Єдиний державний реєстр судових рішень
ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 серпня 2023 року м. Житомир справа № 240/4155/23
категорія 112010201
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Липи В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо проведення виплати пенсії позивачу з обмеженням її максимального розміру;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області виплачувати позивачу призначену пенсію з 01.09.2019 з підвищеннями. надбавками, доплатами, без обмеження її максимальним розміром, а з 01.03.2022 виплачувати пенсію з підвищеннями. надбавками, доплатами, з індексацією основного розміру пенсії і індексацію збільшення пенсії на 25% як інваліду війни другої групи. відповідно до постанови КМУ від 16.02.2022 №118, без обмеження її максимальним розміром (врахувавши виплачені суми);
- зобов`язати відповідача виплатити позивачу різницю між нарахованою пенсією без обмеження її максимальним розміром та отриманою пенсією з 01.09.2019 до дати проведення повної виплати пенсії однією сумою.
Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що отримавши розрахунок пенсії дізнався, що Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області під час здійснення перерахунку пенсії обмежило її розмір максимальним розміром. Стверджує, що з 01.03.2022 відповідач не виплачує індексацію основного розміру та індексацію основного розміру пенсії на 25% як інваліду війни 2 групи відповідно до постанови КМ України від 16.02.2022 №118. Просить виплатити різницю між нарахованою та отриманою з 01.09.2019 пенсією. Вважаючи такі дії Пенсійного органу протиправними та такими, що порушують його право на пенсійне забезпечення, звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач, на виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі, до суду направив відзив на позов, у якому просить відмовити у задоволенні позову повністю. Заперечуючи проти позову стверджує, що дії Головного управління стосовно обмеження до виплати пенсії максимальним розміром з 01.03.2022 та з 01.12.2022 з урахуванням п.2 Постанови №118 є обґрунтованими і законними та відповідають вимогам ст.2 Закону №3668. Зазначив, що сума індексації на виконання постанови №118 є фактично поглинутою доплатою за рішенням суду по справі №13995/21.
Позивач до суду направив відповідь на відзив, в якій не відступив від викладеної в позовній заяві позиції, та просив задовольнити позов.
Розглянувши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.
Встановлено, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Житомирській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до відповідача із заявою у якій просив здійснити нарахування та виплату пенсії з 01.03.2022 без обмеження її максимальним розміром з підвищенням, надбавками, доплатами,індексацією базового основного розміру пенсії і індексацією збільшення пенсії на 25 % як інваліду війни 3 групи.
Листом відповідач повідомив, що розрахунковий розмір пенсії, з врахуванням постанови КМУ від 16.02.2022 №118 з 01.12.2022 по 31.12.2022 становив 24589,86 грн, розмір до виплати відповідно до статті 43 Закону, з урахуванням максимального розміру пенсії з 01.12.2022 по 31.12.2022 становив 20930,00 грн. Повідомлено , що з 01.01.2023 виплата пенсії була здійснена в розмірі 18962,13 грн без доплат до пенсії, які встановлюються особам з інвалідністю.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо непроведення перерахунку пенсії з наведених у заяві підстав, а своє право на належне пенсійне забезпечення порушеним, звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір в частині заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, та осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон № 2262-XII.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону Закон № 2262-XII.
Згідно з ч.1 ст.63 Закону № 2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону (ч.2 ст.63 Закону № 2262-XII).
Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача виплачувати пенсію з 01.09.2019 без обмеження її максимальним розміром, а з 01.03.2022 з індексацією основного розміру пенсії та індексацією збільшення пенсії на 25% як інваліду війни 2 групи,відповідно до постанови КМУ від 16.02.2022 №118 без обмеження її максимальним розміром.
З розрахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2022 встановлено, що розмір пенсії позивача становить 24589,86 грн, однак виплачується в розмірі 20930,00 грн з урахуванням максимального розміру.
Крім того, у відзиві відповідач відмітив, що індексація відповідно до вимог постанови №118 позивачу нарахована, однак обмежена з 01.03.2022 до виплати максимальним розміром і складає - 19340,00 грн.
