Рішення № 112834178, 15.08.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/8797/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аквафрост» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аквафрост» (далі - позивач, ТОВ Аквафрост») звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі відповідач 1, ГУ ДПС в Одеській області), Державної податкової служби України (далі відповідач 2, ДПС України), в якому, з врахуванням заяви про зміну предмету позову, просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Н» від 26.04.2023 №7343/15-32-04-08-20/33798852, прийняте ГУ ДПС в Одеській області;

зобов`язати Державну податкову службу України внести зміни до інтегрованої картки платника податків шляхом виключення відомостей про суму податкового боргу за повідомленням-рішенням форми «Н» від 26.04.2023 №7343/15-32-04-08-20/33798852 у сумі 157434,03 гривень та здійснювати облік сплачених за повідомленням-рішенням форми «Н» від 08.12.2022 року №11022/15-32-04-08-20/33798852 коштів в сумі 157487,13 грн як переплати з податку на додану вартість.

В обґрунтування своїх вимог ТОВ «Аквафрост» вказує, що 27.10.2022 головним державним інспектором Причорноморського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС в Одеській області Зайцевою В.В. відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1.ст. 20 Розділу І та у порядку абз.2 п. 76.3. ст. 76 глави 8 Розділу II п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України проведено перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних за звітні періоди: березень-вересень 2022 року.

За результатами проведеної перевірки, ГУ ДПС в Одеській області було складено акт №10522/15-32-04-08-17/33798852 від 27.10.2022 про результати перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних ТОВ «АКВАФРОСТ», код ЄДРПОУ 33798852.

В акті перевірки зазначено, що «встановлено порушення ТОВ граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 та пункту 69.1 статті 69 розділу XX «Перехідних положень» цього Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями), на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації. За порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних до підприємства застосовуються штрафні санкції відповідно до п. 120-1.l ст. 120-1 Податкового кодексу України.

08.12.2022 ГУ ДПС в Одеській області на підставі вищевказаного акту було складено податкове повідомлення-рішення №11022/15-32-04-08-20/33798852 форми «Н». Загальна сума штрафної (фінансової) санкції за цим повідомленням-рішенням становить 157488,13 грн.

Оскільки законодавством встановлено чіткі та обмежені строки для реєстрації податкових накладних, задля уникнення порушення платником податків граничних строків для реєстрації податкових накладних у випадку коли гранична дата припадає на вихідний чи святковий день, положеннями Порядку №1246 та п.201.10 ст.201 ПКУ, встановлено, що якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна та/або розрахунок коригування вважається зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем надіслано на реєстрацію податкову накладну № 5134 від 27.06.2022р. 15.07.2022 о 17 год., 55 хв., - тобто, в межах операційного дня. Разом з тим, до кінця операційного дня 15.07.2022 квитанції про прийняття або неприйняття вказаних розрахунків коригування до податкових накладних підприємству не надходили.

З огляду на зазначені обставини та з врахуванням правових наслідків, передбачених п.201.10 ст.201 ПКУ, слід вважати податкову накладну № 5134 від 27.06.2022 зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних в день її надіслання, а саме 15.07.2022. Враховуючи вищезазначене, контролюючий орган дійшов помилкового висновку, що податкова накладна №5134 від 27.06.2022 зареєстрована з порушенням граничних термінів, адже вона була надіслана на реєстрацію в межах граничних термінів, встановлених ПКУ.

Висновки акту є протиправними та не відповідають нормам чинного законодавства України. ППР №11022/15-32-04-08-20/337988522, складене на підставі цього акту, є протиправним і таким, що не відповідає нормам чинного законодавства України зв`язку з чим позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою від 26.04.2023 провадження у справі відкрито та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

11.05.2023 Головним управлінням ДПС в Одеській області подано до суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що відповідач 1 позов не визнає.

Зокрема, свою позицію обґрунтовує тим, що контролюючим органом згідно з пп. 20.1.4 п.20.1 ст. 20 розділу І та у порядку абз. 2 пункту 76.3 статті 76 глави 8 розділу II пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України проведено перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних за звітні періоди: березень - вересень 2022 року. За результатами перевірки складено акт № 10522/15-32-04-08-17/33798852 від 27.10.2022.

