Постанова № 11279826, 06.09.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 вересня 2010 року                     № 2а-9377/10/2670

11:02

За позовомДержавної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Лізинг-ІТ»

про стягнення штрафу у розмірі 3000.00 грн. Суддя: Кротюк О.В.

Секретар судового засідання: Четвертак Я.І.

Обставини справи:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізинг-ІТ»про стягнення штрафу у розмірі 3000.00 грн. та стягнення судового збору в розмірі 3,40 грн.

Ухвалою від 06.09.2010 позовну заяву Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізинг-ІТ»в частині вимог про стягнення судового збору в розмірі 3,40 грн. залишено без розгляду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не сплачено штрафні санкції, застосовані постановою Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України про застосування штрафу за правопорушення, вчинені на фінансових ринках № 1360/41/05/01-ЛК від 15.03.2010 у встановлені строки.

Відповідач в судове засідання не прибув, докази належного повідомлення знаходяться у матеріалах справи. Заперечення проти позову не надав.

Справа розглядається за наявними матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

встановив:

постановою Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 1360/41/05/01-ЛК від 15.03.2010 встановлено, що «ЗАТ «Лізинг-ІТ»порушено вимоги чинного законодавства у сфері надання фінансових послуг України, а саме вимог статті 14 Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" щодо обов'язку фінансових установ надавати звітність відповідно до законів та нормативно-правових актів державних органів з питань регулювання діяльності фінансових установ та регулювання ринків фінансових послуг, а також:

абзацу п'ятого пункту 5.7 та абзацу першого пункту 5.8 розділу 5 Порядку надання звітності фінансовими компаніями, довірчими товариствами, а також юридичними особами - суб'єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але мають визначену законами та нормативно-правовими актами Держфінпослуг можливість надавати послуги з фінансового лізингу, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 27.01.2004 № 27, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.04.2004 за №431/9030 (далі - Порядок), щодо невідповідності показників звітної форми «Довідка про обсяги та кількість наданих фінансових послуг за договорами фінансового лізингу»звітів Товариства за III квартал 2009 року та IV квартал 2009 року.

Суть допущених Товариством порушень полягає у невідповідності показників:

-          кількості чинних договорів фінансового лізингу на початок звітного періоду у звітній формі «Довідка про обсяги та кількість наданих фінансових послуг за договорами фінансового лізингу»та кількості укладених договорів, зобов'язання за якими не виконані на початок звітного періоду звітної форми «Довідка про обсяг та кількість укладених та виконаних договорів з надання фінансових послуг»у звітності за III квартал 2009 року та IV квартал 2009 року;

-          звітної форми «Довідка про обсяги та кількість наданих фінансових послуг за договорами фінансового лізингу»у звітності за III квартал 2009 року та IV квартал 2009 року: наявність укладених договорів у звітному періоді та відсутність даних про загальну (залишкову) вартість об'єктів лізингу за звітний період за групами основних фондів;

-          звітної форми «Довідка про обсяги та кількість наданих фінансових послуг за договорами фінансового лізингу»звітності за IV квартал 2009 року: вартість договорів фінансового лізингу на кінець періоду не відповідає вартості договорів фінансового лізингу за галузями на кінець періоду; джерела фінансування лізингових операцій за звітний період перевищують вартість укладених договорів фінансового лізингу за звітний період,

          пункту 2.5 розділу 2 Порядку.

          Суть допущених Товариством порушень полягає у неподанні Товариством звітності за II квартал 2009 року у строки, встановлені Держфінпослуг.

          підпункту «г»пункту 4.1 розділу 4 та пункту 5.2 розділу 5 Порядку.

          Суть допущених Товариством порушень полягає у неподанні електронної форми звітності за IV квартал 2009 року».

          В зв’язку з встановленими вище порушеннями, постановою Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 1360/41/05/01-ЛК від 15.03.2010 застосовано до ТОВ «Лізинг-ІТ»штраф у розмірі 3000,00 грн.

