМУ №713 від 14.07.2021 р.)
29.07.2021р. Державною установою «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» відносно заявника була складена довідка про грошове забезпечення№33/41-2856, де відображені такі види грошового забезпечення: оклад за посадою - 3800,00 грн, оклад за званням - 2200,00 грн, надбавка за вислугу років (50%) - 3000,00 грн, надбавка за специфічні умови проходження службу (89,41%) - 8046,90 грн, премія (83,55%) - 14242,68грн, а загалом на суму грошового забезпечення - 31.289,58грн.
За цією довідкою Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області відмовило заявнику у здійснення перерахунку пенсії.
Рішенням суду від 26.10.2021 р. по справі № 520/17056/21 було визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області щодо не проведення ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки наданої ДУ "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області" від 29.07.2021 № 100/26243 (вих. № 33/41-2856); зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області провести ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки наданої ДУ "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області" від 29.07.2021 № 100/26243 (вих. № 33/41-2856), з урахуванням раніше виплачених сум.
З 01.12.2019р. Управлінням було проведено перерахунок пенсії заявника на виконання вказаного рішення суду, однак знов із застосуванням показника у 70% грошового забезпечення.
При цьому, існування судового рішення від 16.02.2023 р. по справі № 520/10487/22 стосовно позивача судовим розглядом не виявлено.
Станом на 01.12.2019 р. нарахований розмір пенсії заявника склав 21902,71 грн як 70% грошового забезпечення у сумі 31289,58 грн.
При цьому, сума пенсії до виплати склала 16380,00 грн.
Станом на 01.03.2022 р. розмір нарахованої пенсії заявника становив 18872,03 грн (основний розмір пенсії 16554,41 грн як 70% грошового забезпечення у сумі 23649,16 грн + 2317,62 грн. індексації у порядку постанови КМУ №118 від 16.02.2022 р.)
Доплата у порядку постанови КМУ №713 від 14.07.2021 р. у розрахунках участі не брала.
Станом на 01.03.2023 р. розмір нарахованої пенсії заявника становив 20.372,03 грн (основний розмір пенсії 16554,41 грн як 79% грошового забезпечення у 23.649,16грн. + 2.317,62 грн. індексації у порядку постанови КМУ №118 від 16.02.2022 р. + 1.500,00 грн індексації у порядку постанови КМУ №168 від 24.02.2022 р.
Доплата у порядку постанови КМУ №713 від 14.07.2021 р. у розрахунках участі не брала.
Стверджуючи про невідповідність закону управлінського волевиявлення органу публічної адміністрації з приводу зменшення відсоткового показника пенсії від грошового забезпечення після перерахунку з 01.12.2019 р., а також з приводу виплати пенсії з 01.07.2023р. із обмеженням максимальним розміром та без урахування доплати у порядку постанови КМУ №713 від 14.07.2021 р., заявник ініціював даний спір.
Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі установлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.
Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі установлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.
Право громадян на соціальний захист проголошено ст.46 Конституції України, а п.6 ч.1 ст.92 Конституції України визначено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України і з 01.01.2004р. таким законом є, насамперед, Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", який був прийнятий на зміну положенням Закону України "Про пенсійне забезпечення".
У силу дії бланкетної норми ст.4 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" умови, норми та порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, а також осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських та членів їхніх сімей встановлюються Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Отже, порядок соціального захисту у формі пенсійного забезпечення військовослужбовців, звільнених зі служби у відставку, унормовано, насамперед, приписами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Так, положення названого закону запроваджують дві окремі, самостійні і незалежні одна від одної процедури, за якими відбувається обчислення розміру пенсії особи, а саме: 1) за ст.43 згаданого закону у випадку призначення пенсії вперше та 2) за ст.63 згаданого закону у випадку збільшення розміру вже призначеної пенсії за подією збільшення розміру оплати праці працівника на аналогічній (прирівняній) посаді.
При цьому, ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено порядок обчислення розміру пенсії у разі її призначення вперше і саме у цій процедурі базовою розрахунковою величиною є виплати (як винагорода за працю), одержані особою-пенсіонером під час проходження служби (тобто юридичне значення у даному випадку мають складові елементи грошового забезпечення самого працівника (службовця) - власна винагорода особи за працю).
