Рішення № 112808009, 27.07.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2023 року № 640/10789/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Ставничому Н.В., за участю: представника позивача - Стасюка Б.Ф., представника відповідача-1 - Петрика В.А., представника відповідача-2 - Гирич К.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Національного агентства з питань запобігання корупції, третя особа: Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів, про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу Генерального прокурора та Національного агентства з питань запобігання корупції, з вимогами:

- визнати незаконним та скасувати наказ Офісу Генерального прокурора від 10.02.2022 №6дк про застосування до прокурора відділу міжнародно-правового співробітництва Київської міської прокуратури ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани;

- вилучити із Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані із корупцією правопорушення всі відомості про ОСОБА_1 , як про особу яку притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення.

Ухвалою від 20.07.2022 Окружний адміністративний суд міста Києва прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження в адміністративній справі №640/10789/22, залучив до участі у справі Відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів та призначив підготовче засідання.

Ухвалою від 21.11.2022 Окружний адміністративний суд міста Києва залишив без руху позовну заяву в адміністративній справі №640/10789/22 та встановив семиденний строк з дня вручення даної ухвали шляхом подання до суду обґрунтованої заяви про поновлення строків звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску або пояснень щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.11.2022 поновлено ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, продовжено розгляд адміністративної справи №640/10789/22 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора та Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії та призначено підготовче засідання.

Законом України від 13.12.2022 №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

На виконання вимог зазначених приписів, Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративну справу №640/10789/22 скеровано за належністю до Київського окружного адміністративного суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею визначено Щавінського В.Р.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 прийнято до провадження матеріали адміністративної справи №640/10789/22 та визначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування позову позивач зазначала, що до неї безпідставно застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани за порушення, передбачені відповідними нормами статті 43 Закону України «Про прокуратуру». За доводами позивача, при прийнятті спірного рішення не було з`ясовано складу дисциплінарного проступку в її діях та порушено порядок розгляду дисциплінарного провадження. Також позивач указує на те, що в порушення пункту 9-2 частини першої статті 9 Закону України "Про прокуратуру" питання щодо порушення службових обов`язків її, як керівника відповідної прокуратури повинно здійснюватися в порядку розгляду звернення. Зазначає про не забезпечення відповідачем-2 належного контролю за дотриманням його структурним підрозділом вимог Закону України "Про корупцію", що призвело до безпідставного внесення відомостей щодо неї до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні (далі - Реєстр).

Відповідач-1 подав відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позову з огляду на те, що Генеральний прокурор не здійснює дослідження та перевірку обставин, які слугували підставою для притягнення прокурора до відповідальності та дисциплінарного стягнення, а у межах своє компетенції видає наказ на підставі рішення відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження.

Відповідач-2 вказуючи на необґрунтованість позовних вимог указав на те, що Національне агентство не брало участь у дисциплінарному провадженні щодо позивача, внесло відповідні відомості до Реєстру стосовно ОСОБА_1 на підставі наказу 10.02.2022 №6дк.

Від третьої особи надійшли пояснення по справі, у яких наголошено на відсутність підстав для задоволення позову.

У відповіді на пояснення третьої особи та додаткових поясненнях позивач зазначила, що доводи третьої особи не безпідставними та не ґрунтуються на нормах закону.

Протокольною ухвалою від 29.06.2023 суд замінив третю особу: Відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження на належну - Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію прокурорів.

Протокольною ухвалою від 19.07.2023 суд закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду справи по суті.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд даний позов задовольнити.

Представник відповідача-1 у судових засіданнях проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні.

Представник відповідача-2 проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити у задоволенні даного адміністративного позову.

Представник третьої особи у судових засіданнях просив суд відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 працює в органах прокуратури з липня 2001 року.

На підставі дисциплінарної скарги від 09.04.2021 заступника Генерального прокурора Якубовського М.В., у якій містились посилання на порушення позивачем пунктів 1, 5 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру» і фактичний виклад обставин, що містили ознаки дисциплінарного проступку, за яким було можливим притягнення до дисциплінарної відповідальності, Кадровою комісією було ініційоване дисциплінарне провадження відносного ОСОБА_1 .

Членом кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Федунів А.Д. складено висновок від 30.07.2021 №07/3/2-214дс-30дп-21 «Про наявність дисциплінарного проступку прокурора» стосовно керівника Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_1 та запропоновано притягнути прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Київської міської прокуратури ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накласти стягнення у виді догани.

