Ухвала суду № 112844450, 16.08.2023, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

____________________________

УХВАЛА

"16" серпня 2023 р. м. УжгородСправа № 907/716/23

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши заяву відповідача 1 про зустрічне забезпечення позову від 14.08.2023 вх. №02.3.1-02/5577/23 у справі

за позовом: Valvidia Business Company Ltd. (ТОВ "Валвідія Бізнес Кампані ЛТД"), код ЄДРПОУ - 205306, 79026, м. Львів, вул. Ак. Лазаренка, буд. 1, літ. А, кв. 56,

до відповідача - 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРПАТ - ВИН ЕТАЛОН", код ЄДРПОУ - 32953746, 90260, Закарпатська область, Берегівський район, село Мужієво, вул. Ракоці Ференца ІІ, буд. 233,

до відповідача - 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "КОТНАР ХІЛЛ", код ЄДРПОУ - 43148896, 01014, м. Київ, вул. Звіринецька, буд. 63,

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самотійних вимог на предмет спору: Державна організація "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій", код ЄДРПОУ - 44673629, 01601, м. Київ, вул. Дмитра Годзенка, 1

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду, яким просить: 1) визнати недійсним договір №209585 про передачу прав на торговельні марки від 10.11.2022, укладений між відповідачами; 2) визнати позивача Valvidia Business Company Ltd. власником свідоцтва на торговельну марку №209585 від 10.03.2016 (торговельна марка «Gorobchiki») з 26.05.2023; 3) визнати позивача Valvidia Business Company Ltd. власником свідоцтва на торговельну марку №247549 від 25.09.2018 (торговельна марка «MONTECOTE») з 06.06.2023; 4) заборонити відповідачам використовувати торговельні марки «Gorobchiki» (свідоцтво на торговельну марку №209585 від 10.03.2016) і «MONTECOTE» (свідоцтво на торговельну марку №247549 від 25.09.2018) і позначення, схожі із цими торговельними марками, шляхом нанесення їх на будь-який товар, для якого ці торговельні марки зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов`язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням цих торговельних марок з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення), застосування цих торговельних марок в діловій документації, в рекламі та в мережі Інтернет; 5) стягнути з відповідачів збитки в розмірі 500 000,00 грн.

Окрім того, разом з позовною заявою на адресу Господарського суду Закарпатської області надійшла заява за вх. №02.3.1.-02/5361/23 від 01.08.2023, у якій позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову.

Ухвалою суду від 03.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 12 вересня 2023 р. на 11:00 год.

Ухвалою суду від 03.08.2023 заяву Valvidia Business Company Ltd. за вх. №02.3.1-02/5361/23 від 01.08.2023 про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково. Постановлено: заборонити відповідачу 1 повністю чи частково передавати будь-якій особі виключні майнові права інтелектуальної власності, або надавати дозволи (видавати ліцензії) на використання торговельної марки «Gorobchiki» за свідоцтвом України № 209585 від 10.03.2016 року та торговельної марки «MONTECOTE» за свідоцтвом України № 247549 від 25.09.2018 року, або відмовлятися від цих торговельних марок повністю або частково до набрання рішенням у справі законної сили; заборонити Державній організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» вносити будь-які зміни до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки щодо передання відповідачем 1 виключних майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку «Gorobchiki» за свідоцтвом України № 209585 від 10.03.2016 року та торговельну марку «MONTECOTE» за свідоцтвом України № 247549 від 25.09.2018 р. іншим особам, або щодо надавання дозволів (видачі ліцензій) будь-якій особі на їх використання, або припинення їх дії у зв`язку із повною або частковою відмовою власника зазначених свідоцтв до набрання рішенням у справі законної сили; заборонити відповідачу 1, відповідачу 2, іншим особам використовувати торговельну марку «Gorobchiki» за свідоцтвом України № 209585 від 10.03.2016 року та торговельну марку «MONTECOTE» за свідоцтвом України № 247549 від 25.09.2018 р. при продажу товарів, маркованих цими торговельними марками, при рекламуванні (у тому числі в мережі Інтернет) товарів, маркованих цими торговельними марками до набрання рішенням у справі законної сили; накласти арешт на все нерухоме та рухоме майно відповідача 1 в межах ціни позову (500 000,00 грн).

14.08.2023 від відповідача 1 надійшла заява про забезпечення позову (вх. № 02.3.1-02/5577/23), в якій він просить суд застосувати до позивача у справі 907/716/23 Valvidia Business Company Ltd. (Товариство з обмеженою відповідальністю «Валівідія Бзнес Кампані Лтд), ЄДРПОУ 205306, місцезнаходження в Україні: 79026, м. Львів, вул. Ак. Лазаренка, буд. 1, літ А, кв. 56, зустрічне забезпечення позову. Зобов`язати Valvidia Busiпess Company Ltd. (Товариство з обмеженою відповідальністю «Валівідія Бзнес Кампані Лтд), ЄДРПОУ 205306, внести на депозитний рахунок суду грошову суму у розмірі 500 000,00 грн (п`ятсот тисяч гривень) в строк, що не перевищує 10 днів з моменту постановлення ухвали про зустрічне забезпечення та надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення.

Вказана заява мотивована тим, що позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України, оскільки у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб фізичних осіб підприємців та громадських формувань відсутня така інформація, і відповідних доказів позивач не надав. Також позивач не має на території України будь-якого майна, про що свідчить довідка від 11.08.2023, додана до заяви про забезпечення позову. З метою забезпечення реального виконання рішення суду про стягнення збитків, завданих забезпеченням позову, заявник просить суд застосовувати зустрічне забезпечення.

