Рішення № 112801496, 14.08.2023, Свалявський районний суд Закарпатської області

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 306/1538/23

Провадження № 2-а/306/31/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2023 року м. Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого-судді Жиганської Н.М.

за участю секретаря судового засідання Хараїн Е.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Свалява в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (адреса вул.Ф.Ракоці, буд. 13, м.Ужгород, Закарпатської області, код ЄДРПОУ 40108913, електронна адреса: gunp@zk.npu.gov.ua) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ЕАР №7224746 від 24.06.2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1190 грн. В обгрунтування доводів зазначає, що відповідно до постанови старшого інспектора сержанта відділення поліції №1 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області (м.Свалява) Петрус Ю.Ю. серії ЕАС №7224746 від 24.06.2023 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 1190 грн. за ч. 1 ст.121-3 КУпАП за те, що 24.06.2023 року о 22:21 годині в м.Свалява по вул.Головна, буд.37, Мукачівського району, Закарпатської області керував транспортним засобом марки "RENAUL TMEGANE" номерний знак НОМЕР_2 у якого не освітлювався задній номерний знак в темну пору доби, чим ОСОБА_1 порушив вимоги п.п 2.9 ПДР України. В позові посилається на те, що з постановою не згідний, вважає її протиправною, оскільки такого правопорушення не вчиняв. Зазначає, що перед виїздом перевірив справність освітления номерних знаків, а також їх чистоту, будь-яких несправностей ним виявлено не було. При цьому, на місці зупинки транспортного засобу при виявленні, що задній номерний знак не підсвідчується, мав можливість усунути несправність, але інспектор не дав такої можливості і, зразу після зупинки, склав постанову про накладення адміністративного стягнення. Вказує, що несправність ламп освітлення виникла в дорозі, про що він міг і не знати, а отже умислу у вчиненні адміністративного правопорушення не було. Вказує, що обов?язковим елементом складу правопорушення є наявність суб`єктивної сторони правопорушення, зокрема вини у формі умислу чи необережності, чого у даному випадку не було. Вимоги мотивує тим, що всупереч положень КУпАП, працівником поліції не були повно і об`єктивно з`ясовані обставини справи, а тому просить постанову скасувати, провадження у справі закрити, вирішити питання про стягнення сплаченого судового збору.

Суд своєю ухвалою від 29.06.2023 року прийняв позовну заяву до розгляду, призначив судове засідання для розгляду справи. Сторонам направлено копії ухвали про відкриття провадження у справі та відповідачу копія позовної заяви з доданими до позову документами з використанням послуг поштового зв`язку, які надаються АТ "Укрпошта". Інформація щодо справи розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет - e-mail inbox@sv.zk.court.gov.ua.

04 липня 2023 року до суду надійшов відзив (вх.№5312) ГУНП в Закарпатській області, відповідно до якого відповідач заявлений позов не визнав та зазначив, що за приписами ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов?язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» - поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі; ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» - учасники дорожнього руху зобов?язані знати і неухильно дотримуватись вимог Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. Зазначає, що порядок дорожнього руху на території України встановлюють Правила дорожнього руху, а згідно п.1.9. ПДР - особи, які порушують ПДР, несуть відповідальність згідно із законодавством. Відповідно до підпункту «в» п. 2.9. ПДР - водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов?язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий. Вказує, що згідно ч.1 ст. 121-3 КУпАП передбачена відповідальність за керування або експлуатацію транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака. Даний факт щодо неосвітлення номерного знака підтверджується відеозаписом та не заперечується позивачем під час відеозйомки та складання постанови. Вказує, що відповідно до ст. 222 КУпАї визначено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п?ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша і друга статті 121 - 3, частини перша, друга, третя, п?ята і шоста статті 122, частина перша статті 123, 124-1, 125, частини перша, друга 1 четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129 частина перша статті 132-1, частини перша, друга та п?ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев?ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста, сьома і восьма статті 152-1, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Вимоги мотивує тим, що оскаржувана постанова складена відповідачем відповідно до норм КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, посилання позивача на порушення ГУНП в Закарпатській області законодавства є безпідставними, необгрунтованими, а позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Справа до розгляду призначена на 10:00 годину 14.08.2023 року.

Позивач позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві (вх.№5095). 07.07.2023 року долучив до матеріалів справи диск з фото та відеозаписами.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився. У відзиві просив відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ГУНП у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у повному обсязі.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу «EASYCON» не здійснювалося (ч.4 ст. 229 КАС України).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНІ СУДОМ та ОБГРУНТУВАННЯ ВИСНОВКІВ СУДУ:

Відповідно до ст. 129 Конституції України - основною засадою судочинства є забезпечення права на перегляд справи, який гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина.

