Рішення № 112842378, 09.08.2023, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.08.2023 Справа № 914/1584/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Оптімум Міт, м. Харків

до відповідача: Фермерського господарства Улар, с. Семенівка Львівської області

про стягнення 39 005, 01 грн

Суддя Галамай О.З.

Секретар судового засідання Бараняк Н.Я.

За участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Ратич С.Р. - представник

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Оптімум Міт до відповідача: Фермерського господарства Улар про стягнення 39 005, 01 грн.

Хід розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 24.05.2023 відкрито спрощене позовне провадження, судове засідання призначено на 21.06.2023.

Подальший розгляд справи відображено у відповідних ухвалах суду.

08.08.2023 від позивача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких він ствердив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких можна дійти висновку, що відповідач усвідомлював безпідставне отримання коштів позивача; позивач письмово звертався до відповідача з вимогою про повернення коштів; оскільки відповідач не надав жодних доказів на підтвердження неотримання вимоги позивача від 26.08.2022, керуючись приписами статті 79 Господарського процесуального кодексу України просив позов задовольнити.

09.08.2023 від відповідача надійшла заява про залишення позову без розгляду у зв`язку з відсутністю заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

09.08.2023 від позивача надійшла заява про проведення судового засідання без його участі. Також зазначив, що позовні вимоги підтримує повністю та просив їх задовольнити.

У судовому засіданні 09.08.2023 представник відповідача заперечив щодо наявності підстав для задоволення позову.

Позивач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив. Оскільки позивач подав заяву про проведення судового засідання без його участі, заява відповідача про залишення позову без розгляду задоволенню не підлягає.

Враховуючи закінчення строку розгляду справи, достатності доказів, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про можливість вирішення справи за відсутності представника позивача.

Аргументи сторін.

Позовна заява обґрунтована тим, що рішенням Господарського суду Львівської області від 10.04.2023 встановлено невиконання відповідачем обов`язку з поставки оплаченого товару на суму 345 169, 01 грн згідно з договором № 010222/1_ від 01.02.2022. Оскільки відповідач заборгованість не сплатив, позивач заявив до стягнення 7 518, 07 грн 3% річних та 31 486, 94 грн інфляційних втрат.

Відзив на позовну заяву суд залишив без розгляду, тому оцінка такому не надається.

Обставини справи.

01 лютого 2022 року Товариство Оптімум Міт (покупець) та Фермерське господарство Улар (постачальник) уклали договір поставки №010222/1.

За цим договором постачальник (відповідач) зобов`язався поставляти та передавати у власність покупця, а покупець (позивач) приймати та оплачувати товар, відповідно до умов цього договору.

На виконання умов договору позивач замовив відповідачу поставку набору із м`яса птиці; четвертину задню із м`яса курчати-бройлера; стегно заморожене із курчати-бройлера; філе заморожене курчати-бройлера; стегно з частиною спинки курчати-бройлера; фарш Ніжний курчати-бройлера. Загальна вартість замовленого товару становила 627 810,00 грн.

Відповідно до розділу договору Терміни та умовні позначення, сторони погодили, що замовлення це факт узгодження сторонами умов поставки кожної окремої партії товару. Замовлення може здійснюватися в письмовій, електронній, а також в усній формі, якщо цього вимагають інтереси сторін. Замовлення є невід`ємними частинами цього договору. Первинний документ - це документ, укладений відповідно до умов цього договору, що підтверджує факт поставки та передачі покупцю відповідної партії товару, що в ньому вказана, в тому числі, але не виключно, товарно-транспортна накладна, видаткова накладна, тощо. Первинні документи є невід`ємними частинами цього договору.

За умовами п. 2.8. договору постачальник має право, незалежно від інших умов цього договору, не приймати/не узгоджувати замовлення від покупця та не поставляти товар, за умови, що заборгованість, в тому числі в межах строків/термінів оплати за поставлений товар, є рівною, або більшою за суму 1 000 000,00 грн., в т.ч.ПДВ.

23.08.2022 позивач здійснив оплату замовленого товару на користь відповідача на суму 627 810,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №306 від 23.08.2022.

