Ухвала суду № 112845502, 15.08.2023, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/13789/23

провадження № 2/753/6665/23

У Х В А Л А

про направлення цивільної справи

за підсудністю

"15" серпня 2023 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Котвицький В.Л., отримавши позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської ради, Департаменту з питань реєстрацій нерухомого майна Київської міської державної адміністрації про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2023 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Київської міської ради, Департаменту з питань реєстрацій нерухомого майна Київської міської державної адміністрації про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її дідусь ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1 та на садовий будинок із земельною ділянкою в АДРЕСА_2 .

Таким чином, зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом позову є визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відносно спадщини, що складається із нерухомого майна.

ВССУ у своєму листі №6-47/0/9-12 від 10.07.2012 (далі лист ВССУ №6-47/0/9-12) зазначає, що територіальна підсудність визначається колом цивільних справ у спорах, вирішення яких віднесено до повноважень суду першої інстанції (ст. 108-114 ЦПК України). Ст. 109 ЦПК України визначає підсудність справ за місцезнаходженням відповідача, а ст. 114 ЦПК України правила виключної підсудності. Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦКУ. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи щодо спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність в матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, встановленому ст. 1269 ЦКУ, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається, що він прийняв спадщину. Відповідно до ст. 66 ЗУ Про нотаріат, свідоцтво про право на спадщину видається за місцем відкриття спадщини. На позови спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності, і вони пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини, якщо такі позови виникають з приводу нерухомого майна.

З урахуванням викладеного, на позови спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності і вони пред`являються за місцем знаходження майна або основної його частини, якщо такі позови виникають із приводу нерухомого майна.

Відповідно до п. 42 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01.03.2013 № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» передбачено, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Виходячи з вимог ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Таким чином спір, що виник між сторонами має предметом встановлення наявності поважних причин для пропуску строку для прийняття спадщини та визначення додаткового строку для прийняття спадщини та має виключну підсудність, тобто повинен розглядатись за місцем знаходження нерухомого майна.

Відповідно до п.1 ч.1. ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншого суду якщо справа належить до територіальної юрисдикції ( підсудності) іншого суду.

Усі справи, що підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, розглядаються судом за встановленими правилами підсудності, а їх порушення є ознакою незаконності рішення. Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Враховуючи, що поданий позов територіально не підсудний Дарницькому районному суду м. Києва, а підсудний Солом`янському районному суду м. Києва, в якому знаходиться успадкована заявницею квартира АДРЕСА_1 , вважаю за необхідне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, Департаменту з питань реєстрацій нерухомого майна Київської міської державної адміністрації про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини передати за підсудністю до Солом`янського районного суду м. Києва.

Відповідно до ч.3 ст. 31 ЦПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Згідно ч.2 ст. 32 ЦПК України, справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 30, 31, 32, 187, 260 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, Департаменту з питань реєстрацій нерухомого майна Київської міської державної адміністрації про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - передати до Солом`янського районного суду м. Києва за територіальною підсудністю.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Передачу справи на розгляд до Солом`янського районного суду м. Києва здійснити протягом п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Суддя В.Л. Котвицький