Рішення № 112800720, 10.08.2023, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" серпня 2023 р. м. Одеса Справа № 916/3711/22Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.

при секретарі судового засідання Хмельницький О.В.

розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження

справу № 916/3711/22

за позовом Керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області

в інтересах держави в особі Південного офісу Державної аудиторської служби України та Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія"

про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення

за участю представників:

від прокуратури: Кривельова Т.М.;

від позивача-1: не з`явився;

від позивача-2: не з`явився;

від відповідача: Підкова Л.В. довіреність №07/16/09 від 16.09.2022.

В С Т А Н О В И В:

Керівник Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Південного офісу Державної аудиторської служби України та Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія", в якій, із врахуванням заяви про зміну предмету позову за вх.№1580 від 17.01.2023, просить суд:

- визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 29.10.2021 року до договору про закупівлю електричної енергії № 4 від 05.03.2022 р., укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" та Суворовською селищною радою Ізмаїльського району Одеської області;

- визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 01.11.2021 року до договору про закупівлю електричної енергії № 4 від 05.03.2022 р., укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" та Суворовською селищною радою Ізмаїльського району Одеської області;

- визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 02.112021 року до договору про закупівлю електричної енергії № 4 від 05.03.2022 р., укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" та Суворовською селищною радою Ізмаїльського району Одеської області;

- визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 03.11.2021 року до договору про закупівлю електричної енергії № 4 від 05.03.2022 р., укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" та Суворовською селищною радою Ізмаїльського району Одеської області;

- визнати недійсною додаткову угоду № 7 від 08.12.2021 року до договору про закупівлю електричної енергії № 4 від 05.03.2022 р., укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" та Суворовською селищною радою Ізмаїльського району Одеської області;

- визнати недійсною додаткову угоду № 8 від 09.12.2021 року до договору про закупівлю електричної енергії № 4 від 05.03.2022 р., укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" та Суворовською селищною радою Ізмаїльського району Одеської області;

- визнати недійсною додаткову угоду № 9 від 10.12.2021 року до договору про закупівлю електричної енергії № 4 від 05.03.2022 р., укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" та Суворовською селищною радою Ізмаїльського району Одеської області;

- визнати недійсною додаткову угоду № 13 від 25.02.2022 року до договору про закупівлю електричної енергії № 4 від 05.03.2022 р., укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" та Суворовською селищною радою Ізмаїльського району Одеської області;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" на користь Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області безпідставно надмірно сплачені бюджетні кошти в сумі 625397,65 грн.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.01.2023 (суддя Петров В.С.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3711/22 за позовом Керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби та Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення 625397,65 грн. Справу № 916/3711/22 постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 20.02.2023 о 10:30.

На підставі розпорядження керівника апарату суду №19 від 06.02.2023, відповідно до статті 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пункту 9 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з увільненням судді Петрова В.С. з 02.02.2023 від виконання обов`язків з відправлення правосуддя на період проходження військової служби за призовом осіб на військову службу по загальній мобілізації на строк до оголошення демобілізації, з метою дотримання строків визначених Господарським процесуальним кодексом України, призначено повторний автоматичний розподіл судових справ та карток додаткових матеріалів на підставі інформації наданої статистичним відділом (Додаток 1 до цього розпорядження).

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.02.2023 для розгляду судової справи №916/3711/22 визначено головуючий суддя: Смелянець Г.Є.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.02.2023 прийнято справу №916/3711/22 до свого провадження суддею Смелянець Г.Є. Розгляд справи почато спочатку та призначено підготовче засідання на 09.03.2023 о 10:20, з викликом учасників справи у підготовче засідання. В ухвалі суду сторонам встановлено строки на подання заяв по суті справи.

01.03.2023 господарським судом постановлено ухвалу, якою вирішено питання щодо розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" за вх.№6417/23 від 28.02.2023 без повідомлення учасників справи та задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" про надання додаткового строку для подання відзиву на позовну заяву за вх.№6417/23 від 28.02.2023 та продовжено Товариству з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" строк для подання до суду відзиву на позов до 09.03.2023 включно.

У підготовчому засіданні 09.03.2023, за участю представників прокуратури, позивача Південного офісу Державної аудиторської служби України та відповідача, судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, та якою продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та підготовче засідання відкладено на 26.04.2023р. о 10:20, із викликом учасників справи у підготовче засідання.

У підготовчому засіданні 26.04.2023, за участю представника прокуратури, представника позивача Південного офісу Державної аудиторської служби України та представника відповідача, судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, та якою відмовлено у задоволенні заяви відповідача про зупинення провадження у справі за вх.№13609/23 від 26.04.2023. Також протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено судове засідання щодо розгляду справи по суті на 17.05.2023р. о 14:00, із викликом учасників справи у судове засідання.

Під час підготовчого провадження сторонами надано до суду:

клопотання відповідача про надання додаткового строку для подання відзиву на позовну заяву за вх.№6417/23 від 28.02.2023;

пояснення Південного офісу Держаудитслужби за вх.№7578/23 від 09.03.2023;

відзив на позовну заяву за вх.№7621/23 від 10.03.2023;

відповідь на відзив за вх.№10924/23 від 04.04.2023;

заперечення відповідача за вх.№11887/23 від 12.04.2023;

заява відповідача про зупинення провадження у справі за вх.№13609/23 від 26.04.2023;

заперечення прокуратури за вх.№15060/23 від 08.05.2023;

клопотання відповідача про застосування висновків ВС та практики Європейського суду з прав людини за вх.№16196/23 від 16.05.2023;

заява відповідача про розстрочення виконання рішення суду за вх.№16341/23 від 17.05.2023.

17.05.2023 у судовому засіданні, за участю представника прокуратури та представника позивача Південного офісу Державної аудиторської служби України, судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, та якою задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи за вх.№16275/23 від 17.05.2023 та судове засідання щодо розгляду справи по суті відкладено на 01.06.2023 о 14:00, із викликом учасників справи та представника прокуратури у судове засідання.

У судовому засіданні 01.06.2023, за участю представника прокуратури та представника відповідача, судом постановлено ухвалу, та якою у судовому засіданні щодо розгляду справи по суті оголошено перерву до 22.06.2023 о 11:30, із викликом учасників справи та представника прокуратури у судове засідання.

22.06.2023 у судовому засіданні, за участю представника прокуратури та відповідача, судом постановлено ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні до 27.07.2023 о 14:00, із викликом учасників справи та представника прокуратури у судове засідання.

У судовому засіданні 27.07.2023, за участю представника прокуратури та відповідача, судом постановлено ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні до 10.08.2023 о 17:30, із викликом учасників справи та представника прокуратури у судове засідання.

Під час розгляду справи по суті сторонами надано до суду :

клопотання відповідача про застосування ч. 9 ст. 129 ГПК України за вх.№16396/23 від 18.05.2023;

клопотання прокуратури за вх.№18041/23 від 01.06.2023;

заява Південного офісу Держаудитслужби про розгляд справи за відсутності представника позивача за вх.№18496/23 від 06.06.2023;

клопотання прокуратури про застосування висновків Верховного Суду, зазначених у клопотанні за вх.№18734/23 від 07.06.2023;

клопотання прокуратури про відмову у задоволенні заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду за вх.№18742/23 від 07.06.2023;

пояснення прокуратури за вх.№20759/23 від 23.06.2023;

пояснення прокуратури (з окремого питання) за вх.№25163/23 від 25.07.2023.

У судовому засіданні 10.08.2023, за участю представників прокуратури та відповідача, судом на підставі ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач Суворовська селищна рада Ізмаїльського району Одеської області у судові засідання, як у підготовчому провадженні, так і під час розгляду справи по суті не з`явився та про причини нез`явлення суд не повідомив. При цьому, про дату, час та місце судових засідань позивач повідомлений судом належним чином.

Стислий виклад позиції прокуратури:

- за результатом розгляду тендерних пропозицій, згідно з протоколом розкриття тендерних пропозицій/пропозицій UA-2021-01-12-003469-a від11.02.2021 тендерну пропозицію ТОВ "ООЕК" визнано такою, що відповідає кваліфікаційним критеріям, встановленим в тендерній документації та визначено переможцем з найменшою остаточною ціновою пропозицією 1 693 950,00 грн. з ПДВ. У подальшому, Суворовською селищною радою укладено договір із ТОВ "ООЕК" № 4 від 05.03.2021 про постачання електричної енергії на суму 1 693 950 грн., предметом якого є: електрична енергія, ДК 021:2015 під кодом: 09310000-5 «електрична енергія», за ціною 1,9166666667 без ПДВ (2,30000000004 з ПДВ у розмірі 20%) за 1 кВт*год, за обсяг електричної енергії: 736, 5 тис. кВт*год, загальною вартістю 1 693 950 грн.

- у подальшому до Договору № 4 від 05.03.2021 між сторонами укладено додаткові угоди №№ 2, 3, 4, 5, 7, 8, 9, 13 до договору про закупівлю електричної енергії № 4 від 05.03.2022, якими зменшено обсяги електричної енергії з урахуванням збільшення її ціни, та які укладені з порушенням вимог ст. 5, ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", ст. 180 ГК України, ст. 653 ЦК України.