Перевіркою встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 та пункту 69.1 статті 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідних положень" цього Податкового Кодексу України (із змінами та доповненнями), на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації. За порушення термінів реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних до підприємства застосовуються штрафні санкції відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями.

Згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України, на підставі акта перевірки, контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення "Н" № 11022/15-32-04-08-20/33798852 від 08.12.2022 на загальну суму 157488,13 грн., яким до позивача за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 1570888 грн 39 коп. застосовано штраф в розмірі 10% у сумі 157488,13 грн.

Стосовно тверджень позивача, що ним надіслано на реєстрацію податкову накладну від 27.06.2022 №5134 15.07.2022 о 17 год. 55 хв, разом з тим квитанції про прийняття або неприйняття вказаних розрахунків коригувань до податкових накладних підприємству не надходили. Проте вказана податкова накладна зареєстрована 18.07.2022 о 08:11.

Позивач посилається на роздруківки з сервісу обробки документів «М.Е.Doc», не можуть слугувати доказом направлення податкових накладних на реєстрацію 15.07.2022, так як не містять ніяких підтверджень того, що зазначені накладні саме направлені такою датою.

Позивач у позовній заяві зазначає, що статус направлених на реєстрацію податкових накладних - «очікується доставка» зберігався до дати реєстрації наведеної в таблиці.

«M.E.Doc» (My Electronic Document, Medoc, Медок) поширене програмне забезпечення для подання звітності до контролюючих органів та обміну юридично значущими первинними документами між контрагентами в електронному вигляді. Це комерційна програма, яка не ведеться працівниками контролюючого органу, як, наприклад, Єдиний державний реєстр податкових накладних, який є базою даних податкових накладних та розрахунків коригування до них, створений ДФС у системі електронного адміністрування ПДВ. Тобто, контролюючий орган не несе відповідальності за перебої у роботі «M.E.Doc» та технічні проблеми, які можуть виникнути на серверах зазначеної програми.

Відповідно до Розділу 7 «Реєстр звітів» Посібника користувача «M.E.Doc», Панель вкладок звіту містить службову інформацію щодо обраного документу, у цьому випадку:

- «Повідомлення» - дана вкладка з`являється на панелі після отримання повідомлення про доставку документу у контролюючий орган. - «Квитанція №1» - дана вкладка з`являється на панелі після отримання першої квитанції (про прийом документу на центральному рівні).

Стосовно події «Очікується доставка» слід зазначити наступне.

Надати об`єктивне правдиве підтвердження направлення податкової накладної в електронному вигляді на реєстрацію до ЄДРПН за допомогою «M.E.Doc» не виявляється можливим, оскільки розробник «M.E.Doc» не має доступу до баз даних користувачів. Вся інформація щодо формування та підписання електронного звіту фіксується в протоколі подій відповідного документу «M.E.Doc». Дата та час відправлення, що фіксується «M.E.Doc» залежить від системних налаштувань дати і часу на комп`ютері, з якого проводиться відправлення документу та зазначається у вкладці «Очікується доставка».

Тобто, роздруківки, надані позивачем не є достатнім доказом направлення на реєстрацію податкових накладних, оскільки їх створення теоретично можливе при відповідному налаштуванні комп`ютера.

Такої позиції дотримується Верховний суд у постанові від 19 серпня 2021 року по справі 520/11447/19.

Посилання позивача на абз.13 п.210.10 ст.210 Податкового Кодексу України, який визначає, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних є безпідставним, так як позивачем були надані роздруківки з «M.E.Doc», в яких зазначено, що податкові накладні були направлені 15.07.2022 року (відповідно до «Повідомлення») та автоматизована обробка яких здійснена в той же операційний день, що відповідає Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами (відповідно до «Квитанція №1»).

Твердження позивача, що ним були виконані всі можливі дії для вчасної реєстрації податкових накладних зазначених в переліку позовної заяви є лише власним припущенням, що не відповідає нормам закону та не підтверджується матеріалами справи.

Крім того, позивач не заперечує, що в квитанції №1 зазначена дата реєстрації податкової накладної, а саме 18.07.2022 року.

Також, позивач у своїй позовній заяві наводить, на його думку, беззаперечні аргументи, лише стосовно однієї податкової накладної, а саме № 5134, проте не надає ані доказів, ані пояснень стосовно інших податкових накладних, проте просить скасувати ППР в повному обсязі.