Відповідно до ст. 287 КУпАП - постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України - місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України - визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом (ч. 1 ст. 7 КУпАП).

Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Суд встановив, що постановою старшого інспектора сержанта відділення поліції №1 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області Петрус Ю.Ю. серії ЕАР №7224746 від 24.06.2023 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1190 грн.

У оскаржуваній постанові зазначено, що 24 червня 2023 року о 22:21 годині в м.Свалява по вул.Головна, буд.37, Мукачівського району, Закарпатської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки "RENAUL TMEGANE" номерний знак НОМЕР_2 у якого не освітлювався задній номерний знак в темну пору доби, чим порушив вимоги п.п 2.9 "в" ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.121-3 КУпАП.

Відповідно до статті 280 КУпАП - орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.

Проте, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч.1 ст. 121-3 КУпАП - відповідальність наступає за керування або експлуатацію транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака.

Відповідно до п. 2.9 "в" Правил дорожнього руху України - водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

У постанові про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 КУпАП зазначено порушення п.2.9 ПДР України, однак у судовому засіданні не знайшов свого підтвердження факт порушення водієм ОСОБА_1 ПРАВИЛ дорожнього руху України, зокрема п.2.9.ПДР України, поскільки згідно з доданої позивачем відеофіксації порушення встановлено, що дійсно на момент зупинки транспортного засобу номерний знак був неосвітлений. Натомість, порушення було усунуто на місці і, відсутні будь-які докази того, що водій, керуючи транспортним засобом, умисно його допустив. Зокрема, недоведеним є факт того, що таке порушення мало місце на початок руху, а не виникло під час руху.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Відповідно до ст. 77 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Крім того, відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі - у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Предметом судового дослідження у спірних правовідносинах є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення (суд ураховує роз`яснення "Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" - зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів").

Обов`язок щодо належного складання постанови є одним з доказів у справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в постанові відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідну постанову, та не може бути перекладено на суд.

Фактичні дані, які містяться в постанові про адміністративне правопорушення не дають можливості встановити наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП. Доводи позивача, якими він заперечує правомірність складеної постанови відповідачем не спростовані. До відзиву не додано будь-якого доказу наявності порушення ОСОБА_1 п.2.9 ПДР України.

За таких обставин, суд вважає недоведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121-3 КУпАП.

Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність у сукупності наявних у справі доказів, обставини справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, враховуючи, що відповідач в судове засідання не з`явився, своїм правом подати докази розпорядився на свій розсуд, доказів на спростування доводів позивача суду не надав, суд вважає, що позовні вимоги позивача знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, є обґрунтованими та доведеними, а тому доходить висновку, щопозовні вимоги необхідно задовольнити.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України - за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що відповідачем належними та допустимими доказами не доведено факт вчинення позивачем інкримінованого йому правопорушення, суд доходить до переконання, що постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕАР №7224746 від 24.06.2023 року про притягнення ОСОБА_1 необхідно скасувати, а провадження у справі за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП закрити за відсутністю події і складу вказаного адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст.143 КАС України - суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі; ч. 1 ст. 132 КАС України - судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем документально підтверджено оплату судового збору за подання позову до суду в сумі 536,80 грн., який сплачено та зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України відповідно до квитанції № 0.0.3069360045.1 від 27.06.2023 року.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України - при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на вищенаведене, з урахуванням того, що позовні вимоги у справі № 306/1538/23 підлягають задволенню, враховуючи, що судові витрати понесені позивачем фактично, про що свідчить наявна платіжна інструкція про сплату судового збору, суд вважає, що судові витрати необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Статтею 129 - 1 Конституції України визначено: Суд ухвалює рішення іменем України. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010 року).

У контексті вказаної практики суд уважає наведене обґрунтування цього рішення достатнім.

Відповідно до ч.2 ст. 14 КАС України - судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Керуючись ст. 132, 139, 143, 286, 2936, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (адреса вул.Ф.Ракоці, буд. 13, м.Ужгород, Закарпатської області, код ЄДРПОУ 40108913, електронна адреса: gunp@zk.npu.gov.ua) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕАР №7224746 від 24.06.2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1190 грн. (одна тисяча сто дев`яносто гривень 00 коп.).

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 121-3 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (код ЄДРПОУ 40108913) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 536,80 грн. (п`ятсот тридцять шість гривень 80 коп.).

Рішення суду, що набрало законної сили, є обов`язковим до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ГОЛОВУЮЧИЙ - СУДДЯ Н.М.ЖИГАНСЬКА