Рішення № 112799912, 08.08.2023, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.08.2023м. ДніпроСправа № 904/6044/20 (904/4730/22)

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Соловйової А.Є., за участю секретаря судового засідання Фітісової Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива 2014" арбітражного керуючого Огулькової Анни Миколаївни, м.Дніпро

до ОСОБА_1 , Кіровоградська обл., м. Новоукраїнка

про стягнення заборгованості у розмірі 200 000,00 грн

Представники:

від позивача: Огулькова А.М., свідоцтво №1368 від 18.07.2013

від відповідача: Синиченко Ю.В., ордер серія ДП №363/000046 від 03.01.2023

СУТЬ СПОРУ:

Ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива 2014" арбітражний керуючий Огулькова Анна Миколаївна звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 200 000,00 грн.

В обґрунтування вказаної заяви позивач посилається на те, що в ході ліквідаційної процедури ліквідатору стало відомо, що ТОВ "Нива 2014" сплатило з власного банківського рахунку на користь відповідача - ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 200 000,00 грн зворотної фінансової допомоги, однак кошти повернуті не були.

Судом за допомогою автоматизованої системи документообігу суду встановлено, що 24.11.2020 Господарським судом Дніпропетровської області відносно позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива 2014" (49074, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Слобожанський, 111 А, кв.51, код ЄДРПОУ 39121721) відкрито провадження у справі про банкрутство №904/6044/20, що перебуває на розгляді судді Господарського суду Дніпропетровської області Соловйової А. Є.

21.10.2019 року набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства.

Відповідно до положень частини 1, 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, на підставі положень частини 3 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства матеріали справи №904/6044/20(904/4730/22) передані до розгляду судді Соловйовій А.Є.

Ухвалою суду від 15.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті, яке відбудеться 12.01.2023 о 14:00 год.

11.01.2023 відповідачем подано заяву б/н від 10.01.2023 про застосування позовної давності.

11.01.2023 відповідачем подано відзив б/н від 11.01.2023 на позовну заяву.

Суд долучив подані документи до матеріалів справи.

У судове засідання, призначене на 12.01.2023, з`явився представник відповідача.

У судовому засіданні, призначеному на 12.01.2023, в режимі відеоконференції приймав участь позивач.

Представник відповідача підтримав подану заяву про застосування позовної давності та відзив на позовну заяву.

Позивач заявила усне клопотання про відкладення судового засідання, з метою надання додаткового часу для підготовки відповіді на відзив.

Представник відповідача не заперечив проти задоволення усного клопотання позивача про відкладення судового засідання.

Ухвалою суду від 12.01.2023 відкладено розгляд справи на 07.02.2023.

25.01.2023 від позивача надійшла відповідь вих. №17-01-23/2/02-02 від 17.01.2023 на відзив, відповідно до якої позивач просить залишити без задоволення заяву відповідача про застосування строку позовної давності, позов задовольнити повністю.

06.02.2023 відповідачем були подані заперечення б/н від 04.02.2023 на відповідь позивача на відзив, в яких відповідач наполягає на застосуванні строків позовної давності та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні 07.02.2023 суд надав вступне слово представнику позивача та була оголошена перерва до 21.02.2023.

В судовому засіданні 21.02.2023 суд продовжив вступне слово учасників справи, оголошена перерва до 21.03.2023.

В судовому засіданні 21.03.2023 суд продовжив вступне слово учасників справи, оголошена перерва до 13.04.2023.

В судовому засіданні 13.04.2023 суд продовжив вступне слово відповідача, оголошена перерва до 10.05.2023.

04.05.2023 від позивача надійшли письмові пояснення вих. №03-05-23/2/02-02 від 03.05.2023 по суті позовних вимог і щодо позовної давності.

В судових засіданнях 10.05.2023, 31.05.2023, 28.06.2023 оголошувались перерви до 31.05.2023, 28.06.2023, 08.08.2023 відповідно.