Стосовно вимоги позивача здійснити облік сплачених за ППР коштів як переплати з податку на додану вартість, то вказана вимога не підлягає задоволенню, оскільки, відповідно до ст. 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/ або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на рахунок такого платника податків у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, або на єдиний рахунок, або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

ТОВ «АКВАФРОСТ» на підставі доповідної записки управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС в Одеській області від 10.03.2023 щодо коригування даних ІКС «Податковий блок» за результатами перегляду висновків актів та скасуванню (повному/частковому) податкових повідомлень рішень, якими були застосовані штрафні санкції за порушення вимог та термінів визначених пп. 69.1 п. 69 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, у зв`язку з набранням чинності Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України» скасовані штрафні санкції на загальну суму 53,10 грн та складено нове податкове повідомлення-рішення форми "Н" № 7343/15-32-04-08-20/33798852 від 26.04.2023 на загальну суму 157434,03 грн.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення "Н" № 11022/15- 32-04-08-20/33798852 від 08.12.2022 на загальну суму 157 488,13 грн скасоване та не може бути предметом спору.

Контролюючим органом у законний спосіб винесено податкове повідомлення-рішення форми "Н" № 7343/15-32-04-08- 20/33798852 від 26.04.2023 на загальну суму 157434,03 грн.

З огляду на викладене відповідач 1 просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 12.05.2023 клопотання Головного управління ДПС в Одеській області про розгляд справи №420/8797/23 за участю представника відповідача залишено без задоволення.

19.05.2023 ДПС України подано до суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що відповідач 2 позов не визнає.

Зокрема, свою позицію обґрунтовує тим, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками (абз.1 п.1 розділу ІІ Порядку № 5).

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею (абз.2 п.1 розділу ІІ Порядку № 5).

ІКП платника відкривається за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання осіб (фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців, самозайнятих осіб) (основне місце обліку) (абз.1 п.2 розділу ІІ Порядку № 5).

Органу ДПС, в якому перебуває платник за основним місцем обліку, надається доступ до ІКП, відкритих за основним місцем обліку, для внесення відповідної інформації, а за неосновним місцем обліку - в режимі перегляду (абз.13 п.1 розділу ІІ Порядку № 5).

Органу ДПС, в якому перебуває платник за неосновним місцем обліку, надається доступ до ІКП, відкритих за неосновним місцем обліку, для внесення відповідної інформації (абз.14 п.1 розділу ІІ Порядку № 5).

З метою перегляду інформації про платника, включаючи всі його філії та підрозділи, незалежно від того, в якому органі ДПС вони перебувають на обліку, органу ДПС, в якому платник перебуває на обліку за основним місцем, надається право доступу до ІКП таких філій та підрозділів та забезпечується можливість перегляду узагальненої інформації щодо стану розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами в цілому з урахуванням відповідних показників за такими підрозділами (абз.15 п.1 розділу ІІ Порядку № 5).

Наведені норми свідчать про те, що ІКП відкриваються та інформація до неї вноситься органом ДПС, в якому платник перебуває за основним місцем обліку.

Таким чином, в контексті визначених ст. 19-2 Податковим кодексом України повноважень, ДПС України безпосередньо не здійснює функцій з податкового обліку платників податків та їх податкових зобов`язань, та відповідно не вчиняє дії із коригування даних ІКП.

Такими повноваженнями наділений територіальний орган ДПС, на обліку якого перебуває платник податку та який є окремим учасником даної судової справи.

При цьому, законодавчого обґрунтування обов`язку ДПС України (вчинити дії з видалення на особовому рахунку платника (ІКП) відомостей про наявність податкового боргу та здійснення її обліку як переплати) у спірних правовідносинах адміністративний позов ТОВ «Аквафрост» не містить.

За наведених обставин позовні вимоги ТОВ «Аквафрост» про зобов`язання ДПС України вчинити дії нормативно та документально не підтверджені.

З огляду на викладене відповідач 2 просить відмовити у задоволенні позову.