Суд звертає увагу, що обмеження максимального розміру пенсії вперше введено в дію Законом України "Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 р. №3668-VI (далі - Закон № 3668-VI), що набрав чинності 01.10.2011 р.
Відповідно до ст.2 Закону №3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", «;Про прокуратуру», «;Про статус народного депутата України», «;Про Національний банк України», «;Про Кабінет Міністрів України», «;Про дипломатичну службу», «;Про службу в органах місцевого самоврядування», «;Про судову експертизу», «;Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «;Про наукову і науково-технічну діяльність», «;Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «;Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», «;Про пенсійне забезпечення», «;Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13.10.1995 р. "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Водночас Законом №3668-VI внесено зміни у ст.43 Закону №2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 р. № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ч.7 ст.43 Закону № 2262-XII.
Згідно п.2 резолютивної частини вказаного Рішення положення ч.7 ст.43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016 р.
Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 р. № 7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають ст.17 Конституції України, положення ч.7 ст.43 Закону № 2262-XII, виходив із того, що норми-принципи ч.5 ст.17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв`язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених ч.5 ст.17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у ст.43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.
Тобто, положення ч.7 ст.43 Закону № 2262-XII та положення ч.1 ст.2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 р. № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає ст.17 Конституції України положення ч.7 ст.43 Закону № 2262-XII.
При цьому положення ст.2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), які дублюють зміст ч.7 ст.43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 р. № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
При цьому суб`єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення ст.2 Закону № 3668-VI.
Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, суд доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 р. у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13.02.2019 р., що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення ст.ст.1, 8, 92 Конституції України, а також на ст.9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових "прогалин" щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 р. № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.
У постанові від 16.12.2021 у справі №400/2085/19 Верховний Суд наголосив про протиправність обмеження органом пенсійного фонду максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, та зазначив, що у спірних відносинах підлягають застосуванню норми Закону № 2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 р. №7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.
Стосовно наявності у пункті 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" положення про підвищення пенсій з 01.03.2022 "у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом", суд звертає увагу на те, що за загальним правилом вирішення колізій, передбаченим частиною третьою статті 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Таким чином, обмеження Головним управлінням Пенсійного фонду України у Житомирській області з 01.03.2022, з 01.12.2022 максимального розміру пенсії позивача право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ, є протиправним.
Разом з тим, суд зазначає, що обмеження пенсії, призначеної з 01.09.2019 максимальним розміром з вказаної дати не встановлено, а тому вимоги в цій частині є необґрунтованими та безпідставними.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо обмеження пенсії позивача з 01.03.2022 та з 01.12.2022 після проведення її індексації та на виконання рішення суду максимальним розміром.
Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача виплачувати з 01.03.2022 пенсію з підвищеннями, надбавками, доплатами, з індексацією основного розміру пенсії і індексацію збільшення пенсії на 25%, як інваліду війни другої групи, відповідно до постанови КМУ від 16.02.2022 №118, то така задоволенню не підлягає з огляду на те, що згідно розрахунку пенсії позивача по інвалідності таке нарахування проведено, але виплата здійснена у зв`язку з обмеженням пенсії максимальним розміром.
Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача виплатити різницю між нарахованою пенсією без обмеження її максимальним розміром та отриманою пенсією з 01.09.2019 до дати проведення повної виплати пенсії однією сумою, то суд відмовляє в її задоволенні, оскільки на даний час ніяких дій відповідачем при виконанні даного рішення не вчинялось, а тому і відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині будуть порушені. Крім того, суд зважає, що вимоги в частині обмеження пенсії максимальним розміром задоволені за період з 01.03.2022, у зв`язку з відсутністю підтверджуючих доказів такого обмеження з 01.09.2019.
Згідно ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Приписами ч.1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість заявлених позовних вимог.
Згідно ст. 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 90, 139, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7,Житомир,10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 13559341) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії -задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо проведення виплати пенсії ОСОБА_1 після нарахування індексації з 01.03.2022 та з 01.12.2022 з обмеженням її максимального розміру.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2022 та з 01.12.2022 без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат.
У задоволенні решти вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Липа
Судове рішення № 112807374, Житомирський окружний адміністративний суд було прийнято 14.08.2023. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 240/4155/23. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: