Постанова № 11279691, 29.06.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Київ

29 червня 2010 року09:45 № 2а-866/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А.,

при секретарі судового засідання Білову М.В.,

за участю представника позивача: Старощука С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва (далі ДПІ) до Акціонерного товариства закритого типу "Київське виробниче об'єднання "Простор" (даліАТЗТ "КВО "Простор") про стягнення 91944,54 грн.,

в с т а н о в и в:

ДПІ звернулась до суду з позовом, у якому просить стягнути із АТЗТ "КВО "Простор" (ідентифікаційний код: 21551324) податкову заборгованість у розмірі 91944,54 грн., яка виникла у зв'язку із несплатою самостійно задекларованих у 2009 році податкових зобов'язань по податку на додану вартість (далі ПДВ) та земельному податку.

У судовому засіданні представник позивач підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини зазначені у позовній заяві. Просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, явку представників до судового засідання не забезпечив. Поштові відправлення надіслані відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві, яка відповідає зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернулися до суду з повідомленням поштового відділення про причини повернення: "За даною адресою не знаходиться". Інформація щодо зміни місцезна-ходження відповідача до державного реєстратора або податкового органу не надходила.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову з таких підстав.

Судом встановлено, що АТЗТ "КВО "Простор" (ідентифікаційний код: 21551324) зареєстровано як юридичну особу 8 серпня 1988 року, що підтверджується Свідоцтвом серії А00 №075772 виданим Святошинською районною у місті Києві державною адміністрацією 26 березня 2007 року, та взято на облік як платника податків у ДПІ 27 грудня 1993 року за №20096-1525АО, що підтверджується Довідкою (Форма №4-ОПП) від 10 квітня 2007 року №996/29-109.

За звітні періоди січень-жовтень 2009 року АТЗТ "КВО "Простор" подало до ДПІ податкові декларації з ПДВ, завірені копії яких з відмітками податкового органу про прийняття містяться у справі, в яких визначено податкових зобов'язань на загальну суму 32564,00 грн., у тому числі: січень -7000,00 грн., лютий -3900,00, березень -2000,00 грн., квітень -3983,00 грн., травень -1056,00 грн., червень -2606,00 грн., липень -3005,00 грн., серпень -4638,00 грн., вересень -4138,00 грн., жовтень -238,00 грн.

Із облікової картки платника податків (ПДВ) вбачається, що за вказані звітні періоди відповідачем сплачено 13600,00 грн. узгоджених податкових зобов'язань. За несвоєчасну сплату податкових зобов'язань податковим органом нараховано пені на загальну суму 825,01 грн. Окрім того, у відповідача обліковувалася переплата з ПДВ у розмірі 487,24 грн.

АТЗТ "КВО "Простор" подало до ДПІ податковий розрахунок земельного податку за 2009 рік (21 січня 2009 року вх. №712), згідно із яким нараховано 87193,33 грн. земельного податку, у тому числі за базові податкові (звітні) місяці: січень-листопад по 7266,11 грн., грудень -7266,12 грн.

Із облікової картки платника податків (Земельний податок) вбачається, що узгоджені податкові зобов'язання за звітні періоди січень-жовтень 2009 року в загальному розмірі 72642,77 грн. (з урахуванням переплати у розмірі 18,33 грн.) відповідачем сплачені не були.

Таким чином, за відповідачем обліковується податковий борг у розмірі 91944,54 грн.:

по ПДВ: недоїмка у розмірі 18476,76 грн., залишок несплаченої пені в розмірі 825,01 грн., а разом 19301,77 грн.;

по земельному податку: недоїмка в розмірі 72642,77 грн.

Зазначена податкова заборгованість підтверджується довідкою ДПІ від 13 січня 2010 року №78/10/24-037.

У звязку із несплатою відповідачем у встановлені строки узгодженого податкового зобов'язання, ДПІ сформовано і направлено АТЗТ "КВО "Простор" 1-шу податкову вимогу Ю-1 від 5 березня 2009 року №1/193 на загальну суму 13760,54 грн. (у т.ч.: по земельному податку 7247,78 грн., по ПДВ 6512,76 грн.), яка була отримана відповідачем 6 травня 2009 року, і 2-гу податкову вимогу Ю-2 від 9 червня 2009 року №2/905 на загальну суму 45441,87 грн. (у т.ч.: по земельному податку 29046,11 грн., по ПДВ 16395,76 грн.), яка була отримана відповідачем 22 червня 2009 року.

