Постанова № 11279459, 29.07.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 липня 2009 року -- № 2а-5698/09/2670

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Технобуд», м. Київ

до Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0022821501/0 від 14.05.09р.

суддя Смолій І.В.

секретар Бузінова І.Ю.

представники :

від позивача : Ракітін С.П. довіреність від 01.07.09р.

від відповідача : Каргалик Д.М. довіреність №147 від 16.12.08р.

Сахненко О.О. довіреність №95 від 09.07.09р.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 29.07.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обставини справи:

На розгляді окружного адміністративного суду м. Києва знаходиться справа за позовом ТзОВ «Торговий Дім «Технобуд»до Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва про визнання нечинним податкового повідомлення рішення №0000812302/0 від 28.11.2008р.

В обґрунтування своїх вимог позивач вважає рішення ДПІ в Голосіївському районі м. Києва незаконним та протиправним, оскільки вважає висновок ДПІ про невчасну сплату податкового зобовязання з податку на прибуток необґрунтованим. Зазначає, що декларації з податку на прибуток із самостійним визначенням зобовязання здавалися ним вчасно і відповідно узгоджені податкові зобовязання сплачувалися у строки та у розмірах згідно законодавства. Покликається, зокрема, на те, що затримка по надходженню коштів виникла не з його вини, а з вини банківських установ, які невчасно перерахували кошти. А тому, вважає, застосування штрафних санкцій за пропущення граничного терміну погашення податкового зобовязання безпідставним. Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

ДПІ у Соломянському районі м. Києва в письмовому запереченні на позовну заяву зазначає, що закон не звільняє платника податків від обовязку сплатити основну суму податкового зобовязання або податкового боргу через порушення банком строків виконання доручень клієнтів на переказ коштів. У разі ненадходження грошових коштів на бюджетні рахунки органу державного казначейства і не зарахування їх в доходну частину державного або місцевих бюджетів податкові зобовязання не можуть вважатися погашеними.

Розглянувши матеріали справи та наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

За результатами невиїзної перевірки ТзОВ «Торговий Дім «Технобуд»з питання своєчасності сплати податку на прибуток до бюджету за девять та одинадцять місяців 2008 року складено Акт №6082/15-35123385 від 14.05.09р. Перевіркою встановлено порушення п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», встановлено порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання з податку на прибуток.

Як зазначено в Акті, платник податку сплатив суму узгодженого податкового зобовязання по декларації за девять місяців 2008 року, при тому, що граничний термін сплати, згідно Акту, припадав на 19.11.08р., та по декларації за 11 місяців платник сплатив суму узгодженого податкового зобовязання 06.02.09р. в той час, як граничний строк сплати згідно Акту припадав на 30.12.08р.

На підставі Акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення №002282150/0 від 14.05.09р. про застосування фінансової санкції за ставкою 20% в сумі 4010,45 грн. у звязку із затримкою сплати 34, 38 днів.

Проаналізувавши пояснення представників сторін та наявні в матеріалах справи письмові докази суд, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне:

Як вбачається з декларації №223985 від 06.11.08р. за девять місяців 2008 року податкове зобовязання звітного періоду складає 57070 грн., з них за попередній податковий період нараховано 14454 грн., тому сума податку до сплати становила 42616 грн.

За даними декларації №255190 від 19.12.08р. за одинадцять місяців 2008 року податкове зобовязання з податку на прибуток складає 76916 грн., а сума до сплати складала 19846 грн.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. І відповідно цей строк дорівнює 40 календарним дням, наступним за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Тому, строк сплати визначений наведеними статтями для подання податкової декларації, тобто до 19.11.08р. по декларації №223985 та до 30.12.08р. по декларації №255190.

Як встановлено з матеріалів справи, платіжним дорученням №709 від 06.11.08р. позивач сплатив податок на прибуток за девять місяців в сумі 42616 грн. та платіжним дорученням №170 від 23.12.08р. на суму 19850 грн. сплатив податок за одинадцять місяців 2008 року. Зазначені платіжні доручення були передані на виконання до залізничної філії Промінвестбанку у м. Києві та до Київської міської філії Укрсоцбанку у м. Києві, що підтверджено вхідними штампами банків, однак кошти вчасно перераховано не було. Платіжне доручення №709 від 06.11.08р. було виконане банком лише 31.12.08р., що підтверджується банківською випискою.

У наступному сплачений податок на прибуток за одинадцять місяців 2008 року та в цілому за 2008 рік (платіжне доручення №52 від 06.02.09р. на суму 1411 грн.) був віднесений відповідачем у погашення недоїмки за попередні періоди.

Згідно Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» переказ коштів (даліпереказ)рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. При використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання. (п. 22.4 ст. 22 Закону).

Відповідно до п.п. 16.5.2 п. 16.5 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах.

Не вважається порушенням строків зарахування податків і зборів (обовязкових платежів) з вини банку, якщо таке порушення стало наслідком регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до браку вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку для здійснення зарахування. (.п. 16.5.2 п. 16.5 ст. 16 Закону).

За порушення строків перерахування податків, зборів (обовязкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених Законом України “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні” банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати та штрафні санкції, встановлені підпунктом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обовязкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обовязкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції. (.п. 16.5.1 п. 16.5 ст. 16 Закону).

Викладене свідчить про відсутність в діях позивача порушень щодо перерахування до бюджету коштів з податку на прибуток у визначений законом строк.

Крім цього, сума узгодженого податкового зобовязання, вказана у податковому повідомленні-рішенні не відповідає даним декларацій.

На підставі викладеного, суді дійшов висновку про підставність та обґрунтованість позовних вимог, а тому вважає, що їх слід задовольнити в повному обсязі.

Керуючись статтями 39, 69, 70, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2.Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ в Соломянському районі м. Києва №0022821501/0 від 14.05.2009р.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Смолій