За результатами висновку Комісією ухвалено рішення від 26.01.2022 №13дп-22 про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Київської міської прокуратури ОСОБА_1. до дисциплінарної відповідальності та накласти стягнення у виді догани.

Наказом Офісу Генерального прокурора від 10.02.2022 №6дк за неналежне виконання службових обов`язків, вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, систематичне порушення правил прокурорської етики застосовано до прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Київської міської прокуратури ОСОБА_1. до дисциплінарної відповідальності та накласти стягнення у виді догани (пункти 1, 5, 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру»).

Не погодившись із вказаним наказом, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначено Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VIII (у редакції, чинній на час виникнення та існування спірних відносин, далі - Закон № 1697-VIII).

Відповідно до норм статті 9 Закону № 1697-VIII, Генеральний прокурор: 1) представляє прокуратуру у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями, а також прокуратурами інших держав та міжнародними організаціями; 2) організовує діяльність органів прокуратури України, у тому числі визначає межі повноважень Офісу Генерального прокурора, обласних та окружних прокуратур у частині виконання конституційних функцій; 3) призначає прокурорів на адміністративні посади та звільняє їх з адміністративних посад у випадках та порядку, встановлених цим Законом; 4) у встановленому порядку на підставі рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора приймає рішення про застосування до прокурора Офісу Генерального прокурора, прокурора обласної прокуратури дисциплінарного стягнення або про неможливість подальшого перебування такої особи на посаді прокурора; 5) призначає на посади та звільняє з посад прокурорів Офісу Генерального прокурора у випадках та порядку, встановлених цим Законом; 6-1) здійснює розподіл обов`язків між першим заступником та заступниками Генерального прокурора; 7) затверджує акти з питань щодо внутрішньої організації діяльності органів прокуратури, у тому числі щодо електронного документообігу; 7-1) затверджує стратегію розвитку прокуратури; 7-2) затверджує положення про систему індивідуального оцінювання якості роботи прокурорів та систему оцінювання якості роботи прокурорів; 7-3) затверджує порядок вимірювання та регулювання навантаження на прокурорів; 8) забезпечує виконання вимог щодо підвищення кваліфікації прокурорів Офісу Генерального прокурора; 9) затверджує загальні методичні рекомендації для прокурорів з метою забезпечення однакового застосування норм законодавства України під час здійснення прокурорської діяльності; 9-1) за поданням Генеральної інспекції направляє матеріали до Державного бюро розслідувань; 9-2) визначає порядок розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади; 10) виконує інші повноваження, передбачені цим та іншими законами України.

Згідно із пунктами 3, 4 частини четвертої статті 19 Закону № 1697-VII, прокурор зобов`язаний: діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами; додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури від 19 вересня 2019 року № 113-IX (надалі Закон № 113-IX), який набрав чинності 25.09.2019, були внесені зміни у Закон № 1697-VII.

Згідно з підпунктом 7 пункту 22 розділу ІІ Закону № 113-IX, в Офісі Генерального прокурора, у кожній обласній прокуратурі утворюються відповідні кадрові комісії як органи для забезпечення зокрема розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів.

Наказом Генерального прокурора від 09.01.2020 № 9, утворена кадрова комісія з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів. Відповідно до цього наказу, кадрова комісія забезпечує розгляд дисциплінарних скарг про вчинення дисциплінарних проступків прокурорами Офісу Генерального прокурора, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, обласних (регіональних) прокуратур, окружних (місцевих) прокуратур, військових прокуратур, а також здійснення щодо них дисциплінарного провадження.

У своїй діяльності кадрова комісія керується Конституцією України, Законом України «Про прокуратуру», Законом №113-ІХ, Порядком розгляду кадровою комісією скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку, здійснення дисциплінарного провадження та прийняття рішення за результатами дисциплінарного провадження, затвердженого наказом Генерального прокурора від 04.11.2019 № 266 (далі - Порядок № 266) та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини першої статті 45 Закону № 1697-VII, дисциплінарне провадження - це процедура розгляду відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку.

Ця процедура передбачає: 1) відкриття дисциплінарного провадження; 2) проведення перевірки дисциплінарної скарги; 3) розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора; 4) прийняття рішення у дисциплінарному провадженні стосовно прокурора; 5) оскарження рішення, прийнятого за результатами дисциплінарного провадження; 6) застосування до прокурора дисциплінарного стягнення.

Види дисциплінарних стягнень, які можуть бути накладені на прокурора за вчинення ним дисциплінарного проступку, закріплені у частині першій статті 49 Закону № 1697-VII.

До таких стягнень належать: 1) догана; 2) заборона на строк до одного року на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду (крім Генерального прокурора); 3) звільнення з посади в органах прокуратури.

