Рішення № 112830232, 04.08.2023, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №644/6818/21

Провадження № 2/552/2640/23

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.08.2023 року Київський районний суд м.Полтави в складі:

Головуючого судді - Турченко Т.В.,

При секретар - Коробко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,-

В С Т А Н О В И В:

22.07.2021 року до Орджонікідзевського районного суду м.Харкова звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини. В позовній заяві вказувала на те, що вона перебувала з ОСОБА_2 у фактичних шлюбних відносинах. ІНФОРМАЦІЯ_1 в них народилася донька ОСОБА_3 . Проте, з моменту народження дитини сімейні відносини припинилися. ОСОБА_2 не проявив себе як турботливий батько, більше того вони стали проживати окремо. Відповідач абсолютно не приймає участі у вихованні дитини, не переймається культурним та духовним розвитком. З 19.12.2020 року вона уклала шлюб з ОСОБА_4 , який і займається вихованням доньки. Крім того, ОСОБА_2 жодного разу не потурбувався про матеріальне становище дитини, проте він як батько має матеріально забезпечувати доньку. В зв`язку з чим вона просила суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав стосовно малолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.

16.09.2021 року суддею Орджонікідзевського районного суду м.Харкова Глібко О.В. відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження.

01.05.2023 року Київським районним судом м.Полтави на підставі розпорядження Верховного Суду України від 14.03.2022 року №7/0/9-22 цивільну справу №644/6818/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини прийнято до провадження та визначено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 24.07.2023 року закрито підготовче засідання, а розгляд справи призначено до судового розгляду.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_5 не з`явилися, попередньо надали заяву про розгляд справи за їх відсутності. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просять задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся, про причини неявки суд не повідомив, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за його відсутності на адресу суду не надходило.

Третя особа Департамент служби у справах дітей Харківської міської ради в судове засідання свого представника не направив, про причин неявки суд не повідомив. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за їх відсутності на адресу суду не надходило.

У відповідності до частини четвертої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідачів, які належним чином були повідомлені і від яких не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнанні неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки наявних у даній цивільній справі доказів достатньо для вирішення спору по суті та враховуючи, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, відповідач в судове засідання не з`явився, не направив свого представника для участі у засіданні, про причини неявки суд не повідомив та не подав відзив, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, то суд у відповідності до норм статті 280 ЦПК України ухвалив здійснювати заочний розгляд справи.

Враховуючи, що учасники справи та їх представники у судове засідання не з`явилися, відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно з нотаріально посвідченого перекладу свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 її батьками є: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_1 (а.с.27-30).

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 19 грудня 2020 року ОСОБА_1 змінила прізвище на « ОСОБА_1 » (а.с.9).

Відповідно до положень п.2 ч.1 ст.164 СК України, батько, мати можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені умови, як кожну окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, тобто свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява №31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці.

Так, поведінка відповідача, який тривалий час взагалі не спілкується з дитиною, не виховує її, не утримує доньку, свідчить про його байдуже ставлення до дитини та про свідоме нехтування ним своїми батьківськими обов`язками.

Відповідно до ст.150 Сімейного Кодексу України, батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дітей, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо і лише при наявності вини в діях батьків.

Виключний характер позбавлення батьківських прав пояснюється тим, що воно може бути здійснено тільки судом. З цієї ж причини встановлений вичерпний перелік підстав позбавлення батьківських прав, який охоплює всі можливі способи порушення батьками прав і інтересів дитини.

Будь-яка з підстав для позбавлення батьківських прав, перелічена в ст.164 СК України, є критерієм протиправної поведінки батьків по відношенню до своєї дитини.

За змістом роз`яснень, викладених у п.п.15,16,17 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що при розгляді справи знайшли підтвердження обставини, що відповідач за власною ініціативою самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до малолітньої дитини, без поважних причин залишивши її без батьківської уваги та турботи, при цьому має місце відсутність перешкод у спілкуванні з дитиною та позивачем доведено, що поведінка відповідача відносно дитини є свідомим нехтуванням ним своїми батьківськими обов`язками, що свідчить про наявність підстав для позбавлення відповідача батьківських прав.

При вирішенні спору, суд також приймає до уваги висновок Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради від 08.10.2021 року №561 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно своєї малолітньої дочки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.50-51).

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.1 ст.169 Сімейного кодексу України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду із позовом про поновлення батьківських прав. Відповідно до ч.4 зазначеної статті, суд при поновленні батьківських прав перевіряє наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини.

А тому, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої дочки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законнимі обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч.2 ст.182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч.1 ст 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідач матеріальну допомогу на утримання доньки не надає.

Отже, враховуючи подані докази, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог та стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Також судом встановлено, що в матеріалах справи мається уточнена позовна заява ОСОБА_1 , в якій вона просила суд стягнути з ОСОБА_2 грошову суму в розмірі 4 695 грн. на оплату додаткових витрат на дитину, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Проте як встановлено судом, позивачем не було надано суду жодних доказів, які б підтверджували факт понесення даних витрат, а тому в даній частині позовних вимог слід відмовити.

Крім того, на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовийзбір» ОСОБА_1 звільнено від сплати судового збору.

Отже, з відповідача підлягає до стягнення на користь держави судовий збір в розмірі 908 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.3-13, 206, 263-265, 353 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 батьківських прав стосовно малолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 22.07.2021 року і до досягнення дитиною повноліття.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь держави суму судового збору в розмірі 908 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ;

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП не встановлено, остання відома адреса АДРЕСА_1 ;

Третя особа - Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, м.Харків, вул.Сумська, 78, код ЄДРПОУ 26489104.

Головуючий суддя Т.В.Турченко