Ухвала суду № 112849145, 15.08.2023, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 520/12671/22

Україна

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

"15" серпня 2023 р. м. ХарківCуддя Харківського окружного адміністративного суду Спірідонов М.О., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд:

1. Визнати незаконним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 247 від 11.08.2022 року «Про результати проведення службового розслідування» в частині щодо притягнення солдата ОСОБА_1 , розвідника 3 розвідувального відділення 1 розвідувального взводу розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 , до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення «сувора догана» за особисту недисциплінованість, низькі морально-психологічні якості, порушення вимог статті 11,16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, а також в частині позбавлення солдата ОСОБА_1 , розвідника 3 розвідувального відділення 1 розвідувального взводу розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 , премії та додаткової винагороди за серпень 2022 року у повному обсязі;

2. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 анулювати у військовому квитку - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , серії НОМЕР_3 наступну службову відмітку: зганьбив звання захисника Вітчизни відмовою від виконання наказу в бойових умовах;

3. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , премії за серпень 2022 року у повному обсязі та додаткової винагороди за серпень 2022 року у розмірі 100 000 грн. (сто тисяч гривень) 00 коп.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2023 позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати поважні підстави для поновлення строку.

10.07.2023 року, на виконання зазначеної ухвали суду, позивачем було надано уточнену позовну заяву, в якій міститься клопотання про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якого зазначено, що оскаржуваний наказ до відома позивача не був доведений.

Після укладення договору з Адвокатським бюро від 02.09.2022 року на надання правової (правничої) допомоги щодо збору необхідних матеріалів, адвокатом було подано відповідний запит на отримання інформації до Міністерства оборони України про надання копії відповідного наказу, на підставі якого командиром військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 в військовому квитку позивача було зроблено наступну службову відмітку: зганьбив звання захисника Вітчизни відмовою від виконання наказу в бойових умовах. У відповідь на запит адвокату Шох К.А. було надано лише Витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 247 від 11.08.2022 року «Про результати проведення службового розслідування», у зв`язку з чим 24.10.2022 року було подано адвокатський запит до Міністерства оборони України про надання належним чином засвідчених копій бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 06.08.2022 №162; всіх матеріалів службового розслідування, а також доказів, які підтверджують невиконання позивачем бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 06.08.2022 №162. Проте відповіддю на адвокатський запит №2934 від 04.11.2022 року було відмовлено у наданні вищезазначених матеріалів.

Таким чином, адвокат Шох К.А. самостійного збирала необхідних матеріалів, на підставі яких було зроблено відмітку в посвідченні офіцера.

Окрім іншого в обґрунтування заяви зазначено, що лише в кінці грудня 2022 року, коли у позивача з`явилася можливість відвідати місто Харків, що підтверджується відповідним актом прийому-передачі наданих послуг з адвокатом від 23.12.2022 року та отримавши відповідні документи позивач звернувся з даним позовом до суд.

Розглянувши подану заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Предметом позову в даній справі є скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 247 від 11.08.2022 року «Про результати проведення службового розслідування» в частині щодо притягнення солдата ОСОБА_1 , розвідника 3 розвідувального відділення 1 розвідувального взводу розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 , до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення - «сувора догана» за особисту недисциплінованість, низькі морально-психологічні якості, порушення вимог статті 11,16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, а також в частині позбавлення солдата ОСОБА_1 , розвідника 3 розвідувального відділення 1 розвідувального взводу розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 , премії та додаткової винагороди за серпень 2022 року у повному обсязі.

Правовідносини з приводу строків звернення до адміністративного суду унормовані, зокрема, ст. 122 КАС України, відповідно до якої позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами

Таким чином, чинне законодавство обмежує право позивача на звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, визначено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків пов`язане з необхідністю досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Отже, дотримання строку звернення з позовом, є однією з умов реалізації права на подання позову у публічно-правових відносинах.

Відповідно до ч.2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У свою чергу, приписами ч. 3 статті 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Пунктом 17 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Отже, поданий на розгляд суду спір належить до категорії спорів з приводу проходження публічної служби.

Відповідно до ч.5 ст. 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Таким чином суд зазначає, що позивач саме з 11.08.2022 року знав або повинен був дізнатися про порушення свої прав.

Окрім іншого суд зазначає, що після надання Витягу з оскаржуваного наказу Міністерством оборони України, на запит представника позивача від 02.09.2022 року, позивач знав про порушення своїх прав, що також не заперечується позивачем по справі.

Суд не приймає до уваги посилання на те, що МО України було надано лише Витяг, якого було недостатньо для звернення до суду, у зв`язку з чим представником позивача продовжився збір доказів необхідних для звернення до суду, оскільки збір представником позивача доказів не може бути поважною підставою для поновлення строку звернення до суду в розумінні чинного КАС України.

Таким чином суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що лише в кінці грудня 2022 року, після отримання представником позивача всіх матеріалів на можливістю позивача прибути до м. Харків, позивач мав змогу звернутися до суду.

Інших обставин та доказів на їх обґрунтування представник позивача у клопотанні про поновлення строку звернення до суду не зазначив.

Частиною першою та другою статті 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Оскільки позивач не навів будь-яких обставин і не надав відповідних доказів, які б свідчили про об`єктивну неможливість вчасного звернення до суду, отже не обґрунтував поважність причин пропуску строку звернення до суду, суд не вбачає жодних належних підстав для визнання причин пропуску такого строку поважними та його поновлення, у зв`язку з чим вважає наявними підстави для повернення позову у зв`язку з пропуском місячного строку звернення до суду із цим позовом.

Суд зазначає, що така позиція узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 16.10.2019 по справі № 520/2559/19.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як зазначено в п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Також у рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим в пункті 47 Рішення ЄСПЛ, Високий Суд вказав, якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі «Мушта проти України» зазначено: право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.

Отже, у разі оскарження рішення суб`єкта владних повноважень з пропуском строку на таке оскарження, позивачем мають бути наведені переконливі підстави для поновлення пропущеного процесуального строку.

З огляду на зазначене, суд відмовляє позивачу у задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду як цілком необґрунтованої.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява вважається поданою без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу та відповідно до ч. 2 ст. 123 та п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України має бути повернута позивачеві.

Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді (ч. 6 ст.169 КАС України).

Згідно ч. 8 цієї статті повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 123, 169, 248, 256, 293-295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу - повернути позивачу.

Копію ухвали направити позивачеві.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Спірідонов М.О.