Рішення № 11283419, 16.09.2010, Вознесенський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Петровський районний суд м. Донецька)

1

Справа № 2-3307/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

м. Донецьк 16 вересня 2010 р.

Петровський районний суд м. Донецька в складі: головуючий суддя Чинчин О.В., при секретарі Заботіній О.Ю., за участю представника позивача Лещенок Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою

Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» в особі Донецької філії Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -

В с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачів заборгованості за спожиту необліковану та обліковану електричну енергію.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачі по справі мешкають за адресою: АДРЕСА_1, та є абонентами ДФ ДП «Регіональні електричні мережі». Позивач та відповідачка ОСОБА_2 перебувають у цивільно-правових відносинах, що підтверджується відкриттям особового рахунку на абонента. При перевірці дотримання вимог діючого законодавства, у відповідачів були виявлені порушення, про що були складені відповідні акти. Так, згідно з Актом № 15483 від 13.07.2006 р., порушення полягало у наступному: «заниженные показания на приборе учета, безучетная лампа на фронтоне (наброс), оголенные фазные провода для безучетного использования электрической энергии», розмір відшкодування збитків, заподіяних енергопостачальнику складає 931 грн. 15 коп. Відповідно до Акту № 20089 від 05.03.2008 р., порушення полягало у наступному: «самовольное подключение проводов к электрической линии энергопоставщика после отключения», розмір відшкодування збитків, заподіяних енергопостачальнику складає 2 123 грн. 63 коп. У відповідності з Актом № 22604 від 25.02.2009 р., порушення полягало у наступному: «самовольное подключение после отключения», розмір відшкодування збитків, заподіяних енергопостачальнику складає 2 908 грн. 12 коп. Згідно з Актом № 24279 від 25.11.2009 р., порушення полягало у наступному: «самовольное подключение после отключения», розмір відшкодування збитків, заподіяних енергопостачальнику складає 520 грн. 25 коп. Згідно з розрахунком, загальна сума заборгованості за необліковану електроенергію складає 6 483 грн. 15 коп. Також, користуючись послугами ДФ ДП «Регіональні електричні мережі», свої зобовязання ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 не виконують, спожиту обліковану електроенергію не оплачують, завдаючи позивачеві збитків, в звязку з чим мають заборгованість за електроенергію в сумі 2 602 грн. 20 коп. Добровільно відшкодувати завдані збитки та сплатити заборгованість відповідачі відмовляються, у звязку з чим позивач вимушений звернутися до суду з позовом про стягнення солідарно з них суми заборгованості за необліковану електроенергію в розмірі 6 483 грн. 15 коп., суми заборгованості за обліковану електроенергію в розмірі 2 602 грн. 20 коп., а також 30 грн. витрати на сплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

В судовому засіданні представник позивача Лещенок Ю.М., яка діє на підставі

2

довіреності, пояснила, що під час судового розгляду справи відповідачами було частково погашено суму заборгованості за обліковану електроенергію, а саме, у розмірі 318 грн. 87 коп., в звязку з чим вона уточнила свої позовні вимоги, які в остаточній редакції зводяться до наступного: стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 суму заборгованості за необліковану електроенергію в розмірі 6 483 грн. 15 коп., суму заборгованості за обліковану електроенергію в розмірі 2 283 грн. 20 коп., а також 30 грн. витрати на сплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, підтвердила обґрунтування позовних вимог, наполягає на задоволенні позову.

В судове засідання відповідачі не зявилися, про явку до суду були повідомлені належним чином. Відповідно до ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Суд, у відповідності до ст. 224 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу заочно у їх відсутність. Представник позивача проти цього не заперечує.

Суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

У відповідності зі ст. 714 ЦК України з а договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Відповідно до п. 37 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 енергопостачальник має право перевіряти справність приладів обліку та проводити обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза приладами обліку, вимагати від споживача відшкодування збитків, завданих порушенням, допущеними споживачем під час користування електричною енергією.