У матеріалах справи відсутня будь-яка інформація про те, що дані податкові вимоги були оскаржені в адміністративному чи судовому порядку оскаржені. Як свідчать матеріали справи та пояснення представника позивача, суми, зазначені у вимогах, у встановлені законом строки сплачені не були. Разом з тим, загальний розмір податкової заборгованості збільшувався.

Відповідно до витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №24283176 від 4 серпня 2009 року активи АТЗТ "КВО "Простор" згідно акта опису №107/24-159 від 31 липня 2009 року перебувають у податковій заставі.

Заступником начальника ДПІ прийнято рішення від 17 вересня 2009 року №379/24-126 про стягнення із АТЗТ "КВО "Простор" коштів та продаж інших активів в рахунок погашення узгодженої суми податкового боргу.

На час розгляду справи, податковий борг у розмірі 91944,54 грн. сплачений не був.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України від 25 червня 1991 року №1251-ХІІ "Про систему оподаткування", платники податків зобов'язані, зокрема, сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. Ненарахування та несплата податків з коштів (доходів), отриманих від здійснення господарської діяльності, є порушенням інтересів держави та суспільства.

Згідно ст. 2 Закону України від 4 грудня 1990 року №509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" (далі Закон №509-ХІІ), завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законо-давства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України від 21 грудня 2000 року №2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі Закон №2181-ІІІ).

Відповідно до п. 1.2, п. 1.3 та п. 1.5 ст. 1 Закону №2181-ІІІ податкове зобовязання зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України; податковий борг (недоїмка) податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону №2181-ІІІ податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Підпунктом 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону №2181-ІІІ визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10-ти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно пп. а) пп. 4.1.4 Закону №2181-ІІІ податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до пп. 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону України від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" податковим періодом є один календарний місяць.

Статтею 14 Закону України від 3 липня 1992 року №2535-XII "Про плату за землю" встановлено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Положеннями ст. 17 цього Закону визначено, що податкове зобов'язання по земель-ному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (ч. 1). Земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності громадянами сплачується рівними частками до 15 серпня і 15 листопада (ч. 3).

Відповідно до пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону №2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Пунктом 11 ст. 11 Закону №509-ХІІ передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірі, встановлених законодавством.

Відповідно до п. 1.16 ст. 1 Закону №2181-ІІІ орган стягнення державний орган, уповноважений здійснювати заходи із забезпечення погашення податкового боргу у межах компетенції, встановленої законами.

Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу (органи стягнення), відповідно до пп. 2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону №2181-ІІІ є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.

Положеннями ст. 6 Закону №2181-ІІІ встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги (пп. 6.2.1 п. 6.2).

Відповідно до пп. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Закону №2181-ІІІ у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності шляхом продажу інших активів такого платника податків.

Пунктом 11 ст. 10 Закону №509-ХІІ передбачено, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Згідно із п. 1.6 ст. 1 Закону № 2181-ІІІ примусове стягнення звернення стягнення на активи платника податків у рахунок погашення його податкового боргу, без попереднього узгодження його суми таким платником податків.

Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 2181-ІІІ підставою для примусового стягнення активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу є виключно рішення суду.

Активи платника податків кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання (п. 1.7 ст. 1 Закону №2181-ІІІ).

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України, враховуючи, що докази надані позивачем підтверджують обґрунтованість його позовних вимог, відповідачем не надано доказів, які б свідчили про погашення суми боргу чи то спростували наявність такого боргу, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 11, 17, 50, 70, 71, 76, 79, 86, 158163, 167 КАС, суд

п о с т а н о в и в:

1.Задовольнити адміністративний позов Державної податкової інспекції у Святошинському районі м.Києва.

2.Стягнути із Акціонерного товариства закритого типу "Київське виробниче об'єднання "Простор" (код 21551324) податкову заборгованість у розмірі 91944,54 грн. (дев'яносто одну тисячу дев'ятсот сорок чотири гривні 54 коп.), із яких:

- 19301,77 грн. по податку на додану вартість на р/р 31110029700009 в УДК у Свято-шинському районі м.Києва, МФО 820019, одержувач ГУ ДКУ у м.Києві, код 26077945;

- 72642,77 грн. по земельному податку на р/р 33218811700009 в УДК у Свято-шинському районі м. Києві, МФО 820019, одержувач ГУ ДКУ у м. Києві, код 26077945.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду за правилами встановленими ст.ст. 185187 КАС. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом 10-ти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Постанова у повному обсязі складена 9 липня 2010 року.

СуддяД.А. Костенко