Також відповідач 1 посилається на практику Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 липня 2020 року в справі № 569/13105/18 (провадження № 61-46461 св 18), згідно якої суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення за наявності одночасно таких підстав: 1) якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України; 2) якщо позивач не має майна.

На думку відповідача 1, співмірним заходом зустрічного забезпечення позову в цій справі буде внесення на депозит суми, яка відповідає розміру позовних вимог позивача, тобто 500 000,00 грн.

Розглянувши подану заяву про зустрічне забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 статті 141 ГПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом.

Відповідно до ч. 3 статті 141 ГПК України, розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Зазначена норма ГПК України узгоджується зі змістом принципу 8 Принципів попередніх і забезпечувальних заходів в міжнародному цивільному процесі, прийнятих Асоціацією міжнародного права у 1996 році, за змістом якої суд повинен мати повноваження вимагати від позивача гарантії відшкодування збитків відповідачу чи третій стороні, які можуть виникнути в результаті відмови у позові. При вирішенні питання про гарантії суд повинен враховувати можливості позивача відповісти на вимогу про відшкодування збитків.

Таким чином, метою зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування збитків відповідача(-ів), які можуть бути спричинені забезпеченням позову. На відміну від забезпечення позову, метою якого є захист інтересів позивача, зустрічне забезпечення направлено, перш за все, на захист інтересів відповідача(-ів). Крім того, фактично цей інститут права зберігає існуючий «status quo» між сторонами до ухвалення рішення суду по суті спору (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2020 у справі №646/6171/18, від 17.02.2021 у справі №760/19023/18, від 27.07.2021 у справі № 22-з/824/477/2021, 22-з/824/535/2021, від 06.12.2021 у справі №910/4564/21, від 16.12.2021 у справі №911/1658/21, від 12.09.2022 у справі №911/231/22, від 12.09.2022 у справі №911/172/22).

Виходячи із тлумачення частин першої статті 141 ГПК України, реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов`язком.

Оскільки вжиття заходів зустрічного забезпечення за загальним правилом має диспозитивний характер, то при вирішенні питання про їх застосування суд повинен оцінити необхідність зустрічного забезпечення та з`ясувати спроможність позивача компенсувати відповідачу у майбутньому можливі збитки, пов`язані із забезпеченням позову.

Спір у даній справі виник з приводу права власності на спірні торговельні марки.

Вживаючи заходи забезпечення позову суд виходив з того, що в такий спосіб забезпечиться збереження спірних правовідносин в стані, який існував до моменту пред`явлення позову в даній справі, а також забезпечить можливість захисту прав позивача, які є об`єктом судового захисту в даній справі. В іншому разі, відчуження спірних торговельних марок, у власність третім особам до вирішення даного спору по суті, вчинення державної реєстрації відносно спірних торговельних марок, позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить ефективний захист та поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача. Суд вважав доцільним збереження спірних правовідносин в існуючому на сьогоднішній день стані, оскільки такі дії будуть вжиті в тому числі на забезпечення збереження балансу інтересів учасників справи.

З`ясовуючи спроможність позивача компенсувати відповідачу-1 у майбутньому можливі збитки, пов`язані із забезпеченням позову, суд погоджується з доводами заявника про те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач має зареєстроване в установленому законом порядку місце проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України, а також має майно, що знаходиться на території України.

На думку суду ці обставини ставлять під сумнів спроможність позивача компенсувати відповідачу-1 у майбутньому можливі збитки, пов`язані із забезпеченням позову.

Тому, у випадку, якщо за наслідками вирішення спору в даній справі, буде відмовлено в позові, то через тривалі обмеження у вигляді заходів забезпечення позову, які застосовані по-відношенню до відповідача-1, його інтереси залишаться незабезпеченими на відміну від позивача, що порушуватиме процесуально-правовий баланс інтересів сторін цієї справи, чим фактично не буде збережено існуючий «status quo» між ними.

Не зважаючи на це, суд не враховує доводів заявника та правового висновку, викладеного у постанові Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від 01.07.2020 у справі №569/13105/18 про застосування ст. 154 ЦПК України щодо обов`язку суду вжити заходи зустрічного забезпечення позову, оскільки ГПК України не містить аналогічної процесуальної норми, а обставини даної справи та норми права, які підлягають застосуванню, є відмінними від тих, що в справі №569/13105/18.

Положення статті 141 ГПК України не містять прямої вказівки на необхідність вжиття судом заходів зустрічного забезпечення у розмірі ціни позову.

Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову (частина третя статті 141 ГПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії».

Частиною першою статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Надавши належну оцінку доводам заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів зустрічного забезпечення, з урахуванням принципу співмірності, суд дійшов висновку, що обрані відповідачем 1 заходи зустрічного забезпечення позову співвідносяться з предметом позову, є обґрунтованими, а отже підлягають до застосування судом шляхом постановлення ухвали.

Отже, заяву відповідача 1 про вжиття заходів зустрічного забезпечення позову слід задоволити.

Керуючись ст.ст. 136-141, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпат - Вин Еталон" про зустрічне забезпечення позову від 14.08.2023 вх. №02.3.1-02/5577/23 - задоволити.

2. Зобов`язати Valvidia Business Company Ltd. (Товариство з обмеженою відповідальністю «Валівідія Бізнес Кампані Лтд), ЄДРПОУ 205306, внести на депозитний рахунок суду грошову суму у розмірі 500 000,00 грн. (п`ятсот тисяч гривень 00 коп) в строк, що не перевищує 10 днів з моменту постановлення ухвали про зустрічне забезпечення та надати суду документи, що підтверджують виконання вимог зустрічного забезпечення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку, встановленому розділом IV Господарського процесуального кодексу України до Західного апеляційного господарського суду.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя Л.В. Андрейчук