Ухвала суду № 112842458, 10.08.2023, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"10" серпня 2023 р. м. Одеса Справа № 916/2001/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.,

за участю секретаря судового засідання Лінник І.А.

за участю представників:

від ФОП Зарічанського А.А.: адвокат Коваленко К.О. - ордер

від Зарічанської І.Л.: не з`явився

від ФОП Кривенка С.О.: адвокат Клочок Б.О. - ордер

від ДО "УКРНОІВІ": Поліщук Н.В. - самопредставництво

розглядаючи справу № 916/2001/23

за позовом: Фізичної особи-підприємця Зарічанського Андрія Андрійовича ( АДРЕСА_1 )

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до відповідачів: 1) Фізичної особи-підприємця Кривенко Сергія Олександровича ( АДРЕСА_2 )

2) Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" (вул. Глазунова, буд. 1, м. Київ, 01601)

про визнання заявки про реєстрацію знака на товари та послуги, такою, що не відповідає умовам надання правової охорони та визнання недійсним та скасування рішення про реєстрацію знака на товари та послуги (торгівельної марки)

та за зустрічним позовом: Фізичної особи-підприємця Кривенка Сергія Олександровича ( АДРЕСА_2 )

до відповідачів: 1) Фізичної особи-підприємця Зарічанського Андрія Андрійовича ( АДРЕСА_1 )

2) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Зарічанський Андрій Андрійович звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом до Фізичної особи-підприємця Кривенко Сергія Олександровича та Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій", в якому просить суд:

- визнати комбіноване позначення "Яхта", заявлене у заявці № m202113302 від 02.06.2021 про реєстрацію знака для товарів і послуг (торговельної марки) таким, що не відповідає умовам надання правової охорони;

- визнати незаконним та скасувати рішення Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" від 07.04.2023 № 66295/ЗМ/23 про реєстрацію знака для товарів і послуг (торговельної марки) за заявкою № m202113302 від 02.06.2021.

26.05.2023 ухвалою Господарського суду Одеської області прийнято позовну заяву (вх.№2070/23 від 12.05.2023) до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2001/23. Постановлено розглядати справу № 916/2001/23 за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 15.06.2023 об 11:40 год. Даною ухвалою до участі у справі ОСОБА_1 була залучена в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

15.06.2023 у підготовчому засіданні по справі № 916/2001/23 судом проголошена протокольна ухвала про перерву до 29.06.2023 о 14:20 год.

29.06.2023 у підготовчому засіданні по справі № 916/2001/23 судом проголошена протокольна ухвала про перерву до 12.07.2023 о 14:00 год.

Між тим, 29.06.2023 до суду надійшла зустрічна позовна заява Фізичної особи-підприємця Кривенко Сергія Олександровича до Фізичної особи-підприємця Зарічанського Андрія Андрійовича та ОСОБА_1 , відповідно до якої позивач за зустрічним позовом просить суд визнати недійсним договір про створення за замовленням похідного графічного твору-логотип "Яхта" в електронній формі від 19.03.2014, що укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

04.07.2023 ухвалою Господарського суду Одеської області залишено зустрічну позовну заяву Фізичної особи-підприємця Кривенка Сергія Олександровича (вх. №3241/23 від 29.06.2023) без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків зустрічної позовної заяви протягом семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

12.07.2023 у підготовчому засіданні судом проголошена протокольна ухвала про продовження строку підготовчого провадження у справі № 916/2001/23 на 30 днів у зв`язку із задоволенням відповідного клопотання позивача. Окрім того, у даному підготовчому засіданні судом була проголошена протокольна ухвала про часткове задоволення клопотання позивача (вх. № 23119/23 від 11.07.2023) про продовження строку на подання відповіді на відзив до 27.07.2023 включно.

Того ж дня, у підготовчому засіданні по справі № 916/2001/23 судом проголошена протокольна ухвала про перерву до 31.07.2023 о 10:30 год.

13.07.2023 від ФОП Кривенка Сергія Олександровича до Господарського суду Одеської області надійшла заява (вх.№ 23448/23) про усунення недоліків зустрічної позовної заяви, із змісту якої вбачається усунення недоліків, встановлених ухвалою суду від 04.07.2023.

Враховуючи перебування судді Господарського суду Одеської області Цісельського О.В. з 03.07.2021 по 28.07.2022 у щорічній відпустці, телефонограмою, здійсненою секретарем судового засідання, 13.07.2023 ФОП Кривенко С.О був повідомлений про те, що питання щодо розгляду його заяви про усунення недоліків (вх.№ 23448/23 від 13.07.23) буде розглянуто після виходу судді з відпустки.

