Рішення № 112799936, 14.08.2023, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.08.2023м. ДніпроСправа № 904/2368/23Господарський суд Дніпропетровської області (склад суду -суддя Золотарьова Я.С.), розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

до Публічного акціонерного товариства «АрселорМітал Кривий Ріг», м. Кривий Ріг

про стягнення плати за користування вагонами у розмірі 14 178, 72 грн

Суддя Золотарьова Я.С.

Без участі представників сторін.

ПРОЦЕДУРА

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Публічного акціонерного товариства «АрселорМітал Кривий Ріг», в якому просить суд стягнути з відповідача плату за користування вагонами у розмірі 14 178, 72 грн та судовий збір.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2023 була надіслана всім учасникам справи завчасно на їх юридичні адреси, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 №958, що підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідних судових процесуальних документів.

Відповідач 14.06.2023 подав до суду відзив на позовну заяву.

Так, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан.

Судова система не припиняє працювати, але значна кількість повітряних тривог, відключення електроенергії, відсутність фінансування на поштові відправлення, призводить до збільшення часу розгляду судових справ.

Судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.

З огляду на викладене, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд розглянув справу в межах розумного строку.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв рішення по справі у нарадчій кімнаті.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовані затримкою вагонів через відсутність додаткових наліпок небезпечних вантажів та сертифікату, про що складено акт ф.ГУ-23 № 4150/А від 13.11.22.

На підставі акту ф.ГУ-23 № 4168 від 17.11.22 нараховано плату за користування вагонами, додаткові збори, пов?язані із затримкою вагонів у розмірі 14 178, 72 грн.

Позиція відповідача

Відповідач не погоджується з позицією позивача з огляду на таке.

Відповідач зазначає, що для відправлення вантажу, відповідно до вимог 1.4.34 Правил перевезення наливних вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 18.04.2023 № 299, на кожній цистерні з небезпечним вантажем було нанесено знаки небезпеки і спеціальні трафарети.

Зазначені цистерни були прийняті позивачем до перевезення без зауважень, робітниками ст. Кривий Ріг, були оглянуті та на шляху їх прямування (1292 км) пройшли кілька пунктів комерційного огляду (ПКО) перевізника без будь-яких зауважень стосовно відсутності сертифіката та маркування знаків (наклейок) небезпеки нанесених на цистерни.

Тобто, маркування цистерн і супровідна документація відповідали усім нормативам, а позивач, приймаючи їх до перевезення, підтвердив цей факт.

Також відповідач зазначає, що за вимогами п. 3 Правил видачі вантажів (ст. 7, 9, 13, 22, 24, 37,39 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 залізниця не повинна приймати вантаж до перевезення у разі відсутності або неналежного його маркування, а також у тарі, що не відповідає вимогам стандартів або інших нормативних документів.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ

Між Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» (правонаступником якого є Акціонерне товариство «Українська залізниця») в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» (далі - залізниця) та Публічним акціонерним товариством «АрселорМітал Кривий Ріг» на підставі заяви (акцепту) укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізним транспортом.

Відповідно до п.1.1, предметом Договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах Перевізника, вагонах залізниць інших держав та / або вагонах Замовника, пов`язаних з цим супутніх послуг (далі послуги) і проведення розрахунків за ці послуги.

Так, 03.11.22 зі ст. Кривий Ріг Придніпровської залізниці за накладними № №646756003, 46755997 відповідач відправляв вантаж «Смоли кам`яновугільні» на станцію призначення Ганіска при Кошицах.

На шляху прямування по станції Ужгород 13.11.22 вагони № № 58647587, 51553246 за накладними № № 46756003, 46755997 було затримано через відсутність додаткових наліпок небезпечних вантажів та сертифікату, про що складено акт ф.ГУ-23 № 4150/А від 13.11.22.

За змістом цього акту убачається, що вагони були неприйняті через відсутність додаткових наліпок та відсутності сертифікату Євро -1.

Представниками перевізника після нанесення необхідних знаків небезпеки на котли цистерн, затримку вагонів № №58647587, 51553246 було припинено та відправлено на станцію призначення.

