Постанова № 112818322, 14.08.2023, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/1585/23

Провадження № 2-а/456/35/2023

РІШЕННЯ

іменем України

14 серпня 2023 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Янів Н.М.

з участю секретаря Сунак Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Стрий адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Стрийського районного управління поліції ГУ НП у Львівській області, Головного управління національної поліції у Львівській області про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом та просить скасувати постанову інспектора Пристая Я.А. серії ЕАС №6520113 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 126 КУпАП. Вважає вказану постанову незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, а справа закриттю.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 09.02.2023року близько10.30год.,він дійснокерував автомобілеммарки «VolksagenTiguan»номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Нижанківського у м. Стрий, де був зупинений інспектором Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області Пристаєм Ярославом Андрійовичем.

Після перевірки документів, інспектором Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області Пристаєм Я.А. було винесено відносно позивача постанову серії ЕАС №6520113 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 3400 гривень.

В даній постанові зазначалося, що в порушення вимог п. 2.2. Правил дорожнього руху, ОСОБА_1 керував транспортним засобом,будучи не пристебнутим паском безпеки, а також мав при собі протерміноване посвідчення водія, яке було дійсне до 05.08.2022 року.

Однак, позивач вважає, що при складанні відповідної постанови, було допущено грубі порушення та не досліджено усіх обставин справи, а тому вважає таку постанову необґрунтованою та незаконною. Переконаний, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Представник позивача Олексишин І.Б. в судове засідання не з`явився, при цьому подав до суду заяву згідно якої просив проводити розгляд справи без його участі, зазначив, що позовні вимоги підтримують у повному обсязі та наполягають на їх задоволенні. В попередньому судовому засіданні представник позивача позов підтримав, пославшись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача Стрийськогорайонного управлінняполіції ГУНП уЛьвівській областіу судове засідання не з`явився, хоча був належним чином неодноразово повідомлений про час та місце слухання справи. Про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не надіслали.

Представник відповідача Головногоуправління національноїполіції уЛьвівській областіу судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи. Про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не надіслали.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у сукупності, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. При цьому належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

В силуч.1ст.77КАС України,кожна сторонаповинна довеститі обставини,на якихґрунтуються їївимоги тазаперечення.

Як вбачається з копії постанови серії ЕАС №6520113, 09.02.2023р. близько 10.30 год. ОСОБА_1 , керував транспортним засобом, будучи не пристебнутим паском безпеки та пред`явив поліцейському протерміноване посвідчення водія, яке було дійсне до 05.08.2022 року, чим порушив вимоги п.2.2 ПДР України, тим самим вчинив правопорушення передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Згідно з п.8 ч.1ст.23 Закону України "Про Національну поліцію", поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 частини 1статті 23 цього Законувизначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманнямПравил дорожнього рухуйого учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно доЗакону України "Про дорожній рух", встановлюютьПравила дорожнього рухуУкраїни (далі -ПДРУкраїни), затвердженіпостановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.

Згідно зіст. 14 Закону України "Про дорожній рух"учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цьогоЗакону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктом 1.9ПДРУкраїни передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 2.2 Правил передбачено, що Власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідальність завчинення правопорушення,передбаченого ч.2ст.126КУпАП,а самекерування транспортнимзасобом особою,яка немає правакерування такимтранспортним засобом,або передачакерування транспортнимзасобом особі,яка немає правакерування такимтранспортним засобом,- тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно дост. 222 цього Кодексу, органи Національної поліції розглядають справи, зокрема про порушенняправил дорожнього руху, в тому числі за ч. 2ст. 126 КУпАП.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Виходячи з вищенаведеного, однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, у тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема й при притягненні особи до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до п.10 розділу ІІІ затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженоїнаказом МВС України № 1395 від 07.11.2015, поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно дост. 283 КУпАПрозглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Що й було зроблено інспектором поліції

Однак, як вбачається з матеріалів справи, інспектором Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області Пристаєм Я.А. у спірній постанові не наведено обґрунтованих доводів, порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху, не представлені такі докази і суду.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адмінвідповідальності, потерпілих, свідків.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зокрема, судом береться до уваги п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005р. №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», встановлено, згідно якого зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. 238 і 284 КУпАП. У ній, зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до позиції, яка викладена в Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.06.2019р. в справі № 560/751/17, Верховний Суд вважає, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обгрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами. Визначення доказів в справах про адміністративне правопорушення та їх перелік регламентований статтею 251 КУпАП. Обов`язок ж доказування правомірності накладення адміністративного стягнення на позивача у даній справі відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, покладений на відповідача - суб`єкта владних повноважень.

При цьому, як вбачається з постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 року Про деякі питання допуску водіїв до керування транспортними засобами, зокрема п. 1 ч. 1 Постанови, у період дії воєнного стану та протягом року з дня припинення або скасування дії воєнного стану особа допускається до керування транспортними засобами за наявності у неї національного посвідчення водія України, виданого вперше на право керування транспортного засобами відповідної категорії, строк дії якого закінчився.

Крім того, згідно постанови Верховного суду від 08.07.2020р. по справі № 463/1352/16 вбачається, що в силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обгрунтованим.

Проте, незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини, інспектором не наведено жодних доказів на підтвердження вчиненого останнім правопорушення, зокрема фото-відео фіксації правопорушення, показання свідків чи інше.

Отже, оскаржувана постанова ґрунтується виключно на даних з постанови про накладення адміністративного стягнення, дійсність яких заперечується позивачем. Інших доказів, які б, відповідно до ст. 251 КУпАП, свідчили про наявність в діях позивача ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, в процесі провадження адміністративної справи, не здобуто.

Окрім того, встановлено, що не погоджуючись з прийнятим ОСОБА_2 рішенням, ОСОБА_3 , подав скаргу на неправомірні на його думку дії інспектора, за наслідками було проведено службове розслідування, та постановлено висновок, згідно якого, відомості, що стали підставою для призначення службового розслідування, знайшли своє підтвердження, інспектора Пристая Я., попереджено про необхідність дотримання службової дисципліни.

Згідно ст. 245 КУпАПодними із завдань провадження адміністративної справи закон визначає такі, як своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. З вищенаведеного вбачається, що при провадженні справи не були дотримані такі завдання як всебічність, повнота і об`єктивність з`ясування обставин справи.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 293 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови та скасовує постанову і закриває справу.

Враховуючи те, що в судовому засіданні, жодним чином не доведена вина ОСОБА_1 у вчиненому адміністративному правопорушенні, а тому спірну постанову слід скасувати та звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 10, 20, 47, 77, 90, 210-211,229, 241-246, 286 КАС України, ст. 293 КпАП України суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову серії ЕАС №6520113 від 09.02.2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП України та провадження по справі закрити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя Н. М. Янів