- укладаючи додаткові угоди №№ 2, 3, 4, 5, 7, 8, 9 до договору № 4 від 05.03.2021 сторони збільшили ціну за одиницю товару з 2,30000000004 за 1 кВт*год до 4,23641684154782 грн. за 1 кВт*год., чим фактично ціна збільшилася більше ніж на 84% порівняно з погодженою ціною під час закупівлі;

- листи ТОВ «ООЕК» не можна вважати належним документальним підтвердженням збільшення ціни за одиницю товару та підставою для підвищення ціни на електричну енергію, оскільки ТОВ «ООЕК» не є уповноваженим органом видавати документи, що підтверджують факт коливання ціни товару на ринку;

- можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 3 Закону України "Про публічні закупівлі" (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.09.2019 зі справи № 915/1868/18);

- сума, що підлягає сплаті за 542 529 кВт*год. становить 1 257 260,04 грн., а сума надмірно сплачених коштів - 625 397,65 грн. (1 882 657,69- 1 257 260,04);

- у даному спорі уповноваженими суб`єктами владних повноважень є Південний офіс Держаудитслужби України та Суворовська селищна рада Ізмаїльського району Одеської області з огляду на наступне. Орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред`явити обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень. З урахуванням наведеного, Держаудитслужба є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель. Виходячи з наведеного, а також постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.09.2022 у справі № 918/1222/21, Південний офіс Держаудитслужби України є органом, уповноваженим державою на здійснення повноважень у спірних відносинах. Враховуючи, що укладення неправомірних угод призвело до зайвих виплати із місцевого бюджету громади, шкода у зв`язку з їх укладенням завдана інтересам територіальної громади, захист яких відповідно до законодавства має здійснювати Суворовська селищна рада, яка є органом, уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах. Суворовська селищна рада виступає у якості суб`єкта владних повноважень, яка приймає участь у формуванні бюджету та забезпечує його виконання, а також зобов`язана забезпечити раціональне та максимально ефективне використання бюджетних коштів, приймає рішення про використання виділених коштів, контролює належне і своєчасне відшкодування шкоди, заподіяної державі. Отже, виходячи з наведеного, Суворовська селищна рада Ізмаїльського району Одеської області є органом, уповноваженим державою на здійснення повноважень у спірних відносинах.

- вивченням закупівлі иА-2021-01-12-003469-а прокуратурою виявлено порушення інтересів держави, яке виражається у недотриманні законодавства про публічні закупівлі.

Надалі, прокуратурою повідомлено про виявлений факт Південний офіс Держаудитслужби та Суворовську селищну раду з метою вжиття ними заходів на усунення такого порушення, у тому числі у судовому порядку. Однак, як вбачається з листів Південного офісу Держаудитслужби, офісом не вживалися заходи щодо проведення моніторингу Закупівлі. У своїх листах Суворовською селищною радою інформацію щодо вжиття будь-яких заходів з метою усунення порушення взагалі не надано. Крім того, у рішенні ЄСПЛ від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об`єднаного королівства» суд наголосив, що засіб захисту повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави. У такому випадку, держава не може позбавлятися можливості захистити свої інтереси, у зв`язку з чим прокуратура і звернулася до суду з даним позовом;

- хоча у Конституції України не йдеться про захист прокурором інтересів суспільства, але інтерес держави є насамперед інтересом більшості членів суспільства, якому вона служить. Отже, інтерес держави охоплює суспільні (публічні) інтереси. Тому прокурор може захищати і суспільні інтереси, зокрема, громад з тих самих підстав, що й інтереси держави. Відтак, звернення прокурора з позовом в інтересах держави охоплює, у тому числі, й захист інтересів громади;

- чинне законодавство прямо не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов`язаних із визнанням правочинів недійсними, а тому, виходячи з вимог статті 16 Цивільного кодексу України, статті 4 Господарського процесуального кодексу України, позивачем у справі про визнання недійсним правочину можуть бути у тому числі учасники правочину (сторони за договором). Крім того, відповідач посилається на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, наголошуючи на те, що у справі за позовом заінтересованої особи про визнання недійсним договору як відповідачі мають залучатись всі сторони правочину. Однак, по-перше, прокуратура у даному випадку є не «заінтересованою особою», інтереси якої зачіпає правочин. а звертається в інтересах держави та користується правами позивача. По-друге, вказана постанова винесена у справі за позовом фізичної особи до юридичної особи та її засновників про визнання дій засновників незаконними, відміну статуту товариства та відшкодування моральної шкоди. Висновки, які б стосувалися недійсності правочинів, у постанові відсутні. Таким чином, прокуратурою у своєму позові обґрунтовано визначено Суворовську селищну раду позивачем, а TOB «ООЕК» - відповідачем;

- Держаудитслужбою було повідомлено, що викладені прокуратурою факти будуть враховані під час планування заходів державного фінансового контролю у Замовника. Однак, дату проведення такої перевірки службою не визначено. Таким чином, вбачається, що Південним офісом Держаудитслужби протягом розумного строку не вжито будь-яких заходів з метою усунення порушення, ані до звернення прокурора із запитом і повідомлення про самостійно виявлене порушення, ані після. Крім того, невідкладність захисту полягає у тому, що у разі очікування на перевірку Замовника Держаудитслужбою, можуть сплити строки позовної давності. Також, відповідно до Планів проведення заходів державного фінансового контролю Південного офісу Держаудитслужби на IV квартал 2022 року та І, II квартали 2023 року, заходи державного фінансового контролю у Суворовській селищній раді не передбачено. Вказана інформація розміщена на веб-сайті Державної аудиторської служби України за посиланням: https://dasu.gov.Ua/ua/plugins/userPages/l 311.

- твердження відповідача щодо відсутності підстав представництва у зв`язку з тим, що у листі Південного офісу Держаудитслужби від 07.07.2022 зазначено лише про відсутність планів проведення замовника у III кварталі 2022 року, а не про відсутність взагалі у органу контролю наміру проведення такої перевірки, є необґрунтованим, оскільки у запиті прокуратурою поставлено питання щодо наміру офісу усунути виявлене порушення у судовому порядку. Однак, у своєму листі Південним офісом Держаудитслужби вказане питання залишено без відповіді.

- у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.02.2023 у справі № 903/383/22 зроблено висновок, відповідно до якого зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися, (подібний висновок наведений у постановах від 09.06.2022 у справі №927/636/21 та від 07.12.2022 у справі №927/189/22). Таким чином, прокурором у позові обґрунтовано зазначено, що ціну за одиницю товару при укладанні додаткових угод можна збільшувати загалом не більше ніж на 10%;

- у своєму відзиві відповідач зазначає, що прокурор у позовній заяві не довів відсутність коливання ціни на ринку, інформація про яке є у відкритому доступі на веб-сайті ДП «Оператор ринку». Однак, прокуратура у своїй позовній заяві не має на меті довести відсутність коливання ціни за одиницю товару на ринку, а обґрунтовує той факт, що відповідач не надав належного підтвердження такого коливання при укладанні додаткових угод, ураховуючи, що ціна на ринку протягом 2021 року коливалася як у бік збільшення, так і у бік зменшення. Крім того, відповідачем до відзиву долучено інформацію з сайту ДП «Оператор ринку» на підтвердження факту коливання ціни на ринку та обґрунтованості укладання спірних додаткових угод. Однак, обрані відповідачем періоди є хаотичними, мають різну тривалість та не відображають послідовне і поступове збільшення ціни, особливо зважаючи на те, що додаткові угоди №№ 2, 3, 4, 5 почали діяти в один день з 10.07.2021, №№ 7, 8, 9 також - з 10.10.2021.

- при здійсненні розрахунку прокуратурою враховано факт збільшення тарифу на послуги з передачі електричної енергії на підставі постанови № 2454 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК «УКРЕНЕРГО» на 2022 рік» Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 01.12.2021;

- додаткова угода № 13 підлягає визнанню недійсною у зв`язку з тим, що ціна за одиницю товару, передбачена у ній, ґрунтується на попередніх додаткових угодах, які змінювали ціну за одиницю товару;

- ціна за одиницю товару є істотною умовою Договору № 4 та додаткових угод №№ 2, 3, 4, 5, 7, 8, 9, 13, укладених до такого Договору, а отже вказані додаткові угоди можуть бути визнані недійсними лише у повному обсязі. (Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.03.2018 у справі № 910/22319/16).

- у вказаній справі підлягає застосуванню постанова Верховного суду від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18, відповідно до якої можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямими порушенням принципів процедури закупівлі. Крім того, під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період після укладання договорів і до внесення відповідних змін до нього. Таким чином, з вказаного рішення вбачається, що коливання ціни на ринку є обов`язковою підставою для внесення змін до договору в частині зміни ціни за одиницю товару. Також, необхідно звернути увагу на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.10.2020 у справі № 912/1580/18. До того ж, у своїй постанові від 18.06.2021 (справа № 927/491/19 Верховний Суд зробив висновок про те, що Постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі.