В судовому засіданні встановлено, що при перевірці дотримання вимог Закону України «Про електроенергетику», «Правил користування електроенергією для населення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357, за адресою: АДРЕСА_1, виявлено порушення вимог діючого законодавства України, про що були складені відповідні Акти про порушення споживачем «Правил користування електроенергією для населення» та умов «Договору на користування електроенергією»:

- № 15483 від 13.07.2006 р., відповідно до якого порушення полягало у наступному: «заниженные показания на приборе учета, безучетная лампа на фронтоне (наброс), оголенные фазные провода для безучетного использования электрической энергии», розмір відшкодування збитків, заподіяних енергопостачальнику складає 1 051 грн. 15 коп., акт складено у відношенні ОСОБА_5 (а.с. 23);

- № 20089 від 05.03.2008 р., згідно з яким порушення полягало у наступному: «самовольное подключение проводов к электрической линии энергопоставщика после

3

отключения», розмір відшкодування збитків, заподіяних енергопостачальнику складає 2 378 грн. 63 коп., акт складено у відношенні ОСОБА_5 (а.с. 20);

- № 22604 від 25.02.2009 р., у відповідності з яким порушення полягало у наступному: «самовольное подключение после отключения», розмір відшкодування збитків, заподіяних енергопостачальнику складає 2 908 грн. 12 коп., акт складено у відношенні ОСОБА_6 (а.с. 17);

- № 24279 від 25.11.2009 р., відповідно до якого порушення полягало у наступному: «самовольное подключение после отключения», розмір відшкодування збитків, заподіяних енергопостачальнику складає 520 грн. 25 коп., акт складено у відношенні ОСОБА_6 (а.с. 11).

Частиною 4 статті 26 Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що споживач електроенергії несе відповідальність згідно із законодавством за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною енергією.

У відповідності з довідкою житлової організації, станом на 28 квітня 2010 року за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 (а.с. 6).

Згідно з карткою абонента, 16 липня 2009 року між позивачем Державне підприємство «Регіональні електричні мережі» в особі Донецької філії Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» та відповідачкою ОСОБА_2 було укладено Договір на користування електроенергією (а.с. 77).

Таким чином, як вбачається з вищенаведених доказів, на момент складання актів № 15483 від 13.07.2006 р., № 20089 від 05.03.2008 р., № 22604 від 25.02.2009 р. ані відповідачка ОСОБА_2, ані відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 не були як стороною Договору на користування електроенергією, так і споживачами цих ресурсів.

У відповідності зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому, будь-яких доказів з боку представника позивача на підтвердження своїх вимог, зокрема, чи були зареєстровані та проживали за адресою: АДРЕСА_1 відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на час складання вказаних актів, суду не надано. Жодних заяв або клопотань про витребування певних доказів у встановленому законом порядку представником позивача не заявлялося, не зважаючи на неодноразові розяснення суду.

Крім того, акти, які є предметом спору, складено у відношенні ОСОБА_5, та ОСОБА_6, процесуальне положення у справі яких взагалі не визначено. Доказів на підтвердження можливого родинного звязку між ними та відповідачами, на випадок предявлення позовних вимог як до спадкоємців, суду також не надано.

Отже, як встановлено в судовому засіданні, та підтверджується вищенаведеними та оціненим судом доказами, 16 липня 2009 року між позивачем Державним підприємством «Регіональні електричні мережі» в особі Донецької філії Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» та відповідачкою ОСОБА_2 виникли договірні правовідносини з користування електроенергією. 25 листопада 2009 року останньою дійсно було порушено Правила користування електроенергією для населення, та умови Договору на користування електроенергією, про що було складено відповідний акт.

4

Таким чином, з відповідачки ОСОБА_2 на користь Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» в особі Донецької філії Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» необхідно стягнути заборгованість за необліковану електричну енергію за Актом № 24279 від 25.11.2009 р. в розмірі 520 грн. 25 коп.

Доводи представника позивача з приводу того, що відповідачка ОСОБА_2 має сплатити заборгованість за актами № 15483 від 13.07.2006 р., № 22604 від 25.02.2009 р. на підставі того, що фактично нею було частково відшкодовано заподіяні збитки за даними актами, суд не бере до уваги, оскільки лише факт визнання відповідачем позовних вимог не є підставою для задоволення позову.