19.05.2023 до суду надійшла відповідь на відзив. Позивач зазначає, що відповідно п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами- лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку;

порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Таким чином, виходячи з аналізу вказаної норми податкового законодавства перелік порушень, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Враховуючи той факт, що карантин та обмежувальні протиепідемічні заходи з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 були встановлені Постановою Кабінету Міністрів України №1236 від 09.12.2020 та продовжували свою дії відповідно до постанов Кабінету Міністрів України №630 від 27.05.2022 та №928 від 19.08.2022 на час настання граничного строку реєстрації податкових накладних, реєстрація яких стала підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, контролюючий орган застосував штрафні санкції неправомірно.

Відповідач вважає, що роздруківки з сервісу обробки документів «M.E.Doc» не можуть слугувати доказом направлення податкових накладних на реєстрацію 15.07.2022 року, тому що не містить ніяких підтверджень того, що зазначені накладні саме направлені такою датою. З такою позицією ГУ ДПС в Одеській області не можна погодитися з огляду на наступне. З протоколу перевірки податкової накладної №5137 від 27.06.2022 та роздруківки вкладки «властивості документу» вбачається, що остання модифікація документу була здійснення 15.07.2022 о 17:26, о 17:48 підписано бухгалтером та накладено печатку, а о 17:55 очікується доставка. Тобто, зі змісту статусу документу 15.07.2022 о 17:55 виходить, що податкова накладна №5137 від 27.06.2022 була направлена на реєстрацію до Державної податкової служби до 17 год 55 хв 15.07.2022, адже для того, щоб очікувати доставку документу перед цим цей документ необхідно відправити. Отже, позивач вжив всіх можливих заходів для проведення своєчасної реєстрації податкової накладної. У процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється податковим органом, та/або безпосередніх дій працівників податкового органу, на яку (які) платник податку не має впливу.

Вчинення платником податків всіх залежних від нього дій для своєчасної реєстрації податкової накладної, яка не відбулась внаслідок протиправної поведінки суб`єкта владних повноважень, від якого залежало забезпечення можливості належним чином виконати цей обов`язок, унеможливлює притягнення такого платника податків до відповідальності.

На думку контролюючого органу, вимога про здійснення обліку сплачених за спірним ППР коштів як переплати з податку на додану вартість не підлягає задоволенню з огляду на те, що платник податків відповідно до ст. 43 Податкового кодексу України за відсутності податкового боргу має право на повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання. Відповідачем не враховано той факт, що можливості скористатися правом, передбаченим ст. 43 Податкового кодексу України передують певні дії контролюючого органу, а саме сума, сплачена позивачем в рахунок оплати штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням від 08.12.2022 №11022/15-32-04-08-20/33798852 повинна бути віднесена до відповідного коду в інтегрованій картці платника задля відображення дійсного стану взаєморозрахунків ТОВ «Аквафрост» з державним бюджетом. Позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою від 22.05.2023 заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Аквафрост» про зміну предмету позову повернуто позивачу.

Ухвалою суду від 22.05.2023 внесено виправлення в ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 26.04.2023 та від 12.05.2023 у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аквафрост» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов`язання вчинити певні дії, зазначивши другим відповідачем по справі Державну податкову службу України.

Ухвалою суду від 22.05.2023 клопотання Державної податкової служби України про розгляд справи № 420/8797/23 за участю представника відповідача залишено без задоволення.

31.05.2023 до суду надійшла заява про зміну предмету позову.

Ухвалою суду від 05.06.2023 прийнято до провадження заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Аквафрост» про зміну предмету позову.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини, суд приходить до таких висновків.

Як встановлено судом, головним державним інспектором Причорноморського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС в Одеській області Зайцевою В.В., відповідно до пп. 20.1.4 п.20.1 ст. 20 розділу І та у порядку абз. 2 пункту 76.3 статті 76 глави 8 розділу II пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України проведено перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних за звітні періоди: березень - вересень 2022 року ТОВ «Аквафрост», за результатами якої складено акт перевірки від 27.10.2022 № 10522-15-32-04-04-17/33798852.

Перевіркою встановлено порушення граничних граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 та пункту 69.1 статті 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідних положень» цього Податкового Кодексу України (із змінами та доповненнями), на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації. За порушення термінів реєстрації податкових, накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, в Єдиному реєстрі податкових накладних до підприємства застосовуються штрафні санкції відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями.