Крім того, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.02.2023 у справі № 903/383/22 зроблено висновок, відповідно до якого зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов:відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися. Подібний висновок наведений у постановах Касаційного господарського суду Верховного суду від 09.06.2022 у справі № 927/636/21 та від 07.12.2022 у справі №927/189/22);

- відповідач свідомо, користуючись безвихідною ситуацією для Замовника та необґрунтовано посилаючись на коливання ціни на ринку, підвищив ціну за одиницю товару. укладення спірних додаткових угод спричиняє шкоду інтересам держави та призвело до неефективного використання бюджетних коштів, оскільки фактично з 10.07.2021 ціна збільшилась майже на 40%, а з 10.10.2021 майже на 34%. Такі дії відповідача є недобросовісними та роблять результат закупівлі невизначеним, що, у свою чергу, тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів та порушення принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 3 Закону України "Про публічні закупівлі". Таким чином, виникнення спору, який є предметом розгляду в межах даної справи, є наслідком неправомірних дій саме відповідача, що має бути взято до уваги судом;

- прокуратура заперечує проти задоволення заяви відповідача про надання розстрочення виконання рішення суду, оскільки виникнення спору, який є предметом розгляду в межах даної справи, є наслідком неправомірних дій саме відповідача. Також на підтвердження свого фінансового стану відповідачем не надано жодних підтверджуючих документів щодо залишків коштів на банківських рахунках. Окрім того, необхідно взяти до уваги наявність інфляційних процесів у економіці держави протягом 2020-2023 та недоведеність відповідачем суду наявності форс-мажорних обставин;

Письмові пояснення Південного офісу Держаудитслужби:

- у справі № 916/3711/22 прокуратурою в якості позивачів визначено: Південний офіс Держаудитслужби, Суворовську селищну раду Ізмаїльського району Одеської області. Ізмаїльською окружною прокуратурою на адресу Південного офісу Держаудитслужби направлено лист із запитом на інформацію від 27.05.2022 за № 59-2197ВИХ-22 (вх. від 30.05.2022 №151501-17-1388-22), в якому зазначається про встановлення порушень законодавства під час виконання договірних відносини за результатами проведеної закупівлі за ідентифікатором и А-2021-01-12-003469-а. В листі-відповіді від 06.06.2022 № 151531-17/360-2022 Південним офісом Держаудитслужби повідомлено, зокрема, що Південним офісом Держаудитслужби не вживались заходи щодо проведення моніторингу процедури закупівлі за ідентифікатором иА-2021-01 -12-003469-а та усунення виявлених порушень у судовому порядку. Водночас прокуратуру проінформовано, що викладені в листі факти будуть враховані під час планування заходів державного фінансового контролю.

- на адресу Південного офісу Держаудитслужби 06.07.2022 надійшов лист Ізмаїльської окружної прокуратури від 22.06.2022 № 59-2666ВИХ-22 (вх. № 151501-17-651-22) із запитом на інформацію щодо включення до плану перевірок проведення державного фінансового контролю у Суворовській селищній раді Ізмаїльського району Одеської області; вжиття органами Державної аудиторської служби України заходів щодо проведення перевірки додаткових угод до договору, укладеного за результатами закупівлі ЮА-2021-01- 12-003469-а, та усунення виявлених порушень у судовому порядку. Південним офісом Держаудитслужби листом від 07.07.2022 № 151531/17/1657-2022 керівника Ізмаїльської окружної прокуратури повідомлено, що Планом проведення заходів державного фінансового контролю Південного офісу Держаудитслужби на III квартал 2022 року проведення заходів державного фінансового контролю, серед іншого, у Суворовській селищній раді Ізмаїльського району Одеської області, не передбачено. Тобто, на момент звернення з позовом Ізмаїльська окружна прокуратура отримала інформацію про відсутність у Південного офісу Держаудитслужби підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі за ідентифікатором иА-2021-01-12-003469-а та не проведення у Суворовській селищній раді Ізмаїльського району Одеської області заходів державного фінансового контролю.

- у пункті 8 частини першої статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» передбачено право Держаудитслужби порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства. Таким чином, Держаудитслужба може бути позивачем справі. Питання належності/неналежності даного органу залежить від обставин кожної конкретної справи, які мають з`ясовуватись у суді з наведенням відповідного обгрунтування у судовому рішенні (Постанова Верховного Суду від 09.09.2021 у справі № 925/1276/19).

- оскільки заходи державного фінансового контролю у Суворовській селищній раді Ізмаїльського району Одеської області у 2022 році не проводились, отже, питання укладення договору про закупівлю електричної енергії від 05.03.2022 № 4 та оспорюваних додаткових угод до нього не перевірялись. Підставою для звернення до суду з позовом у даній справі не є результати державного фінансового контролю, відтак у Південного офісу Держаудитслужби відсутні пояснення щодо предмета спору.

Стислий виклад заперечень відповідача:

- здійснення прокурором моніторингу закупівлі знаходиться поза межами його повноважень, а також прямо суперечить Конституції України, нормам Закону України «Про прокуратуру», Закону України «Про Документ сформований в системі «Електронний суд» 09.03.2023 основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та Закону України «Про публічні закупівлі»;

- прокурором не доведено законодавчо встановленого факту порушення інтересів держави, бездіяльності уповноваженого органу, підстави для представництва прокурором інтересів держави у даній справі відсутні, а тому позовну заяву прокурора необхідно вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати у зв`язку з чим позовна заява прокурора підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України;

- зміст позову, свідчить про те, що прокурор звернувся до суду за захистом інтересів саме замовника (Суворовської селищної ради), що суперечить положенням ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ч.ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України. Суворовська селищна рада не є органом, уповноваженими державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, у розмінні положень ст. 23 Закону України «Про прокуратуру». А отже, Суворовська селищна рада не є належними позивачем у даній справі і підстави для представництва прокуратурою інтересів держави в особі Суворовської селищної ради відсутні;

- прокурором не було надано належних та допустимих доказів нездійснення з боку Держаудитслужбою своїх повноваження, що свідчить про відсутність підстав для звернення із позовом до ТОВ «ООЕК»;

- підвищення цін на електроенергію може здійснюватися пропорційно збільшенню ціни на ринку, так часто, як це потрібно, але не більше ніж до 10% щоразу. При цьому, сукупність таких змін (додаткових угод) може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначену сторонами на момент укладення договору про закупівлю.

- зважаючи на наявність факту коливання ціни на ринку електричної енергії, сторонами було укладено додаткові угоди № 2, 3, 4, 5, 7, 8, 9. При цьому, необґрунтованими є доводи прокурора щодо ненадання з боку ТОВ «ООЕК» належного обґрунтування та документального підтвердження факту коливання ціни на ринку, оскільки умовами Договору (п. 5.5.) сторони визначили, що документальним підтвердженням факту коливання ціни товару на ринку може бути офіційна інформація з веб-сайту ДП «Оператор Ринку» (https://www.oree.com.ua). При цьому, інформація, розміщена на сайті ДП «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua) знаходиться у відкритому доступі;

- додаткова угода № 13 до Договору була укладена сторонами через збільшення тарифу на послуги з передачі електричної енергії у відповідності до постанови НКРЕКП № 2454 від 01.12.2021. Зі змісту позову вбачається, що прокурором не обґрунтовано належними та допустимими доказами в чому саме полягає незаконність Додаткової угоди № 13, що може мати наслідком визнання її недійсною;

- в позові прокурор просить визнати недійсними додаткові угоди №№ 2, 3, 4, 5, 7, 8, 9, 13 у повному обсязі, а не лише в частині збільшення ціни за одиницю товару, що свідчить про порушення ст. 217 ЦК України;

- прокурор не має повноважень на пред`явлення вимог щодо стягнення з ТОВ «ООЕК» грошових коштів у розмірі 625 397,65 грн. до моменту пред`явлення Суворовською селищною радою такої вимоги до відповідача, оскільки, з огляду на зміст ч. 1 ст. 670 ЦК України, у продавця виникає обов`язок щодо повернення таких коштів лише після отримання такої вимоги від покупця. Таким чином, вимоги прокурора про стягнення з ТОВ «ООЕК» були пред`явлені передчасно, оскільки прокурором не було доведено виникнення у відповідача обов`язку щодо сплати цих коштів на користь Суворовської селищної ради. Стягнення з відповідача коштів у розмірі 625 397,65 грн., за умови відсутності в матеріалах справи доказів пред`явлення Суворовською селищною радою вимоги до відповідача щодо повернення цих коштів, є порушенням ч. 1 ст. 670 ЦК України;

- підвищення цін на електроенергію може здійснюватися пропорційно збільшенню ціни на ринку, так часто, як це потрібно, але не більше ніж до 10% щоразу. Аналогічні висновки викладені у в постанові Верховного Суду від 05.07.2021 по справі № 826/11063/17.

- необґрунтованими є також посилання прокурора на те, що відповідач нібито користується безвихідною ситуацією для замовника, оскільки, з огляду на приписи ч. 1 ст. 651 ЦК України, ч. 1 ст. 188 ГК України, внесення змін до договору можливе лише за згодою обох сторін. Отже, сама по собі пропозиція відповідача щодо внесення змін до Договору в частині збільшення ціни за одиницю товару не створює будь-яких правових наслідків для замовника;

- доводи прокурора відносно хаотичності обрання періодів, які порівнювались при визначенні наявності коливання ціни на ринку електричної енергії не спростовують дійсність оспорюваних додаткових угод, оскільки нормами діючого законодавства не визначено які саме періоди мають порівнюватись в такому разі.

