Ухвала суду № 112837646, 11.08.2023, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/28470/23

Провадження № 1-кс/761/18520/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2023 року слідча суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю прокурора ОСОБА_2 , захисника ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , при секретарі ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива першого відділу детективів Підрозділу детективів із захисту економіки у сфері надання фінансових послуг Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_6 , погоджене прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомир, Житомирської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, на утримані одна неповнолітня дитина, голова правління АТ «ЗАКАРПАТГАЗ», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 27, ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за №72022000420000075 від 25.10.2022

ВСТАНОВИЛА

В провадження слідчої судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого детектива першого відділу детективів Підрозділу детективів із захисту економіки у сфері надання фінансових послуг Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_6 , погоджене прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 27, ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за №72022000420000075 від 25.10.2022.

Клопотання мотивоване тим, що Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені № 72022000420000075 від 25.10.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 255 КК України, та за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України.

Детектив вказує, що 15.05.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України.

24.05.2023 Шевченківським районним судом м. Києва відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном до 15.07.2023 включно, з можливістю внесення застави в сумі 169 092 000 грн.

06.07.2023 Шевченківським районним судом м. Києва відносно ОСОБА_4 продовжено строк тримання під вартою підозрюваного терміном до 15.08.2023 включно.

На думку сторони обвинувачення обставини, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України та доводять, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів крім тримання під вартою не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, які долучено до матеріалів клопотання.

У клопотанні детектив зазначає, про необхідність продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , з альтернативою внесення застави в сумі 169 092 000 у зв`язку з тим, що досудове розслідування в даному кримінальному провадженні не завершено, а зміна підозрюваному запобіжного заходу на більш м`який, буде перешкоджати об`єктивному розслідуванню кримінального провадження, та посилається на наявність ризиків, передбачених п.п. 1,2,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Прокурор ОСОБА_2 клопотання підтримала в повному обсязі з підстав в ньому наведених, зазначила, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, що підтверджується зібраними матеріалами кримінального провадження, ризики неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, на теперішній час не зменшилися та виправдовують подальше тримання особи під вартою, оскільки завершити досудове розслідування до 15.08.2023 року не можливо. Просила клопотання задовольнити та продовжити відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням розміру застави, з огляду на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Захисник ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання, зазначив, що стороною обвинувачення не надано доказів щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень. Вказав на надуманість заявлених обвинуваченням ризиків, зауважив, що детективом у клопотанні не вмотивовано недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання вказаним ризикам. Зауважив про непомірність визначеної застави, як альтернативного запобіжного заходу.

Підозрюваний підтримав позицію захисника.

Розглянувши клопотання, долучені до клопотання матеріали, вислухавши думку учасників судового розгляду, слідча суддя приходить до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені № 72022000420000075 від 25.10.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 255 КК України.

21.05.2023 ОСОБА_4 безпосередньо під підпис повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України

З наданих матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України, що підтверджується наявними в матеріалах та дослідженими слідчим суддею документами під час розгляду клопотання.

24.05.2023 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави, який в подальшому 06.07.2023 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва продовжено.

08.08.2023 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва (справа №761/27822/23) продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 72022000420000075 до шести місяців.

Під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування продовження дії запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.

Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).

Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об`єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.

Таким чином, слідчому судді необхідно з`ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_4 міг вчинити саме інкриміновані йому злочини. При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.

За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».

Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Слідча суддя вважає, що викладені в матеріалах клопотання та в повідомленні про підозру обставини на даному етапі досудового розслідування з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрюваного з вчиненими кримінальними правопорушеннями, оскільки для стороннього спостерігача прослідковувався б зв`язок між описаними діями підозрюваного та ознаками складу інкримінованих йому злочинів, що спростовує позицію сторони захисту в цій частині.

При цьому, відповідні обставини вчинення розслідуваних злочинів, які враховані при оцінці обґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри, встановлені слідчим суддею на підставі досліджених в ході судового засідання копій документів, що долучено до клопотання.

Оцінивши долученні до матеріалів клопотання докази в їх сукупності з доводами клопотання та учасників судового засідання, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_4 , виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідча суддя дійшла висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень за викладених у клопотанні обставин.

Слідчому судді під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу не надається весь обсяг доказів, зібраних під час досудового розслідування та дані щодо джерел їх отримання. Такі матеріали мають надаватися суду при судовому провадженні відповідного кримінального провадження та саме на цій стадії, передбачено здійснення оцінки доказів з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, яким закінчується судове провадження.

Відповідно до ст.177 КПК України підставою для продовження строку тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, що дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснювати дії, передбачені частиною першою даної статті.

Відповідно до ст.199 КПК України підставами для продовження строку тримання під вартою є наявність раніше заявлених або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою.

Прокурор, просив продовжити тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою, вважаючи, що продовжують існувати ризики, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, які не зменшилися.