31.07.2023 ухвалою Господарського суду Одеської області підготовче засідання у справі № 916/2001/23 призначено на 10.08.2023 об 11:00 год.

Окрім того, 31.07.2023 ухвалою Господарського суду Одеської області прийнято зустрічну позовну заяву Фізичної особи-підприємця Кривенко Сергія Олександровича (вх. № 3241/23 від 29.06.2023) до Фізичної особи-підприємця Зарічанського Андрія Андрійовича та ОСОБА_1 про визнання недійсним договору та об`єднано зустрічний позов в одне провадження з первісним позовом у справі № 916/2001/23, яка розглядається за правилами загального позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи та проналізувавши норми чинного законодавтсва України, суд дійшов висновку про передачу справи №916/2001/23 до іншого суду за виключною підсудністю з огляду на таке.

У параграфі 3 глави 2 розділу І Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту ГПК України) сформульовані правила територіальної юрисдикції (підсудності). У вказаному параграфі ГПК України встановлені вимоги щодо визначення загальної підсудності (стаття 27), особливості визначення підсудності справи, у якій однією зі сторін є суд або суддя (стаття 28), правила альтернативної підсудності (стаття 29) та правила виключної підсудності (стаття 30).

Відповідно до частин першої, другої статті 27 ГПК України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Правила ж виключної територіальної підсудності передбачені у статті 30 ГПК України, перелік категорій справ у якій розширеному тлумаченню не підлягає. Виключну підсудність установлено, зокрема, для позовів, у яких відповідачами є обласні ради.

Виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування при пред`явленні позову інших норм, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені у статтях 27 - 29 ГПК України.

Так, ч. 5 ст. 30 ГПК України передбачає, що спори, у яких відповідачем є Кабінет Міністрів України, міністерство чи інший центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю, розглядаються місцевим господарським судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, незалежно від наявності інших визначених цією статтею підстав для виключної підсудності такого спору іншому господарському суду.

Виключна підсудність, за змістом вищенаведеної процесуальної норми, визначає суд, яким має бути розглянуто справу. Правило про виключну підсудність застосовується судом у будь-якому випадку за наявності визначених законом умов, не залежить від волі сторін, а також наявності чи відсутності обґрунтувань учасників справи щодо її застосування.

Отже, в силу прямої вказівки ч 5 ст 30 ГПК України, Господарський суд міста Києва є єдиним судом, до виключної підсудності якого віднесено справи, відповідачем у яких є, зокрема, міністерство чи інший центральний орган виконавчої влади, незалежно від наявності інших визначених цією статтею підстав для виключної підсудності такого спору іншому господарському суду.

З матеріалів справи вбачається, що звертаючись до Господарського суду Одеської області з даною позовною заявою позивачем за первісним позовом в якості відповідача 2 визначена Державна організація "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій", а відтак суд дійшов висновку про наявність підстав для передачі справи № 916/2001/23 за виключною підсудністю до Господарського суду м. Києва на підставі ч.5 ст.30 та п.1 ч.1 ст.31 ГПК України, з огляду на наступне.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади державної системи правової охорони інтелектуальної власності" від 23.08.2016 за № 585, Кабінет Міністрів України постановив: ліквідувати Державну службу інтелектуальної власності, поклавши на Міністерство економічного розвитку і торгівлі завдання і функції з реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності; установити, що Міністерство економічного розвитку і торгівлі є правонаступником Державної служби інтелектуальної власності, що ліквідується, в частині реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності.

16.06.2020 був прийнятий Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності" за № 703-IX, який набрав чинності 14.10.2020, яким був створений національний орган інтелектуальної власності та внесені зміни у відповідні закони, якими регулюються правовідносини в сфері інтелектуальної власності.

Відповідно до абз 2 ст 1 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" Національний орган інтелектуальної власності (далі - НОІВ) - державна організація, що входить до державної системи правової охорони інтелектуальної власності, визначена на національному рівні Кабінетом Міністрів України як така, що здійснює повноваження у сфері інтелектуальної власності, визначені цим Законом, іншими законами у сфері інтелектуальної власності, актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, та статутом, і має право представляти Україну в міжнародних та регіональних організаціях.

Окрім того, Закон України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" було доповнено статтею 2-1 наступного змісту: Функції НОІВ виконує юридична особа публічного права (державна організація), утворена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, та визначена Кабінетом Міністрів України.