В судовому засіданні 08.08.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

10.10.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нива 2014" (надалі - Позикодавець, Позивач) та фізичною особою ОСОБА_1 (надалі - Позичальник, Відповідач) було укладено Договір №1010/2017 поворотної фінансової допомоги.

Відповідно до п. 1.1. Договору, Позикодавець надає Позичальнику позику, а останній зобов`язується повернути позику у визначений цим договором строк.

Сума позики становить 200 000,00 грн (Двісті тисяч гривень 00 копійок) (п.2.1. Договору).

Факт надання позики 11.10.2017 у сумі 200 000,00 грн підтверджується випискою банку АТ "Райффайзен Банк" за період з 29.09.2016 по 16.11.2022, яка міститься в матеріалах справи, та визнається відповідачем у відзиві на позов від 11.01.2023.

Згідно з п. 4.1. Договору строк позики становить один календарний місяць з моменту підписання даного Договору, а саме до 10.11.2017. Позика повертається Позикодавцю на його банківський рахунок або в готівковій формі шляхом внесення коштів в касу Підприємства у строк, визначений в п.4.1. цього договору (п.5.1. Договору).

Проте відповідач у строк, визначений у п.4.1. Договору позику не повернув.

Звертаючись до суду із цим позовом, позивач посилається на невиконання відповідачем зобов`язань за договором №1010/2017 від 10 жовтня 2017 року поворотної фінансової допомоги та просить суду стягнути з Відповідача суму основного боргу в розмірі 200 000,00 грн, що і є причиною виникнення цього спору.

Предметом доказування у даній справі є обставини укладання договору, факт передачі грошових коштів, строк оплати, наявність прострочення оплати за договором.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з таких підстав.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою до зворотної фінансової допомоги застосовуються положення Цивільного кодексу України щодо позики, які викладені у главі 71 «Позика, кредит, банківський вклад».

Так, відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зокрема, стаття 599 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судом встановлено, що строк, визначений статтею 1049 Цивільного кодексу України та п.4.1. Договору №1010/2017 від 10.10.2017 поворотної фінансової допомги станом на дату звернення з позовною заявою, сплив.

Враховуючи викладене, оскільки господарським судом встановлено, що відповідачем допущено невиконання зобов`язань за Договором №1010/2017 від 10 жовтня 2017 року поворотної фінансової допомоги, позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 200 000,00 грн є обґрунтованими.

Щодо заяви відповідача про застосування строків позовної давності, оскільки на дату звернення позивача з відповідним позовом до суду (13.12.2022) трирічний строк, встановлений ст.257 Цивільного кодексу України, та враховуючи п.4.1. щодо строку повернення позики (10.11.2017), сплив, суд не вбачає підстав для застосування строку позовної давності, виходячи з такого.

Так, відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється у три роки.

Пунктом п. 4.1. Договору встановлено, що строк позики становить один календарний місяць з моменту підписання даного Договору, а саме до 10.11.2017.

Відповідно трирічний строк на звернення з позовом до суду, встановлений ст. 257 Цивільного кодексу України, про стягнення заборгованості за договором позики спливає 10.11.2020.

В той же час, пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 року № 211 (із наступними змінами і доповненнями), з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до вказаної вище Постанови Кабінету Міністрів України, карантин на території України діяв з 12.03.2020 по 30.06.2023.

Отже, станом на дату закінчення трирічного строку на звернення з позовом до суду (17.11.2020) на території України діяв карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", та відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, строк позовної давності, визначений ст.257 Цивільного кодексу України був продовжений на строк дії такого карантину, та на дату звернення позивачем з позовом до суду (13.12.2022) не сплив.

За приписами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України, ст.39, 45 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива 2014" арбітражний керуючий Огулькової Анни Миколаївни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 200 000,00 грн за Договором №1010/2017 від 10.10.2017 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива 2014" (код ЄДРПОУ 39121721, 49074, м. Дніпро, проспект Слобожанський, 111А, кв.51) 200 000,00 грн заборгованості, 3 000,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в порядку, встановленому ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 14.08.2023

Суддя А.Є. Соловйова