Виходячи із загальних визначень вказаних понять, слід відмітити, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню або судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

При аналізі питання наявності зазначених стороною обвинувачення ризиків, слідча суддя дійшла висновку про їх наявність з огляду на фактичні обставини кримінального провадження та відомості про особу ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів, максимальним покаранням, яке може бути призначене у виді до 12 років позбавлення волі, така тяжкість кримінального правопорушення є вагомим доводом, що збільшує ризик переховування від суду а відтак існує ризик, що останній зможе переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Врахування цієї обставини відповідає практиці Європейського суду з прав людини. При цьому, цей фактор не є визначальним.

Слідча суддя вважає, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду продовжує існувати, враховуючи пред`явлення ОСОБА_4 підозри у вчиненні особливо тяжких корупційних злочинів, у разі визнання винуватим у вчиненні яких йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі строком до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права. Крім того, слідча суддя враховує достатній майновий стан, який може бути використаний для втечі чи переховування підозрюваного.

Наведені вище обставини є передумовами та можливістю для втечі підозрюваного з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду.

Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі робить цей ризик можливим.

Таким чином, наведені вище обставини в сукупності дають слідчому судді підстави дійти висновку щодо наявності ризику переховування від органу досудового розслідування та суду, який не зменшився.

Вирішуючи питання щодо ризику знищення, спотворення будь-якої з речей та документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідча суддя бере до уваги відомості про особу підозрюваного, а саме, що ОСОБА_4 перебуває на посаді голови правління АТ «ЗАКАРПАТГАЗ», вказана обставина, формує у слідчої судді переконання, що ризик знищити, приховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення існує, адже підозрюваний може вчинити дії пов`язані зі знищенням та приховуванням певної інформації та документів, що мають вагоме значення для встановлення всіх обставин в даному кримінальному провадженні. Тому доводи захисника про те, що наразі підозрюваний ОСОБА_4 утримується під вартою, не спростовують наявність вказаного ризику.

Слідча суддя зобов`язана встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує детектив (п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України). Втім, для всебічної оцінки обставин справи, слідча суддя аналізує доводи детектива стосовно інших ризиків, про які згадано у клопотанні.

Зі змісту клопотання встановлено, що ОСОБА_4 може продовжити чинити тиск на свідків.

При встановленні наявності вказаного ризику, слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження до моменту їх допиту, а й продовжує існувати на подальших стадіях, в тому числі до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків.

Зазначені ризики є суттєвими, і, як засвідчили обставини, якими обґрунтовується клопотання, їм неможливо запобігти в умовах застосування до ОСОБА_4 будь-якого іншого запобіжного заходу, крім тримання під вартою.

В той же час, ризики передбачені п.п. 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України на які посилається детектив у своєму клопотанні не доведені і прокурором в судовому засіданні, в цій частині слідча суддя погоджується із доводами сторони захисту, зокрема ризик, передбачений п.4 ч.1 ст. 177 КПК України детектив та прокурор обґрунтовують, посилаючись на те, що може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом підкупу свідків, водночас вказані обставини встановлені слідчим суддею, як окремо визначений ризик, передбачений п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України.

Оцінюючи наявність обставин, які перешкоджали завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання підозрюваного під вартою, слідча суддя виходить з того, що детективом в клопотанні доведено та прокурором в суді обґрунтовано існування потреби у подальшому проведенні ряду слідчих (розшукових) та процесуальних дій, обсяг яких є доволі значним і проведення/завершення, яких є дійсно необхідним для забезпечення повного та неупередженого досудового розслідування, виявлення і дослідження усіх обставин, які підлягають доказуванню у відповідності до вимог ч. 2 ст. 91 КПК України.

Зокрема, слідча суддя погоджується з із доводами детектива, що вказано в клопотанні та доводами прокурора про необхідність проведення ряду слідчих (процесуальних) та розшукових дій в даному кримінальному провадженні.

У зв`язку з існуванням потреби у проведенні відповідних слідчих та процесуальних дій, а також наявністю об`єктивних обставин, що перешкоджали їх проведенню раніше, слідчою суддею Шевченківського районного суду м. Києва від 08.08.2023 строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні було продовжено до шести місяців.