На підставі акту перевірки від 27.10.2022 № 10522-15-32-04-04-17/33798852 Головним управлінням ДПС в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення форми «Н» від 08.12.2022 № 11022/15-32-04-08-20/33798852, відповідно до якого до ТОВ «Аквафрост» застосовано штраф у сумі 157487,13 грн.

На підставі акту перевірки від 27.10.2022 № 10522-15-32-04-04-17/33798852 та доповідної записки від 10.03.2023 № 327/15-32-04-08-11 Головним управлінням ДПС в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення форми «Н» від 26.04.2023 № 7343/15-32-04-08-20/33798852, відповідно до якого до ТОВ «Аквафрост» застосовано штраф у сумі 157434,03 грн.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення від 26.04.2023 № 7343/15-32-04-08-20/33798852 протиправним, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні приписи законодавства.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначений припис про те, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Так, пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України установлено, зокрема, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Законом України від 12.05.2022 № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, із змінами, внесеними Законом України від 12.05.2022 №2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022 року, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Згідно підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення Податкового кодексу України, у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Підпунктом 69.1-1 пункту 69.1 статті 69 ПК України визначено, що платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім: а) камеральних перевірок; б) документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями; в) фактичних перевірок.

У разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Пунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України передбачено, що для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім: дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків; строків проведення камеральних перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, визначення грошових зобов`язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення за результатами камеральних перевірок, нарахування пені; строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, визначення грошових зобов`язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення, адміністративного арешту майна за результатами фактичних перевірок.

Таким чином, аналіз положень Податкового кодексу України свідчить про те, що з набранням чинності Закону України від 12.05.2022 № 2260-ІХ, врегульовано питання граничного строку реєстрації податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 року до 27.05.2022 року, а також звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію тих податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 року до 27.05.2022 року, за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року.

До податкових накладних, які складені після 27.05.2022, застосовуються загальні правила щодо граничного строку їх реєстрації та відповідальності за порушення таких строків, визначні статтями 200 та 120-1 Податкового кодексу України.

Перевіркою встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме:

ПН № 55683 від 13.06.2022 дата реєстрації 06.07.2022 12:09;

ПН № 579556 від 08.06.2022 дата реєстрації 13.07.2022 10:29;

ПН № 5133 від 10.06.2022 дата реєстрації 14.07.2022 03:43;

ПН № 54679 від 20.05.2022 дата реєстрації 15.07.2022 08:13;

ПН № 578838 від 29.06.2022 дата реєстрації 20.07.2022 08:03;

ПН № 55972 від 02.05.2022 дата реєстрації 15.07.2022 08:59;

ПН № 53452 від 02.05.2022 дата реєстрації 15.07.2022 08:06;

ПН № 5136 від 01.03.2022 дата реєстрації 19.07.2022 12:39;

ПН № 5135 від 30.06.2022 дата реєстрації 18.07.2022 08:16;

ПН № 5134 від 27.06.2022 дата реєстрації 18.07.2022 08:11;

ПН № 581201 від 21.07.2022 дата реєстрації 16.08.2022 08:29;

ПН № 56710 від 28.07.2022 дата реєстрації 16.08.2022 08:07;

ПН № 580423 від 05.07.2022 дата реєстрації 01.08.2022 08:07;

ПН № 580422 від 05.07.2022 дата реєстрації 01.08.2022 08:07;

ПН № 580425 від 11.07.2022 дата реєстрації 01.08.2022 08:07;

ПН № 580424 від 11.07.2022 дата реєстрації 01.08.2022 08:07;

ПН № 580421 від 13.07.2022 дата реєстрації 01.08.2022 08:03;

ПН № 583085 від 05.08.2022 дата реєстрації 15.09.2022 05:38;

ПН № 583090 від 11.08.2022 дата реєстрації 15.09.2022 05:49;

ПН № 57582 від 29.08.2022 дата реєстрації 16.09.2022 03:34;

ПН № 583126 від 29.08.2022 дата реєстрації 16.09.2022 12:07;

ПН № 583089 від 12.08.2022 дата реєстрації 15.09.2022 05:46;

ПН № 5160 від 16.08.2022 дата реєстрації 23.09.2022 11:11.