Факт закінчення затримки вагонів зафіксовано актом ф.ГУ-23 № 4168 від 17.11.22.

За змістом цього акту убачається, що вагони були прийняті після нанесення знаків безпеки на котли цистерн та зафіксовано початок та кінець затримки.

На підставі акту ф.ГУ-23 № 4168 від 17.11.22 станцією Ужгород нараховано плату за користування вагонами, додаткові збори, пов?язані із затримкою вагонів.

Акт загальної форми № 4168 підписано представниками перевізника, агентами ППВ Лесик Н. та Олень Н.

Цей акт у відповідності з п. 1.10 Правил розрахунків вантажів було надіслано на станцію відправлення Кривий Ріг для стягнення з відправника вантажу.

Станцією Кривий Ріг складено накопичувальну картку ф.ФДУ-92 № 13129001 на суму 14 178, 72 грн (з ПДВ), яку відповідальний працівник відповідача підписав із запереченням: « ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» відмовляє у сплаті нарахованої суми, оскільки цистерни № № 58647587, 51553246 з вантажем - смола кам?яновугільна, призначенням ст. Вояни, були прийняті до перевезення робітниками ст. Кривий Ріг 03.11.2022 о 17 год. 00хв. без зауважень, та пройшли кілька пунктів комерційного огляду без будь яких зауважень стосовно відсутності сертифікату та знаків небезпеки».

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до положень частини 5 статті 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується з положеннями частини другої статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Відповідно до пункту 71 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457, з подальшими змінами (далі - Статут), взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під`їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під`їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

Вказаний договір між сторонами укладено.

Щодо нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу

Взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під`їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під`їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів) (пункт 71 Статуту залізниць України).

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (частина 3 статті 909 Цивільного кодексу України).

Перевезення вантажів залізничним транспортом регулюються Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. № 457, Правилами перевезення вантажів, що на підставі цього Статуту затверджені наказом Міністерства транспорту України.

Пунктом 4 Статуту встановлено, що перевезення залізницями вантажів, пасажирів, багажу і вантажобагажу у міжнародному сполученні здійснюється відповідно до угод про залізничні міжнародні сполучення, зокрема - Угодою про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.1951 р. ( СМГС).

Угода встановлює єдині правові норми договору перевезення вантажу у прямому міжнародному залізничному сполученні та в прямому міжнародному залізнично-паромному сполученні (§ 1 ст. 3 СМГС).

За відсутності відповідних положень в цій Угоді застосовується національне законодавство тієї Сторони, в якій уповноважена особа реалізує свої права ( ст. 5 СМГС).

Порядок застосування умов цієї Угоди, а також спеціальні умови перевезень окремих видів вантажів встановлюються Правилами перевезень вантажів (додаток 1 до цієї Угоди) (§ 1 ст. 8 СМГС).

Відповідно до договору перевезення перевізник зобов?язується за плату перевезти ввірений йому відправником вантаж до станції призначення за маршрутом, узгодженим відправником і договірним перевізником, і видати його одержувачу (§ 1 ст. 14 СМГС).

Укладення договору перевезення підтверджується накладною (8 3 ст. 14 СМГС).

Вагон для перевезення вантажу надає перевізник або відправник. Для перевезення надаються вагони, допущені до обігу в міжнародному сполученні (§ 6 ст. 14 СМГС).

У відповідності з п.п.5.1.1 п.5 Правил перевезення небезпечних вантажів: «Кожна вантажна одиниця або транспортний засіб з небезпечним вантажем, підготовлені до перевезення, повинні мати маркування, виконане та нанесене відповідно до вимог ДСТУ та цих Правил». У відповідності з п.п. 5.1.5 зазначених правил: «Маркування повинно бути чітке, видиме і витримувати вплив погодних умов без істотного зниження його якості на період транспортування вантажу та не повинно закривати інше маркування».

Згідно п.п.1.11.2 Правил перевезення небезпечних вантажів саме на відправника покладається обов?язок дотримуватися вимог щодо маркування та його нанесення.