Згідно пункту 5 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження за вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.

Пунктом 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, визначено, що прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження за систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.

Згідно із частиною другою цієї статті, притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності не виключає можливості притягнення його до адміністративної чи кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом.

Згідно з частиною десятою статті 46 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, за результатами перевірки готує висновок, який повинен містити інформацію про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та виклад обставин, якими це підтверджується. Якщо за результатами перевірки член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, встановив наявність дисциплінарного проступку, у висновку додатково зазначається характер проступку, його наслідки, відомості про особу прокурора, ступінь його вини, інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення, а також пропозиція члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, щодо конкретного виду дисциплінарного стягнення.

Процедуру розгляду кадровою комісією скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку, здійснення дисциплінарного провадження, прийняття рішення за результатами дисциплінарного провадження і за наявності підстав, передбачених Законом України Про прокуратуру, про накладення на прокурора Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора), Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, обласної (регіональної), окружної (місцевої), військової прокуратури дисциплінарного стягнення або прийняття рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора визначено у Порядку розгляду кадровою комісією скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку, здійснення дисциплінарного провадження та прийняття рішення за результатами дисциплінарного провадження, затвердженому наказом Генерального прокурора від 04 листопада 2019 року № 266 (далі по тексту - Порядок № 266).

Відповідно до пункту 4 розділу І Порядку № 266, органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора), Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, обласних (регіональних) прокуратур, окружних (місцевих) прокуратур, військових прокуратур, є кадрова комісія, утворена відповідно до Порядку роботи кадрових комісій, який затверджений наказом Генерального прокурора.

Пунктом 8 розділу І Порядку № 266, передбачено, що право на звернення до кадрової комісії із дисциплінарною скаргою про вчинення прокурором дисциплінарного проступку має кожен, кому відомі факти, які можуть бути підставою для відкриття дисциплінарного провадження. Рекомендований зразок дисциплінарної скарги передбачений у додатку до цього Порядку.

Згідно з пунктом 6 розділу ІІІ Порядку № 266, розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засіданні кадрової комісії. На засідання запрошуються особа, яка подала дисциплінарну скаргу, прокурор, стосовно якого відкрито дисциплінарне провадження, їхні представники, а в разі необхідності також інші особи.

Пунктом 7 розділу ІІІ Порядку № 266, передбачено, що повідомлення про дату, час та місце проведення засідання кадрової комісії, на якому відбудеться розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора, оприлюднюється не пізніше як за п`ятнадцять робочих днів до дня проведення засідання на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) та надсилається запрошеним особам електронними засобами зв`язку або поштою рекомендованим листом із повідомленням про вручення. Прокурор вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце проведення засідання кадрової комісії з моменту оприлюднення відповідного оголошення на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора).

У пункті 11 розділу ІІІ Порядку № 266, зазначено, що розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засадах змагальності. На засіданні кадрової комісії заслуховуються пояснення члена кадрової комісії, який проводив перевірку дисциплінарної скарги, особи, яка подала дисциплінарну скаргу, та/або її представника, прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представника, а також інших осіб у разі необхідності. Прокурор, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представник мають право відмовитися від надання пояснень стосовно себе, ставити питання учасникам дисциплінарного провадження, висловлювати заперечення, заявляти клопотання, а також за наявності сумнівів у неупередженості та об`єктивності члена кадрової комісії подавати заяву про його відвід. Відмова прокурора, щодо якого здійснюється дисциплінарне провадження, від надання стосовно себе пояснень не означає визнання відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку.

Пункт 12 цього ж розділу, передбачає, що учасники дисциплінарного провадження можуть заявляти до кадрової комісії клопотання. Клопотання розглядаються кадровою комісією одразу після їх надходження із занесенням результатів розгляду до протоколу засідання, за винятком клопотань про відводи членів кадрової комісії та про проведення закритого засідання, за результатами розгляду яких кадрова комісія приймає вмотивовані рішення. У разі заявлення учасником засідання повторних клопотань, за якими кадрова комісія вже приймала рішення, кадрова комісія може прийняти рішення про залишення таких клопотань без розгляду, про що зазначається в протоколі.

У відповідності до Стандартів професійної відповідальності та основними правами і обов`язками прокурорів, прийнятими Міжнародною асоціацією прокурорів 23.04.1999, прокурори повинні завжди підтримувати честь та гідність професії; поводитись професійно, відповідно до закону, правил та етики їхньої професії; у будь-який час дотримуватись найвищих норм чесності.