- ТОВ «ООЕК» вважає за необхідне клопотати про застосування судом під час вирішення даного спору по суті наступних висновків Верховного Суду та рішень Європейського суду з прав людини, а саме: постанова Верховного Суду від 05.04.2023 по справі № 420/17618/21 та від 05.07.2021 р. по справі № 826/11063/17, які підтверджують правомірність неодноразового збільшення ціни за одиницю товару, сума яких перевищує 10%. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, а також має бути враховано практику Європейського суду з прав людини; постанова від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18; постанова Верховного Суду від 21.12.2022 р. по справі № 906/677/19; постанова Верховного Суду від 21.12.2022р. по справі № 906/677/19;

- у випадку задоволення позову Керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області в частині стягнення з відповідача 625 397,65 грн. (або іншої суми, яка буде визначена судом), розстрочити виконання рішення суду в цій частині строком на один рік рівними щомісячними платежами, оскільки задоволення судом вимог прокурора про стягнення з відповідача 625 397,65 грн. погіршить і без того вкрай скрутний фінансовий стан відповідача, а примусове стягнення вказаної суми ставить під загрозу належне постачання електричної енергії всьому регіону. Поряд із цим, надання відповідачу розстрочки виконання рішення суду строком на один рік рівними платежами кожного місяця не матиме настільки сильного негативного фінансового впливу на відповідача та не вплине на стабільність постачання електричної енергії споживачам всього регіону;

- даний спір виник в результаті, в тому числі, неправильних дій Суворовської селищної ради, яка підписала оспорювані додаткові, оплатила в добровільному порядку вартість електричної енергії та не вчиняла жодних дій на захист інтересів держави (як про це зазначає прокурор у позові на обґрунтування наявності підстав для представництва інтересів держави в суді). З огляду на те, що укладення оспорюваних додаткових угод відбувалось за згодою обох сторін, у випадку задоволенні позову прокурора, справедливим є застосування положень ч. 9 ст. 129 ГПК України та покладання витрат по оплаті судового збору на відповідача та Суворовську селищну раду у рівних частинах

Обставини справи встановлені судом.

За результатами проведеної процедури закупівлі (UA-2021-01-12-003469-a) 05.03.2022 між ТОВ «ООЕК» (Постачальник) та Суворовською селищною радою Ізмаїльського району Одеської області (Споживач) укладено договір про закупівлю електричної енергії №4, відповідно до умов якого, Постачальник зобов`язується поставити Споживачу у терміни та на умовах визначених Договором електричну енергію, код ДК 021:2015 - 09310000-5 - "Електрична енергія", в обсягах і порядку передбачених Договором для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач сплачує Постачальнику за використану електричну енергію у розмірі, строки, порядку та на умовах передбачених Договором.

У п. 2.3 договору, постачання електричної енергії здійснюється в період до 31.12.2021 включно. Очікуваний обсяг постачання електричної енергії становить 736,5 тис. кВт*год.

Згідно п. п. 5.1, 5.2 договору, загальна ціна договору становить 1 693 950,00 грн., в тому числі ПДВ 282 325,00 грн.. Ціна за одиницю товару вказана у комерційній пропозиції, яка є Додатком 2 до цього Договору та включає в себе вартість послуг оператора системи передачі щодо надання послуг з передачі електричної енергії, які необхідні для виконання Договору. Ціна електричної енергії не включає вартість послуг з розподілу електричної енергії. Вказані послуги оплачуються Споживачем самостійно.

Відповідно до п. 5.3. договору Постачальник зобов`язаний при виставлені Акта прийняття-передавання товарної продукції (далі - Акт) за електричну енергію Споживачу окремо вказувати тариф та суму вартості оплачуваної послуги з передачі електричної енергії у складі оплати вартості електричної енергії.

У п. 5.4. договору визначено, що ціна за одиницю товару вказана у комерційній пропозиції, яка є Додатком 2 до цього договору, може змінюватися протягом дії договору з дотриманням Сторонами норм, передбачених 5 ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі».

Зміна ціни за одиницю товару Сторони оформлюють шляхом підписання додаткової угоди до Договору, яка набуває чинності з доти її підписання, якщо інше не передбачено додатковою угодою, та є невід`ємною частиною договору.

Пунктом 5.5. договору передбачено, що ціна за одиницю товару може збільшуватись протягом дії Договору не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в Договорі. При цьому зміна ціни за одиницю товару допускається за умови надання Постачальником документального підтвердження факту коливання ціни такого товару на ринку у торговій зоні «Об`єднані енергетичні системи України». Документальним підтвердження факту коливання ціни товару на ринку може бути інформаційна довідка, висновок або інший документ Торгово-промислової палати України чи її територіального відділення або інформація з офіційного сайту Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг України (далі - НКРЕКП) або офіційна інформація з веб-сайту ДП «Оператор Ринку» (https:// www.oree.com.ua).

Під коливанням ціни за одиницю товару на ринку слід розуміти будь-яку зміну ціни за одиницю товару у наданих документах, порівняно із ціною за одиницю товару, визначеною у комерційній пропозиції, яка є Додатком 2 до цього Договору. За такої умови ціна за одиницю товару збільшується пропорційно збільшенню середнього показника ціни у наданих документах відносно ціни за одиницю товару, визначеної у комерційній пропозиції, яка є Додатком 2 до цього Договору, але не більше ніж на 10%.

Зміна ціни за одиницю товару може бути здійснена не частіше 1 (одного) разу протягом розрахункового періоду, встановленого у п. 5.10. Договору, та не раніше ніж через 30 (тридцять) календарних днів після укладення цього Договору. Будь-які зміни ціни можливі тільки після початку здійснення фактичного постачання електричної енергії за Договором.

На підставі документів, наданих Постачальником Споживачу, Сторони розраховують ціну за одиницю товару за Формулою визначення ціни товару, вказаною у комерційній пропозиції, яка є Додатком 2 до цього Договору.

У разі зміни ціни електричної енергії на ринку в бік зменшення Сторони укладають додаткову угоду на зменшення ціни за Договором (без зміни кількості (обсягу) та якості товару) відповідно до частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі». У разі коливання ціни в бік зменшення документальним підтвердження факту коливання ціни товару на ринку може бути інформаційна довідка, висновок або інший документ Торгово-промислової палати України чи її територіального відділення або інформація з офіційного сайту Національної комісії або офіційна інформація з веб-сайту ДП «Оператор Ринку» (https:// www.oree.com.ua).

У п. 5.6. встановлено, що ціна за одиницю товару може змінюватися у випадку зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються у Договорі, а саме: тарифу на послуги з передачі електричної енергії, який враховано в структуру ціни одиниці товару. Підставою для зміни ціни є набрання чинності рішення НКРЕКП про зміну відповідного тарифу, що застосовується у Договорі. У цьому випадку Постачальник повинен письмово протягом 15 днів з дня набрання чинності такого рішення звернутися до Споживача та надати додаткову угоду до Договору з розрахунком нової ціни за одиницю товару за Формулою визначення ціни товару, вказаною у Додатку 3 до Договору.

Нова ціна за одиницю товару застосовується з дня введення в дію відповідного регульованого тарифу згідно з рішенням НКРЕКП, якщо інше не встановлено законодавством України.

Відповідно до п. 5.7. договору В подальшому, якщо протягом року відбувається коливання ціни за одиницю товару на ринку в сторону збільшення. Постачальник повинен письмово звернутися до Споживача та надати новий пакет документів, який обгрунтовує збільшення ціни по зазначеному діапазону порівняно з ціною, встановленою у комерційній пропозиції, яка є Додатком 2 до цього Договору.

Відповідно до п. 13.1 договору, Договір вважається укладеним та дійсним з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін га скріплення їх підписів печатками (у разі їх наявності) та набуває чинності з 05.03.2021 і діє до 31.12.2021, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Додатком 1 до договору про закупівлю електричної енергії №4 передбачено заяву-приєднання Суворовської селищної радою Ізмаїльського району Одеської області до умов договору про постачання електричної енергії споживачу.

Додатком до заяви-приєднання до договору про закупівлю електричної енергії №4 передбачено адреси та назву об`єкту споживача та ЕІС-код точки комерційного обліку.

Додатком 2 до договору про закупівлю електричної енергії №4 є комерційна пропозиція ПВЦ-Індивідуальна комерційна пропозиція, відповідно до п.1 якої встановлено, що Ціна на електричну енергію на дату проведення аукціону складає -1,9166666667 грн. за 1 кВт*год без ПДВ.

Згідно п. 3 комерційної пропозиції, обсяги спожитої Клієнтом та розподіленої електричної енергії визначаються Оператором системи.

Додатком 3 до договору про закупівлю електричної енергії №4 погоджено сторонами обсяги постачання )закупівлі) електричної енергії Споживачу.

Додатком 4 до договору про закупівлю електричної енергії №4 передбачено порядок розрахунків.

До договору про закупівлі електричної енергії №4 від 05.03.2021 сторонами було укладено наступні додаткові угоди, а саме:

1) Додатковою угодою №1 від 14.05.2021 керуючись п.3 ч. 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», Статті 651 Цивільного кодексу України, у зв`язку із додаванням ЕІС коду 6270323829678946 - точка обліку «Школа» за адресою: Одеська обл., Ізмаїльський р-н (Арцизький р-н), с. Острівне, вул. К. Димитрова. 98 Сторони дійшли згоди про внесення змін до Договору, шляхом викладення Додатку 1 «Заява-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу» у повій редакції - додаток додається.

У п. 2. Додаткової угоди №1 Сторони дійшли взаємної згоди викласти абзац третій Пункту 5.5. Розділу 5 « 5. Ціна, порядок обліку та оплати електричної енергії» у наступній редакції: «Зміна ціни за одиницю товару може бути здійснена протягом розрахункового періоду, встановленого у п. 5.10. Договору, та не раніше ніж через 30 (тридцять) календарних днів після укладення цього Договору. Будь-які зміни ціни можливі тільки після початку здійснення фактичного постачання електричної енергії за Договором.»