Натомість, ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено порядок обчислення розміру вже призначеної пенсії шляхом її перерахунку у залежності від тих виплат (як винагорода за працю), котрі одержані третьою сторонньою особою - іншим працівником, який обіймає цю ж саму чи прирівняну посаду (тобто юридичне значення у даному випадку мають складові елементи грошового забезпечення іншого працівника - діючого службовця за аналогічною (прирівняною) посадою - винагорода третьої сторонньої особи за працю).
Як з`ясовано судом, на виконання постанови КМУ №103 від 21.02.2018р. Управління у спірних правовідносинах здійснювало не призначення пенсії вперше, а перерахунок розміру вже призначеної пенсії у зв`язку із збільшенням розміру грошового забезпечення діючого поліцейського.
Отже, у спірних правовідносинах Управління при проведенні перерахунку пенсії заявника діяло у порядку ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а не у порядку ст.43 цього ж закону.
Між тим, положення ст. 13 згаданого закону підлягають застосуванню саме у процедурі призначення пенсії вперше відповідно до ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»
Натомість, згідно з ч. 4 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Системно проаналізувавши як приписи загальних актів права з питання визначення розміру призначеної пенсії, а саме: Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", так і спеціальних актів права, до яких належать Закон України «Про державну службу», Закон України "Про службу в органах місцевого самоврядування», Закон України «Про прокуратуру», Закон України «Про Національну поліцію», Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", також інших актів законодавства з питань визначення розміру пенсії, суд доходить висновку, що в усіх без виключення випадках законодавцем застосовується стала та незмінна юридична конструкція, котра полягає у первісному обчисленні базового розрахункового показника майбутньої пенсії грошового виразу загальної суми коштів як плати за виконану роботу. До цього показника включаються чітко визначені законом складові, котрі у свою чергу можуть обраховуватись у відсотковому значенні, тобто у процентах від іншого показника. Але при цьому, юридичне значення має не такий відсоток, а виключно остаточно розрахована сума складової оплати праці. До розрахованого базового показника застосовується передбачений законом умовний арифметичний розмір пенсії у відсотковому відношенні до загальної величини оплати праці (власної винагороди особи) за певний період трудової діяльності.
Суд вважає, що саме означений показник - умовний арифметичний розмір пенсії і є тією сталою незмінною величиною, на котру прямо поширюється дія приписів ст. 22 Конституції України, і який не може зазнавати зменшення навіть у разі запровадження нового законодавства.
За допомогою умовного арифметичного розміру пенсії розраховується і абсолютний арифметичний розмір пенсії, який складає певну грошову суму.
Таким чином, у подальших процедурах перерахунку розміру пенсії владний суб`єкт не може зачіпати саме умовного арифметичного розміру пенсії.
З огляду на викладене, владний суб`єкт повинен забезпечити сталість і незмінність означеного вище показника в 79% від грошового утримання, позаяк ревізія раніше призначеного умовного розміру пенсії є втручанням у право особи на майно згідно з ст. 1 Протоколу Першого до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року за виключенням випадку докорінної зміни умов проходження служби діючим публічним службовцем, або докорінної зміни умов оплати праці діючого публічного службовця.
У спірних правовідносинах має місце як подія докорінної зміни умов проходження служби діючим публічним службовцем (поліцейським) Національної поліції України у порядку Закону України "Про Національну поліцію" порівняно із атестованим спеціальним званням співробітника міліції у порядку Закону України "Про міліцію", так і докорінна зміна умов оплати праці діючого публічного службовця Національної поліції України порівняно з умовами оплати праці атестованого спеціальним званням міліції співробітника органу внутрішніх справ.
Проте, ч.3 ст.63 Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби" (далі за текстом - Закон України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ) є спеціальною нормою права для перерахунку пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції та податкової міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, відносно поточного розміру грошового забезпечення діючого поліцейського.