Так, 09.04.2021 за дисциплінарною скаргою заступника Генерального прокурора Якубовського М.В. , Кадровою комісією було ініційоване дисциплінарне провадження відносного керівника Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_1 .

В подальшому за результатами висновку Комісією ухвалено рішення від 26.01.2022 №13дп-22 про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Київської міської прокуратури ОСОБА_1. до дисциплінарної відповідальності та накласти стягнення у виді догани та наказом Офісу Генерального прокурора від 10.02.2022 №6дк застосовано до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді догани (пункти 1, 5, 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру»).

В контексті встановлених обставин справи та розкриваючи зміст складу дисциплінарного проступку - неналежне виконання службових обов`язків, суд зазначає таке.

Поняттям «службові обов`язки» охоплюються обов`язки прокурора при виконанні покладених на прокуратуру функцій, що пов`язані зі статусом прокурора.

Неналежним виконанням службових обов`язків є здійснення прокурором покладених на нього обов`язків із порушенням законів та підзаконних актів (не такою мірою, як того вимагають інтереси служби), що призвело чи може призвести до суспільно негативних наслідків.

Водночас необхідно розмежовувати поняття «неналежне виконання службових обов`язків прокурором» та «неналежне виконання службових обов`язків прокурором, який займає адміністративну посаду».

Аналіз положень статті 43 Закону № 1697-VII дає підстави для висновку, що не передбачено підстав притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання ним посадових обов`язків, установлених для адміністративної посади.

В ході судового розгляду справи, позивач наголошувала, що вона обіймала посаду керівника Чернівецької обласної прокуратури та дисциплінарне провадження було відкрито щодо неї, як керівника прокуратури.

Із матеріалів дисциплінарного провадження вбачається, що висновок про наявність у діях позивача складу дисциплінарного проступку (неналежне виконання службових обов`язків) Кадрова комісія зробила виходячи із аналізу обставин, що виникли під час виконання ОСОБА_1 повноважень керівника прокуратури.

Зокрема, це підтверджується тією обставиною, що обґрунтування дисциплінарної скарги стосувалося неналежного виконання службових обов`язків керівником Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_1 , а саме: допущення суттєвих прорахунків на основних напрямках прокурорської діяльності; за час керівництва ОСОБА_1 склався вкрай незадовільний морально-психологічний клімат.

Суд враховує те, що встановлені Відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження порушення ОСОБА_1 також стосувалися безпосередньо неналежного виконання своїх обов`язків останньої як прокурором, який обіймає адміністративну посаду.

Зважаючи на те, що наслідки неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади, визначено приписами статті 41 Закону №1697-VII, відповідно до пункту 3 частини першої якої неналежне виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади є підставою для звільнення прокурора з адміністративної посади, передбаченої пунктами 2-10 частини першої статті 39 цього Закону.

При цьому суд наголошує, що звільнення прокурора з адміністративної посади та припинення його повноважень на цій посаді не є видом дисциплінарного стягнення, а є наслідком реагування на передбачені частиною першою статті 41 Закону № 1697-VIІ обставини, у тому числі неналежне виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, установлених для відповідної посади.

Відповідно до пункту 3 розділу III Порядку №266 за результатами розгляду звернення щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади, член кадрової комісії готує висновок, який повинен містити інформацію про встановлення наявності чи відсутності підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 41 Закону, для звільнення прокурора з адміністративної посади.

Підсумовуючи суд констатує, що питання щодо відповідальності ОСОБА_1 за неналежне виконання службових обов`язків, як прокурора, що обіймає адміністративну посаду повинно було вирішуватися в порядку звернення, наслідком якого, за встановлення відповідних підстав передбачених пунктом 3 частини першої статті 41 Закону, є звільнення прокурора з адміністративної посади, а не застосування дисциплінарного стягнення, що мало місце у цій справі.

Таке порушення є самостійною та достатньою підставою для скасування спірного наказу, тому суд не надає оцінки іншим доводам позивача.

Відтак, доводи позивача про безпідставність застосування до неї дисциплінарного стягнення у виді догани знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи. Відповідно позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування наказу Офісу Генерального прокурора від 10.02.2022 №6дк є обґрунтованими.

Щодо позовних вимог про вилучення із Реєстру всі відомості про ОСОБА_1 , як про особу яку притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, суд зазначає наступне.

Підставами для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення, є ухвала суду про скасування вироку, винесення виправдувального вироку, відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення, розпорядчого документа або судового рішення про скасування розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення (пункт 8 розділу ІІ Положення №166).