Зазначена додаткова угода укладена на підставі листа ТОВ «ООЕК» за № 13/03-2742 від 09.08.2021 щодо зміни істотних умов договору.

2)Додатковою угодою №2 від 29.10.2021 сторонами погоджено, зокрема, що очікуваний обсяг постачання електричної енергії становить 684,943 кВт*год. та ціна на електричну енергію з 05.03.2021р. складає - 2,1083326 гри. за 1 кВт*год. без ПДВ.

Зазначена додаткова угода укладена на підставі листа ТОВ «ООЕК» за № 13/03-3943 від 27.08.2021 щодо укладення додаткової угоди, у зв`язку з коливанням ціни електричної енергії на ринку, що підтверджується інформацією з вебсайту ДП «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua).

3)Додатковою угодою №3 від 01.11.2021 сторонами погоджено, що очікуваний обсяг постачання електричної енергії становить 638,073 кВт*год. та ціна на електричну енергію з 05.03.2021р. складає - 2,31916586 грн. за 1 кВт*год. без ПДВ.

Зазначена додаткова угода укладена на підставі листа ТОВ «ООЕК» за № 13/03-3944 від 27.08.2021 щодо укладення додаткової угоди, у зв`язку з коливанням ціни електричної енергії на ринку, що підтверджується інформацією з вебсайту ДП «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua).

4)Додатковою угодою №4 від 02.11.2021 сторонами погоджено, що очікуваний обсяг постачання електричної енергії становить 595, 464 кВт*год. та ціна на електричну енергію з 05.03.2021р. складає - 2,551082446 грн. за 1 кВт*год. без ПДВ.

Зазначена додаткова угода укладена на підставі листа ТОВ «ООЕК» за № 13/03-3945 від 27.08.2021 щодо укладення додаткової угоди, у зв`язку з коливанням ціни електричної енергії на ринку, що підтверджується інформацією з вебсайту ДП «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua).

5) Додатковою угодою №5 від 03.11.2021 сторонами погоджено, що очікуваний обсяг постачання електричної енергії становить 579,076 кВт*год. та ціна на електричну енергію з 05.03.2021р. складає - 2,65312574384 грн. за 1 кВт*год. без ПДВ.

Зазначена додаткова угода укладена на підставі листа ТОВ «ООЕК» за № 13/03-3946 від 27.08.2021 щодо укладення додаткової угоди, у зв`язку з коливанням ціни електричної енергії на ринку, що підтверджується інформацією з вебсайту ДП «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua).

6) Додатковою угодою №6 від 05.11.2021 сторони керуючись п. 1 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» у зв`язку зі зменшення фінансування дійшли згоди зменшити ціну Договору на 149 500 грн. та викласти п. 5.1. Розділу 5 « 5. Ціна, порядок обліку та оплати електричної енергії» в наступній редакції: « 5.1. Загальна ціна Договору становить 1 544 450 грн. у тому числі ПДВ 257 408,33 грн. Також сторони узгодили, що очікуваний обсяг постачання електричної енергії становить 532,118 тис. кВт*год.

Зазначена додаткова угода укладена на підставі листа ТОВ «ООЕК» за № 13/03-5962 від 18.11.2021 щодо зміни ціни договору на підставі постанови НКРЕКП №1227 від 30.07.2021р. «Про внесення зміни , постанови НКРЕКП від 08 квітня 2020 року N766», якою змінено цінові обмеження на ринку електричної енергії, у зв`язку з чим, як вбачається з інформації офіційного сайту ДП «Оператор ринку», відбулось значне коливання ціни електричної енергії на ринку «на добу наперед».

7) Додатковою угодою №7 від 00.11.2021 сторонами погоджено, що очікуваний обсяг постачання електричної енергії становить 507,557 тис. кВт*год. та ціна на електричну енергію ціна на електричну енергію з 05.03.2021р. складає -2,65312574384 грн. за 1 кВт*год. без ПДВ, ціна на електричну енергію з 10.10.2021 складає -2,91817300564962 грн. за 1 кВт*год. без ПДВ.

Зазначена додаткова угода укладена на підставі листа ТОВ «ООЕК» за № 13/03-5962 від 18.11.2021 щодо зміни ціни договору на підставі постанови НКРЕКП №1227 від 30.07.2021р. «Про внесення зміни , постанови НКРЕКП від 08 квітня 2020 року N766», якою змінено цінові обмеження на ринку електричної енергії, у зв`язку з чим, як вбачається з інформації офіційного сайту ДП «Оператор ринку», відбулось значне коливання ціни електричної енергії на ринку «на добу наперед».

8) Додатковою угодою №8 від 09.12.2021 сторонами погоджено, що очікуваний обсяг постачання електричної енергії становить 485,227 тис. кВт*год. та ціна на електричну енергію ціна на електричну енергію з 05.03.2021 складає - 2,65312574384 грн. за 1 кВт*год. без ПДВ, ціна на електричну енергію з 10.10.2021 складає -3,20969848891401 грн. за 1 кВт*год. без ПДВ.

Зазначена додаткова угода укладена на підставі листа ТОВ «ООЕК» за № 13/03-5963 від 18.11.2021 щодо зміни ціни договору на підставі постанови НКРЕКП №1227 від 30.07.2021р. «Про внесення зміни , постанови НКРЕКП від 08 квітня 2020 року N766», якою змінено цінові обмеження на ринку електричної енергії, у зв`язку з чим, як вбачається з інформації офіційного сайту ДП «Оператор ринку», відбулось значне коливання ціни електричної енергії на ринку «на добу наперед».

9) Додатковою угодою №9 від 00.11.2021 сторони керуючись п. 2 ч. 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», згідно п. 5.5. Розділу 5 « 5. Ціна, порядок обліку та оплати електричної енергії» умов Договору та умов Додатку № 2 «Комерційна пропозиція ПВЦ-Індивідуальна комерційна пропозиція» до Договору, Сторони домовились змінити ціну за електричну енергію за 1 кВт*год не більше ніж на 10 відсотків у зв`язку з коливанням ціни такого товару на ринку, та без збільшення загальної вартості договору, що підтверджується інформацією з вебсайту ДП «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua). Ціна за 1 кВт*год становить - 4,23641684154782 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 0,7060694735913 грн.

Також сторони узгодили, що очікуваний обсяг постачання електричної енергії становить 464,925 тис. кВт*год.

Зазначена додаткова угода укладена на підставі листа ТОВ «ООЕК» за № 13/03-5964 від 18.11.2021 щодо зміни ціни договору на підставі постанови НКРЕКП №1227 від 30.07.2021р. «Про внесення зміни , постанови НКРЕКП від 08 квітня 2020 року N766», якою змінено цінові обмеження на ринку електричної енергії, у зв`язку з чим, як вбачається з інформації офіційного сайту ДП «Оператор ринку», відбулось значне коливання ціни електричної енергії на ринку «на добу наперед».

10) Додатковою угодою №10 від 31.12.2021 сторони керуючись п. 1 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» у зв`язку зі зменшення фінансування дійшли згоди зменшити ціну Договору на 73 437,33 грн. та викласти п. 5.1. Розділу 5 « 5. Ціна, порядок обліку та оплати електричної енергії» в наступній редакції: « 5.1. Ціна цього договору становить 1 228 540,38 грн. у тому числі ПДВ 204 756,73 грн. Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору.». Також сторони узгодили, що очікуваний обсяг постачання електричної енергії становить 532,118 тис. кВт*год. Окрім того, кількість електричної енергії за цим Договором визначено в обсязі 390 355 кВт*гад відповідно до Додатку 3 до Договору «Обсяги постачання (закупівлі) електричної енергії Споживачу (чем)».

11) Додатковою угодою №11 від 31.12.2021 сторони керуючись частиною шостою статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», Стороні

домовились продовжити дію Договору на строк достатній для проведення процедури закупівлі на

початку наступного року, а саме, до 31 березня 2022 року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми визначеної в Договорі та п. 2.3. Розділу 2. Договору «Предмет Договору» у наступній редакції: « 2.3. Постачання електричної енергії здійснюється в період з 05.03.2021 р. до 31.03.2022 р.»

12) Додатковою угодою №12 від 02.02.2021 сторони керуючись частиною п`ятою статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», у зв`язку із продовженням дії/(договору на строк достатній для проведення процедури закупівлі на початку 2022 року. Сторони домовились збільшити ціну Договору на 308 890,00 грн. з урахуванням ПДВ. що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в Договорі.

Очікуваний обсяг постачання електричної енергії становить 463 267 кВт*год., у тому числі на 2022 рік в обсязі 72 912 кВт*год, відповідно до Додатку 3 до Договору «Обсяги постачання (закупівлі) електричної енергії Споживачу (чем)». Загальна ціна цього Договору становить 1 537 430,38 грн. у тому числі ПДВ 256 238, 40 грн.

