Постанова № 11279084, 08.09.2010, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2010 р. Справа № 2а-3092/10/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Павлічек В.О.

суддів - Шевченко І.Г., Бондаря С.О.

за участю секретаря судового засідання - Дикач О.О.

прокурора - Дубової О.В.

представника позивача - Бондаровець Г.П.

представники відповідачів - Сиренко І.С., Рибець В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Конотопмясо" до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції, Головного управління державного казначейства України в Сумській області про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та скасування податкових повідомлень-рішень ,-

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство “Конотопмясо”(далі по тексту - ВАТ “Конотопмясо”) звернулося до суду з адміністративними позовами до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції, Головного управління Державного казначейства України в Сумській області в яких просить:

- стягнути з доходів Державного бюджету на користь ВАТ «Конотопм'ясо» 1030582грн. бюджетного відшкодування ПДВ за вересень - грудень 2009р.;

- скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.03.2010 року №0000232311/0, та №0000222311/0.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 06.04.2010 було обєднано для спільного розгляду та вирішення адміністративну справу №2а 3483/10/1870 за позовом ВАТ «Конотопм»ясо» до Конотопської МДПІ про скасування податкових повідомлень рішень з адміністративною справою №2а 3092/10/1870 за позовом ВАТ «Конотопм»ясо» до Конотопської МДПІ, Головного управління Державного казначейства України в Сумській області про стягнення бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення суперечать чинному податковому законодавству, оскільки вони винесені на підставі акту перевірки, який містить помилкові висновки та припущення. Так, цілий ряд господарських операцій, які позивач здійснював у період з вересня по грудень 2009 року відповідач не визнає господарською діяльністю, так як не вбачає їх економічної доцільності, вважає їх безтоварними, спрямованими на зменшення у ВАТ “Конотопм'ясо” зобов'язання з ПДВ та безпідставного формування права на податковий кредит. На підставі цих припущень спеціалісти МДПІ приходять до висновку про виключення з сум податку на додану вартість заявлених позивачем до відшкодування з бюджету сум ПДВ, сплачених позивачем у зв'язку з придбанням яловичини у АТЗТ “Сигмус” та ТФ “Барко” у формі ТОВ. Позивач вважає, що такі висновки і припущення відповідача не відповідають дійсним обставинам справи і спростовуються як первинними документами бухгалтерського і податкового обліку, так і рухом коштів на банківських рахунках учасників таких господарських операцій та на рахунках у казначействі, на які спрямовувалися нараховані ними податки.

Реалізація продукції позивача приватному підприємству “КФ “Агроексім” здійснювалася за цінами, що перевищували її собівартість. Залишати продукцію на складі в умовах спеціального низькотемпературного зберігання в очікуванні більш вигідних цінових пропозицій було ризикованим, так як могло спричинити підвищення її собівартості за рахунок витрат такого зберігання і, відповідно, зменшити прибуток від її реалізації в майбутньому. Тобто, операції з реалізації продукції вказаному підприємству були економічно доцільними і забезпечували отримання прибутку. Придбання яловичини у АТЗТ “Сигмус”і ТФ “Барко”здійснювалося після надходження замовлень від покупців ВАТ “Конотопмясо”, якщо власні залишки продукції на складі не відповідали таким замовленням за кількісними та якісними параметрами. При прийнятті рішення про таке придбання враховувалося, що доходи, які позивач може отримати від реалізації придбаної у названих товариств яловичини на експорт (з урахуванням динаміки курсу валют), перевищують ціни, за якими АТЗТ “Сигмус”чи ТФ “Барко”погоджуються її продати. Тобто, операції з придбання яловичини з подальшою її реалізацією на експорт на момент їх здійснення також були економічно доцільними для позивача. Операції з придбання яловичини у ТФ “Барко” та у АТЗТ “Сигмус”, у зв'язку з якими були сплачені суми ПДВ, в подальшому включені підприємством до податкового кредиту, були цілком реальними. Реальність цих операцій підтверджується відповідними документами первинного бухгалтерського обліку їх учасників, якими зафіксовані факти передачі яловичини від постачальників покупцю ВАТ “Конотопм'ясо”(видаткові накладні), платіжними дорученнями на оплату товару, а також тим, що ТФ “Барко”і АТЗТ “Сигмус”включили до своїх податкових зобов'язань ПДВ, нарахований на ці операції, розрахувалися з бюджетом за цими зобов'язаннями. Крім того позивач зазначає, суми податку на додану вартість по операціям з придбання зазначеної продукції були включені позивачем до податкового кредиту та в подальшому заявлені до відшкодування з бюджету в податкових деклараціях за вересень, жовтень, листопад, грудень 2009 року. Але податковий орган в порушення вимог Закону «Про податок на додану вартість» дій направлених на відшкодування з бюджету зазначених сум не вжив.