Викладене також узгоджується з правовим висновком Верховного Суду щодо зменшення відсоткового розміру основної пенсії, призначеної за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", при здійсненні перерахунку пенсії у зв`язку із прийняттям Постанови КМУ № 704 відповідно до ст. 63 згаданого закону на підставі Постанови КМУ №103, викладеним у постанові від 04.02.2019 р. по зразковій справі №240/5401/18 (провадження №Пз/9901/58/18) і полягає у тому, що у органу ПФУ були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку.
Продовжуючи розгляд справи, суд зазначає, що 14.07.2021р. Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №713, метою якої є зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб.
Абзацом 1 постанови КМУ від 14.07.2021р. №713 установлено з 01.07.2021р. щомісячну доплату у сумі - 2.000,00грн. особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018р. відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".
Абзацом 2 постанови КМУ від 14.07.2021р. №713 установлено з 01.07.2021р. щомісячну доплату у сумі - 2.000,00грн. особам, яким призначено пенсію після 01.03.2018р. відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", але з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018р. або до цієї дати.
За спеціальним правилом абз.3 постанови КМУ від 14.07.2021р. №713 установлена з 01.07.2021р. щомісячна доплата у сумі - 2.000,00грн. не виплачується у разі перегляду (перерахунку) пенсій після 01.03.2018р., крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень.
При цьому, у силу спеціального правила абз.3 постанови КМУ від 14.07.2021р. №713 якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
У силу застереження абз.4 п.1 постанови КМУ від 14.07.2021р. №713 щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 1 липня 2021 року.
Рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022р. №7-р(ІІ)/2022 по справі №3-102/2021 (231/21, 415/21) до 12.04.2023р. визнано поширення приписів ст.2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011р. №3668-VI на дію Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992р. №2262-ХІІ, а відтак визнано запровадження обмеження розміру пенсії військовослужбовця у відставці максимальною сумою до виплати у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, за змістом норм постанови КМУ від 14.07.2021р. №713 перешкодами/перепонами у призначенні і виплаті доплати у порядку постанови КМУ від 14.07.2021р. №713 є: 1) досягнення мети - зменшення диспропорцій в розмірах пенсій (подія чого співпадає із досягненням розміру пенсії рівня показника у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність); 2) настання події перерахунку пенсії (у тому числі і в порядку постанови КМУ від 16.02.2022р. №118 у разі досягнення розміру пенсії рівня показника у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність).
11.11.2015р. настала подія підвищення поточного грошового забезпечення діючого поліцейського у зв`язку із набранням чинності постановою КМУ від 11.11.2015р. №988.
01.03.2018р. настала подія підвищення поточного грошового забезпечення діючого військовослужбовця у зв`язку із набранням чинності постановою КМУ від 30.08.2017р. №704.
Пунктами 1 (для усіх осіб, яким пенсія була призначена у порядку Закону України №2262-XII, окрім пенсіонерів - колишніх співробітників МВС України, атестованих спеціальними званнями міліції та пенсіонерів - колишніх поліцейських), 2 (для усіх осіб, яким пенсія була призначена у порядку Закону України №2262-XII, окрім пенсіонерів - колишніх співробітників МВС України, атестованих спеціальними званнями міліції та пенсіонерів - колишніх поліцейських), 3 (для пенсіонерів - колишніх співробітників МВС України, атестованих спеціальними званнями міліції, для пенсіонерів - колишніх поліцейських), 6 постанови КМУ від 21.02.2018р. №103 були запроваджені правила обчислення грошового забезпечення як розрахункової бази для перерахунку розміру раніше призначених пенсій у порядку Закону України №2262-XII.
05.03.2019р. у зв`язку із набранням законної сили рішенням суду у справі №826/3858/18 втратили юридичну силу п.1 і п.2 постанови КМУ від 21.02.2018р. №103, а тому подія нового перерахунку раніше призначених у порядку Закону України від 09.04.1992р. №2262-XII пенсій припала на - 01.04.2019р.