12) Додатковою угодою №12 від 03.02.2021 у зв`язку з допущенням помилки сторони керуючись частиною п`ятою статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», у зв`язку - із продовженням дії/(договору на строк достатній для проведення процедури закупівлі на початку 2022 року. Сторони домовились збільшити ціну Договору на 338 790 грн. з урахуванням ПДВ. що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в Договорі. Очікуваний обсяг постачання електричної енергії становить 470 325 кВт*юд, у тому числі на 2022 рік в обсязі 79 970 кВт*год. Загальна піна цього Договору становить 1 567 330,38 грн. у тому числі ПДВ 261 221,73 грн.

13) Додатковою угодою №12 від 25.02.2022 сторони керуючись п. 7 ч. 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», згідно п. 13.2. Розділу 13 « 13. Строк дії Договору та інші умови» умов Договору та умов Додатку № 2 «Комерційна пропозиція ПВ. Індивідуальна комерційна пропозиція» до Договору, у зв`язку зі зміною тарифу на послуги з передачі електричної енергії, що з 01 грудня 2022 року встановлено на рівні 345,64 грн./МВт*год. (без урахування ПД відповідно до постанови НКРЕКП від 01 грудня 2021 року № 2454 «Про встановлення тарифу на послу™ передачі електричної енергії НЕК «УКРЕНЕРГО» на 2022 рік», що є складовою ціни за одиницю товару Договором, Сторони домовились збільшити ціну за електричну енергію за 1 кВт*год. з урахуванням змії тарифу на послуги з передачі електричної енергії. Ціна за 1 кВт*год. становить - 4,298468841547824 грн., в. т.ч. ПДВ 20% - 0,716411473591304 грн.

Також у додатковій угоді сторони узгодили, що очікуваний обсяг постачання електричної енергії становить 469 171 кВт*год., у тому числі на 20 рік в обсязі 78 816 кВт*год. Ціна на електричну енергію на дату проведення аукціону складає -1,9166666667 три. за 1 кВт*год без ПДВ. Ціна на електричну енергію з 05.03.2021р. складає -2,65312574384 гри. за 1 кВт*год без ПДВ. Ціна на електричну енергію з 10.10.2021р. складає -3,53034736795652 грн. за 1 кВт*год без ПДВ. Ціна на електричну енергію з 01.01.2022р. складає -3,58205736795652 грн. за 1 кВт*год без ПДВ.

Зазначена додаткова угода укладена на підставі листа ТОВ «ООЕК» за № 13/03-614 від 07.02.2022 щодо зміни ціни договору на підставі постанови НКРЕКП від 01.12.2021 р. № 2454 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК «УКРЕНЕРГО» на 2022 рік».

Також, у матеріалах справи наявні копії платіжних доручень, та актів прийняття-передавання товарної продукції на виконання договору про закупівлю електричної енергії №4 від 05.03.2021.

Листом від 27.05.2022 за №59-2200ВИХ-22 Ізмаїльська окружна прокуратура звернулась до Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області з метою вирішення питання щодо наявності підстав для представництва прокуратурою інтересів держави у бюджетній сфері, на підставі ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»

У листі від 02.06.2022 за №536/02-2-13 Суворовською селищною радою Ізмаїльського району Одеської області надано відповідь на запит щодо результатів виконання договору №4 від 05.03.2021.

22.08.2022 Ізмаїльська окружна прокуратура звернулась до Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області з прохання з метою вирішення питання щодо наявності підстав для представництва прокуратурою інтересів держави у бюджетній сфері, на підставі ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» в строк до 25.08.2022 надати до Ізмаїльської окружної прокуратури інформацію щодо: результатів виконання Договору № 4 від 05.03.2021.

У листах від 25.08.2023 за №1006/02-2-13 та від 31.08.2022 за №1038/02.2-13, від 31.10.2022 за №1385/02.2-13 Суворовською селищною радою Ізмаїльського району Одеської області надано відповідь на запит щодо результатів виконання договору №4 від 05.03.2021.

У листі від 27.05.2022 №59-2197ВИХ-22, який направлений Південному офісу Держаудитслужби, Ізмаїльська окружна прокуратура, з метою вирішення питання щодо наявні підстав вжиття заходів реагування представницького характеру в порядку ст.23 Закону України «Про прокуратуру» просила в строк до 24.06.2022 повідомити чи вживалися органами Державної аудиторської служби заходи щодо проведення моніторингу вказаної закупівлі, усунення виявлених порушень у судовому порядку, а також надати інформацію щодо надміру сплаченої суми за вищевказаним договором.

Листом від 06.06.2022 №151531-17/1360-2022, Південним офісом Держаудислужби повідомлено Ізмаїльську окружну прокуратуру про те, що викладені у листах факти в межах повноважень будуть враховані під час планування заходів державного фінансового контролю.

У листі від 22.06.2022 №59-2666ВИХ-22, який направлений Південному офісу Держаудитслужби, Ізмаїльська окружна прокуратура з метою вирішення питання щодо наявності підстав вжиття заходів реагування представницького характеру в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» просила у найкоротший термін, не пізніше 15.07.2022, повідомити про включення до плану перевірок проведення державного фінансового контролю у Суворовській селищній раді Ізмаїльського району Одеської області, а також надати інформацію про вжиття органами Державної аудиторської служби України заходів щодо проведення перевірки додаткових угод, якими неодноразово збільшено ціну за одиницю товару, до договору, укладеного за закупівлею иА-2021-01-12-003469-а, та усунення виявлених порушень у судовому порядку.

Листом від 07.07.2022 №151531-17/1657-2022 Південним офісом Держаудислужби повідомлено Ізмаїльську окружну прокуратуру про те, що Планом проведення заходів державного фінансового контролю Південного офісу Держаудитслужби на III квартал 2022 року проведення заходів державного фінансового контролю у Вилківській міській раді Ізмаїльського району Одеської області та у Суворовській селищній раді Ізмаїльського району Одеської області не передбачено.

Окрім того, 19.10.2022 Ізмаїльська окружна прокуратура звернулася до Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області з повідомленням №59-4846ВИХ-22 в порядку п.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру». З аналогічним повідомленням №59-4845ВИХ-22 в порядку п.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» Ізмаїльська окружна прокуратура звернулася до Південного офісу Держаудислужби.

В подальшому Ізмаїльською окружної прокуратурою подано відповідний позов до господарського суду Одеської області.

Висновки суду.

Щодо підстав звернення прокурора з позовом до суду.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частиною 3 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (частина 4 статті 53 ГПК України).

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (частина 5 статті 53 ГПК України).

Частиною 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (частина 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Отже, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).

Водночас у розумінні положень пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України з урахуванням практики Європейського суду з прав людини прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом.

При цьому розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

У випадку наявності органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

Нездійснення захисту має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Колегія суддів суду касаційної інстанції зауважує, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідний компетентний орган, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Разом з тим прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Аналогічні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Водночас, закон не зобов`язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них (постанови Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 912/9/20, від 19.08.2020 у справі № 923/449/18).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 зазначено, що за певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема, будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу як сторони правочину має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів.

Звертаючись із зазначеним позовом у справі № 916/3711/22, яка розглядається, прокурор в обґрунтування порушення інтересів держави послався на укладення Суворовською селищною радою Ізмаїльського району Одеської області оспорюваних додаткових угод всупереч вимог чинного законодавства і інтересам держави, що призвело до безпідставної зміни істотних умов договору, зростання ціни за одиницю товару і зменшення обсягу поставки електричної енергії.

Тобто, підставою реалізації прокурором представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка Суворовської селищною радою Ізмаїльського району Одеської області щодо захисту порушених інтересів держави.

Згідно з ч.1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з частинами 1, 2 статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Орган місцевого самоврядування виступає в якості суб`єкта владних повноважень, приймає участь у формуванні бюджету та забезпечує його виконання, а також зобов`язаний забезпечити раціональне та максимально ефективне використання бюджетних коштів, приймає рішення про використання виділених коштів, контролює належне і своєчасне відшкодування шкоди, заподіяної державі.

Таким чином, враховуючи, що Суворовська селищна радою Ізмаїльського району Одеської області є стороною оспорюваних правочинів та є розпорядником бюджетних коштів, здійснює процедуру закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок бюджетних коштів згідно з законодавством України, прокуратурою правильно визначено позивача Суворовську селищну раду Ізмаїльського району Одеської області.

Враховуючи викладене вище, а також те, що позов містить вимогу про стягнення надмірно сплачених бюджетних коштів за договором про закупівлю електричної енергії у постачальника на користь Суворовської селищною радою Ізмаїльського району Одеської області, визначення цього органу, в особі якого подано позов в інтересах держави, є обґрунтованим.

При цьому сама по собі відсутність в Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області повноважень щодо здійснення контролю у сфері публічних закупівель жодним чином не позбавляє його, як сторони оспорюваних правочинів, права бути позивачем у справі про визнання недійсними відповідних правочинів (додаткових угод).

Щодо зазначення позивачем Південного офісу Державної аудиторської служби України господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 7 Закону "Про публічні закупівлі" регулювання та державний контроль у сфері закупівель здійснюють: Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері б закупівель (Міністерство економіки України); Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування (Державне казначейство); Банки (під час оплати за договорами про закупівлю); Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (Державна аудиторська служба України); Антимонопольний комітет України; Рахункова палата.

Відповідно до ст. 7-1 Закону "Про публічні закупівлі" Держаудитслужба здійснює моніторинг закупівлі протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору та його виконання. За результатами моніторингу закупівлі складається висновок, в якому має міститься опис порушення та зобов`язання щодо усунення порушення.

