Постанова № 11279730, 30.08.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2010 рокум. Київ № 2а-12284/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Костенка Д.А., при секретарі судового засідання Білов М.В.,

за участю представника позивача:Авраменка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" (далі ПАТ "КБ "Південкомбанк") до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві (даліВДВС) про скасу-вання постанови від 22 липня 2010 року про відмову у відкритті виконавчого провадження,

в с т а н о в и в:

20 серпня 2010 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ПАТ "КБ "Південкомбанк" (ід. код:19358767), у якій позивач просить ска-сувати постанову ВДВС від 22 липня 2010 року ВП №20403321 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувана постанова прийнята державним виконавцем безпідставно, з порушенням положень Закону України від 21 квітня 1999 року №606-XIV "Про виконавче провадження" (далі Закон №606-XIV) і чинного законодавства України щодо використання іноземної валюти, оскільки виконавчий лист від 26 квітня 2010 року відповідає вимогам, встановленим до виконавчих документів, а та обставина, що сума боргу, яка підлягає стягненню з боржника, визначена у іноземній валюті не є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження.

На судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Відповідач про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, явку своїх представників до суду не забезпечив. Заяв (клопотань) до суду не надходило. Поважних причин неприбуття до судового засідання не повідомляв. У встановлений судом строк письмового відзиву не надав.

За таких обставин та відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС суд ухвалив про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Заслухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову, виходячи із такого.

Судом встановлено, що на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Юристи Донбасу" від 15 березня 2010 року у справі №7/87 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, Київським районним судом м. Донецька 26 квітня 2010 року видано Відкритому акціонер-ному товариству "Комерційний банк "Південкомбанк" (ід. код: 193588767), яке змінило свою назву на ПАТ "КБ "Південкомбанк", виконавчий лист №6-182/10 про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Відкритого акціо-нерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" 5569,07 доларів США заборгова-ності по кредиту, 1587,28 доларів США заборгованості по процентах, а також суму третейського збору 1000,00 грн.

ПАТ "КБ "Південкомбак" (стягувач) звернулося до ВДВС із заявою про відкриття виконавчого провадження.

Постановою державного виконавця ВДВС від 22 липня 2010 року ВП №20403321, затвердженою начальником ВДВС, на підставі п. 7 ст. 26 Закону №606-XIV відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження, у зв'язку з тим, що у виконавчому документі не зазначено еквівалент зобов'язання, який має бути виражений у грошовій одиниці України гривні, що є порушенням ст.ст. 524, 533 Цивільного кодексу України (далі ЦК), а також, що ВДВС не має банківських рахунків відкритих в іноземній валюті.

Аналізуючи встановлені факти, суд зазначає, що спірні правовідносини між позивачем та відповідачем склалися з приводу правомірності відмови державного виконавця у відкритті виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа, яким вирішено стягнути грошову заборгованість, розмір якої виражений у доларах США.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом №606-XIV.

У ст. 26 Закону №606-XIV визначені підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження, перелік яких є вичерпний. Відповідно до п. 7 ч. 1 цієї статті державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших обставин, передбачених законом, які виключають здійснення виконавчого провадження.

За змістом цієї норми, обставина має бути такою, що виключає здійснення виконавчого провадження, та, обов'язково, передбаченою у законі.

Як убачається із змісту оскаржуваної постанови, такою обставиною є вказаний у виконавчому документі розмір зобовязання, еквівалент якого виражений в іноземній валюті доларах США.

Відповідно до ст. 192 ЦК законним платіжним засобом, обовязковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно із ст. 524 ЦК зобовязання має бути виражене у грошовій одиниці України гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобовязання в іноземній валюті.

Статтею 533 ЦК визначено, що грошове зобовязання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобовязанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Наведені положення ЦК дозволяють сторонам зобовязання виражати грошовий еквівалент зобовязання в іноземній валюті, тобто зафіксувати суму зобовязання в іноземній валюті. При цьому, у разі вираження зобовязання в іноземній валюті, обовязкове зазначення еквівалентної суми цього зобовязання у національній валюті не вимагається, проте його виконання все одно має бути проведено в гривнях. Сума, що підлягає сплаті в гривнях визначається за офіційним курсом відповідної валюти, встановленим Національним банком України, на день платежу або у іншому порядку, визначеному договором чи законодавством.