19.11.2019р. у зв`язку із набранням законної сили рішенням суду у справі №826/12704/18 втратив юридичну силу п.3 постанови КМУ від 21.02.2018р. №103, а тому подія нового перерахунку раніше призначених у порядку Закону України від 09.04.1992р. №2262-XII пенсій припала на - 01.12.2019р.
Проте, такі перерахунки мали правову природу не підвищення поточного грошового забезпечення діючого військовослужбовця за постановою КМУ від 30.08.2017р. №704 або підвищення поточного грошового забезпечення діючого поліцейського за постановою КМУ від 11.11.2015р. №988, а припинення дії запровадженого Урядом України нормативного регламентування в частині обмеження структури грошового забезпечення як бази перерахунку розміру раніше вже призначеної пенсії виключно окладом за посадою, окладом за званням та надбавкою та вислугу років.
Суд вважає, що у розумінні ст.63 Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ та п.5 Порядку проведення, перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі за текстом - Порядок №45) перерахунки розміру раніше вже призначених пенсій саме у зв`язку із збільшенням поточної винагороди за службу діючого публічного службовця можуть мати місце 01.01.2016р. (має місце подія реального підвищення винагороди за службу), 01.01.2018р. (має місце випадок застосування ретроспективного правила виплати підвищеної пенсії з 01.01.2018р. у зв`язку із реальним підвищенням поточної винагороди за службу з 01.03.2018р.), 01.03.2018р. (має місце подія реального підвищення винагороди за службу), 01.02.2020р. (має місце подія умовно розрахованого підвищення винагороди за службу, котра наразі не отримується жодним із діючих публічних службовців унаслідок використання під час обчислення грошового забезпечення показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2018р., а не станом на 01.01.2020р.), 01.01.2021р. (має місце подія умовно розрахованого підвищення винагороди за службу, котра наразі не отримується жодним із діючих публічних службовців унаслідок використання під час обчислення грошового забезпечення показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2018р., а не станом на 01.01.2021р.), 01.02.2022р. (має місце подія умовно розрахованого підвищення винагороди за службу, котра наразі не отримується жодним із діючих публічних службовців унаслідок використання під час обчислення грошового забезпечення показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2018р., а не станом на 01.01.2022р.), 01.03.2022р. (перерахунок пенсії у порядку постанови КМУ від 16.02.2022р. №118), 01.02.2023р. (має місце подія умовно розрахованого підвищення винагороди за службу, котра наразі не отримується жодним із діючих публічних службовців унаслідок використання під час обчислення грошового забезпечення показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2018р., а не станом на 01.01.2023р.)
Натомість, перерахунки пенсій на виконання рішень судів у зв`язку: із зменшенням відсоткового розміру пенсії відносно грошового забезпечення, із втратою чинності нормами права в частині структури грошового забезпечення як розрахункової бази обчислення нового розміру раніше вже призначеної пенсії (05.03.2019р. - відповідає перерахунку пенсії з 01.04.2019р.; 19.11.2019р. - відповідає перерахунку пенсії з 01.12.2019р.) є виправленням недоліків/вад/дефектів реалізації управлінської функції суб`єктом владних повноважень у порядку судового захисту, а не перерахунком пенсії через підвищення поточної винагороди за службу діючого публічного службовця.
Згідно з ч.5 ст.242 КАС України суд бере до уваги, що у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 08.11.2022р. у справі № 420/2473/22 доплата до пенсії в розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови КМУ від 14.07.2021р. №713 має виплачуватись для досягнення мети прийняття постанови КМУ від 14.07.2021р. №713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018.
Доказів проведення перерахунку пенсії заявника у зв`язку із викладеними вище приводами матеріали справи не містять.
У спірних правовідносинах відповідачем спочатку було реалізовано управлінську функцію в частині призначення на користь заявника платежу у порядку постанови КМУ від 14.07.2021р. №713 (тобто було вчинено волевиявлення у формі дії), але потім за управлінським волевиявленням суб`єкта владних повноважень виплата коштів у порядку постанови КМУ від 14.07.2021р. №713 була припинена у зв`язку із виконанням рішення суду про перерахунок пенсії заявника.