Закупівлі також перевіряються органом державного фінансового контролю під час проведення інспектування, а також під час державного фінансового аудиту. Перевірки закупівель проводяться за письмовим рішенням керівника органу державного фінансового контролю або його заступника за наявності однієї з таких підстав: 1) виникнення потреби у документальній та фактичній перевірці питань, які не можуть бути перевірені під час моніторингу процедури закупівлі, а саме: стану виконання умов договору, внесення змін до нього, в тому числі вимог щодо якості, кількості (обсягів) предмета закупівлі, ціни договору.

У п. 8 ч. 1 ст. 10 Закону "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" передбачено право Держаудитслужби порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

Тобто, Держаудитслужба мала змогу здійснити моніторинг закупівлі протягом строку дії Договору, але не зробила цього.

З листа Держаудитслужби у відповідь на листи прокуратури випливає, що Південним офісом Держаудитслужби не вживалися заходи щодо проведення моніторингів вищевказаних процедур закупівель та усунення виявлених порушень у судовому порядку.

У наданих до суду поясненнях Південним офісом Держаудитслужби також, зазначено, що планом проведення заходів державного фінансового контролю Південного офісу Держаудитслужби на III квартал 2022 проведення заходів державного фінансового контролю, серед іншого, у Суворовській селищній раді Ізмаїльського району Одеської області, не передбачено. Тобто, на момент звернення з позовом Ізмаїльська окружна прокуратура отримала інформацію про відсутність у Південного офісу Держаудитслужби підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі за ідентифікатором иА-2021-01-12-003469-а та не проведення у Суворовській селищній раді Ізмаїльського району Одеської області заходів державного фінансового контролю.

З листа Держаудитслужби дійсно випливає, що цей орган навіть після отримання інформації від прокурора про можливі порушення законодавства про публічні закупівлі не планував проводити перевірку і не збирався звертатися до суду, що кваліфікується судом як бездіяльність органу.

Враховуючи викладене, визначення прокуратурою органу Південного офісу Держаудитслужби, в особі якого подано позов в інтересах держави, є обґрунтованим.

Окрім того, матеріалами справи підтверджується, що Ізмаїльська окружна прокуратура звернулася до позивачів із повідомленням №59-4846ВИХ-22 від 19.10.2022, №59-4845ВИХ-22 від 19.10.2022 в порядку ст.23 Закону України "Про прокуратуру" про намір звернутися до суду із позовом про визнання додаткових угод недійсними та повернення безпідставно сплачених коштів.

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку про підтвердження прокурором підстав для представництва інтересів держави, а наявність або відсутність порушених прав позивачів має встановлюватися судом під час розгляду справи по суті.

Щодо обґрунтованості позову по суті.

Предметом позову у даній справі, є визнання недійсними додаткових угод № 2 від 29.10.2021, № 3 від 01.11.2021, № 4 від 02.112021, № 5 від 03.11.2021, № 7 від 08.12.2021, № 8 від 09.12.2021, № 9 від 10.12.2021, № 13 від 25.02.2022 до договору про закупівлю електричної енергії № 4 від 05.03.2022, як таких, що укладені з порушенням ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", що призвело до збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 84 % порівняно з погодженою ціною під час закупівлі.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 16 ЦК України, статті 20 ГК України, визнання правочину недійсним є способом захисту цивільних прав та інтересів. Частина 2 статті 20 ГК України серед способів захисту визначає визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з абзацом 1 частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у статті 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх і непрацездатних дітей.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Як встановлено судом, сторони уклали договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 за № 922-VIII, який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Метою Закону України «Про публічні закупівлі» є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Положеннями частини першої статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Статтею 20 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що відкриті торги є основною процедурою закупівлі (частина 1); під час проведення відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі заінтересовані особи. Для проведення відкритих торгів має бути подано не менше двох тендерних пропозицій (частина друга).

Відповідно до пункту 8 частини другої статті 22 цього Закону тендерна документація має містити проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов.

Згідно з частиною першою статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

У частині четвертій статті 41 цього Закону визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції / пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Відповідно до положень частин першої, другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Стаття 652 ЦК України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

За змістом частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії (пункт 2 цієї частини).

Таким чином, системний аналіз положень статей 651, 652 ЦК України та положень пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» дає підстави для висновку про те, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися (подібний висновок наведений у постановах Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 927/636/21, від 07.12.2022 у справі №927/189/22, від 16.02.2023 у справі №903/383/22).

Як встановлено судом за результатами проведення процедури відкритих торгів (UA-2021-01-12-003469-a) 05.03.2022 між ТОВ «ООЕК» (Постачальник) та Суворовською селищною радою Ізмаїльського району Одеської області (Споживач) укладено договір про закупівлю електричної енергії №4.

Предметом договору є товар за кодом ДК 021:2015 - 09310000-5 - "Електрична енергія" з річним обсягом постачання 736,5 квт*год., загальна сума договору визначена у розмірі 1 693 950 грн.

У договорі сторони обумовили усі істотні умови.

У п. 5.4. договору визначено, що ціна за одиницю товару вказана у комерційній пропозиції, яка є Додатком 2 до цього договору, може змінюватися протягом дії договору з дотриманням Сторонами норм, передбачених 5 ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі».

Зміна ціни за одиницю товару Сторони оформлюють шляхом підписання додаткової угоди до Договору, яка набуває чинності з доти її підписання, якщо інше не передбачено додатковою угодою, та є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до Додатку 2 до договору про закупівлю електричної енергії №4 комерційної пропозиції ПВЦ-Індивідуальна комерційна пропозиція, ціна на електричну енергію на дату проведення аукціону складає -1,9166666667 грн. за 1 кВт*год без ПДВ.

Пунктом 5.5. договору передбачено, що ціна за одиницю товару може збільшуватись протягом дії Договору не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в Договорі. При цьому зміна ціни за одиницю товару допускається за умови надання Постачальником документального підтвердження факту коливання ціни такого товару на ринку у торговій зоні «Об`єднані енергетичні системи України». Документальним підтвердження факту коливання ціни товару на ринку може бути інформаційна довідка, висновок або інший документ Торгово-промислової палати України чи її територіального відділення або інформація з офіційного сайту Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг України (далі - НКРЕКП) або офіційна інформація з веб-сайту ДП «Оператор Ринку» (https:// www.oree.com.ua).

Під коливанням ціни за одиницю товару на ринку слід розуміти будь-яку зміну ціни за одиницю товару у наданих документах, порівняно із ціною за одиницю товару, визначеною у комерційній пропозиції, яка є Додатком 2 до цього Договору. За такої умови ціна за одиницю товару збільшується пропорційно збільшенню середнього показника ціни у наданих документах відносно ціни за одиницю товару, визначеної у комерційній пропозиції, яка є Додатком 2 до цього Договору, але не більше ніж на 10%.

Зміна ціни за одиницю товару може бути здійснена не частіше 1 (одного) разу протягом розрахункового періоду, встановленого у п. 5.10. Договору, та не раніше ніж через 30 (тридцять) календарних днів після укладення цього Договору. Будь-які зміни ціни можливі тільки після початку здійснення фактичного постачання електричної енергії за Договором.

На підставі документів, наданих Постачальником Споживачу, Сторони розраховують ціну за одиницю товару за Формулою визначення ціни товару, вказаною у комерційній пропозиції, яка є Додатком 2 до цього Договору.

У разі зміни ціни електричної енергії на ринку в бік зменшення Сторони укладають додаткову угоду на зменшення ціни за Договором (без зміни кількості (обсягу) та якості товару) відповідно до частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі». У разі коливання ціни в бік зменшення документальним підтвердження факту коливання ціни товару на ринку може бути інформаційна довідка, висновок або інший документ Торгово-промислової палати України чи її територіального відділення або інформація з офіційного сайту Національної комісії або офіційна інформація з веб-сайту ДП «Оператор Ринку» (https:// www.oree.com.ua).

У п. 5.6. встановлено, що ціна за одиницю товару може змінюватися у випадку зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються у Договорі, а саме: тарифу на послуги з передачі електричної енергії, який враховано в структуру ціни одиниці товару. Підставою для зміни ціни є набрання чинності рішення НКРЕКП про зміну відповідного тарифу, що застосовується у Договорі. У цьому випадку Постачальник повинен письмово протягом 15 днів з дня набрання чинності такого рішення звернутися до Споживача та надати додаткову угоду до Договору з розрахунком нової ціни за одиницю товару за Формулою визначення ціни товару, вказаною у Додатку 3 до Договору.

Нова ціна за одиницю товару застосовується з дня введення в дію відповідного регульованого тарифу згідно з рішенням НКРЕКП, якщо інше не встановлено законодавством України.

Відповідно до п. 5.7. договору в подальшому, якщо протягом року відбувається коливання ціни за одиницю товару на ринку в сторону збільшення. Постачальник повинен письмово звернутися до Споживача та надати новий пакет документів, який обґрунтовує збільшення ціни по зазначеному діапазону порівняно з ціною, встановленою у комерційній пропозиції, яка є Додатком 2 до цього Договору.

В обґрунтування свого права на підписання додаткових угод відповідач посилається на інформацію з веб-сайту ДП «Оператор Ринку» (https://www.oree.com.ua), яка розміщена на сайті ДП «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua) та знаходиться у відкритому доступі.