До владних повноважень, делегованих НОІВ, належить: приймання заявок, проведення їх експертизи, прийняття рішень щодо них; видача свідоцтв на торговельні марки, здійснення державної реєстрації торговельних марок; опублікування офіційних відомостей про торговельні марки та подані заявки на торговельні марки у Бюлетені, ведення Реєстру та Бази даних заявок, внесення до Реєстру відомостей; надання витягів та виписок в електронній та (або) паперовій формі; здійснення міжнародного співробітництва у сфері правової охорони інтелектуальної власності і представлення інтересів України з питань охорони прав на торговельні марки у Всесвітній організації інтелектуальної власності та інших міжнародних організаціях відповідно до законодавства; здійснення підготовки, атестації та реєстрації представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених); ведення Державного реєстру представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених); інформування та надання роз`яснень щодо реалізації державної політики у сфері охорони прав на торговельні марки.

Згідно п. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності" Національний орган інтелектуальної власності є функціональним правонаступником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, щодо окремих функцій та повноважень з реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності, визначених цим Законом.

Тобто, саме на Національний орган інтелектуальної власності покладено окремі владні повноваження з реалізації державної політики, зокрема, видача охоронних документів на об`єкти права інтелектуальної власності, внесення відомостей до державних реєстрів, опублікування офіційних відомостей.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13.10.2020 № 1267-р "Про національний орган інтелектуальної власності" визначено: на виконання підпункту 1 пункту 7 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 16.06.2020 № 703-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності" визначено, що Державне підприємство "Український інститут інтелектуальної власності" виконує функції Національного органу інтелектуальної власності.

Отже, функції Національного органу інтелектуальної власності було тимчасово покладено на Державне підприємство "Український інститут інтелектуальної власності".

Разом з тим, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.10.2022 №943-р "Про деякі питання Національного органу інтелектуальної власності» було визначено, що Державна організація "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" виконує функції Національного органу інтелектуальної власності.

Окрім того, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.10.2022 №943-р "Про деякі питання Національного органу інтелектуальної власності", яке набрало чинності з 08.11.2022, визнано такими, що втратили чинність: розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.10.2020 №1267 "Про Національний орган інтелектуальної власності", розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.09.2021 №1129 "Про внесення зміни до розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 жовтня 2020 р. №1267", якими було визначено, що ДП "Український інститут інтелектуальної власності" виконує функції Національного органу інтелектуальної власності.

Таким чином, з 08.11.2022 функції НОІВ виконує правонаступник Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності" - Державна організація "УКРНОІВІ", а відтак саме УКРНОІВІ у даній справі, з огляду на виконання організацією функцій Національного органу інтелектуальної власності та статус організації як правонаступника Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності", є функціональним правонаступником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, щодо окремих функцій та повноважень з реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності.

В розрізі вказаного вище, оскільки відповідчем 2 за первісним позовом у цій позовній заяві є Державна організація "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій", яка виконує функції центрального органу виконавчої влади, виключно на яку чинним законодавством покладено обов`язки із забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності, суд дійшов висновку про передачу справи за виключною підсудністю до Господарського суду м. Києва.

Частиною третьою статті 31 ГГПК України визначено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Положеннями частини шостої статті 31 Господарського процесуального кодексу України визначено, що спори між судами щодо підсудності не допускаються.

Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана (ч.7 ст. 31 ГПК України).

Водночас, відповідно до частини 1 статті 279 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що дана справа № 916/2001/23 підлягає розгляду відповідно до правил виключної підсудності, визначених ч. 5 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України, а саме Господарським судом міста Києва.

Керуючись п.1 ч.1 ст.31, ст.ст. 30, 232, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Справу №916/2001/23 за позовом Фізичної особи-підприємця Зарічанського Андрія Андрійовича до Фізичної особи-підприємця Кривенко Сергія Олександровича та Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_1 про визнання заявки про реєстрацію знака на товари та послуги, такою, що не відповідає умовам надання правової охорони та визнання недійсним та скасування рішення про реєстрацію знака на товари та послуги (торгівельної марки) та за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця Кривенка Сергія Олександровича до Фізичної особи-підприємця Зарічанського Андрія Андрійовича та ОСОБА_1 про визнання недійсним договору - передати за підсудністю до Господарського суду міста Києва ( вул. Б. Хмельницького, № 44-В, м. Київ, 01054).

Ухвала набирає законної сили 10.08.2023 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення (підписання).

Повний текст ухвали складено 15.08.2023.

Суддя О.В. Цісельський