          Рішенням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 6088/47-8 від 18.05.2010 скаргу Закритого акціонерного товариства «Лізинг-ІТ»від 22.03.2010 № 2788 залишено без задоволення, постанову Першого заступника Голови Держфінпослуг від 15.03.2010 № 1360/41/05/01-ЛК залишено без змін.

          Аналізуючи викладені вище обставини в їх сукупності суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з урахуванням наступного.

Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»від 12.07.2001 № 2664-III (Далі –2664)встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг.

Пунктом 1 Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого Указом Президента від 04.04.2003 N 292/2003 (далі - Положення) визначено, що Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом. Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України - це спеціально уповноважений орган виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послугу межах, визначених законодавством.

Згідно з підпунктом 3 пункту 4 Положення Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України відповідно до покладених на неї завдань та у межах своєї компетенції здійснює згідно із законами України державне регулювання і нагляд за діяльністю страхових компаній та страхових брокерів.

Комісія має право в межах своїх повноважень здійснювати інспектування та застосовувати заходи впливу.

Відповідно до положень статті 28 Закону № 2664 Уповноважений орган у межах своєї компетенції надсилає фінансовим установам та саморегулівним організаціям обов'язкові до виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про фінансові послуги та вимагає надання необхідних документів, у разі порушення законодавства про фінансові послуги, нормативно-правових актів Уповноваженого органу застосовує заходи впливу та накладає адміністративні стягнення.

Положення про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу затверджено розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 13.11.2003 N 125 (в редакції розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 17.09.2004 N 2384) та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.12.2003 за N 1115/8436визначає умови, порядок і строки провадження у справах про порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність із надання фінансових послуг (далі - Справи), порядок прийняття рішень про застосування заходів впливу та процедуру їх оскарження.

Пунктом 6.13 Положення № 125 встановлено, що рішення про застосування заходів впливу після набрання ним чинності є обов'язковим до виконання Особами. У разі невиконання рішення Держфінпослуг вживає заходів щодо його виконання у порядку, визначеному законодавством.

Положеннями статті 40 Закону № 2664 встановлено, що уповноважений орган може застосовувати такі заходи впливу, як накладати штрафи в розмірах, передбачених статтями 41 і 43 цього Закону.

Нормами статті 41 Закону № 2664 визначено, що уповноважений орган застосовує до суб'єктів підприємницької діяльності штрафні санкції, в тому числі за ненадання, несвоєчасне надання або надання завідомо недостовірної інформації - у розмірі до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але не більше одного відсотка від розміру статутного (пайового) капіталу юридичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності, що вчинила правопорушення. Рішення Уповноваженого органу про застосування штрафних санкцій може бути оскаржено в суді. Штрафи, накладені Уповноваженим органом, стягуються у судовому порядку.

З огляду на викладені вище обставини в їх сукупності суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки відповідачем як фінансовою установою не надано доказів сплати штрафних санкцій, застосованих постановою Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 1360/41/05/01-ЛК від 15.03.2010. При цьому, відповідачем не надано доказів оскарження вказаного рішення в судовому порядку. Оскільки відповідачем не спростовано правомірність застосування штрафних санкцій, не надано доказів, спростовуючих викладені в акті та постанові від 15.03.2010 обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість винесення постанови № 1360/41/05/01-ЛК від 15.03.2010.

У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України (№ 254 к/96-ВР від 28.06.1996 р.) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Беручи до уваги те, що штраф до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України у розмірі 3000,00 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; рішення про його застосування не оскаржив, доказів погашення відповідачем зазначеної суми станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Разом з тим, оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 158 –163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізинг-ІТ»(04205, м. Київ, проспект Оболонський, 28, код ЄДРПОУ 33149830) до Державного бюджету України штраф у розмірі 3000 (три тисячі) грн.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтею 186 та набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                               О.В.Кротюк

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –09.09.2010.