Відповідно до пункту 3.18 договору датою приймання партії товару та переходу права власності та ризиків вважається дата підписання відповідних первинних документів уповноваженим представником покупця.

26.08.2022 позивач надіслав відповідачу вимогу за вих. №26/08-22 від 26.08.2022 про повернення коштів у розмірі 627 810,00 грн.

Відповідач в заяві (вх. №4927/23 від 27.02.2023) зазначив про наявну заборгованість перед позивачем в розмірі 345 169, 01 грн, проте доказів оплати суду не надав.

В матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували поставку товару відповідачем на адресу позивача або повернення отриманих коштів в розмірі 345 169,01 грн.

Зазначені обставини встановлені у рішенні Господарського суду Львівської області від 10.04.2023 у справі № 914/2422/22, яким присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 345 169, 01 грн та 5 177,53 грн судового збору.

Оскільки відповідач не повернув позивачу 345 169, 01 грн, такий звернувся до суду із цим позовом про стягнення нарахованих 7 518, 07 грн 3% річних та 31 486, 94 грн інфляційних втрат.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення, висновки суду.

Частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 10.04.2023 встановлено факт не поставки товару та неповернення отриманих коштів на суму 345 169, 01 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Однією з підстав припинення зобов`язання, в тому числі грошового, є його виконання проведене належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем 345 169, 01 грн станом на дату подання позову.

Позивач заявив до стягнення 7 518, 07 грн 3% річних, нарахованих з 24.08.2022 по 15.05.2023 та 31 486, 94 грн інфляційних втрат, нарахованих з 01.09.2022 по 31.03.2023.

Суд не погоджується з визначеним початком нарахувань 3% річних з 24.08.2022, враховуючи таке.

Інфляційні втрати та 3% річних - це відповідальність за порушення саме грошового зобов`язання.

Позивач нарахував 3% річних з 24.08.2022, тобто з наступного дня після того, як мала бути здійснена поставка товару.

Однак зобов`язання поставити товар за своєю природою не є грошовим зобов`язанням, тому нарахування, передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України з дати не поставки товару, не можуть застосовуватись.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України).

У рішенні Господарського суду Львівської області від 10.04.2023 встановлено факт надсилання 26.08.2022 позивачем відповідачу вимоги про повернення коштів на суму 627 810, 00 грн (в які включено 345 169, 01 грн неповернутої передоплати).

У зазначеній вимозі позивач просив відповідача повернути безпідставно отримані кошти впродовж 2 календарних днів з моменту отримання вимоги.

Вимога надіслана відповідачу 26.08.2022.

Оскільки інформація щодо поштових пересилань зберігається на сайті АТ «Укрпошта» продовж 6 місяців з дня реєстрації, відстежити поштове пересилання не видається за можливе.

Тому суд, керуючись нормативними строками пересилань поштових відправлень (день подання поштового відправлення до пересилання+5) встановив, що відповідач мав отримати вимогу не пізніше 31.08.2022; строк на повернення коштів 2 дні, тобто прострочення грошового зобов`язання з повернення коштів настало 03.09.2022.

Здійснивши власний розрахунок 3% річних за допомогою калькулятору «ЛІГА.ЗАКОН», суд встановив, що до стягнення підлягає 7 234, 36 грн 3% річних, нарахованих з 03.09.2022 по 15.05.2023. В решті нарахованих 3% річних слід відмовити.

Оскільки інфляційні втрати нараховуються за місяць, перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що заявлена до стягнення сума є правильною.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи викладене, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 7 234, 36 грн 3% річних та 31 486, 94 грн інфляційних втрат.

Щодо судового збору.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 73, 74, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства Улар (місцезнаходження: 81162, Львівська обл., Львівський р-н, село Семенівка, ідент. код: 32461669) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Оптімум Міт (місцезнаходження: 61001, місто Харків, вулиця Хмельницького Богдана, будинок 24, ідент. код: 44466272) 7 234, 36 грн 3% річних, 31 486, 94 грн інфляційних втрат та 2 664, 48 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в строки, визначені статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 14.08.2023.

Суддя Галамай О.З.