Постанова № 11279642, 21.07.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 липня 2010 року 14:21 № 2а-7311/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Дегтярьової О.В.,

при секретарі судового засідання Безсчасній Я.С.,

за участю представників:

позивача Приліпко А.Д. (довіреність від 16.04.2010р. № 2667/9/10-017),

відповідача Смагіна С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Промислова база «Київська Спеціалізована фірма № 22»

простягнення податкового боргу у розмірі 6 826, 11 грн., -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась ДПІ у Деснянському районі м. Києва з позовом до ТОВ «Промислова база «Київська Спеціалізована фірма № 22»про стягнення податкового боргу в розмірі 6 826, 11 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що у відповідача наявна податкова заборгованість в розмірі 6826, 11 грн.

У судових засіданнях 16 червня 2010 року та 21 липня 2010 року представник позивача підтримав позовні та просив задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні 21 липня 2010 року не заперечував проти заявлених позовних вимог.

Від відповідача відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надходило.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

04 лютого 2010 року ТОВ «Промислова база «Київська Спеціалізована фірма № 22»подало до ДПІ у Деснянському районі м. Києва податковий розрахунок по земельному податку № 4426, в якому була визначена сума податку у розмірі 75818, 98 грн. за 2010 рік (6318, 24 грн. за кожен місяць) задекларована платником податків самостійно.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про плату за землю»платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обовязку подання щомісячних декларацій.

Частиною першою ст. 17 вищезгаданого Закону (в редакції на момент спірних правовідносин) передбачено, що податкове зобовязання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), включаючи збір на обовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно з підпунктом 1.11 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції на момент спірних правовідносин) під податковою декларацією розуміється документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обовязкового платежу).

Податкові декларації за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), подаються протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт «а»підпункту 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього ж Закону).

Податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації (абзац перший п. 5.1 ст. 5 вищезазначеного Закону).

Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок (абзац другий п. 5.1 ст. 5 цього ж Закону).

Абзацом першим підпункту 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 цього ж Закону передбачено, що платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Податковим боргом в розумінні вищезгаданого Закону визнається податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання (п. 1.3 ст. 1 та підпункт 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону).

Вказані в податковому розрахунку суми податкових зобовязань із земельного податку за січень лютий 2010 року відповідачем у встановлений законом строк в повному обсязі сплачені не були, тому вони відповідно п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»вважаються податковим боргом.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено в ході судового розгляду, відповідачем була частково погашена заборгованість із земельного податку, самостійно узгоджена та не сплачена відповідачем протягом граничних строків, та складає на момент розгляду справи 6707, 71 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки ТОВ «Промислова база «Київська Спеціалізована фірма № 22»із земельного податку з юридичних осіб станом на 13.04.2010 року, копія якої наявна в матеріалах справи.

У відповідності з вимогами ст. 16 Закону України Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) відповідачу на суму податкового боргу була нарахована пеня в розмірі 118, 40 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки ТОВ «Промислова база «Київська Спеціалізована фірма № 22»із земельного податку з юридичних осіб станом на 13.04.2010 року, копія якої наявна в матеріалах справи.

В силу п. 1.3 ст. 1 Закону України Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) податковий борг (недоїмка) включає в себе податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеню, нараховану на суму такого податкового зобовязання.

На день розгляду справи сума податкового боргу в заявленій сумі відповідачем не погашена.

25 березня 2010 року ДПІ у Деснянському районі м. Києва прийняла рішення № 28 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу, згідно якого вирішено здійснити стягнення коштів та продаж інших активів, що перебувають у власності ТОВ «Промислова база «Київська Спеціалізована фірма № 22», а також тих активів, права власності, на які він набуде у майбутньому в рахунок погашення узгодженої суми податкового боргу цього платника податків.

Згідно з підпунктом 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, згідно з підпунктом 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 цього ж Закону, є виключно податкові органи.

Згідно з п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та обєднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Пунктом одинадцятим ст. 11 цього ж Закону передбачено право органів державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Отже, враховуючи викладене, та з огляду на те, що відповідачем не надано суду доказів, які б спростовували доводи позивача, позовні вимоги про стягнення з відповідача податкового боргу із земельного податку в загальній сумі 6826, 11 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтвердженні судові витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова база «Київська Спеціалізована фірма № 22»(місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 64, ідентифікаційний код 35076230) до Державного бюджету України суму податкового боргу із земельного податку в розмірі 6826 (шість тисяч вісімсот двадцять шість) грн. 11 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СуддяО.В. Дегтярьова

Дата виготовлення та підписання повного тексту постанови 27 липня 2010 року.