Ухвала суду № 112797494, 11.08.2023, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/4566/23

Номер провадження 2-аз/629/3/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.08.2023 року суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області Цендра Н.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті «Укртрансбезпека» про скасування постанов про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, -

ВСТАНОВИВ:

В Лозівського міськрайонного суду Харківської області перебуває вищезазначений адміністративний позов про скасування постанов про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі.

Одночасно з поданням позовної заяви позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій він просить забезпечити позов шляхом зупинення дії постанови від 25.07.2023 року Державної служби України з безпеки на транспорті серія АА №00012615; постанови від 25.07.2023 року Державної служби України з безпеки на транспорті серія AA №00012646; постанови від 25.07.2023 року Державної служби України з безпеки на транспорті серія AA №00012616; постанови від 25.07.2023 року Державної служби України з безпеки на транспорті серія АА №00012700, про накладення на нього адміністративного стягнення в розмірі 8500 грн. по кожній постанові та заборонити відповідачу вчиняти будь-які дії щодо виконання оскаржуваних постанов до часу набрання законної сили судового рішення у справі, оскільки невжиття таких заходів може істотно ускладнити захист порушених та оспорюваних інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду

Розглядаючи матеріали заяви про забезпечення позову суд бере до уваги наступне.

Згідно з частиною першою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Частиною другою статті 154 КАС України передбачено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

Таким чином, зазначеними нормами визначено загальний порядок розгляду заяви про забезпечення позову, а саме: без повідомлення учасників справи, тобто у письмовому провадженні. Лише у випадку необхідності подання пояснень або додаткових доказів суд на власний розсуд може призначити розгляд заяви про забезпечення адміністративного позову у судовому засіданні.

Перевіривши обґрунтованість мотивів заяви про забезпечення адміністративного позову, доказів, поданих із заявою, суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову у письмовому провадженні.

При цьому, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 150 КАС України забезпечення позову допускається, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Частина перша статті 151 КАС України визначає, що позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета позову;

4) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до частини другої статті 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Відповідно до абзацу 2 пункту 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 06.03.2008 №2 в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Отже, статтею 151 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних обставин, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Значення інституту забезпечення позову в КАС України полягає в тому, що цим інститутом захищаються законні права/інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

При цьому, забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін.

Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику.

Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно якоїсь із сторін у спорі; їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ`я сторін.

Зокрема, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.

Тобто, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

При цьому, подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (ч. 4 ст. 150 КАС України).

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо тимчасової охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача та забезпечення реального та ефективного виконання судового рішення (в разі прийняття рішення на користь позивача). В тому числі метою забезпечення позову є запобігання потенційним труднощам у подальшому при виконанні такого рішення.

Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 у справі №1-12/2003 наголосив на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. При цьому, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Зокрема, в пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 у справі №1-33/2004 зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Отже, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співрозмірними заявленим позовним вимогам, мають бути безпосередньо пов`язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року № ETS № 005 (далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини!).

Згідно приписів статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При цьому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини, у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Як слідує з матеріалів справи, уповноваженими особами з Державної служби України з безпеки на транспорті «Укртрансбезпека» винесено постанови про застосування адміністративно штрафу серії АА №00012615 від 25.07.2023, серії AA №00012646 від 25.07.2023, серії AA №00012616 від 25.07.2023 та серії АА №00012700 від 25.07.2023.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження», відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження.

Одночасно із цим, державні органи, органи місцевого самоврядування, нотаріуси, інші суб`єкти при здійсненні ними владних управлінських функцій відповідно до законодавства у разі звернення особи за вчиненням певної дії щодо майна, що належить боржнику, який внесений до Єдиного реєстру боржників, зобов`язані не пізніше наступного робочого дня повідомити про це зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця із зазначенням відомостей про майно, щодо якого звернулася така особа.

Банки у разі відкриття рахунку на ім`я особи, внесеної до Єдиного реєстру боржників, у тому числі через відокремлені підрозділи банку, або закриття рахунку такою особою зобов`язані у день відкриття або закриття рахунку повідомити про це зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня отримання повідомлення зобов`язаний прийняти рішення про накладення арешту на майно та (або) на кошти на рахунках боржника в банках у порядку, визначеному статтею 56 цього Закону, крім випадку, коли на таке майно арешт уже накладено з тих самих підстав (ч. 3 ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження»).

Судом встановлено, що відповідно до оскаржуваної постанови до особи застосовано адміністративний штраф у розмірі 8500,00 грн. за кожною постановою, за порушення п.22.5 ПДР України. Державна служба України з безпеки на транспорті може звернутися із заявою про примусове виконання вказаної постанови, за наслідками чого відомості про особу будуть внесенні до Єдиного реєстру боржників, що у разі вчинення особою певних дій щодо розпорядження належним йому майном, зокрема, нерухомим та/або відкриття або закриття банківських рахунків, матиме наслідком накладення арешту на таке майно та/або рахунки.

Суд вважає, що примусове виконання оскаржуваної вимоги може призвести до стягнення з позивача коштів на її підставі та значно утруднити виконання рішення суду в разі задоволення адміністративного позову. За таких обставин оскарження вимоги втрачає сенс і нівелює права позивача на судовий захист.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів з урахуванням розумності і обґрунтованості вимог щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення заяви про забезпечення позову до винесення рішення по суті, оскільки невжиття зазначених засобів забезпечення позову може істотно ускладнити або унеможливити поновлення оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Заходи забезпечення адміністративного позову в такий спосіб, який просить позивач, відповідають предмету адміністративного позову та, водночас, застосовуючи заходи забезпечення позову судом не розглядається питання правомірності заявлених позовних вимог і наявності обставин як підстав для задоволення позову. У даному випадку судом встановлюється саме існування спору та обрано адекватні заходи для забезпечення позову, які будуть діяти до моменту вступу у законну силу судовим рішенням.

Враховуючи викладене, заява ОСОБА_1 про забезпечення позову підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 150,151,154 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Зупинити дію:

постанови Державної служби України з безпеки на транспорті серії АА №00012615 від 25.07.2023 року;

постанови Державної служби України з безпеки на транспорті серії AA №00012646 від 25.07.2023 року;

постанови Державної служби України з безпеки на транспорті серії AA №00012616 від 25.07.2023 року;

постанови Державної служби України з безпеки на транспорті серії АА №0001270 від 25.07.2023 року,

про накладення адміністративного стягнення в розмірі 8500 грн. по кожній постанові, до набрання законної сили судовим рішенням по цій справі.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її вручення.

Суддя Наталія ЦЕНДРА