Враховуючи викладене, слідча суддя вважає, що наведені детективом обставини дійсно об`єктивно перешкоджали завершенню досудового розслідування за період дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

При вирішенні питання про продовження застосованого до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків, слідча суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності також існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 27 ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 27, ч.3 ст. 209 КК України; пред`явлення йому підозри у вчиненні особливо тяжких злочинів, у разі визнання винуватим, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна; підозрюваний раніше не судимий; наявність хронічних хвороб у підозрюваного, які несумісні з триманням під вартою, відсутні; особу підозрюваного та міцність його соціальних зв`язків, який одружений, має на утримані одну неповнолітню дитину, відомостей про застосування до нього раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчій судді не надано. В той же час, вказане не є достатнім стримуючим фактором для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з огляду на мотив та спосіб вчинення кримінального правопорушення, наявність реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистості, а також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Щодо можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, то слідча суддя вважає зазначити таке. За наведених обставин, необхідним є саме тримання під вартою, оскільки з урахуванням індивідуальних обставин кримінального правопорушення, зазначених вище, застосування домашнього арешту, в тому числі цілодобового, унеможливить обмежити доступ підозрюваного до технічних пристроїв та можливість спілкування з іншими особами, що також може завадити виконанню завдань кримінального провадження на даному його етапі. Застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання чи особистої поруки для запобігання встановленим ризикам, буде недостатнім, оскільки виконання покладених на підозрюваного обов`язків буде залежати виключно від волі самого ОСОБА_4 та їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків.

Слідчою суддею враховуються доводи, наведені стороною захисту щодо особи підозрюваного, міцності його соціальних зв`язків, проте встановлені органом досудового розслідування обставини підозри у вчиненні особливо тяжких злочинів свідчать, що продовжують існувати раніше заявлені ризики не зменшилися.

Доводи сторони захисту щодо необґрунтованості клопотання та відсутність ризиків спростовуються стадією кримінального провадження, та встановленими слідчим суддею обставинами.

За викладених вище обставин слідча суддя вважає, що стосовно ОСОБА_4 необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який дозволить забезпечити виконання ним своїх процесуальних обов`язків у цьому провадженні.

Слідча суддя критично оцінює доводи сторони захисту щодо обрання запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, вагомість наявних доказів обґрунтованості повідомлення йому про підозру у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що йому загрожує, у своїй сукупності вказують на необхідність застосування запобіжного заходу, що є більш жорстким.

Інші доводи сторони захисту: щодо суті підозри, тобто вчинення кримінального правопорушення будуть перевірятися в судовому засіданні складом суду під час судового розгляду справи по суті та їм буде надана відповідна правова оцінка, з огляду на те, що слідчому судді на момент розгляду клопотання не надається весь обсяг доказів у кримінальному провадженні.

Ухвалою слідчої судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06.07.2023 як альтернативний запобіжний захід підозрюваному визначено розмір застави, яка була б достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, а саме у розмірі 169 092 000 гривень.

При вирішенні питання чи є вказаний розмір застави завідомо непомірним для підозрюваного та чи існують підстави для зменшення застави, слідчий суддя, бере до уваги тяжкість інкримінованих ОСОБА_4 кримінальних правопорушень та обставини кримінального правопорушення.

Вирішуючи питання про визначення розміру застави як альтернативного запобіжного заходу, необхідно врахувати, що орієнтиром визначення запобіжного заходу, зокрема й розміру застави, виступає критерій його достатності, який буде виступати належним стимулюючим фактором, який би підозрюваний або інша особа (заставодавець) боялася б втратити внаслідок невиконання або неналежного виконання покладених процесуальних обов`язків.

Слідча суддя враховує обставини підозри, кримінальне покарання, що загрожує ОСОБА_4 в разі визнання його винним, вагомий розмір інкримінованої шкоди, та особу ОСОБА_4 , його майновий стан, які свідчать про виключність випадку, у зв`язку з чим вважає, що застава у визначених ч.5 ст.182 КПК України розмірах не здатна забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків, і повинна бути призначена в розмірах, що перевищує визначений ч.5 ст.182 КПК України.

Тож за наведеного слід визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 163 724 000 гривень, оскільки такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків і таким, що не суперечить положенням ч.5 ст.182 КПК України та вимогам ст.ст.178, 182, 183 КПК України, позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання порушувати покладені на неї процесуальні обов`язки, та не є явно непомірним, беручи до уваги розмір предмета злочину.

При цьому, у разі внесення застави, з урахуванням встановлених ризиків щодо можливого переховування та впливу на свідків існує необхідність контролю дій та поведінки підозрюваного, у зав`язку з чим обґрунтованим є покладення обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 331, 372, 532, 534 Кримінального процесуального кодексу України, слідча суддя

УХВАЛИЛА

Клопотання задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування до 09 жовтня 2023 року включно.

Визначити ОСОБА_4 заставу у 61 000 розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 163 724 000 гривень.

Застава вноситься підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок: для внесення застави (код ЄДРПОУ - 26268059, отримувач - ТУДСАУ в місті Києві, МФО - 820172, банк: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок № UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава за … (П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) від … (дата ухвали) по справі № …., внесені … (П.І.Б. особи, що вносить заставу).

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У випадку внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатися із населеного пункту, де проживає, без дозволу, слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання, роботи та засобів зв`язку;

- здати уповноваженому органу на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають йому право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Визначити строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного в межах строку досудового розслідування, однак не більше 2 (двох) місяців з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави в розмірі, визначеному судом.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідча суддя ОСОБА_1