Щодо направлення на реєстрацію податкової накладної № 5134 від 27.06.2022 15.07.2022 о 17 год 55 хв. межах оперативного дня, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.60 п.14.1 ст.14 ПКУ єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

За умовами, визначеними п. 201.10 ст.201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246), який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр).

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку №1246 операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. Операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Згідно з пунктом 4 Порядку №1246 до Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 11 Порядку №1246 передбачено, що після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Згідно з пунктами 12-16 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника додатку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Якщо платником податку надіслано для реєстрації кілька примірників однієї податкової накладної та/або розрахунку коригування, зареєстрованими вважаються податкова накладна та/або розрахунок коригування, відомості яких внесені до Реєстру, та платнику податку надіслана відповідна квитанція.

Отже, з аналізу вказаних норм слідує, що строки, визначені для реєстрації податкових накладних, встановлені у календарних днях, при цьому право платника податку для реєстрації податкових накладних пов`язане виключно з операційним днем, який відповідно до Порядку №1246 триває з 8-ї до 20-ї години. Разом з тим, податковий орган в будь-якому випадку зобов`язаний протягом операційного дня надіслати платнику податку одну з квитанцій: або про прийняття податкової накладної, або про її неприйняття із зазначенням відповідних причин, або зупинення реєстрації податкової накладної.

Оскільки законодавством встановлено чіткі та обмежені строки для реєстрації податкових накладних, задля уникнення порушення платником податків граничних строків для реєстрації податкових накладних у випадку, коли гранична дата припадає на вихідний чи святковий день, положеннями Порядку №1246 та п. 201.10 ст.201 ПКУ, встановлено, що якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна та/або розрахунок коригування вважається зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Судом встановлено, що позивачем 15.07.2022р. о 17 год. 55 хв. направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкову накладну № 5134 від 27.06.2022 за допомогою системи «М.Е.Dос», документ в статусі «очікується доставка».

До кінця операційного дня 15.07.2022 квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування позивачу не надходили.

Квитанція № 1 про прийняття податкової накладної № 5134 від 27.06.2022 позивачу надійшла 18.07.2022.

Функція протоколу «Очікується доставка» свідчить про те, що вищезазначена ПН відправлена, очікується доставка до податкового органу, про факт якої буде свідчити квитанція №1, яка надсилається платнику податків не пізніше наступного дня.

Таким чином, скриншотом сервісу електронного документообігу «M.E.Doc» підтверджується, що податкова накладна була подана в останній день граничного строку, визначеного статтею 201 ПК України, однак не була зареєстрована ДПС України того ж дня, а зареєстрована 18.07.2022. Відтак, позивач, надіславши для реєстрації податкову накладну № 5134 від 27.06.2022 своєчасно виконав свої зобов`язання, передбачені податковим законодавством з реєстрації ПН в ЄРПН.

Верховний Суд у постанові від 22.11.2021 у справі № 160/10558/19 дійшов висновку про те, що при розгляді справ про застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних принциповим є не дата фактичного надходження податкових накладних до ЄРПН, а дата їх відправлення виходячи з технічного способу реєстрації податкових накладних, тому скріншоти з програми «M.E.Doc» є належним засобом доказування.

Водночас, відповідач не надав суду доказів несправності засобів телекомунікаційного зв`язку платника податків чи інших доказів на підтвердження наявності вини позивача у порушенні граничного строку направлення на реєстрацію податкової накладної.

Крім того, в порушення вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України контролюючим органом не надіслані позивачу протягом операційного дня направлення податкових накладних квитанцій в електронному вигляді у текстовому форматі про прийняття зазначених податкових накладних або про їх неприйняття із зазначенням відповідних причин, або зупинення реєстрації податкових накладних, з незалежних від позивача причин, тобто з причин, які не залежали від його волі.

Таким чином, у зв`язку з недотриманням контролюючим органом обов`язку із надіслання платнику податку квитанції про прийняття розрахунків коригування або про їх неприйняття із зазначенням відповідних причин, або зупинення реєстрації розрахунків коригування, із врахуванням правових наслідків, передбачених пунктом 201.10 статті 201 ПК України, відповідно до приписів якого, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних (аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 23.01.2018 у справі № 806/832/17).