Отже, факт вчинення суб`єктом владних повноважень у спірних правовідносинах управлінського волевиявлення у формі дій у розумінні вчинку підтверджено матеріалами справи відносно події припинення виплати доплати до пенсії у порядку постанови КМУ від 14.07.2021р. №713 саме у зв`язку із виконанням рішення суду про перерахунок пенсії заявника.
Оскільки у спірних правовідносинах станом на 01.07.2023р. суб`єкт владних повноважень не призначав, не обчислював, не нараховував та не виплачував заявнику щомісячну доплату до пенсії у порядку постанови КМУ від 14.07.2021р. №713, то позов за цим епізодом з огляду на викладені вище міркування слід задовольнити в частині обтяження суб"єкта владних повноважень обов"язком провести з 01.07.2023р. призначення, обчислення, нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії у порядку постанови КМУ від 14.07.2021р. №713 у спосіб поновлення виплати.
При цьому, вимога заявника про призначення і виплату щомісячної доплати саме у розмірі 2.000,00грн. у межах спірних правовідносин є передчасною і спрямованою на майбутнє, бо суб`єкт владних повноважень не вчиняв управлінського волевиявлення з приводу обчислення цього платежу у будь-якій іншій сумі, відмінній від - 2.000,00грн.
Суд зважає, що п.1 постанови КМУ від 14.07.2021р. №713 передбачено підвищення пенсії на щомісячну доплату (до 2.000,00грн.) у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.Оскільки цією нормою постанови Уряду України передбачено не перерахунок пенсії у порядку ст.63 Закону України від 09.04.1992р. №2662-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у зв`язку із зростанням розміру видів грошового забезпечення або у зв`язку із введенням нових видів грошового забезпечення), а виключно збільшення розміру пенсії за рахунок призначення щомісячної доплати до пенсії, то відсутні підстави для обтяження суб`єкта владних повноважень обов`язком здійснювати перерахунок пенсії заявника на виконання норм постанови КМУ від 14.07.2021р. №713.
Вирішуючи спір за епізодом нарахування та виплати індексації у порядку постанови КМУ від 16.02.2022р. №118 та індексації у порядку постанови КМУ від 24.02.2023р. №168, суд зазначає, що приписами статті 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення).
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Підстави для проведення індексації визначені статтею 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", відповідно до якої індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення затверджений постановою КМУ від 17.07.2003р. №1078 (далі за текстом - Порядок №1078).
Пунктом 2 Порядку №1078 передбачено, що індексація пенсій здійснюється шляхом їх підвищення відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до ч.2 ст.42 Закону України від 09.07.2003р. №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Згідно з ст.64 Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.
Звідси слідує, що умовою індексації пенсії є відсутність протягом проміжку часу - попередній календарний рік - дата індексації пенсії у поточному календарному році включно події перерахунку пенсії у порядку ст.63 Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ.
Проте, абз.1 п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022р. №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" установлено, що з 1 березня 2022 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2021 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Пунктом 1 постанови КМУ від 16.02.2022р. №118 запроваджено коефіцієнт збільшення у розмірі - "1,14".
Абзацом 3 п.2 постанови КМУ від 16.02.2022р. №118 передбачено, що підвищення на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, застосовується крім випадку перерахунку пенсії, що проводився у період з 1 січня 2021 р. до 28 лютого 2022 р. за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно ст.63 Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ.
У свою чергу абз. 1 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 р. №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" установлено, що з 1 березня 2023 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Пунктом 1 постанови КМУ від 24.02.2023р. №168 запроваджено коефіцієнт збільшення у розмірі - "1,197".
За матеріалами справи судом з`ясовано, що після перерахунку пенсії заявника з 01.12.2019р. суб`єктом владних повноважень вчинялись управлінські волевиявлення з приводу обчислення суми пенсії заявника до нарахування без обмеження максимальним розміром, але сума пенсії до виплати визначалась у межах максимального розміру (десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність).