Відповідач - Конотопська МДПІ, заперечуючи проти позову, свою позицію обґрунтовує тим, що податковою інспекцією правомірно винесені вищезазначені податкові повідомлення-рішення, а дії відповідача повністю відповідають вимогам чинного законодавства. Крім того, дії позивача не були зумовлені характером виробничої або іншої господарської діяльності позивача, оскільки не мали на меті отримання доходу від цих операцій, а тому відповідач просить відмовити ВАТ “Конотопмясо”в задоволенні позову (а.с.213, Т. 3).

Головне управління Державного казначейства України в Сумській області подало до суду пояснення по справі в яких зазначило, що станом на 07.04.2010р. до Головного управління Державного казначейства України в Сумській області, не надходили висновки податкових органів або рішення суду для відшкодування податку на додану вартість на суму за звітний період, вказаний у позовній заяві, а тому на даний час законні підстави для відшкодування позивачу у Головного управління відсутні. Також, відповідно до п.п. 3.1, 3.2 Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України та Державного казначейства України в процесі судового розгляду та виконання рішень суду щодо безспірного списання коштів з рахунків, ня яких обліковуються надходження Державного бюджету України з податку на додану вартість, затвердженого спільним наказом Державного казначейства України та Державної податкової адміністрації України від 27.04.2004 року №82/245 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.05.2004 року за №645/9344 відшкодування податку на додану вартість рішенням суду здійснюється Державним казначейством України. Таким чином, Головне управління Державного казначейства як орган державної виконавчої влади не наділений повноваженнями щодо проведення відшкодування податку на додану вартість з Державного бюджету України за рішенням суду.

Прокурор проти позову заперечував з тих самих підстав що зазначені у заперечені Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представники відповідача позов не визнали з підстав, викладених у письмовому запереченні.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні було встановлено, що позивачем було подано до Конотопської МДШ податкові декларації з податку на додану вартість: за вересень 2009 року із заявою про бюджетне відшкодування та розрахунком такого відшкодування на 150142грн., за жовтень 2009 року заявлено до відшкодування з бюджету 332133 грн., за листопад 2009р., в якій заявлено до відшкодування з бюджету 190222грн., за грудень 2009р., в якій заявлено до відшкодування з бюджету 358080грн.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі акту «Про результати документальної невиїзної перевірки ВАТ «Конотопм»ясо» з питань правомірності заявлених до відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість по деклараціям з ПДВ за вересень, жовтень, листопад, грудень 2009 р.» від 16.03.2010р. №110/23-5/00444049, 19 березня 2010р. Конотопською МДПІ були винесені податкові повідомлення-рішення: №0000232311/0, яким зменшено суму заявленого Позивачем бюджетного відшкодування на 1029932грн. та застосовано штрафну санкцію у сумі 170грн.; № 0000222311/0, яким Позивачу визначено до сплати в бюджет зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 164671,5грн. (в т.ч. 109781грн. за основним платежем і 54890,5грн. за штрафними санкціями).

Як вбачається з акту перевірки ВАТ “Конотопмясо”є переробним підприємством, на яке поширюється дія пункту 11.21 статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість", згідно якого сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами всіх форм власності за реалізовані ними м”ясо та м”ясопродукти, у повному обсязі спрямовуються виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам.

ВАТ “Конотопмясо”, як переробне підприємство, подає до Конотопської МДПІ дві декларації з ПДВ: спеціальну та загальну.