З огляду на викладені обставини, суд вважає, що позивачем вчинено всіх залежних від нього заходів для недопущення порушення законодавства при реєстрації ПН в ЄРПН. На думку суду, вина позивача в порушенні граничного строку реєстрації податкової накладної № 5134 від 15.07.2022, поданих на реєстрацію 15.07.2022 (зареєстрована контролюючим органом 18.07.2022) є відсутньою, що відповідно виключає протиправність діянь платника податку, та як наслідок, притягнення його до відповідальності, оскільки штраф, передбачений пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, за своєю правовою природою є фінансовою відповідальністю платника податків за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної, а відтак, може бути застосований виключно за умови наявності його вини. Відтак, висновки контролюючого органу про порушення позивачем пункту 201.10 статті 201 ПК України щодо несвоєчасної реєстрації податкової накладної № 5134 від 15.07.2022 в ЄРПН є необґрунтованими та безпідставними.

Водночас, судом встановлено порушення граничних строків реєстрації 22 податкових накладних, загальна сума штрафу становить 7369,83 грн.

Суд наголошує на тому, що у тексті позовної заяви позивач наводить мотиви незгоди застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації ПН № 5134 від 27.06.2022, яка була подана на реєстрацію 15.07.2022 (зареєстрована 18.07.2022), при цьому, оскаржує ППР від 26.04.2023 №7343/15-32-04-08-20/33798852 повністю, не наводячи підстав протиправності вказаного ППР щодо застосування штрафних санкцій в сумі 7369,83 грн щодо реєстрації решти 22 ПН.

Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення від 26.04.2023 №7343/15-32-04-08-20/33798852 в частині застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних у сумі 150064,20 грн.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Державної податкової служби України внести зміни до інтегрованої картки платника податків шляхом виключення відомостей про суму податкового боргу за повідомленням-рішенням форми «Н» від 26.04.2023 №7343/15-32-04-08-20/33798852 у сумі 157434,03 гривень та здійснювати облік сплачених за повідомленням-рішенням форми «Н» від 08.12.2022 року №11022/15-32-04-08-20/33798852 коштів в сумі 157487,13 грн як переплати з податку на додану вартість, суд зазначає наступне.

У пункті 61.1 статті 61 цього Кодексу визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно - аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК).

Відповідно до статті 71 ПК інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Організацію діяльності з ведення органами Державної податкової служби України оперативного обліку податків і зборів та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначає Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, який затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5, (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.03.2021 за № 321/35943).

З метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками (абз.1 п.1 розділу ІІ Порядку № 5).

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею (абз.2 п.1 розділу ІІ Порядку № 5).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Таким чином, захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Суд звертає увагу на те, що відповідачем ще не вчинено жодних дій на виконання рішення суду.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

За таких обставин, позовна вимога про зобов`язання Державної податкової служби України внести зміни до інтегрованої картки платника податків шляхом виключення відомостей про суму податкового боргу за повідомленням-рішенням форми «Н» від 26.04.2023 №7343/15-32-04-08-20/33798852 у сумі 157434,03 гривень та здійснювати облік сплачених за повідомленням-рішенням форми «Н» від 08.12.2022 року №11022/15-32-04-08-20/33798852 коштів в сумі 157487,13 грн як переплати з податку на додану вартість задоволенню не підлягає як передчасна, оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Приписами ч. 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Враховуючи те, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів в обґрунтування своїх заперечень, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з приписами ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З урахуванням сплаченого при зверненні до суду судового збору та часткового задоволення позовних вимог, стягненню на користь позивача підлягають судові витрати із сплати судового збору в сумі 2558,39 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255, 257 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Аквафрост» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати, прийняте Головним управлінням ДПС в Одеській області, податкове повідомлення-рішення форми «Н» від 26.04.2023 №7343/15-32-04-08-20/33798852 в частині застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних у сумі 150064,20 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5 код ЄДРПОУ ВП 44069166) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Аквафрост» (68000, Одеська область, м. Чорноморськ, с. Бурлача Балка, вул. Центральна, буд. 1-Е, код ЄДРПОУ 33798852) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2558 (дві тисячі п`ятсот п`ятдесят вісім) грн 39 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя А.С. Пекний