Отже, суб`єкт владних повноважень визнав право заявника на збільшення пенсії за процедурою у порядку постанови КМУ від 16.02.2022р. №118 та у порядку постанови КМУ від 24.02.2023 р. №168 і вчинив управлінські волевиявлення з приводу збільшення пенсії на коефіцієнт підвищення.
Таким чином, судом не виявлено ознак невідповідності закону управлінських волевиявлень суб`єкта владних повноважень з приводу обчислення у спірних правовідносинах нового розміру станом на 01.03.2023р. із використанням норм постанови КМУ від 24.02.2022р. №168.
Вирішуючи спір за епізодом обмеження пенсії заявника максимальним розміром, суд зважає на те, що норми Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі за текстом - Закон України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ) не містять чітко сформульованого правила про виплату пенсій без обмеження максимальним розміром, а викладені у цьому законі стандарти соціального захисту військовослужбовців у відставці у сфері пенсійного забезпечення не зумовлюють виникнення відповідного застереження.
Тому, орган публічної адміністрації повинен керуватись нормами суміжних законів, а у силу абз.1 п.2 розділу ІІ Закону України від 08.07.2011р. №3668-VI запроваджене обмеження максимального розміру пенсії не поширюється виключно на випадки обчислення розміру при призначенні пенсії до набрання чинності названим актом законодавства.
При цьому, п.1 ст.2 розділу І Закону України від 08.07.2011р. №3668-VI було запроваджено обмеження максимального розміру пенсії, яка не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
До того ж, абз.2 п.2 розділу ІІ Закону України від 08.07.2011р. №3668-VI було запроваджено одночасно три нових взаємопов`язаних правила, а саме: 1) обмеження максимального розміру при призначенні нових пенсій показником у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; 2) непорушність (недоторканність) розміру раніше призначених пенсій; 3) мораторій на перерахунок раніше призначених пенсій, розмір яких перевищує показник у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, існують два законодавчих обмеження максимального розміру пенсії, котрі можуть бути застосовані до заявника, а саме: 1) за ч.3 ст.27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у редакції законів України від 08.07.2011р. №3668-VI, від 24.12.2015р. №911-VIII, від 06.12.2016р. №1774-VIII на рівні сталого показника у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; 2) за п.1 ст.2 розділу І і п.2 розділу ІІ Закону України від 08.07.2011р. №3668-VI у розмірі величини пенсії станом на 01.10.2011р. або на рівні сталого показника у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
У даному конкретному випадку заявник наполягає на обчисленні розміру пенсії у зв`язку із збільшенням поточної винагороди за працю/службу діючого публічного службовця та виплаті пенсії після такого обчислення без жодних обмежень за критерієм розміру.
Суд зважає, що у минулому правило обмеження пенсії на рівні сталого показника у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність було запроваджено ч.7 ст.43 Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ.
Дія ч.7 ст.43 Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ була припинена унаслідок прийняття Конституційним Судом України рішення від 20.12.2016р. №7-рп/2016 у зв`язку із невідповідністю ст.17 Конституції України.
Рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022р. №7-р(ІІ)/2022 по справі №3-102/2021 (231/21, 415/21) визнано поширення приписів ст.2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011р. №3668-VI на норми Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992р. №2262-ХІІ, а відтак визнано запровадження обмеження розміру пенсії військовослужбовця у відставці максимальною сумою до виплати у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; але при цьому визнано і неконституційність в цій частині ст.2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011р. №3668-VI у зв`язку із невідповідністю ст.17 Конституції України.
Тому з огляду на приписи ч.3 ст.7 та ч.4 ст.7 КАС України суду у даному конкретному випадку належить застосувати положення ч.5 ст.17 Конституції України, поклавши на суб`єкта владних повноважень обов`язок до настання події набрання чинності іншою обов`язковою до застосування нормою права вищої юридичної сили здійснити виплату заявникові пенсії без обмежень, запроваджених ст.2 розділу І і п.2 розділу ІІ Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011р. №3668-VI.
Рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022р. №7-р(ІІ)/2022 по справі №3-102/2021 (231/21, 415/21) запровадження максимального розміру пенсій, призначених у порядку Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992р. №2262-ХІІ відносно окремих категорій громадян було визнано неконституційним.