Оскільки розпорядчий документ про накладення дисциплінарного стягнення (наказ від 10.02.2022 №6дк) скасовано, наявні підстави для вилучення відомостей про ОСОБА_1 з Реєстру.

Щодо заяви Офісу Генерального прокурора про залишення даної позовної заяви без розгляду, у зв`язку із пропуском позивачем місячного строку на звернення до суду, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою (ч. 6 ст. 121 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Однак, ч. 5 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Судом встановлено, що з наказом Офісу Генерального прокурора від 10.02.2022 №6дк про застосування до прокурора відділу міжнародно-правового співробітництва Київської міської прокуратури ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани, позивач ознайомилась особисто 11.02.2022. Таким чином, перебіг встановленого ч. 5 ст. 122 КАС України строку на оскарження цього наказу розпочався 12.02.2022 та закінчився 11.03.2022.

Проте, в даному випадку суд вважає за необхідне врахувати той факт, що у зв`язку із розпочатою військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ.

У подальшому, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, Указами Президента України неодноразово продовжено строк дії воєнного стану в Україні, який діє і наданий час.

Відповідно до рішення Ради Суддів України від 24.02.2022 "Щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень ВРП та воєнного стану у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації", рекомендовано, зокрема, особливості роботи суду визначати виходячи з поточної ситуації у відповідному регіоні; по можливості відкладати розгляд справ (за винятком не відкладних судових розглядів), зважаючи на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи або не можуть прибути в суд у зв`язку з небезпекою для життя; справи, які не є невідкладними, розглядаються лише за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження; процесуальні строки по можливості продовжуються щонайменше до закінчення воєнного стану.

Згідно із ч. 1-4 ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

Зокрема, суд зауважує, що відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 №309, м. Київ, де знаходиться позивач та відповідачі, завершені активні бойові дії з 30.04.2022.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернулась до відповідача-2 із зверненням щодо надання інформації та матеріалів, які стали підставою для внесення відомостей стосовно неї до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язанні із корупцією правопорушення та із запитом про видачу витягу із вказаного Реєстру.

Надалі, позивачем отриманні відповіді від відповідача-2 №23-05/11874-22 від 13.05.2022 та №23-06/11951-22 від 16.05.2022.

Відповідач-2 листом №23-05/11874-22 від 13.05.2022 повідомив, що «Інформаційна довідка з Реєстру, яка містить інформацію про наявність або відсутність відомостей в Реєстрі, стосовно себе може бути сформована будь-яким користувачем в онлайн-режимі за посиланням: https://corruptinfo.nazk.gov.ua/ на основі персональних даних, вказаних у його кваліфікованому електронному підписі.

Разом з тим зазначаємо, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та введенням воєнного стану з 24.02.2022, функція з перегляду відомостей та формування інформаційних довідок з Реєстру в онлайн-режимі, наразі тимчасово обмежена з метою забезпечення захисту інформації.».

Також, до вказаного листа відповідачем-2 додано витяг 314434 із Реєстру.

Позивач стверджує, що вищевказані листи із відповідями від відповідача-2 вона отримала лише 14.06.2022, оскільки вказані поштові відправлення були направленні їй на адресу поштовим відправленням без повідомлення про вручення адресату. Тому, після отримання таких відповідей, у місячний строк, вона звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідачі факту того, що позивач отримала зазначені вище листи 14.06.2022, не спростували та не надали доказів на підтвердження того, що вона їх отримала раніше.

Враховуючи введення на території України воєнного стану та те, що з лише з кінця квітня 2022 року активні бойові дії у м. Київ, де знаходиться позивач та відповідачі, не велися; відсутність у позивача можливості ознайомитись самостійно в онлайн-режимі з інформацією про наявність або відсутність відомостей в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов`язанні із корупцією правопорушення, стосовно себе; отримання відповідей від відповідача-2 на свої звернення та запит лише 14.06.2022, суд дійшов висновку, що строк на звернення до адміністративного суду з даним позовом пропущено позивачем з поважних причин, у зв`язку з чим заява Офісу Генерального прокурора про залишення позовної заяви без розгляду є необґрунтована та задоволенню не підлягає.

Відповідно до статей 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачі не довели правомірність прийняття спірних наказу з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 143, 242-246, 250, 255, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Офісу Генерального прокурора від 10.02.2022 №6дк про застосування до прокурора відділу міжнародно-правового співробітництва Київської міської прокуратури ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

3. Вилучити із Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані із корупцією правопорушення всі відомості про ОСОБА_1 , як про особу яку притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 11 серпня 2023 р.