Не містять заборони щодо вираження валюти грошового зобов'язання і положення параграфів 1 "Позика" і 2 "Кредит" глави 71 ЦК, параграфу 1 "Фінанси і банківська діяльність" глави 35 Господарського кодексу України, а також норми Закону України від 7 грудня 2000 року №2121-ІІІ "Про банки і банківську діяльність" та Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року №15-93 "Про систему валютного регулювання та валютного контролю".

Загальний порядок звернення стягнення на майно боржника визначено Законом №606-XIV.

Відповідно до положень ст. 50 цього Закону №606-XIV звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації (ч. 1). Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів (ч. 2).

Згідно із ст. 51 Закону №606-XIV звернення стягнення на майно та кошти боржника при обчисленні боргу в іноземній валюті здійснюється у тому ж порядку, що й при обчисленні боргу у гривні.

Проаналізувавши наведені положення чинного законодавства України, суд зазначає, що зазначення у виконавчому листі суми заборгованості в іноземній валюті не є обставиною, яка виключає здійснення виконавчого провадження.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону №606-XIV державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в ст. 3 цього Закону.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 3 Закону №606-XIV виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду, Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України та Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України є виконавчими документами і підлягають виконанню державною виконавчою службою.

Частиною 1 ст. 24 Закону №606-XIV встановлено обовязок державного виконавця прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк предявлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та предявлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Суд зауважує, що виконавчий лист від 26 квітня 2010 року №6-182/10 є виконавчим документом; строк його предявлення до виконання не закінчився; виконавчий документ предявлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання; невідповідностей його вимогам Закону №606-XIV державним виконавцем не виявлено.

Згідно із ч. 2 ст. 1 Закону України від 24 березня 1998 року №202/98-ВР "Про державну виконавчу службу" завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

При цьому, у відповідності до положень ст. 5 Закону №606-XIV вжиття заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджене, своєчасне, повне вчинення виконавчих дій є обовязком державного виконавця.

Правову основу діяльності державної виконавчої служби, згідно із ст. 2 Закону України від 24 березня 1998 року №202/98-ВР "Про державну виконавчу службу", становлять Конституція України, цей Закон, інші закони та нормативно-правові акти, що прийняті на їх виконання.

Конституцією України встановлено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України (ч. 2 ст. 6). Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19).

При чому, зазначені положення Конституції та законів України покладають на субєкта владних повноваженьорган державної виконавчої служби, її посадової чи службо-вої особи, також обовязок здійснювати свої повноваження без зайвих і неналежних правових чи практичних перешкод (утриматися від створення), а також забезпечити практичне та ефективне виконання рішення.

Суд зауважує, що до повноважень державного виконавця не віднесено оцінювати законність та обґрунтованість виконавчого документа, він повинен його виконувати.

Таким чином, причини відмови в прийнятті до провадження виконавчого листа від 26 квітня 2010 року №6-182/10 та у відкритті виконавчого провадження є безпідставними та нормативно необґрунтованими.

Відповідно до ст. 71 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Надані позивачем аргументи підтверджують обґрунтованість його позовних вимог.

Натомість відповідач не реалізував обов'язку щодо доведення правомірності свого рішення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що оскаржувана постанова ВДВС від 22 липня 2010 року ВП №20403321 прийнята відповідачем протиправно, у порушення вимог Закону №606-XIV, чим порушено законні права та інтереси позивача (стягувача), а тому остання підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 11, 70, 71, 76, 79, 86, 158163, 167, 181 КАС, суд

п о с т а н о в и в:

1.Задовольнити адміністративний позов Публічного акціонерного товариствоа Комерційний банк "Південкомбанк".

2.Скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві від 22 липня 2010 року ВП №20403321 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа).

3. Присудити на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Південкомбанк" судові витрати (державне мито) у розмірі 3,40 грн. із Державного бюджету.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду за правилами встановленими ст.ст. 185187 КАС. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом 10-ти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

СуддяД.А. Костенко