Перевіркою встановлено, що ВАТ “Конотопмясо” на підставі договору без номеру від 25.08.08р. поставляло яловичину ПП “КФ “Агроексім”. Відвантаження та транспортування товару не здійснювалося, оскільки реалізована продукція продовжувала зберігатися на складі-холодильнику ВАТ “Конотопмясо” згідно додаткової угоди від 30.12.08р. до договору на послуги зберігання від 29.12.07р. Суми ПДВ в ціні реалізованої яловичини позивач включав до податкового зобов”язання переробної (спеціальної) декларації з ПДВ відповідних податкових періодів.

Отриману від ВАТ “Конотопмясо” яловичину ПП “КФ “Агроексім” реалізовує ТОВ ТФ “Барко” відповідно до договору без номеру від 22.09.08р. та АТЗТ “Сигмус” відповідно до договорів без номерів від 13.02.06р. та від 02.09.09р.

При цьому відвантаження та транспортування товару не здійснювалося, оскільки реалізована продукція продовжувала зберігатися на складі-холодильнику ВАТ “Конотопмясо”.

В свою чергу, отриману від ПП “КФ “Агроексім” яловичину, ТОВ ТФ “Барко”та АТЗТ “Сигмус” реалізовують ВАТ “Конотопмясо” згідно договорів від 25.09.08р., від 13.02.06р. та від 01.09.09р.

Отриману від ТОВ ТФ “Барко”та АТЗТ “Сигмус” яловичину ВАТ “Конотопмясо” реалізовує на експорт.

ВАТ “Конотопмясо” суми по отриманій яловичині від ТОВ ТФ “Барко” та АТЗТ “Сигмус” відносить до податкового кредиту загальної декларації з ПДВ (за якою здійснюються розрахунки з бюджетом).

Аналіз здійснення вказаних господарських операцій свідчить про те, що фактичний рух товару по ланцюгах ВАТ “Конотопмясо”ПП “КФ “Агроексім” ТОВ ТФ “Барко” ВАТ “Конотопмясо” та ВАТ “Конотопмясо”ПП “КФ “Агроексім”АТЗТ “Сигмус” ВАТ “Конотопмясо” не здійснювався, товар весь час зберігався на складі-холодильнику ВАТ “Конотопмясо”, що свідчить про безтоварність операцій, а угоди між підприємствами відбувалися лише на папері і були спрямовані лише на отримання відшкодування податку на додану вартість з бюджету.

Відповідно до ст.712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов”язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов”язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов”язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Всупереч вказаним вимогам товар фактично не передавався, наміру створити правові наслідки у сторін не було. Підприємства ПП КФ "Агроексім", ТОВ ТФ "Барко", АТЗТ "Сигмус" не мали на меті використовувати м”ясо яловичини у власній господарській діяльності, а угоди на купівлю-продаж цього м”яса були укладені лише з метою зменшення у ВАТ "Конотопм'ясо" зобов”язання з ПДВ та формування права на податковий кредит, і як наслідок, безпідставного отримання коштів з державного бюджету шляхом відшкодування ПДВ.

Аналіз вищевказаних операцій також свідчить про відсутність економічної доцільності їх здійснення, оскільки, за відсутності будь-яких змін кількісних та якісних показників реалізованого товару на всіх етапах його проходження, ВАТ "Конотопм'ясо" в кінцевому рахунку отримує м”ясо власного виробництва по збільшеній ціні.

Підтвердженням таких висновків є також письмове пояснення директора ПП КФ "Агроексім" Бережного В.І., згідно яких основним постачальником ПП КФ "Агроексім" є лише ВАТ "Конотопм'ясо", а основними покупцями є ТОВ ТФ "Барко" та АТЗТ "Сигмус". Крім м”яса, ПП КФ "Агроексім" більше нічим не торгує. Бухгалтерія ПП КФ "Агроексім" зберігається на ВАТ “Конотопм"ясо”і веде бухгалтерію його дружина Бережна В.В., яка є головним бухгалтером ВАТ “Конотопм"ясо”і не є працівником ПП КФ "Агроексім".

Вказана обставина суперечить вимогам п.п.1, 2 ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.