Також відповідачем надані листи № 13/03- 3943, № 13/03-3944, № 13/03 - 3945, № 13/03 - 3946 від 27.08.2021, з яких вбачається, що підставою для збільшення ціни за одиницю товару є інформація з веб-сайту ДП «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua), однак будь-яких даних щодо збільшення ціни у листах не вказано та не надано належного документального підтвердження збільшення ціни за одиницю товару, а відтак вказані листи не можна вважати підтвердженням збільшення ціни електричної енергії на ринку та належним доказом збільшення ціни за одиницю товару.

Окрім того, у наданих відповідачем листах, які стали підставою для укладення спірних додаткових, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження, викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13.10.2020 у справі № 912/1580/18, від 02.12.2020 у справі № 913/368/19 у подібних правовідносинах, і підстав для відступу від яких колегія суддів не вбачає.

Верховним Судом у постанові від 12.09.2019 у справі №915/1868/18 наголошено, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених Законом України "Про публічні закупівлі".

Законодавство про публічні закупівлі встановлює спеціальний порядок зміни істотних умов договору, укладеного на відкритих торгах. Покупець, як сторона договору, розпоряджався не власними коштами, а коштами місцевого бюджету, тобто коштами відповідної громади. Відтак, як вірно зазначає прокуратура, таке розпорядження було неефективним, здійсненим на шкоду інтересам держави та громади, з порушенням норм Закону України "Про публічні закупівлі" та засад цивільного законодавства (добросовісного користування правами), з огляду на що, додаткові угоди № 2 від 29.10.2021, № 3 від 01.11.2021, № 4 від 02.112021, № 5 від 03.11.2021, № 7 від 08.12.2021, № 8 від 09.12.2021, № 9 від 10.12.2021, визнаються судом недійними.

Додаткова угода № 13 від 25.02.2022 на підставі якої підвищено ціну на електричну енергію до 4,298468841547824 грн. за 1 кВт*год. у зв`язку зі зміною тарифу на послуги з передачі електричної енергії, також підлягає визнанню недійсною, оскільки не відповідає умовам договору та закріплює зміни до договору внесені раніше додатковими угодами, укладення яких не відповідає нормам закону, а відтак зміст додаткової угоди від № 13 від 25.02.2022 не відповідає нормам закону.

Правовідносини з постачання електричної енергії між сторонами регулюються договором № 4 про закупівлю електричної енергії від 05.03.2021.

Згідно зі статтею 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється в договорі купівлі-продажу в відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Відповідно до частини першої статті 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Недійсність додаткових угод означає, що зобов`язання сторін регулюються договором. Відтак постачання електричної енергії споживачу і його оплата мали здійснюватися сторонами відповідно до умов укладеного договору № 4 від 05.03.2021, а саме з розрахунку 2,30000000004 грн. за 1 кВт*год. із врахуванням ПДВ. Відповідно кошти у сумі 625 397,65 грн. отримані відповідачем за товар, який не був поставлений споживачу.

Така позиція Верховного Суду є сталою та послідовною, підтримана у постанові Верховного Суду від 16.02.2023 у справі № 903/383/22, яка ухвалена саме за наслідками розгляду спору щодо дотримання вимог Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції після 19.04.2020) при виконанні сторонами договору постачання електроенергії.

Отже, отримана відповідачем оплата у сумі 625 397,65 грн. за товар, який не був поставлений відповідачем, підлягає стягненню з відповідача на підставі частини першої статті 670 ЦК України.

Доводи відповідача щодо незгоди із задоволенням позову в частині стягнення вартості електроенергії у сумі 625 397,65 грн., не приймаються господарським судом до увага, оскільки відповідачем не наведено суду свого розрахунку в обґрунтування невідповідності розрахунку прокуратури, та не надано доказів, в підтвердження такої незгоди.

Окрім того, господарським судом на підставі ч.4 ст.236 ГПК України, враховано правові висновки викладені саме в останніх постановах Верховного Суду, на які прокуратура посилається обґрунтовуючи свої доводи та заперечення.

Щодо клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду, господарський суд виходить з наступного.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Згідно з ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Вказана норма визначає процесуальну можливість вирішення питань, пов`язаних з проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

При цьому необхідно враховувати, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 331 ГПК України, ця норма не вимагає, і господарський суд законодавчо обмежений річним терміном відстрочки чи розстрочки виконання рішення з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, тощо.

Таким чином, законодавець у будь-якому випадку пов`язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

При цьому положення ГПК України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд повинен оцінити докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 86 такого кодексу. Відповідно до вказаної статті господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Разом з тим необхідно враховувати, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012); відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 ст. 6 Конвенції права (див. рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", № 22774/93, п. 74, ECHR 1999-V).

Враховуючи те, що існування заборгованості, підтверджене обов`язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008), то з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як "потерпілої сторони"; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.

Тобто, у цьому контексті для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів. Обов`язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення.

Таким чином, на державу покладено позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02).

Отже, питання про розстрочення виконання рішення суду господарські суди мають вирішувати із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку розстрочення.

При цьому, розстрочка виконання рішення є правом, а не обов`язком суду, яке, до того ж, реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Таким чином, особа, яка подала заяву про відстрочку або розстрочку виконання рішення повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення.

Так, звертаючись до господарського суду із заявою про розстрочення виконання рішення суду, відповідач обґрунтовує наявність підстав для розстрочення виконання рішення суду, тим, що стягнення з відповідача 625 397,65 грн. погіршить і без того вкрай скрутний фінансовий стан відповідача, а примусове стягнення вказаної суми ставить під загрозу належне постачання електричної енергії всьому регіону. Поряд із цим, надання відповідачу розстрочки виконання рішення суду строком на один рік рівними платежами кожного місяця не матиме настільки сильного негативного фінансового впливу на відповідача та не вплине на стабільність постачання електричної енергії споживачам всього регіону.

На підтвердження вказаних обставин відповідачем надано довідку ТОВ «ООЕК» від 17.05.2023, в якій зазначено, що загальна дебіторська заборгованість учасників ринку електричної енергії перед ТОВ «ООЕК» складає 3 840 404 717, 16 грн.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст. ст. 76-79 ГПК України).

Згідно із ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Проте, в даному випадку відповідачем не надано до суду доказів, які надають суду можливість встановити обставини, що свідчать про істотне ускладнення виконання рішення суду або роблять його виконання неможливим. Також відповідачем не надано доказів, які дозволяють суду встановити можливість оплати заборгованості відповідачем у певний, визначений ним час.

Отже, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ООЕК" про розстрочення виконання рішення Господарського суду Одеської області.

З огляду на те, що господарським судом визнано недійсними спірні додаткові угоди, ініціатором укладення яких виступило ТОВ «ООЕК», господарський суд відмовляє у задоволенні клопотання ТОВ «ООЕК» про застосування ч. 9 ст. 129 ГПК України по оплаті судового збору на відповідача та на Суворовську селищну раду Ізмаїльського району Одеської області в рівних частинах, та на підставі п. 1, ч. 4 ст.129 ГПК України судові витраті щодо сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов Керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Південного офісу Державної аудиторської служби України та Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" у справі №916/3711/22 задовольнити.

2.Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 29.10.2021 року до договору про закупівлю електричної енергії № 4 від 05.03.2022 р., укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" та Суворовською селищною радою Ізмаїльського району Одеської області.

3.Визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 01.11.2021 року до договору про закупівлю електричної енергії № 4 від 05.03.2022 р., укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" та Суворовською селищною радою Ізмаїльського району Одеської області.

4.Визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 02.112021 року до договору про закупівлю електричної енергії № 4 від 05.03.2022 р., укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" та Суворовською селищною радою Ізмаїльського району Одеської області.

5.Визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 03.11.2021 року до договору про закупівлю електричної енергії № 4 від 05.03.2022 р., укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" та Суворовською селищною радою Ізмаїльського району Одеської області.

6.Визнати недійсною додаткову угоду № 7 від 08.12.2021 року до договору про закупівлю електричної енергії № 4 від 05.03.2022 р., укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" та Суворовською селищною радою Ізмаїльського району Одеської області.

7.Визнати недійсною додаткову угоду № 8 від 09.12.2021 року до договору про закупівлю електричної енергії № 4 від 05.03.2022 р., укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" та Суворовською селищною радою Ізмаїльського району Одеської області.

8.Визнати недійсною додаткову угоду № 9 від 10.12.2021 року до договору про закупівлю електричної енергії № 4 від 05.03.2022 р., укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" та Суворовською селищною радою Ізмаїльського району Одеської області.

9.Визнати недійсною додаткову угоду № 13 від 25.02.2022 року до договору про закупівлю електричної енергії № 4 від 05.03.2022 р., укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" та Суворовською селищною радою Ізмаїльського району Одеської області.

10.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" (65007, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 88, код ЄДРПОУ 42114410) на користь Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області (68640, Одеська область, Ізмаїльський район, смт. Суворове, вул. Пушкіна, 47, код ЄДРПОУ 04379166) безпідставно надмірно сплачені бюджетні кошти в сумі 625 397 (шістсот двадцять п`ять тисяч триста дев`яносто сім) грн. 65 коп.

11.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" (65007, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 88, код ЄДРПОУ 42114410) на користь Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3, ЄДРПОУ 03528552) витрати по сплаті судового збору у розмірі 29 228 (двадцять дев`ять тисяч двісті двадцять вісім) грн. 96 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 14 серпня 2023 р.

Суддя Г.Є. Смелянець