Задовольняючи частково позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за обліковану електроенергію, суд виходить з наступного.

Згідно з абз. 5 п. 42 «Правил користування електроенергією для населення», споживач зобовязаний своєчасно оплачувати спожиту електричну енергію.

У відповідності з довідкою, ОСОБА_2 має заборгованість перед позивачем за обліковану спожиту електроенергію за період з вересня 1999 року по 18 березня 2010 року в сумі 2 602 грн. 20 коп. (а.с. 29).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачкою ОСОБА_2 свої зобовязання перед позивачем за надані послуги належним чином виконано не було, що і є підставою для стягнення з неї суми заборгованості за обліковану спожиту електроенергію.

При цьому, задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, зокрема, в розмірі 2 283 грн. 20 коп. за період з вересня 1999 року по 18 березня 2010 року, суд не находить можливим, оскільки як встановлено в судовому засіданні, договірні правовідносини між позивачем та відповідачкою ОСОБА_2 виникли 16 липня 2009 року, тому й сума заборгованості підлягає стягненню саме з цього періоду.

Отже, з відповідачки ОСОБА_2 на користь Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» в особі Донецької філії Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» слід стягнути заборгованість за обліковану електричну енергію за період з 16 липня 2009 року по 18 березня 2010 року в розмірі 292 грн. 42 коп. ((51,93 грн. (100,61 грн. (липень 2009 р.) / 31 ? 16) + 105,24 грн. (серпень 2009 р.) + 101, 82 грн. (вересень 2009 р.) + 105,24 грн. (жовтень 2009 р.) + 101,82 грн. (липень 2009 р.) + 101,82 грн. (грудень 2009 р.) + 101,82 грн. (січень 2010 р.) + 101,82 грн. (лютий 2010 р.) + 55,78 грн. (березень 2010 р.)) (216,00 грн. + 318,87 грн.) (відшкодовані споживачем)).

Постановляючи рішення у даній справі, суд не може задовольнити позовні вимоги в частині стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за спожиту необліковану та обліковану електричну енергію, оскільки відповідачі ОСОБА_3, та ОСОБА_4 стороною у даних зобовязаннях не є, в звязку з чим не несуть відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником.

5

Вирішуючи питання щодо розподілу між сторонами судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду з відповідним позовом було сплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30,00 грн. Ціна позову складає 8766,35 грн. (100 %). Розмір задоволених позовних вимог складає 812,67 грн., що становить ?10 % від ціни позову (812,67 грн. ? 100 % / 8766,35 грн.).

Таким чином, у відповідності зі ст.ст. 79, 88 ЦПК України, ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», з відповідачки ОСОБА_2 на користь позивача необхідно стягнути 3,00 грн. витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи (10 % від 30 грн.), а також 51,00 грн. судовий збір на корись держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 611, 714 ЦК України, ч. 1 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», п.п. 37, 42 Правил користування електроенергією для населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357, ст.ст. 212-215, 224-227 ЦПК України, суд, -

В и р і ш и в :

Позов Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» в особі Донецької філії Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» в особі Донецької філії Державного підприємства «Регіональні електричні мережі»:

- 520 (пятсот двадцять) грн. 25 коп. заборгованість за необліковану електричну енергію за Актом № 24279 від 25.11.2009 р. на розрахунковий рахунок 2600136902 у філії АБ «Енергобанк» у м. Донецьку, МФО 377045, ЄДРПОУ 26390719;

- 292 (двісті девяносто дві) грн. 42 коп. заборгованість за обліковану електричну енергію на розрахунковий рахунок 260313011490 у ВАТ Ощадбанк м. Донецьк, МФО 335106, ОКПО 26390719;

- 3 (три) грн. 00 коп. витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи на розрахунковий рахунок 2600136902 у філії АБ «Енергобанк» у м. Донецьку, МФО 377045, ЄДРПОУ 26390719.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 51 (пятдесят одна) грн. 00 коп. на користь держави.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заяву про перегляд заочного рішення відповідачем може бути подано до місцевого суду протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької

6

області через Петровський районний суд міста Донецька шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, а в разі відсутності у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.В. Чинчин