Отже, первинні документи, які були складені на виконання угод без номера від 13.02.06р., без номера від 01.09.09р. між ВАТ “Конотопм'ясо”та АТЗТ "Сигмус", та без номера від 25.09.08р. між ВАТ “Конотопм'ясо”та ТОВ ТФ "Барко" не надавали право ВАТ “Конотопм'ясо” збільшити податковий кредит на суму ПДВ в ціні придбаного м”яса.

Посилання позивача на те, що реалізація продукції приватному підприємству “КФ Агроексім” здійснювалася за цінами, які перевищують її собівартість, а тому ця операція є економічно доцільною, суд вважає безпідставними виходячи з наступного.

Вказану операцію з продажу необхідно розглядати в цілому по всій ланці проходження м'яса, а саме: ВАТ “Конотопм'ясо”ПП КФ "Агроексім" - ТОВ ТФ "Барко" - ВАТ "Конотопм'ясо" та ВАТ “Конотопм'ясо”ПП КФ "Агроексім" - АТЗТ "Сигмус" - ВАТ Конотопм'ясо”.

ВАТ “Конотопм'ясо” перероблене на своїх виробничих потужностях м'ясо, закуплене у населення та колгоспів в живій вазі реалізує ПП КФ "Агроексім", який в свою чергу реалізує ТФ "Барко" та АТЗТ "Сигмус", а вони реалізують ВАТ “Конотопм'ясо”.

Тобто, за відсутності будь-яких змін кількісних та якісних показників реалізованого товару на всіх етапах його проходження, ВАТ “Конотопм'ясо” в кінцевому рахунку отримує м'ясо власного виробництва по збільшеній ціні.

Так, в результаті продажу м'яса ПП КФ "Агроексім" підприємство отримало доходи в сумі 13 995 844 грн., а придбавши дане м'ясо (без зміни кількісних та якісних показників) у ТФ "Барко" у формі ТОВ та АТЗТ "Сигмус" отримало витрати в сумі 14 066 695 грн. В результаті ВАТ “Конотопм'ясо” від використання даної схеми отримало збиток в сумі 70 3851 грн.

Отриманні додаткові доходи від реалізації послуг складського зберігання, не є суттєвими та не покриває отриманих збитків від використання вищенаведеної схеми.

Заперечуючи проти висновків перевірки, позивач зазначає, що він не може завідомо знати, які саме партії яловичини (за кількісними і якісними характеристиками) і в які терміни зможе відвантажити на експорт.

Але використовуючи вищенаведену схему постачання м'яса підприємству ПП КФ "Агроексім", ВАТ "Конотопм'ясо" в найкоротший термін придбає теж саме м'ясо у ТФ "Барко" у формі ТОВ та АТЗТ "Сигмус" (без зміни кількісних та якісних показників) та продає його на експорт. Період проходження м'яса по всій ланці займає лише 3-4 дня, при цьому як реалізація так і придбання м»яса проходить практично в одному звітному податковому періоді.

Тому вказані заперечення суд вважає необґрунтованими.

Крім того, позивач є переробним підприємством, на яке поширюється дія пункту 11.21 статті 11 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість". Оскільки податкові зобов'язання з ПДВ із реалізованих ПП КФ “Агроексім” товарів у ВАТ "Конотопм'ясо" віднесло до спеціальної декларації, а податковий кредит із цього податку при придбанні товарів повторно повністю віднесло до загальної декларації, то такі дії були направлені на безпідставне одержання бюджетного відшкодування сум ПДВ.

Виходячи зі змісту пункту 7.4 статті 7 ЗУ “Про податок на додану вартість” правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податків.

З огляду на зазначене, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, <додаткові норми >суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відкритого акціонерного товариства "Конотопмясо" до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції, Головного управління державного казначейства України в Сумській області про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та скасування податкових повідмлень-рішень № 0000232311/0 та № 0000222311/0 від 19 березня 2010 року відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено за відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 13 вересня 2010 року

Головуючий суддя (підпис) В.О. Павлічек

Суддя (підпис) І.Г. Шевченко

Суддя (підпис) С.О. Бондар

З оригіналом згідно

Суддя В.О.Павлічек