В §6 ст.28 СМГС зазначено: «Якщо перешкода до перевезення вантажу або його видачі виникла з причин, що не залежать від перевізника, перевізнику повинні бути оплачені додаткові платежі та витрати, понесені ним у святі з перешкодою, а також неустойки, якщо вони передбачені національним законодавством.»

В §1 ст.32 СМГС зазначено: «Перевізнику повинні бути відшкодовані всі витрати, пов`язані з перевезенням вантажу, не передбачені застосовуваними тарифами і викликані причинами, що не залежать від перевізника».

Відповідно до підпункту 8 пункту 6 розділу 1 Статуту залізниць України (далі - Статут), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до пункту 8 Правил користування вагонами і контейнерами у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Відповідно до пункту 8 Правил користування вагонами та контейнерами сторонами складені акти загальної форми ГУ-23.

Зазначений акт складений після закінчення затримки вагонів, в них відповідно до пункту 8 Правил користування вагонами та контейнерами вказано час початку та закінчення затримки вагонів, їх номери, акти засвідчені підписами представників перевізника.

Вагони № № 58647587, 51553246 за накладними № № 46756003, 46755997 було затримано через відсутність додаткових наліпок небезпечних вантажів та сертифікату, про що складено акт ф.ГУ-23 № 4150/А від 13.11.22.

Факт закінчення затримки вагонів зафіксовано актом ф.ГУ-23 № 4168 від 17.11.22.

На підставі акту ф.ГУ-23 № 4168 від 17.11.22 станцією Ужгород нараховано плату за користування вагонами, додаткові збори, пов??язані із затримкою вагонів.

Враховуючи наведені вище обставини, за весь час затримки вагонів з вини вантажовласника позивачем було нараховано та заявлено до стягнення з відповідача плату за користування спірними вагонами у розмірі 14 178, 72 грн.

За приписами пункту 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Плата за користування вагонами не є мірою відповідальності, яка може застосовуватись лише за наявності вини у сторони у зобов`язанні.

Згідно з абзацом 3 пункту 2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів (затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644) усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника (пункт 6 Правил користування вагонами і контейнерами).

Облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23 (пункт 3 Правил користування вагонами і контейнерами).

Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів (пункт 12 Правил користування вагонами і контейнерами).

Плата за користування вагонами (код 217) розраховується на підставі п. 3, 5, 6, 7, 12 пар. III Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Мінтрансу України від 25.02.99 №l13 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.99р. за №165/3458 із застосуванням ставок, наведених в таблиці 1 розділу 5 Тарифного керівництва №1, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 № 317 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за № 340/16356.

Водночас відповідач зазначив, що на кожній цистерні з небезпечним вантажем було нанесено знаки небезпеки і спеціальні трафарети, а тому не визнає позовних вимог щодо нарахування позивачем плати за користування вагонами.

Суд вказує про те, що на кожній цистерні з небезпечним вантажем було нанесено знаки небезпеки і спеціальні трафарети, однак ці наліпки були нанесені за фактом затримки, про що складено акт ф.ГУ-23 № 4150/А від 13.11.22.

Після нанесення необхідних знаків небезпеки на котли цистерн, затримку вагонів № №58647587, 51553246 було припинено та відправлено на станцію призначення.

Дослідивши розрахунки плати за користування вагонами здійснені позивачем та додані до позовної заяви, суд дійшов висновку, що вони є такими, що виконані у відповідності до норм чинного законодавства та обставин справи, є обґрунтованими та арифметично вірними.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача плати за користування вагонами у розмірі 14 178, 72 грн визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Згідно пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому судовий збір у розмірі 2 684 грн слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМітал Кривий Ріг» (вул. Криворіжсталі (Орджонікідзе), 1, Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50095; ідентифікаційний код 00191023) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49600, м. Дніпро, проспект Д. Яворницького, 108; ідентифікаційний код 40081237) плату за користування вагонами у розмірі 14 178, 72 грн та судовий збір у розмірі 2 684 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.

Суддя Я.С. Золотарьова