Оскільки станом на дату вирішення спору відсутні об`єктивні дані про виконання рішення Конституційного Суду України від 12.10.2022р. №7-р(ІІ)/2022 по справі №3-102/2021 (231/21, 415/21), то у силу ч.1 ст.17 Закону України від 23.02.2006р. №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010р. по справі «Щокін проти України» (Shchokin v. Ukraine, заяви № 23759/03 та 37943/06), рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.2011р. по справі «Серков проти України» (Serkov v. Ukraine, заява № 39766/05) заявник здатен набути розумних очікувань та обґрунтованих сподівань на виплату пенсії без обмеження максимальним розміром пенсії, визначеним законом для інших категорій громадян.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
При цьому, суд зважає, що у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 07.11.2019р. по справі №826/1647/16 (адміністративне провадження №К/9901/16112/18) обов`язковою умовою визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень є доведеність приватною особою факту порушення власних прав та інтересів і поєднанні із невідповідністю закону реально вчиненого управлінського волевиявлення.
Оскільки управлінське волевиявлення органу публічної адміністрації з приводу визначення розміру пенсії заявника до виплати узгоджується із приписами Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011р. №3668-VI, але не відповідає ст.17 Конституції України, то згідно зі ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція), рішенням Європейського суду з прав людини від 29.06.2006р. по справі "Пантелеєнко проти України", рішенням Європейського суду з прав людини від 31.07.2003р. по справі "Дорани проти Ірландії", рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", рішенням Європейського суду з прав людини від 17.07.2008р. по справі "Каіч та інші проти Хорватії" суд доходить до переконання про те, що у даному конкретному випадку визнання протиправним діяння владного суб`єкта об`єктивно не здатне забезпечити неминуче, ефективне та дієве поновлення суб`єктивного права особи на одержання у власність коштів за пенсією, а тому необхідно застосувати спосіб захисту порушеного права, сформульований у резолютивній частині даного судового акту.
При розв`язанні спору, суд зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії"), вичерпно реалізував усі діючі механізми з`ясування об`єктивної істини; надав оцінку усім юридично значимим факторам та нормам закону, котрі здатні вплинути на правильне вирішення спору; дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін; повно та детально виклав власні висновки та міркування як з приводу тлумачення належних норм права, так і з приводу усіх слушних доводів поданих учасниками спору процесуальних документів.
Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст. 72-77, 211, 241-243, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
Позов - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ідентифікаційний код - 14099344; місцезнаходження - 61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов.) з приводу зменшення з 01.12.2019р. розміру пенсії ОСОБА_1 (адреса реєстрації місця проживання - АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) з показника 79% грошового забезпечення до показника 70% грошового забезпечення.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ідентифікаційний код - 14099344; місцезнаходження - 61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов.) здійснити з 01.12.2019р. перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1 (адреса реєстрації місця проживання - АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) із збереженням показника 79% грошового забезпечення та провести виплату різниці з урахуванням раніше проведених платежів.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з приводу припинення виплати ОСОБА_1 (адреса реєстрації місця проживання - АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) щомісячної доплати до пенсії у порядку постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021р. №713 у зв`язку із виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.10.2021р. по справі № 520/17056/21.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області з 01.07.2023р. призначити, обчислити, нарахувати і виплатити ОСОБА_1 (адреса реєстрації місця проживання - АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) щомісячну доплату до пенсії у порядку постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021р. №713.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести виплату пенсії ОСОБА_1 (адреса реєстрації місця проживання - АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.12.2019р. без обмежень, запроваджених ст.2 розділу І і п.2 розділу ІІ Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011р. №3668-VI.
Позов у решті вимог - залишити без задоволення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ідентифікаційний код - 14099344; місцезнаходження - 61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов.) на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації місця проживання - АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 1610 (одна тисяча шістсот десять) грн 40 коп. у якості компенсації витрат на оплату судового збору.
Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення); набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України.
Суддя А.В. Сліденко
Судове рішення № 112849179, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 14.08.2023. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 520/17752/23. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: